Урок "ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО «СКАРБ». МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ТВОРУ

УРОК З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (7 КЛАС)

Тема. ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО «СКАРБ». МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ТВОРУ

Мета: розкрити специфіку гумору письменни­ка, необхідність фізичної та розумової праці в житті людини, яка хоче бути щасливою; роз­вивати аналітичне мислення, уміння доводити правильність думки методом від протилеж­ного; прищеплювати бажання бути дієвим, активним, творчо мислячим громадянином України.

Тип уроку: урок-дослідження.

ХІД УРОКУ

1.                 Організаційний момент

ВПРАВА «ПОЗНАЙОМИМОСЯ ЗНОВУ»

(Кожен учень представляє себе як носія певної риси характеру притаманної йому; назва якої по­чиналася б на ту ж букву що й ім’я.)

Зразок:

Анастасія — активна, артистична, альтруїстична, амбіційна.

Сергій – серйозний, стриманий, самостійний.

Валерія — волелюбна, вірна, витривала, ве­ликодушна, вольова.

Даяна – дружелюбна, доброзичлива, демократична.

Учитель

•  Мені дуже приємно працювати з такими позитивними людьми.
• Скажіть, будь ласка, чи погоджуєтеся ви з думкою, що кожен коваль свого щастя.

Фронтальна бесіда

•               Що означає «кувати своє щастя»?
•               Як сьогодні ви послуговуєтеся мудрістю цього вислову?
•               Як це стосується навчання в школі?

СЛОВНИКОВА РОБОТА

коваль — професія (наголос на а)

Коваль — прізвище (наголос на о).

Мотивація навчальної діяльності

ВПРАВА «АНАЛІТИЧНА РОЗМИНКА»

•               Згадайте серіал «Шерлок».
•               Якими якостями володів Шерлок Холмс?

Орієнтовні відповіді:

•               Спостережливість, уміння відтворювати де­талі минулих подій (хто й що говорив, де знахо­дився, що мав при собі, як реагував на нові по­відомлення).
•               Уміння передбачати (раптова поява в неочікуваних місцях, випередження реакції невідомого супротивника).
•               Блискавична реакція тощо.
•               Знав багато мов, грав на скрипці.
•               Хто ж герой фільму:  щасливчик чи людина, яка напрацювала систему якостей шляхом трену­вань, виснажливої роботи над собою?

ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА

•               Що об’єднує Олексу Стороженка й героя твору Артура Конан Дойля?

Олекса  Стороженко.

• Знав французьку, німецьку, російську, латинську мови.
• Нагородження хрестом Святого Георгія.
• Блискуче розкриття складних і заплутаних карних справ.

 (У 1850 р. Стороженко залишає військову службу і переходить на цивільну, займаючи посади чиновника особливих доручень при Київському генерал - губернаторі  Д.Г.  Бібікові та Міністерстві внутрішніх справ у Петербурзі).

 

• Таланти Олекси Петровича:

гра на віолончелі;

малярська справа;

скульптура (нагороджений медаллю Акаде­мії мистецтв)

міг занести на гору 10 пудів, зігнути двогривенний.

«Велика була душа у сього чоловіка: разом хотіла жить на небі і на землі!».

ІІ. Оголошення теми та мети уроку

Учитель

Літературна спадщина Олекси Стороженка за обсягом невелика – 14 творів російською та 26 українською мовами. Сьогодні ми познайомимося з твором, який має назву «Скарб».

ІІІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

Учитель

• Вдома ви прочитали цей твір. Визначте жанр твору «Скарб».
• Зачитайте, як починається оповідання. (Був собі чоловік та жінка.)
• Твори якого жанру мають такий початок?
• Що об’єднує з казкою?

Висновок: Казка є різновидом оповідання. А ми довели, що оповідання «Скарб» має фольклорну основу.

 Мозковий штурм

1. Хто є головним персонажем оповідання? (Павлусь)
2. Якими були батьки Павлуся? («Були вони люди заможненькі, усього в них доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора із садочком і левадою». «...І шанували, і пестували вони того одинчика!»)
3. Як мати ставилася до свого єдиного синочка? («І що то вже за мати була! Між матірками — навдивовижу мати! Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона ще возилася з ним, як із маленькою дитинкою. Було власними руками годує його, а він, телепень, тільки глита та, як той пуцьвірінок, знов рот роззявлює». «Така з неї добра і покірна жінка, а як дійде діло до її Павлуся, то як скажена стане: і очі витріщить, і запіниться, і за ніж хапається: крий Боже, що виробляє!.. Кажу ж вам, що й між матерями навдивовижу була мати»)
4. Через що мати нікуди не пускала Павлуся? («Усю зиму й осінь з хати не випустить: «Не ходи, синку,— каже,— холодно, замерзнеш, та ще, крий Боже, занедужаєш, то я й умру, не діжду, поки ти й одужаєш». Прийде весна або літо — знов не пускала: «Не ходи, синку, душно, сонце напече головку, голова болітиме». Цілісінький рік не дасть йому порога переступити, хіба у неділю поведе до церкви та за ним і не молиться, та обома руками за його й держиться, щоб хто не то що штовхнув, а й не доторкнувся б»)
5. Як реагував батько щодо надмірних пестощів жінки до сина? («Часом батько, дивлячись на се юродство, стане гримати на жінку і похвалятись, що він Павлуся віддасть у школу до дяка аж у друге село. Так куди!.. На яку радість ми його вигодували? Який з нього хазяїн буде? Що з ним станеться, як ми помремо? Останеться він на світі, мов сліпий без поводатаря!»)
6. Що мати вважала щастям для свого сина? («...Як Бог милосердний пошле йому щастя, то без нас житиме ще лучче, як теперечки!»)
7.  Через що мати не пускала сина на вечорниці? («...На вечорницях збиралися самі п’яниці та розбишаки, там тебе обідять, віку тобі збавлять. Почекай трошки — я сама знайду тобі дівчину, саму найкращу на всьому світі, саму роботящу, вона буде тебе і годувать, і зодягать, і доглядать, як рідна мати»)

РОБОТА З ТАБЛИЦЕЮ

• Який стиль виховання притаманний матері та батькові Павлуся? Дослідіть питання за табли­цею, підтверджуйте посиланнями на текст.

 

АВТОРИТАРНИЙ

Батьки наказують — діти підкоряються. Батьки не рахуються з думками дітей; мо­лодше покоління росте пригніченим і безвіль­ним, має низьку самооцінку.

ІНДИФЕРЕНТНИЙ

Батьки не цікавляться ні успіхами, ні невда­чами; діти «копіюють» вулицю.           Батьки винуватять суспільство в невдачах дітей, діти цураються батьків.

ПОТУРАЛЬНИЙ

Діти вимагають від батьків виконувати їхні забаганки, батьки безпринципно підкоряються.           Батьки не можуть забезпечити всіх вимог дітей, часто хворіють, діти ростуть егоїстами, у житті вони безпорадні.

АВТОРИТЕТНИЙ

Батьки завжди в курсі подій, що відбува­ються з дитиною, є її друзями й порадниками.           Діти з радістю слухаються батьків, поважають їхню точку зору.

 

8. Чому життя Павлуся з наймитами після смерті батьків було щасливим? («Щастя, як горох із мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся, і урожай у його луччий, як у других, і корів нема ялових. Накупили волів і послали кілька хур у Крим за сіллю, на Дін за рибою, построїли шинок із лавкою та й годують скриню карбованцями, як свиню горохом. Кругом у сусідів талій давить скотину, а у Павлуся, як на сміх, хоч би один тобі віл іздох»)
9. Як наймичка у ставленні до Павлуся замінила йому мати? («Наймичка доглядала Павлуся, як рідна мати: і годує його, і голову йому змиє, і розчеше, і одягає, й роздягає, і стеле, так йому у вічі й дивиться, думку його відгадує...»)
10. Чим займався Павлусь щодня? У чому виявлялося для нього щастя? («...Цілісенький день їсть (а лопав здорово) та спить. Було прокинеться вранці — зараз наймичка і ставить перед його душею жарену курку або качку, або повнісеньку макітру вареників із сметаною; їсть неборак, аж за ушима лящить. Не вспіла наймичка його утерти, а він уже й уклався спати. Поспить на перині, лізе на піч спати ще у просі. Пообідає і знов куня; коли зимою, то знов у просо, а коли літом, то вийде у садок, ляже під грушею...»)

РОБОТА НАД ФОТОГРАМОЮ ЖИТТЯ ПАВЛА ЛЕЖНЯ

• Ми всі полюбляємо фотографуватися. Спробуємо зараз створити фотограму життя Павла Лежня. 
• А які вподобання мав Павлусь?

НЕМОВЛЯ

ПАХОЛОК

ПАРУБОК

ЛІТНІЙ ЧОЛОВІК

Немовля – пахолок (І.Я. Франко зазначав, що О. Стороженко - талановитий оповідач, який добре володіє українською мовою) – парубок – чоловік.

Спить на перині, на печі, у просі, у садку під грушею.

• Чим захоплюєтеся ви, учні 7 класу?
• А Павлусь?

Захоплення: їсти та спати

Висновок: лінія життя рівна, без подій, без роботи, без інтересів, без друзів, без мети.

УЧНІ СТАВЛЯТЬ ЛАЙК ПІД ФОТО

• Доберіть синоніми до слова «ледар».

 

МЕТОД «ПЛУТАНКА»  (робота в парах, картки)

• Відновивши прислів’я, скажіть, які з них відповідають подіям у творі. Яке з них найвлучніше характеризує героя твору?

 

Хто горя не бачив,….                                       …а родись щасливим;

Без щастя…..                                                     … не буде й до останку;

Де щастя родиться,…                                       … в ліс по гриби не ходи; 

Дурень спить, …                                               …той і щастя не знає;

Не в кожної Насті…                                         …там і заздрість плодиться;

Коли нема щастя зранку, …                            …а щастя в головах лежить;

Не родись вродливим,…                                  …однакове щастя;

Добре танцювати тому,…                                 …кому щастя на дудку грає.

                                                      

11. На яке свято хлопці вирішили взяти з собою Павлуся?

Трійця - одне з найбільших релігійних свят, яке відзначають в усьому християнському світі.  Поняття «Святої Трійці» відображає триєдність Бога. Згідно із загальною православною символікою, Бог має три лики (три образи, три появи): Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Святий Дух. У народі Трійцю називають по-різному: День Святої Трійці, Зіслання Святого Духа, П'ятдесятниця. Остання назва утворилася від того, що  зішестя Святого Духа  на апостолів сталося на 50-ий день після воскресіння Ісуса Христа.

12. Що вам відомо про Зелені свята  за народними віруваннями?

Повідомлення учнів

Одним з найшановніших свят в Україні вважається Трійця. Здавна це свято пов’язане з дивовижними народними віруваннями. Тиждень перед Трійцею (три останні дні цього тижня і три перші дні троїцького тижня) називають «Зеленими святами». Вважалось, цього тижня прокидаються мерці, виходять з води русалки. Люди в ці дні прикрашають свої житла зеленню, травами і квітами.

 «Зелений тиждень розпочинається з четверга. Цього дня дівчата йдуть в поле чи ліс і там «завивають вінки – на всі святки».

 Вінки виготовлялись з живих квітів або з березових гілок. Дівчата одягали їх на голови і ходили селом.

У суботу, напередодні свята Трійці, до схід сонця дівчата й молодиці йшли в поле та на левади, рвали там запашне зілля: любисток, полин, чебрець, канупер, татарське зілля. А, ввечері зеленим гіллям клена, липи, ясеня прикрашали свої хати та подвір’я. Ці гілочки, якими оздоблювали люди свої оселі та двори, називались клечальними. Запашними травами встеляли підлогу.

13.  А от навіщо парубки хотіли взяти з собою Павла нам нагадають наші актори.

ПСИХОДРАМА

— Знаєте що, хлопці! Візьмемо з собою на щастя Павла Лежня ,  то вже певно зна­йдемо скарб: він такий щасливий, що такого і на всьому світі не знайдеш!

Підійшли парубки до вікна (вікно було одчинене), див­ляться, а Павлусь розпластався на перині і хропе на всю хату.

— Пане Павле, а пане Павле! — гукнули парубки.— Ходім лишень з нами скарбу шукати!

— Не піду! — одрізав Павлусь.

— Ходім-бо! — просять парубки, аж кланяються.— Ми те­бе так з периною на руках і понесемо; не тебе нам треба, а твого щастя. Як ти з нами будеш, то, може, Бог дасть, і зна­йдемо скарб.

— Еге!.. Як Бог дасть, то й у вікно вкине!..— одказав Пав­лусь.— Не піду!

— Дожидайся ж, поки тобі Бог у вікно вкине, а ми піде­мо шукати.

14. Як пожартували хлопці з Павла Лежня? «...Візьмемо сього (дохлого) хорта та шпурнем Лежневі в хату — нехай се буде той скарб, що Бог йому у вікно вкине»)
15. Яке фантастичне явище відбулося після того, коли парубки через вікно Павлусевої хати кинули дохлого хорта? («...А він, як бебехнеться об поміст, так і брязнув, і задзвенів, і, як жар, по всій хаті розсипався дукатами!»)

Гра «Займи  позицію»

 

• Чи погоджуєтеся ви зі словами автора «Зовуть щасливими і тих, що увесь свій вік нічого не дбають, як мій Павлусь. Бог їм усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба»

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ

• Як ви вважаєте автор говорить серйозно чи іронічно?
• Що таке іронія?

Запис у зошитах

Іронія( від гр. удавання) - це прихована насмішка над явищем чи особою, про які говорять у позитивному чи навіть у захопленому тоні, маючи на увазі зовсім протилежне.

ІV. Домашнє завдання: написати лист у жартівливому тоні Павлу з порадами, як змінити життя.

V. Узагальнення вивченого

Учитель

• Щастя… Усі найзаповітніші людські мрії і бажання увібрало в себе це слово, усі людські радощі і сподівання.  Розмірковував над цим поняттям і Стороженко.

 

Що таке на світі щастя? — спитав би я у дуже письмен­них. Частенько чуєш, люди кажуть: отой щасливий. Глянеш на того щасливого, а він тобі показує на другого, а сам жалу­ється на свою недолю. Зо­вуть і скупого щасливим, бо у його багацько грошей; а він, неборак, увесь свій вік стереже тих грошей, як рябко на лан­цюгу, ніякої користі з них не має — і голодний, і холодний, ще гірш од якого-небудь бідолахи. Ні, панове, по-моєму, той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав,— той, кого Господь благословив на добрі діла, що розкинулись вони по світу, як розрослась пше­ниця на добре виораній ниві.. Нагодує вона і пахаря, і його сусідів, попаде од неї скибка і старцеві в торбу. Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й дру­гого нагодує і заспокоїть, бо у такого і душа буде не голодна.

• Хто, на думку Стороженка, є щасливим?

АУДІОКНИГА

Леся Українка. Щастя 

Злий дух створив дивну постать. Вона була блискуча, як рання зоря, і міняла свій вид щохвилини, як вогонь. Злий дух дав їй життя і назвав її: щастя. І кожний з людей побачив його, хоч у сні, хоч на малу хвилинку. На одного воно глянуло коханими очима, іншому заблищало золотом, іншому засіяло світлом слави. Всі шукали щастя, всі хотіли мати його ціле в своїх руках. Для нього віддавали все найдорожче, губили себе і других, сльози й кров лились річками во ім’я його. А щастя літало по світі зорею і ніде не спинялось надовго, і ніхто не мав його ціле в руках. З того часу не стало на землі ясного спокою, потьмарилась блискуча Божа мрія. І злий дух утішився працею своєю.

• Хто, на думку Лесі Українки, створив щастя?

Учитель

• Злий дух утішився працею своєю, тому що ми, люди, не розуміємо, що наше щастя завжди з нами. Кожна мить нашого життя і є найкоштовніший скарб.
• О.Довженко вважав, що щасливий той, хто бачить зорі навіть у буденних калюжах життя.

ВІДЕОФІЛЬМ «ЩАСТЯ»

МЕТОД «СКАРБ»

 

 

( Учитель збирає монетки, виставляє оцінки)

   

Скарб – узагальнений образ щастя.

Скарб – добробут, благополуччя.

Скарб – любов.

Скарб – здоров’я.

Скарб – життя.

Скарб – улюблена справа.

Скарб – удача.

 

Учитель

• Значною частиною мого щастя є ви, мої учні.

ВІДЕОФІЛЬМ «Мій 7 –Б»