Урок "Олекса Стороженко "Скарб".Скарб - узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання"

                                            Підготувала

                 вчитель української мови і літератури

                                                                                         Туріянської ЗШ І-ІІІ ступенів

                                                                                         Новомиргородського р-ну,

 Кіровоградської області

                                                                                         Коломієць Ліна Іванівна

 

                                   Українська література    7 клас

    Олекса Стороженко «Скарб». Гумористичне зображення головного героя.   Скарб – узагальнений образ щастя. Повчальний характер  опові-              дання.

 

Мета:   Формувати компетентності: предметні-  продовжувати опрацьовувати ідейно-                                             

               художній зміст та працювати над художніми засобами творення комічного у                                                                                                                                  творі Олекси Стороженка «Скарб»,  звертаючи при цьому увагу на  скарб як                        узагальнений образ щастя, з’ясовуючи повчальний характ оповідання;

               ключові- розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення,вміння

               грамотно висловлювати власні думки, співставляти, робити висновки;

               загальнокультурні- виховувати пошану до звичаїв українського

               народу, його традицій; прищеплювати риси доброти, працьовитості,

               гуманного ставлення до оточуючих.

Тип уроку:  засвоєння знань, умінь, навичок.

Обладнання:  портрет  письменника, текст твору, дидактичний матеріал (картки),

                        сигнальні картки, проектор,  відеопрезентація.

 

Хід уроку

 

Наше щастя чи нещастя

залежить від нас самих.

Мішель де Монтень

І. Організація класу до уроку.

Вітання з учнями (емоційне налаштування на позитивну співпрацю).

 

Пролунав уже дзвінок,

Починаємо урок.

Працюватимем старанно,

Щоб почути у кінці,

 що у нас, у 7-м класі,

Учні – просто молодці!

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

ІІІ.Оголошення теми і мети уроку. Слайд

Вступне слово вчителя

 Чи замислювалися ви колись над тим, що таке щастя? На це непросте запитання намагаються відповісти багато письменників різних епох і народів. Мабуть, і ви ставили собі не раз таке запитання. А чи був щасливий герой оповідання «Скарб» Павлусь, давайте поміркуємо про це сьогодні на уроці.

  Запишіть, будь ласка, в зошити тему сьогоднішнього уроку. А епіграфом є слова відомого французького письменника Мішеля де Монтеня: «Наше щастя чи нещастя залежить від нас самих», які допоможуть розкрити зміст нашого уроку. Тому нам необхідно звернутися до писемного джерела, безпосередньо до твору. А щоб краще зрозуміти твір, треба, хоч коротко, дізнатися про автора. Надамо слово нашим «Літературознавцям-історикам», які досліджували біографію письменника.

 

  Як ви справилися з домашнім завданням, і чи прочитали оповідання ми зараз побачимо.  Пропоную пригадати зміст прочитаного оповідання, автором якого є О.Стороженко.

 

ІV. Актуалізація опорних знань.

Метод «Незакінчене речення»

• Хто такий Павлусь?  (головний герой оповідання, син заможних родичів).
• Мати Павлуся була…(надто люблячою, возилася з ним, як з маленькою дитиною).
• Свої дитячі та юнацькі роки хлопець проводив…(у хаті).
• Парубок був на вигляд…(гладкий та опецькуватий).
• Мати не пускала сина на вечорниці, бо…(там збиралися самі п’яниці та розбишаки).
• Хлопець залишився сиротою через…(мед, занедужала небога і вмерла)
• Коли не стало батьків, за Павлом доглядали…(наймити)
• Увесь свій час Павлусь…(їв та спав)
• Парубкові дали прізвисько…(Лежень)
• На Зелені свята хлопці пішли…(шукати скарб)
• Вони запрошували його з собою…(на щастя)
• Щоб посміятися над Павлусем, вони…(через вікно вкинули йому дохлого хорта)
• І сталося диво…(впавши на підлогу, він задзвенів дукатами)
• Окрім багатства Павлусь мав…(дружину і дітей)
• Після одруження Павло …(спав, спав, поки навіки не заснув)

 

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

Слово вчителя

  З прочитаного оповідання ми бачимо, як легко Павлусеві дістався скарб. Яке цікаве слово? Кожна людина його сприймає по-різному, але водночас  - це щось цінне, корисне, велике…Якби ми його не трактували, але воно має конкретне значення. Скажіть, звідки ми можемо дізнатися про значення слів? Так, саме тлумачний словник містить пояснення слів,зокрема цього слова. Сучасна українська мова користується великою кількістю тлумачних словників. А ми скористуємось словником, автором якого є В.Бусел.

  А зараз надамо слово нашим «Мовознавцям».

(Завдання: провести словникову роботу з текстом і відобразити у вигляді слайду)

1.Словникова робота

 Слайд

Скарб-це…

1.Коштовності, гроші, цінні речі// Коштовності, гроші та ін., сховані в потаємному місці, закопані в землю.

2.Духовні та культурні цінності, що їх створила людина. Мовні скарби.

3.Хто-,що-небудь надзвичайної цінності з винятковими достоїнствами, якостями// Багатство розуму, почуттів…// Пестливе звертання до дорогої, любої людини.

4.Господарські речі; пожитки, майно.

 

Слово вчителя

  Ще з сивої давнини люди повсякчас шукають свій скарб – щастя. Так і герої нашого твору, розшукуючи скарб, прагнули бути не тільки багатими, але й щасливими. Дуже багато про щастя говориться  в усній народній творчості, зокрема у прислів’ях.

 

2.Метод «Плутанка»  (робота в парах, картки)

 Відновивши прислів’я, скажіть, які з них відповідають подіям у творі. Яке з них найвлучніше характеризує героя твору?

 

Хто горя не бачив,….                                       …а родись щасливим;

Без щастя…..                                                     … не буде й до останку;

Де щастя родиться,…                                       … в ліс по гриби не ходи; 

Дурень спить, …                                               …той і щастя не знає;

Не в кожної Насті…                                         …там і зависть плодиться;

Коли нема щастя зранку, …                            …а щастя в головах лежить;

Не родись вродливим,…                                  …однакове щастя.

 

- Бачите, як народна мудрість влучно розкриває зміст твору. Отож, ми вже почули,  якими прислів’ями можна описати головного героя. Тепер подивимось які влучні епітети  підібрали наші «Мовознавці» для характеристики Павлуся.  Слайд

Давайте ми пригадаємо, як про нього писав автор (одинчик, чималий пахолок(підліток), телепень, пуцьвірінок).

5. Робота над змістом твору «Скарб»

 

Вашим випереджальним завданням до сьогоднішнього уроку було прочитати оповідання Олекси Стороженка «Скарб». Давайте пригадаємо його зміст, давши відповіді на запитання.

 Слайд

 

•                 Як розпочинається твір?
•                 Який жанр усної народної творчості нагадує початок твору?
•                 Чому?
•                 Хто такий Павлусь?
•                 Як його описує автор? Зачитайте

 

Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки. Та од чого б їм і пошерхнуть? Зроду не то щоб ціп або косу у руках подержав,— не взявся й за лопату, щоб одгребти сніг од порога, або за віник, щоб вимести хату.

 Слайд

 

•                 Чому, на вашу думку, Павлусь мав такий вигляд?
•                 Як до сина ставилась мати?
•                 Як сталося, що Павлусь залишився сиротою? Зачитайте

 

Раз вночі розвередувавсь Павлусь, як на живіт кричить: «Меду та й меду!» У старих на ту пору не було меду. Що тут на світі робити?.. Устала мати, накинула на себе свитину, не схотіла будить наймичку і сама метнулась по селу шукати того меду. А на той час піднялась фуга, що не то що уночі, а вдень не побачила б світу Божого. Бігала, сердешна, бігала од хати до хати (у кого й є, та каже нема: не хочеться уставать) та якось уже випросила у попа. За один цільничок обіцяла бузівка подарувати. Трохи не замерзла, та таки принесла, і що ж?.. Павлусеві вже не до меду; заснув манесенький — ніяк його і не розбуркаєш. Так через той-то мед занедужала небога та й вмерла. За нею вслід і батько ноги простяг, а наш Павлусь і не схаменувся, як зоставсь круглим сиротою.

 Слайд

•                 Хто глядів хлопця після смерті батьків?
•                 Що він робив весь свій вільний час?
•                 Як Павлусь сприйняв пропозицію хлопців піти шукати скарб? Зачитайте

 

Раз на зелені свята зібралось парубоцтво шукати скарба. Узяли з собою заступи, лопати і горілочки не забули та й пішли у степ. Ідуть біля Павлусевої хати, от один парубок і каже:

    — Знаєте що, хлопці! Візьмемо з собою на щастя Павла Лежня (таке приложили йому прізвище), то вже певно знайдемо скарб: він такий щасливий, що такого і на всьому світі не знайдеш!

    Підійшли парубки до вікна (вікно було одчинене), дивляться, а Павлусь розпластався на перині і хропе на всю хату.

    — Пане Павле, а пане Павле! — гукнули парубки.— Ходім лишень з нами скарбу шукати!

    — Не піду! — одрізав Павлусь.

    — Ходім-бо! — просять парубки, аж кланяються.— Ми тебе так з периною на руках і понесемо; не тебе нам треба, а твого щастя. Як ти з нами будеш, то, може, Бог дасть, і знайдемо скарб.

    — Еге!.. Як Бог дасть, то й у вікно вкине!..— одказав Павлусь.— Не піду!

    — Дожидайся ж, поки тобі Бог у вікно вкине, а ми підемо шукати.

 Слайд

•                 На що це вказує?
•                 Як хлопці вирішили провчити Павлуся?
•                 Чим це обернулось? Зачитайте

 

Вже вертаючись, як смерклось, недалечко од села дивляться — лежить край дороги дохлий хорт. Мабуть, давно й іздох — аж гидко до його і близько підступити. От один парубок і каже:

 — Слухайте, хлопці: візьмемо сього хорта та шпурнем Лежневі в хату — нехай се буде той скарб, що Бог йому у вікно вкине.

    Парубкам подобалась ся вигадка; от вони підняли того хорта на дрючок та й понесли. Підійшовши тихенько до Павлусевої хати, розмахали хорта та й шпурнули в вікно, а він як бебехнеться об поміст, так і брязнув, і задзвенів, і, як жар, по всій хаті розсипався дукатами!

 Слайд

•                 Що сталося з Павлусем далі?
•                 Як він дожив свій вік?
•                 Про що роздумує оповідач наприкінці твору? Зачитайте

 

Що таке на світі щастя? — спитав би я у дуже письменних. Частенько чуєш, люди кажуть: отой щасливий. Глянеш на того щасливого, а він тобі показує на другого, а сам жалується на свою недолю. Зовуть щасливими і тих, що увесь свій вік нічого не дбають, як мій Павлусь. Бог їм усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба. Зовуть і скупого щасливим, бо у його багацько грошей; а він, неборак, увесь свій вік стереже тих грошей, як рябко на ланцюгу, ніякої користі з них не має — і голодний, і холодний, ще гірш од якого-небудь бідолахи. Ні, панове, по-моєму, той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав,— той, кого Господь благословив на добрі діла, що розкинулись вони по світу, як розрослась пшениця на добре виораній ниві.

 

.

 Слайд

•                 А що для вас означає щастя?
•                 Як ви вважаєте, чи був Павлусь дійсно щасливим?
•                 Чи хотіли б ви бути схожим на нього? Чому?
•                 Як ви вважаєте, чи дійсно мав на увазі Олекса Стороженко, що лінь та байдужість може дати людині щастя?

А зараз знову надамо слово нашим «Літературознавцям»

(Завдання: познайомити із ідейно-художнім змістом твору О.Стороженка «Скарб» і дати літературний аналіз твору.)

Слайд

• Жанр:  Ми стверджуємо, що це оповідання. Хоча твір має казковий сюжет, згадано про легенду, містить прислів’я та приказки, є порівняння, слова із зменшено-пестливим значенням, отже, більше схоже на казку. Але казка є різновидом оповідання. А ми довели, що оповідання «Скарб» має фольклорну основу.
• Отже,  тема: зображення щасливої долі Павлуся Лежня, який протягом свого життя був ледачим і в той же час байдужим до всього.
• Ідея:  Автор хотів показати уславлення працьовитості, любові; засудження заздрості,підступництва тих, хто зазіхає на чуже майно, ледачого, паразитичного життя.
•  Слайд
• Основна думка:  …той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те,що він йому послав…; не той тільки щасливий,що натріскається й виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть,бо в такого й душа буде не голодна.
• Композиція оповідання: експозиція
•                                                  зав’язка

 кульмінація

 розв’язка

Олекса Стороженко, крім того, що був добрим етнографом ( у цьому ви пересвідчились, читаючи оповідання, адже його основою стали саме фольклорні мотиви), мав ще й чудове почуття гумору.

Щоб пригадати засоби гумористичного зображення, давайте прочитаємо  статтю з підручника.

 

 

Отже, гумор – це  співчутливе,  доброзичливе  висміювання  негативних  явищ життя  або  вад  людського  характеру. Завдання сатири – висміяти,  щоб  викоренити. Це  різке,  глузливе  висміювання  негативних  явищ  суспільного   життя  або  рис людського  характеру. В  оповіданні  Олекси Стороженка  переважає жартівливий  тон, отже,  воно  гумористичне.

 

Час запросити й «Знавців теорії літератури»

7. Робота з таблицею . Слайди

 

Знайдіть  в  оповіданні  засоби  комічного та запишіть їх у таблицю. 

 

Засоби  гумористичного  зображення	Приклади
Іронія	заснув  манесенький
Парадокс	поспить  на  кроваті, лізе  на  піч  поспати  ще  в  просі; хвалить шинкар п’яницю, а дочки своєї за йо­го не віддасть.
Жартівливі  слова, вислови	чималий пахолок; як той пуцьвіріньок;  вигнало та розперло, опецькуватий; пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки.
Гіперболізація	такий галас підійме на всю церкву, буцім з його чортяка лика дере; годують  скриню  карбованцями
Пестливі  слова	Заможненькі, садочком, одинчик, маненька, головку, манесенький

 

 

Учитель: Твори Стороженка засновані на використанні українського фольклору. Фантастичні елементи в них поєднуються із зображенням селянського побуту, народних звичаїв. Присутній в оповіданнях образ оповідача, що робить морально-етичні акценти в зображуваних ситуаціях, спонукає читача до роздумів і оцінок.

-    Що скажуть психологи «Психологи»?.

             (Завдання: виявити проблематику тексту і відобразити у вигляді ментальної карти)             

• У своєму оповіданні «Скарб» Олекса Стороженко описує звичайного везунчика на ім'я Павлусь. Хлопчик виріс в досить багатій родині, ніколи нічого не потребував і тому не мав ніяких проблем.
• Це сталося через його батьків, які виконували всі його забаганки. Отже, уперед нами постає проблема батьків і дітей.

Мати Павлуся своєю любов'ю не дає подорослішати сину. Вона не хоче бачити в ньому особистість, а хлопець радіє такому піклуванню, бо завдяки цьому може займатися улюбленими справами: їсти, пити, лежати.

• Тут з'являється ще одна проблема – лінощів і працьовитості. Недарма ж Павлуся хлопці так і прозвали Лежнем. Розбещений опікою матері, він не є самодостатньою людиною, бо після смерті батьків навіть люльку собі самостійно запалити не може.
• Повною протилежністю Лежню в творі виступають наймити, які все життя працюють, щоб забезпечити не лише власне життя, а й добробут свого ледачого хазяїна.
• Головною проблемою є проблема щастя. Для кожного героя щастя своє. Мати почувається щасливою, бо може присвятити всю себе улюбленому синові. Павлусь щасливий, бо може цілими днями байдикувати. Хлопці вбачають своє щастя у скарбі, що закопаний у степу.
• Дивним видається уявлення про щастя селян з казки Олекси Стороженка з глибокою назвою "Скарб". Вони вважали щасливою людину, яка все своє життя лежала на печі і лише відкривала рота, як те голодне новонароджене пташеня, щоб поїсти. Хибну думку породила заздрість, а заздрість, як відомо, присипляє здоровий глузд. Фортуна не посміхається тим, хто не докладає зусиль, щоб бути щасливим. Існує ж багато людей, що понад усе прагнуть виграти в лотерею. Але жага легких грошей вбиває в них бажання працювати і самовдосконалюватися.

 

Учитель: Що ж таке щастя? Щось матеріальне чи навпаки, ефірне та гнучке, незвичайне і повсякденне водночас? Для багатьох щастя — це мрія, що не має форми та матерії.

А мрії іноді бувають настільки вибагливими, що стають божевільними. Та якими б оригінальними не були б людські думки, зрештою всі бажають бути щасливими. Не завжди успіх — це щось конкретне. І коли мрія отримує форму, то іноді виявляється зовсім не тим, що людина намагається уявити

 

           До слова запрошуються «Експерти»

        (Завдання: з'ясувати, чи може сучасник  зрозуміти з твору О.Стороженка “Скарб”   чиї судження про щастя були правильними матері, батька, парубків, автора і відобразити у вигляді щоденника подвійних нотаток)

Мати: «...Як Бог милосердний пошле йому щастя, то без нас житиме ще лучче, як теперечки!»)

Батько:!.. На яку радість ми його вигодували? Який з нього хазяїн буде? Що з ним станеться, як ми помремо? Останеться він на світі, мов сліпий без поводатаря!»

• Автор: «Сказано:  як кому Бог дасть щастя, то не треба йому й рідної матері, не треба і скарбу шукати: сам скарб його знайде. А другому неборакові на бездоллі у те ж саме вікно, у котре вкинувся скарб, улізе злодій і останню сорочку витягне; не поробить день, то на другий і їсти нічого»
•  «Зовуть щасливими і тих, що увесь свій вік нічого не дбають, як мій Павлусь. Бог їм усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба»
• Парубки: «Візьмемо із собою на щастя... то вже певно знайдемо скарб: він такий щасливий, що такого і на всьому світі не знайдеш!»
• - Отже, мати і автор вважають, що щастя залежить від долі, парубки  покладаються на щасливий талісман,  батько взагалі займає пасивну позицію. Тож жодне з тверджень не є правилом. Насправді, ми вважаємо правильним вислів "хочеш бути щасливим — будь!".

 

Слово «Соціологам»

(Завдання:  з'ясувати, чи був щасливий герой оповідання «Скарб» і відобразити у вигляді інтерв'ю)

 

Нас зацікавило питання, чи був щасливий герой оповідання «Скарб»? Для учнів нашого класу було  змодельовано такі ситуації: «Якби вам дісталися такі гроші, як Павлусеві, на що б ви їх витратили?», «Якби ви були справжнім другом Павлуся, які поради надали стосовно того, щоб змінити його пасивний спосіб життя?», «Павлусь XXI століття»  За допомогою інтерв'ю я продемонструю результати

 

* Якби вам дісталися такі гроші, як Павлусеві, на що б ви їх витратили?

(                                                       )

 

* Якби ви були справжнім другом Павлуся, які поради надали стосовно того, щоб змінити його пасивний спосіб життя?  

- Уяви собі на хвилину, що у тебе  немає друзів, з якими можна було б про щось безтурботно потеревенити; тобі  навіть нічого згадати, бо ви не висовували носа далі своєї хатини; про те, як виглядають рослини і тварини, дізнаєшся лише з розповідей... Стає сумно? Ти був би щасливим?

• Став перед собою цілі.
• Рухайся усвідомлено.
• Займайся тим, що тобі подобається.

 

* Павлусь XXIстоліття

- Є люди, до яких фортуна уважна? Тому вони мають усе.

- Та чи є вони щасливими? Наприклад, мажори (діти багатіїв). Вони хоча і мають гроші та великі можливості, але по суті нещасні люди.

- Так, бо, по-перше, здебільшого обділені батьківською увагою, адже треба заробляти гроші.

-  По-друге, реалізовують нездійснені мрії батьків, зокрема обирають престижну професію, а не те, що подобається самому;

- А одружуються за домовленістю з наближеного до багатіїв кола.

- Одним словом, не можуть бути собою.

- А  потім стають зарозумілими, пихатими, усім не задоволеними.

- Таким людям складно жити в цьому світі...

 

- Діти, а хто із вас любить мріяти, подумки помандрувати, уявити себе супергероєм? Певно, всі.

- А зараз ми трохи пограємо. Я вам пропоную гру «Шукачі скарбів».

 

4. Гра «Шукачі скарбів»

За 2 хвилини виписати якнайбільше прислів’їв (уілька учнів зачитують свої прислів’я).

 

Слово вчителя

Як ви вважаєте, що є найважливіше у житті? (правильно обрати життєвий шлях, свою дорогу) Так,обрати життєву позицію – справа нелегка. Сьогодні й ви долучитися до неї.

 

5.Інтегрована вправа «Займи позицію».

 

• Чи вірите ви, що можна Павлуся змінити? Обгрунтуйте свій вибір. (Якщо «так»,підніміть червоний кружечок, якщо «ні» - зелений.)

    Так                Ні

 

6. «Мозковий штурм»

• Що символізує образ скарбу? Спробуйте розкрити його символічне значення.

(На мою думку,скарб – узагальнений образ щастя. І хоча люди заздрили Павлусеві, вважали що щастя приклеїлося до нього, та жити, так, як він, вони не хотіли. Щасливим не був і Павлусь, бо він нічого у своєму житті не бачив, окрім того, що їв та спав. А такий спосіб життя людині щастя не приносить.)

 

Слово вчителя

  Упродовж  життя люди шукають свій скарб, своє щастя,а що для вас є скарбом у житті?

Давайте попрацюємо в групах. У кожного з вас є скринька скарбів. Маючи умовні позначення скарбу, виберіть і запишіть свою думку на скриньці.

 

7. Творче завдання.

1.Складіть «доміно»: «Для мене скарб – це…»

 

8. Літературна вікторина (хвилинка відпочинку)

«Хто сказав?»

• «Не ходи, -каже,- холодно, змерзнеш, та ще, крий  Боже, занедужаєш, то я й умру, не діжду, поки ти й одужаєш»     (Мати)
• «Нате вам за працю, а се наші гроші, бо самі таки розсудіть: хто б їх у чужу хату вкинув, якби не сам Бог того схотів!»   (Наймит)
•   Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов.  (Павлусь)
• «На яку радість ми його вигодували? Який з його хазяїн буде? Що з ним станеться, як ми помремо?..      ( Батько)
• «Ми тебе так з периною на руках і понесемо; не тебе нам треба, а твого щастя…

                                                                                                                    (Парубки)

Слово вчителя

  Добігає до кінця наш урок. Скажіть…

 

VІ. Підсумок уроку

1.Бесіда за питаннями

-Що вас вразило під час читання оповідання?

-Чи хотіли б ви мати таке щастя, як герой твору?

-Чого навчає нас оповідання «Скарб»?

-Який висновок ви зробили для себе, прочитавши даний твір?

-Чи є в нас час люди, схожі на Павлуся?

-Якби вам дісталися такі гроші, як Павлусеві, на що б ви їх потратили?

 

Слово вчителя-робота з епіграфом

На  завершення мені дуже хочеться вам розповісти одну  притчу:

Зліпив Бог із глини людину і залишився в нього невеличкий шматочок глини.
— Що тобі ще зліпити, людино?
Людина подумала й промовила:
— Зліпи мені щастя!
Але Бог, хоча й створив увесь світ, не знав, що таке щастя. Дав Він людині глину і сказав:
— Зліпи сама своє щастя!
І з тих пір кожна людина ліпить, що може.

 

  А я хочу повернутися до нашого епіграфу, прочитаймо його ще раз. Скажіть, чи згідні ви зі словами Мішеля де Монтеня? Чи допомогли вони нам розкрити тему нашого уроку?

2. Вихідна рефлексія

Емоційно-візуальне тестування

Визначіть, який кружечок ви виберете за наслідками вашого тестування.

Червоний колір – я зробив для себе певні висновки, твір позитивно вплинув на мене.

Жовтий колір – твір не вразив мене, але деякі моменти під час його читання були для мене цікавими.

Зелений колір – твір не справив на мене враження.

Слово вчителя

Здавна люди замислювалися над тим, що таке щастя. Історія Павлуся показує, що безділля і ситість – це ще не щастя. Не може бути щасливою людина, котра безцільно й безглуздо проживає свій вік. Хоч і таланило Павлусеві в усьому, але, мабуть, мало хто хотів би такого щастя. Тому, діти, я бажаю, щоб кожен з вас досяг свого щастя, знайшов свій скарб у житті.

VІІ. Оцінювання.

  У мене в руках теж є скарб – це ваші знання. У цій скриньці є символічні монети, які ви отримаєте, як винагороду за роботу на сьогоднішньому уроці. (Учитель роздає монети – бали)

VІІІ. Домашнє завдання.

1.Виписати з додаткової літератури вислови видатних людей про щастя.

2.Написати невеликий твір-роздум «Що таке щастя?»  або

3. (І варіант) Уявіть себе в ролі автора і запишіть  власну кінцівку даного оповідання

 (до 5 речень) від  моменту, коли Павлусеві вкинули у вікно хорта.

  (ІІ варіант) Трішки  пофантазуйте і  перенесіть Павлуся у ХХІ століття.

 

                           Список використаної літератури

 

1  Авраменко О.М. Українська література/ О.М.Авраменко.-К.: Грамота,2015.

 

2      Інтернет-ресурси