Презентація "Олекса Стороженко "Скарб". Коротко про автора. Гумористичне зображення головного героя"

Семикласники!Сьогодні на уроці ви:познайомитесь із життям творчістю Олекси Стороженка;прочитаєте та проаналізуєте оповідання Олекси Стороженка «Скарб»;визначите проблематику твору та його повчальний зміст твору;з’ясуєте образи-символи;пригадаєте, які твори називаються гумористичними;віднайдете засоби гумористичного зображення в оповіданні;висловите своє ставлення, думки та міркування з приводу сюжету оповідання «Скарб» та його значення.

Український письменник, етнограф, драматург

Народився Олександр Петрович Стороженко 24 листопада 1806 року в селі Лисогори Чернігівської області

Дитячі роки письменника минули в селі Великі Будища Зінківського повіту на Полтавщині

Дані про освіту письменника дослідники подають різні. Дехто вказує, що Олекса Стороженко з молодих літ навчався у військовій школі. Коли йому минуло 18 років, він пішов на військову службу і майже не жив у рідних місцях, де народився і провів свої дитячі роки.

Петро Хропко подає інші дані: Спочатку хлопець одержав домашню освіту, а потім учився в шляхетному пансіоні при Слобідсько-Українській губернській гімназії в м. Харкові. З виданого О. Стороженку атестату видно, що в гімназії він вивчав російську, французьку, німецьку, латинську мови, російську словесність, загальну й російську історію, географію, і виявив «чудові», «гарні», «неабиякі» і «достатні» успіхи.

З 1824 року служив у армії. Письменникові довелося брати участь у воєнних кампаніях: російсько-турецькій війні 1828—1829, придушенні польського повстання 1830—1831, у поході 1849 в Угорщину; він був контужений

1857 — в російських газетах з'явилося ім'я О. Стороженка як автора роману з української старовини «Брати-близнюки».1861 — став відомим і як україномовний письменник, його доробок друкували в журналі «Основа».1863 — у Петербурзі вийшли «Українські оповідання» у двох томах, написані ще в 1850-х рр.

1868 року вийшов у відставку. Останні роки життя провів на хуторі поблизу білоруського міста Бреста

Помер Олекса Стороженко 18листопада 1874 року від застуди. Похований на міському цвинтарі в Бресті.

Словникова робота. Скарб

Образ Павлуся Лежня

Працюємо над змістом твору. Як розпочинається твір?Який жанр усної народної творчості нагадує початок твору?Чому?Хто такий Павлусь? Як його описує автор? Зачитайте. Казка — один із основних жанрів народної творчості, епічний, повістувальний, сюжетний художній твір усного походження.

Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки. Та од чого б їм і пошерхнуть? Зроду не то щоб ціп або косу у руках подержав,— не взявся й за лопату, щоб одгребти сніг од порога, або за віник, щоб вимести хату.

Працюємо над змістом твору. Чому, на вашу думку, Павлусь мав такий вигляд?Як до сина ставилась мати?Як сталося, що Павлусь залишився сиротою? Зачитайте

Раз вночі розвередувавсь Павлусь, як на живіт кричить: «Меду та й меду!» У старих на ту пору не було меду. Що тут на світі робити?.. Устала мати, накинула на себе свитину, не схотіла будить наймичку і сама метнулась по селу шукати того меду. А на той час піднялась фуга, що не то що уночі, а вдень не побачила б світу Божого. Бігала, сердешна, бігала од хати до хати (у кого й є, та каже нема: не хочеться уставать) та якось уже випросила у попа. За один цільничок обіцяла бузівка подарувати. Трохи не замерзла, та таки принесла, і що ж?.. Павлусеві вже не до меду; заснув манесенький — ніяк його і не розбуркаєш. Так через той-то мед занедужала небога та й вмерла. За нею вслід і батько ноги простяг, а наш Павлусь і не схаменувся, як зоставсь круглим сиротою.

Працюємо над змістом твору. Хто глядів хлопця після смерті батьків?Що він робив весь свій вільний час?Як Павлусь сприйняв пропозицію хлопців піти шукати скарб? Зачитайте

Раз на зелені свята зібралось парубоцтво шукати скарба. Узяли з собою заступи, лопати і горілочки не забули та й пішли у степ. Ідуть біля Павлусевої хати, от один парубок і каже: — Знаєте що, хлопці! Візьмемо з собою на щастя Павла Лежня (таке приложили йому прізвище), то вже певно знайдемо скарб: він такий щасливий, що такого і на всьому світі не знайдеш! Підійшли парубки до вікна (вікно було одчинене), дивляться, а Павлусь розпластався на перині і хропе на всю хату. — Пане Павле, а пане Павле! — гукнули парубки.— Ходім лишень з нами скарбу шукати! — Не піду! — одрізав Павлусь. — Ходім-бо! — просять парубки, аж кланяються.— Ми тебе так з периною на руках і понесемо; не тебе нам треба, а твого щастя. Як ти з нами будеш, то, може, Бог дасть, і знайдемо скарб. — Еге!.. Як Бог дасть, то й у вікно вкине!..— одказав Павлусь.— Не піду! — Дожидайся ж, поки тобі Бог у вікно вкине, а ми підемо шукати.

Працюємо над змістом твору. На що це вказує?Як хлопці вирішили провчити Павлуся?Чим це обернулось? Зачитайте

Вже вертаючись, як смерклось, недалечко од села дивляться — лежить край дороги дохлий хорт. Мабуть, давно й іздох — аж гидко до його і близько підступити. От один парубок і каже: — Слухайте, хлопці: візьмемо сього хорта та шпурнем Лежневі в хату — нехай се буде той скарб, що Бог йому у вікно вкине. Парубкам подобалась ся вигадка; от вони підняли того хорта на дрючок та й понесли. Підійшовши тихенько до Павлусевої хати, розмахали хорта та й шпурнули в вікно, а він як бебехнеться об поміст, так і брязнув, і задзвенів, і, як жар, по всій хаті розсипався дукатами!Що сталося з Павлусем далі?Як він дожив свій вік?

Працюємо над змістом твору. Про що роздумує оповідач наприкінці твору? Зачитайте

Що таке на світі щастя? — спитав би я у дуже письменних. Частенько чуєш, люди кажуть: отой щасливий. Глянеш на того щасливого, а він тобі показує на другого, а сам жалується на свою недолю. Зовуть щасливими і тих, що увесь свій вік нічого не дбають, як мій Павлусь. Бог їм усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба. Зовуть і скупого щасливим, бо у його багацько грошей; а він, неборак, увесь свій вік стереже тих грошей, як рябко на ланцюгу, ніякої користі з них не має — і голодний, і холодний, ще гірш од якого-небудь бідолахи. Ні, панове, по-моєму, той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав,— той, кого Господь благословив на добрі діла, що розкинулись вони по світу, як розрослась пшениця на добре виораній ниві..

А що для вас означає щастя?Як ви вважаєте, чи був Павлусь дійсно щасливим?Чи хотіли б ви бути схожим на нього? Чому?Як ви вважаєте, чи дійсно мав на увазі Олекса Стороженко, що лінь та байдужість може дати людині щастя?

Літературний аналіз твору. Тема: зображення щасливої долі Павлуся, який протягом свого життя був ледачим і в той же час байдужим до всього.Ідея: уславлення працьовитості, любові; засудження заздрості, підступництва тих, хто зазіхає на чуже майно, ледачого, паразитичного життя. Основна думка:…той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав. Жанр: гумористичне оповідання з елементами фантастики.

Композиція оповідання. Експозиція: надмірна опіка матір’ю свого сина Павлуся. Зав’язка: смерть батьків Павлуся, його сирітське життя. Кульмінація: дохлий хорт у хаті Павлуся виявився дукатами. Розв’язка: роздуми автора про смисл життя, про щасливу людську долю.

Теорія літератури. СМІШНЕГумор – зображення смішного в життєвих явищах та людських характерах. Сатира – спосіб зображення дійсності, який полягає у різкому осміюванні негативного.Іронія –  лукавство, глузування, прихований гумор) — художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення. Сарказм – зла й уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії, троп і засіб комічності, в основі якого лежить гострий дошкульний глум, сповнений зневаги.

Засоби творення комічного у творіУ творі Олекси Стороженка «Скарб» комічний ефект досягається на сюжетному і мовному рівнях, а також на рівні характеристики персонажа. Прикладами засобів гумористичного зображення є:Іронія. Заснув малесенький. Парадокспоспить на кроваті, лізе на піч поспати ще в просі; хвалить шинкар п’яницю, а дочки своєї за йо­го не віддасть. Жартівливі слова та висловичималий пахолок; як той пуцьвіріньок; вигнало та розперло, опецькуватий; пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки. Гіперболізаціятакий галас підійме на всю церкву, буцім з його чортяка лика дере; годують скриню карбованцями. Пестливі форми слівзаможненькі, садочком, одинчик, маненька, головку, манесенький.

Сьогодні на уроці