Урок "Олександр Сергійович Пушкін (1799–1837). Вступ до поеми «Руслан і Людмила»

Урок  світової літератури у 5 класі

 

Тема: Олександр Сергійович Пушкін (1799–1837).  Вступ до поеми «Руслан і Людмила»

 

Мета: розширити знання учнів про творчість О.С. Пушкіна, усвідомити зміст та  художні особливості вступу до поеми О.С. Пушкіна «Руслан і Людмила»; вчитися виявляти елементи  будови казки; ознайомитися з поняттям «поема»;  розвивати навички виразного читання, аналізу поетичного твору, вчитися визначати провідну думку твору, характеризувати  казкових персонажів, оцінювати їх вчинки та моральні якості, розвивати  уміння  висловлювати свою думку щодо прочитаного; ознайомитися із творами мистецтва, в яких втілені казкові образи (живопис, музика, мультиплікація); виховувати любов до художнього слова, естетичний смак.

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Обладнання: видання поеми «Руслан і Людмила», ілюстрації до них, картки із текстом, комп’ютер, проектор, екран, презентація до уроку, відеозапис вступу до мультфільму «Казка про рибака та рибку»,  аудіозапис увертюри до опери М.І.Глінки «Руслан і Людмила».

 

Хід уроку

І. Організація класу

 

Любі діти, почався урок,

Сьогодні у казку  ми зробимо крок.

Із казкою вже зустрічались не раз,

Казки нові  знову кличуть вас.

 

Щоб все вийшло так, як задумано, промовимо чарівні казкові слова-замовляння:

На уроці ми будемо не просто слухати, а чути,

Не просто дивитися, а бачити,

Не просто відповідати, а міркувати,

Дружно і плідно працювати!

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

(Слайд – картина В. А. Тропініна «Портрет Пушкина» [1827] )    

 

 

Чи всі ви  знаєте, хто зображений на картині?

Відповіді учнів (На картині  зображений  О.С.Пушкін).

 

Про нього  говорили «Весь он – чудо!» (М.Горький),  «Солнце русской поэзии» (В.Белінський).

 

 

Розповідь учня (випереджальне завдання за інформаційною карткою):

Автор  картини – Василій Андрійович Тропінін. Близький друг Пушкіна Сергій Олександрович Соболевський, звернувся до художника з проханням точно, правдиво написати портрет поета  таким, яким він є, і Тропінін зобразив поета  у домашньому халаті, із розстебнутою сорочкою, із перснями на пальях, у невимушеній, звичній обстановці,  рука  поета покладена на розкриту книгу – єдине нагадування про  письменницьку діяльність. Погляд романтичний і швидкий, задумливий і натхненний.

Враження від картини.

 

Ще один дивовижний портрет:

 

Розповідь учня (випереджальне завдання за інформаційною карткою):

 

Цей портрет  написаний Орнестом Кипренським для друга Пушкіна - поета Дельвіга. Пушкін, ніби  спокійний і задумливий…

         Неслухняне волосся, великий і світлий лоб, погляд, що лине  вдалечінь, легкий поворот голови , складені руки на грудях, перекинутий через плече клітчатий плащ, бронзова фігура Музи – покровительки поезії –  роблять  образ Пушкіна величним, поетичним.  Друзі поета говорили, що Пушкін  на картині сумний («пасмурен»), що на обличчі поета видні життєві негаразди («печали жизни»).  Негаразди – це конфлікт поета і влади, поета і суспільства, втрата друзів, про що неодноразово Пушкін говорив із автором картини. Про цей шедевр О.С.Пушкін згодом  написав у вірші: «Себя как в зеркале я вижу».  Після сметрі друга Дельвіга Пушкін купив  свій портрет  у вдови і весь час портрет був із ним.

 

(Слайд із зображенням видань Пушкіна). 

 

Кожна людина з раннього дитинства знайома з казками О.С.Пушкіна. Діти із захопленням слухають казки , які читають їм   тата і мами, бабусі і дідусі, заучують напам’ять. Впевнена, що і ви знаєте казки Пушкіна. Адже видань з казками Пушкіна дуже багато. Вони видані  окремими книгами і збірками, у більшості із них велика кількість ілюстрацій.

Демонстрація  у тематичному куточку книг із бібліотеки (власних дитячих книжок). 

Які казки  ви  пам’ятаєте, ми дізнаємося  за допомогою гри?

 

Гра «Відгадай казку» (моніторинг знань учнів з метою подальшої організації позакласної роботи):

«Остров на море лежит,

Град на острове стоит

С златоглавыми церквами,

С теремами да садами…»

("Казка про царя Салтана, про сина його славного й могутнього богатиря князя Гвідона Салтановича та про прекрасну царівну Лебедицю")

 

«Воротился старик ко старуше,

У старухи новое корито.

Еще пуще старуха бранится»

(«Казка про рибака та рибку»)

 

«Буду служить тебе славно,

Усердно и очень справно,

В год по три щелчка тебе по лбу,

 Есть же мне давай вареню полбу.»

("Казка про попа і наймита його Балду")

 

« А хозяюшкой она

В терему меж тем одна

Приберет и приготовит,

Им она не прекословит,

Не перечат ей они,

Так идут за днямит дни».

("Казка про мертву царівну та сімох богатирів")

 

«Что за странная картина!

Перед ним его два сына

Без шеломов и без лат

Оба мертвые лежат,

Меч вонзивши  друг во друга.»

("Казка про золотого півника")

Відповіді – ілюстрації казок на слайді. (На слайді з’являється ілюстрація, а коли учні назвали казку – правильна назва казки).

 

Ми так багато знаємо про О.С.Пушкіна, а чи все ми знаємо? (На уроказ в 5-7 класах біографії письменників не вивчаються, а лише фрагменти).

Заповнення  двох  перших граф таблиці

	Знаю	Хочу дізнатися	Дізналася / Дізнався
Чи бував Пушкін на Чернігівщині?
Про що розповідається в творі Пушкіна «Руслан і Людмила»?
Що таке пролог твору?
Що таке поема?
Які герої  діють у вступі до поеми «Руслан і Людмила»?

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Запис у зошитах дати, теми.

 

ІV. Актуалізація знань.

 

Колективна розповідь про поета. 

(За 3 хвилини учні називають  факти із життя Пушкіна, які запам’ятали при підготовці домашнього завдання. Повинні бути короткі речення, конкретні факти, відомості. Не можна повторювати. Учні вчаться виділяти головну інформацію, швидко говорити, орієнтуватися у вивченому матеріалі).

 

Маткріал для вчителя

Олександр Сергійович Пушкін – один з яскравих поетів «золотого століття», яке вражає цікавими творами, ідеями, героями.

О.С.Пушкін народився в Москві 26 травня 1799 року у родині  відставного майора, що належав до старовинного, але збіднілого роду. Спочатку Пушкін зростав задумливим і розсіяним, згодом став жвавою, грайливою  дитиною, що приголомшувала батьків своєю «палкою вдачею, незвичайною пам'яттю і, особливо, спостережливим не по роках розумом». Батьки читали дітям французькі книги і розмовляли удома лише французькою. У ранньому дитинстві поет майже не говорив російською і не знав її. Його вчителями рідної мови були бабуся Марія Олексіївна Ганнібал, що прекрасно володіла російською мовою, няня Аріна Родіонівна, казкарка яка дуже любила співати, і дядько Микита Козлов, який був поряд  з Пушкіним все його творче життя.

У 12 років Пушкін почав навчатися в ліцеї у Царському селі, де відрізнявся веселістю і жартівливістю. Він любив жартувати над ліцеїстами, але його жарт ніколи не зачіпав честь і достоїнство товаришів.

Після закінчення ліцею влітку 1817 року Олександр Сергійович Пушкін, тепер уже в чині колезького секретаря, вступає на службу в Колегію закордонних справ.

У 1820 році Пушкін отримує нове призначення на службу в місто Кишинів в канцелярію генерала І.М. Інзова. Причиною цього стали його вірші, які, за словами тодішнього генерал-губернатора Петербургу, "були несумісні із статусом державного чиновника".

 

          Їдучи до Кишинева, Пушкін захворів запаленням легенів і отримав дозвіл тимчасово відправитися в Крим для лікування. За два місяці перебування в Криму (серпень-вересень) Пушкін відвідує Феодосію, Гурзуф, Бахчисарай і Сімферополь.

Нарешті, у кінці вересня 1920 року Олександр Сергійович Пушкін прибув на нове місце служби в Кишинів. Незважаючи на затримку, І.М. Інзов відноситься до поета з поблажливістю і надає йому численні відпустки. За час служби Пушкін не раз відвідував Одесу, Київ і Кам'янку, де жили його друзі. У Кишиневі поет пише свою поему "Кавказький полонений", яка відразу після публікації приносить Пушкіну славу і визнання.

У липні 1824 року поет подає прохання про відставку, яке задовольняють. Він прямує до своїх батьків в Михайлівське (маєток в Псковській області). Там він пише цілий ряд своїх творів, серед яких знаменитий вірш "Я пам'ятаю дивну мить…".

1826-1830 роки. На початку цього періоду Пушкін має аудієнцію з новим царем Миколою I, після якої поетові обіцяно найвище заступництво і відсутність будь-якої цензури для його творів. Проте через два роки після  опублікування деяких творів за Пушкіним встановлюють поліцейський нагляд.

У 1930 році Олександр Сергійович переїжджає в Болдино. Цього року виходять у світ такі його твори як "Маленькі трагедії", "Повісті Бєлкіна", "Казка про попа і про працівника його Балду", "Будиночок в Коломні". Також поет пише останні глави "Євгенія Онєгіна" (початого ще в 1823 році в Кишиневі) і безліч віршів.

18 лютого 1831 року Олександр Сергійович Пушкін вінчається з Наталією Гончаровою і переїжджає жити в Петербург, орендуючи дачу в Царському селі. Тут він пише завершальний акорд "Євгенія Онєгіна" - "Лист Онєгіна".

Пушкін знову поступає на державну службу в ранзі "історіографа" і отримує дозвіл працювати в держархівах для написання "Історії Петра". Можливість поглибити свої знання в області історії і використовувати їх в написанні задуманого твору про селянське повстання Пугачова, підштовхують поета до поїздки на місця повстання - Нижній Новгород, Казань, Оренбург і далі, уздовж річки Урал.

7 січня 1833 року Олександр Сергійович Пушкін обирається членом Російської Академії - центру по вивченню російської мови, заснованого Катериною II в 1783 році.

Восени того ж року, знову повернувшись в Болдино, з під пера поета виходять "Мідний вершник", "Анджело", "Казка про рибалку і рибку" і "Казка про мертву царівну і про сім багатирів".

1833-1836 роки. Цей період вкрай важкий для Пушкіна. Сім'я і маєток Пушкіна вимагали все більших грошових витрат, але останні твори письменника не принесли йому великого прибутку. Незважаючи на скрутне фінансове становище, в 1934 році Пушкін відчуває необхідність піти з під опіки царя і подає прохання про відставку, яке задовольняється. Протее, одночасно з цим, йому забороняють далі працювати з державними архівами. Посилюється громадська критика поета, об'єктивна причина якої криється в тому, що кращі його твори були заборонені цензурою.

Ще однією спробою налагодити фінансові справи стає заснування літературного журналу "Сучасник" в 1836 році. На жаль, прибутки від продажів журналу не покрили навіть витрат на його створення.

У листопаді 1836 року виникає конфлікт Пушкіна з французьким офіцером Жоржем Шарлем Дантесом, причиною якого була ображена честь поета.

27 січня 1837 року Пушкін був поранений Дантесом на дуелі і через два дні помер від перитоніту у себе вдома.

Похований Олександр Сергійович Пушкін у Псковській губернії на кладовищі Святогорского монастиря.

 

V. Робота над темою уроку.

Вчитель:

Засновник сучасної російської мови О.С. Пушкін бував і в Чернігові.

Слайд «Пам’ятник Пушкіну в Чернігові».

 

Розповідь учителя (або коротке повідомлення учня, який виконував випереджальне завдання):  краєзнавчий  матеріал: «Пушкін і Чернігів».

 

        В історичному середмісті Чернігова — на Валу, біля Спасо-Преображенського собору знаходиться пам’ятник відомому російському поету Олександру Сергійовичу Пушкіну. Споруджено його в 1899—1900 рр. на честь перебування поета в Чернігові в 1820 р. і 1824 р.

Вперше Пушкін заїхав до Чернігова  і зупинився в готелі «Царград» (зараз—  на перехресті проспект Миру та вулиця Князя Чорного).

 Пушкіна відрядили  з Петербурга від колегії іноземних справ, де він служив з 1819 р., до генерала Ізова, начальника колоній Південного краю.  Готель, у якому зупинявся поет, до сьогодні не зберігся, але відомо, що розташовувався він на головній вулиці Чернігова, яка на початку XIX ст. називалась Шосейною.  На місці, де стояв готель «Царград», після Другої світової війни збудовано магазин «Янтар», який працює до сьогодні. Спогадів про перший візит Пушкіна до Чернігова не залишилося.

 

Удруге Пушкін опинився в Чернігові по дорозі з Одеси до села Михайлівське в 1824 р. Одеса була місцем південного заслання поета, там він служив у графа Воронцова.  Олександру Сергійовичу видали гроші на поїздку і маршрут, якого він мав дотримуватись, і в маршруті було зазначено місто Чернігів. Пушкін знову зупинився в готелі «Царград».

Перебуваючи в Чернігові, Пушкін ще не був «найвидатнішим поетом» для всіх, але ця людина — зі своєю долею, своїми переживаннями згодом стала улюбленим поетом не одного покоління людей.

 

Любов і шану до відомого російського поета чернігівці проявили у відзначенні сторіччя від дня його народження. Напередодні свята на зборах чернігівського товариства «Громада» було подано ідею про встановлення пам’ятника О. Пушкіну на Валу і вирішено зібрати кошти на пам’ятник.

Чернігівський художник Г. Коваленко намалював проект постаменту, а бюст був відлитий за готовою моделлю невідомого автора в майстерні художньої бронзи К.Берто в Петербурзі.  25 вересня 1900 р. відбулося урочисте відкриття пам’ятника. Це був перший пам’ятник на території стародавнього Дитинця, а сьогодні — найстаріший.

Бронзовий бюст висотою 1,5 метра встановлений на гранітному п’єдесталі із чорного мрамора  висотою 2,8 метра, цоколь ступінчатий, огороджений пам’ятник провислими масивними ланцюгами, прикріпленими до невисоких труб.

 

Матеріал для вчителя

 

В історичному середмісті Чернігова — на Валу, біля Спасо-Преображенського собору знаходиться пам’ятник відомому російському поету Олександру Сергійовичу Пушкіну. Споруджено його в 1899—1900 рр. на честь перебування поета в Чернігові в 1820 р. і 1824 р.

Вперше Пушкін заїхав до Чернігова по дорозі з Петербурга до Катеринослава (тепер Дніпропетровськ) в травні 1820 р., і зупинився в готелі «Царград» (на перехресті вулиць Шосейної та Воздвиженської  (зараз— проспект Миру та вулиця Князя Чорного).

 Ця поїздка, формально, не була засланням. Пушкіна відрядили від колегії іноземних справ, де він служив з 1819 р., до генерала Ізова, начальника колоній Південного краю.  Готель, у якому зупинявся поет, до сьогодні не зберігся, але відомо, що розташовувався він на головній вулиці Чернігова, яка на початку XIX ст. називалась Шосейною (тепер — проспект Миру). На місці, де стояв готель «Царград», після Другої світової війни збудовано магазин «Янтар», який працює до сьогодні. Спогадів про перший візит Пушкіна до Чернігова не залишилося.

 

Вдруге Пушкін опинився в Чернігові по дорозі з Одеси до села Михайлівське в 1824 р. Одеса була місцем південного заслання поета, там він служив у графа Воронцова.  Олександру Сергійовичу видали гроші на поїздку і маршрут, якого він мав дотримуватись, і в маршруті було зазначено місто Чернігів. Пушкін знову зупинився в готелі «Царград».

Перебуваючи в Чернігові, Пушкін ще не був «найвидатнішим поетом» для всіх, але це не могло не позначитися на приватному житті міста, де проживало тоді близько п’яти тисяч чоловік, і саме тут була та людина — зі своєю долею, своїми переживаннями, — яка згодом стала улюбленим поетом не одного покоління людей.

 

Любов і шану до відомого російського поета чернігівці проявили у відзначенні сторіччя від дня його народження. Напередодні свята на зборах чернігівського товариства «Громада» було подано ідею про встановлення пам’ятника О. Пушкіну на Валу і вирішено зібрати кошти на пам’ятник.

Святкування 100-річчя від дня народження Пушкіна розпочалися в Чернігові ввечері 25 травня 1899 р. В міському театрі відбулися пушкінські читання, де роздавали портрети поета з його біографією. 26 травня святкова програма складалась з панахид та дитячих ран и майже всім містом. У вересні 1899 р. губернатор Є. К. Андрієвський організував ків в училищах і гімназіях.

Кошти на пам’ятник поетові збирал платний літературний вечір, присвячений Пушкіну, де зібрали 1001 рубль. Таємний радник Микола Терещенко пожертвував на пам’ятник 300 рублів, про це повідомлялося в газеті «Чернігівські губернські відомості» від 3 жовтня 1899 р., 300 рублів виділило земство, 300 — губернські збори, ще 400 рублів склали приватні пожертвування.

Проект пам’ятника розробив чернігівський художник Г. Коваленко. Точніше, він намалював проект постаменту, а бюст був відлитий за готовою моделлю невідомого автора в майстерні художньої бронзи К.Берто в Петербурзі. Проект направили Миколі II і 20 червня 1900 р. він його затвердив.

25 вересня 1900 р. відбулося урочисте відкриття пам’ятника Олександру Пушкіна в Чернігові на губернській площі, яка розміщувалась тоді на Валу. Це був перший пам’ятник на території стародавнього Дитинця, а сьогодні — найстаріший.

Пам’ятник — бронзовий бюст висотою 1,5 метра, встановлений на гранітному п’єдесталі із чорного мрамора  висотою 2,8 метра, цоколь ступінчатий, огороджений пам’ятник провислими масивними ланцюгами, прикріпленими до невисоких труб.

 

Вчитель: Чому О.С.Пушкін писав казки?

 

           Вплив на поета мала няня Арина Родіонівна,  яка  часто розповідала казки маленькому Олександру.  Одного разу, коли Пушкін прослухав чергову казку, він  захоплено вигукнув: «Что за прелесть эти сказки!», а згодом написав  - написав  казки, якими зачитується весь світ.

 

Ах, умолчу ль о мамушке моей,

О прелести таинственных ночей,

Когда в чепце, в старинном одеянье,

 Она, молитвою всех духов уклоня.

 С усердием перекрестит меня

И шепотом рассказывать мне станет

О мертвецах, о подвигах Бовы...

От ужаса не шелохнусь, бывало,

Едва дыша, прижмусь под одеялом

Не чувствуя ни ног, ни головы...

Так зоражують няню художники.

Слайд «Портрет Арсенєвої Аріни Родіонівни» невідомого художника .

Картина Ге «Пушкін в Михайлівському».

 

Мастерица ведь была,

И откуда что брала.

А куды разумны шутки,

Приговорки, прибаутки.

Небылицы, былины

Православной старины,         - вспоминает о ней поэт.

 

Матеріал для вчителя

Микола Миколайович Ге (1831, Воронеж —1894, хутір Івановський, Чернігівська губернія) — російський і український живописець, майстер портретів, історичних і релігійних  полотен.

 

 

Вчитель:

Поет записав зі слів няні декілька народних казок і на їх основі створив свої.  Де б не бував поет, завжди приділяв увагу фольклору, сюжетам, героям казок, записує старовинні пісні, сказання. 

Про що свідчить хронологічна таблиця написання  Пушкіним казок?

 

Назва казки	Рік написання
Казкова поема «Руслан і Людмила»	1817 - 1820
"Казка про попа і наймита його Балду"	1830
"Казка про царя Салтана, про сина його славного й могутнього богатиря князя Гвідона Салтановича та про прекрасну царівну Лебедицю"	1831
"Казка про рибака та рибку"	1833
"Казка про мертву царівну та сімох богатирів"	1833
"Казка про золотого півника"	1834

 

         Казками Пушкін цікавився усе життя, хоча писав їх у зрілому віці, коли доповнив  народні сюжети власним баченням.

 

    

 

 

 

 

 

Слайд

 «Перше видання казкової поеми».

 

 

 

 

Слайд

Сучасні видання поеми «Руслан І Людмила»

 

           Видатний російський поет, старший сучасник О. Пушкіна, Василь Андрійович Жуковський подарував поетові свій портрет із написом: «Переможцеві учню від переможеного вчителя в той високоурочистий день, коли він закінчив свою поему "Руслан і Людмила”».

Мабуть, казку «Руслан і Людмила» вам у  дитинстві  батьки не читали казки «Руслан і Людмила», адже це не просто казка –  поема.

 

           Що таке поема?

Запис в зошитах.

Поема – це великий віршований твір, у якому розповідається про  життя та подвиги героїв, дається оцінка їхнім вчинкам.

 

О.С. Пушкину було 20 років, коли він  написав поему «Руслан и Людмила». Успіх був дивовижний! У цій поемі переплелися казки няні, романтичні балади, рицарські поеми.

 

Слово вчителя  за сюжетом поеми

 

           У палаці князя Володимира святкують весілля Людмили і Руслана.  Лише троє гостей не радіють: витязь Рогдай, хвастун Фарлаф и хазарский хан Ратмир –  три суперники Руслана.   Раптом грім, блискавка –  Руслан шукає Людмилу, але її немає – Людмилу викрав страшний, могутній  чарівник Чорномор – горбатий карлик із бритою головою під ковпаком, із довжелезною бородою, у якій вся його сила. На пошуки їдуть Руслан  і всі три витязі, адже князь пообіцяв віддіти півцарства і Людмилу тому, хто її врятує.  У Руслана є помічники, витязі намагаються вбити Руслана. Рогдай у битві з Русланом гине у водах Дніпра. Ратмір не став битися, а знайшов себе в молитві. Руслан переміг Чорномора: два дні носив чаклун Руслана  у небі, але стомився і підкорився – Руслан відрізав бороду карлику, прив’язав до свого шолома, випадково збив із голови Людмили шапку-невидимку, але виявилося, що Людмила спить.Так і повіз додому Руслан наречену, але Фарлаф підкрався до Руслана, вбив його,а з Людмилою поїхав до Володмира, ніби він сам врятував дочку князя. На допомогу Руслану приходить старець, який оживив його водою і підказав, як розбудити Людмилу. Руслан мчить у Київ. Біля Києва печеніги – б’є їх із усієї сили Руслан, перемагає і врятовує наречену, торкнувшись перснем.

 

Слайд «Портрет М.І. Глінки».

  

Пройшло сімнадцать років, і до цієї поеми  звернувся російський композитор Михайло Іванович Глінка (1804 – 1857), який створив оперу «Руслан і Людмила».

 

- А скажіть, що таке опера? Чи чули коли-небудь оперу? (ознайомлення з поняттям «опера»)

Опера – музично-драматичний твір, створений для виконання в театрі, театральна вистава і театр, де виконується такий твір.

Вступну частину до опери називають увертюрою.

 

Слухання   увертюри Глінки «Руслан і Людмила».

- Чи можна  за вступом визначити,  про які події розповідатиметься  у творі?

- Які музичні засоби вам допомогли зрозуміти?

В опері, як і  в іншому драматичному творі, герої мають певні якості, про які розповідається за допомогою звуків.  Наприклад, Руслан хоробрий, вірний, міцний духом, отже, в музиці – натиск, сила, енергія. А плавна, ніжна мелодія, що наповнює народну пісню, про кого буде говорити?  (Відповіді учнів – Напевно, ніжність, спокій характеризує Людмилу).

 

Багато творів Пушкіна  покладені на музику.

 

Ми детальніше зупинимося на  пролозі до поеми-казки «Руслан і Людмила».

Запис у зошиті:

Пролог – це  вступ.

 

Слайд:

Ілюстрація «Край лукомор’я дуб зелений».

 

Виразне читання вчителем оригіналу (клас вивчає за навчальним планом російську мову).

 

У лукоморья дуб зелёный;

 Златая цепь на дубе том:

 И днём и ночью кот учёный

 Всё ходит по цепи кругом;

 Идёт направо - песнь заводит,

 Налево - сказку говорит.

 Там чудеса: там леший бродит,

 Русалка на ветвях сидит;

 Там на неведомых дорожках

 Следы невиданных зверей;

 Избушка там на курьих ножках

 Стоит без окон, без дверей;

 Там лес и дол видений полны;

 Там о заре прихлынут волны

 На брег песчаный и пустой,

 И тридцать витязей прекрасных

 Чредой из вод выходят ясных,

 И с ними дядька их морской;

 Там королевич мимоходом

 Пленяет грозного царя;

 Там в облаках перед народом

 Через леса, через моря

 Колдун несёт богатыря;

 В темнице там царевна тужит,

 А бурый волк ей верно служит;

 Там ступа с Бабою Ягой

 Идёт, бредёт сама собой,

 Там царь Кащей над златом чахнет;

 Там русский дух... там Русью пахнет!

 И там я был, и мёд я пил;

 У моря видел дуб зелёный;

 Под ним сидел, и кот учёный

 Свои мне сказки говорил.

 

Чому багато слів незрозумілих? (Застарілі слова – архаїзми).

Завдання для самостійної роботи – виписати незрозумілі слова.

Запис у зошитах слів.

 

Словничок до тексту оригіналу

 

Неведомый — невідомий, незнаний;

 

дол (застаріле) — долина;

 

видения — дива, видіння, фантастичні картини;

 

брег — берег;

 

витязь — воїн, лицар;

 

чредой — по черзі, один за одним;

 

дядька (застаріле) — вихователь;

 

пленяет — бере в полон;

 

чахнет — худне, хворіє.

 

Пояснення слів (підготовлені картки слово - значення) На дошці закріплення карток.

 

Які особливості казок О.С.Пушкіна?

- Віршовані

- Поєднання народних образів і авторських

- Проста мова

- Застрілі слова

 

Цей вступ  режисери використовують як пролог при створенні мультфільмів. Так, вступ до «Казики про рибака та рибку»: перегляд відеозапису.

 Зверніть увагу на інтонацію, силу, темп.

 

Що означає «руський дух»? Чи відчули ви його та у який спосіб? Таємничість зачаровує.

 

Увага! Правильне читання!

Читання в парах  уривку:

И там я был, и мёд я пил;

 У моря видел дуб зелёный;

 Под ним сидел,    (пауза)  и кот учёный

 Свои мне сказки говорил.

 

Дайте відповідь: Хто стидів під дубом? А що робив кіт? (сидів чи ходив?)

 

Відповіді учнів.

Поставимо цезуру  в останніх рядках  тексту

 

Матеріал для вчителя

Цезу́ра (лат. caesura, від caedo — рубаю) — ритмічно-інтонаційна пауза в середині віршового рядка, яка розтинає його на дві, іноді три частини.

 

И там я был //  и мёд я пил;

У моря видел дуб зелёный;

 Под ним сидел // и кот учёный

 Свои мне сказки говорил.

(Звернемо увагу, що за  змістом не кіт сидів під дубом, а оповідач, і виразно прочитаємо текст).

Виразне читання учнів (вибірково).

 

Читання учнями прологу.

 

Чому Вступ до поеми «Руслан і Людмила» називають «зібранням російських казок»?  (Відповіді учнів).

Записати в зошитах усі образи із тексту (графа ліворуч сторінки):

 

Лукомор’є, лісовик, русалка, тридцять витязів, чаклун, богатир, царівна, вовк, Баба-Яга, цар Кощій, королевич, цар,  кіт, дозорець.

 

Поєднати героя і дію (картки зі словами):

кот – ходит,  песнь заводит, сказку говорит

легший -  бродит

Русалка  - сидит

Избушка - стоит

витязи -  из вод выходят

королевич -пленяет

Колдун - несёт богатыря

Царевна -  тужит

волк - служит

царь Кащей  - чахнет

 

Закріплення  карток на дошці.

 

Висновок: Пушкін використовує традиційну систему образів, коли в казках діють позитивні та негативні герої.

 

Читання вчителем з метою порівняння тексту перекладу з оригіналом (можна уривку):

Край лукомор'я дуб зелений;

І золотий ланцюг на нім:

Щодня, щоночі кіт учений

На ланцюгу кружляє тім;

Іде праворуч - спів заводить,

Ліворуч - казку повіда.

 

Дива там: лісовик там бродить,

В гіллі русалка спить бліда;

На невідомих там доріжках

Сліди нечуваних страхіть;

Там хатка на курячих ніжках

Без вікон, без дверей стоїть;

В примарах там ліси й долини;

Там на світанні хвиля лине

На берег дикий пісковий,

І тридцять витязів чудових

Із хвиль виходять смарагдових,

Та ще й дозорець їх морський;

Там королевич мимоходом

Полонить грізного царя;

Через ліси, через моря

Чаклун несе богатиря;

В темниці там царівна тужить,

А бурий вовк їй вірно служить;

З Ягою ступа там бреде,

Вперед сама собою йде,

Там цар Кощей над злотом чахне;

Там руський дух... Там Руссю пахне;

І я там був, і мед я пив;

Край моря бачив дуб зелений;

Під ним сидів, і кіт учений

Своїх казок мене учив.

Одну згадав я: добрі люди,

Нехай для вас ця казка буде.

 

Поєднати героя і дію:

Письмо по пам’яті: вчитель називає означення, а учні записують у зошитах біля персонажу:

Бурий (вовк), грізний (цар), морський (дозорець), учений (кіт),  чудові (витязі).

На які групи можна поділити героїв?

 

Зі скількох частин, на вашу думку, складається пролог?

 (Із трьох: зачину (рос. присказки) — 1–6 рядки;

основної частини — 7–29 рядки

кінцівки — 30–33 рядки, характерної для казок.)

 

У кінці прологу автор говорить, що і він «там був», «і мед… пив», «і кіт учений» своїх казок його вчив. Що це означає? (Це означає, що в душу поета назавжди увійшов чарівний світ російської народної казки).

 

Охарактеризуйте переклад вступу за критеріями:

Точність             Мова               Художність                        Враження

 

Висловлювання учнів. Висновки

 

VІ. Закріплення знань, умінь та навичок

 

Словникова робота (усно):

Лукомор’я —  це… (вигин морського берегу у формі лука);

витязь — це…  (лицар, воїн);

смарагдовий — це… (яскраво-зеленого кольору);

чахне – це… (худне, хворіє).

 

Гра «Відтвори оригінал, поєднавши рядки тексту»

Конкурс «Виразне читання».

 

VІІ. Домашнє завдання. Запис у щоденники.

Виразно читати пролог до поеми О. Пушкіна «Руслан і Людмила. Прочитати казку «Казка про мертву царівну і сімох богатирів», написати три запитання до змісту казки,  зробити до казки  ілюстрацію або іншу творчу роботу (за бажанням).

 

Вчитель:

За  мотивами Вступу до поеми «Руслан і Людмила» написано багато творів. Ми сьогодні дивилися вступ до казки, слухали увертюру до опери, є також багато ілюстрацій,  а ви можете створити свої.

Перегляньте ілюстрації:

 

VIІІ. Підсумки уроку

Заповнення третьої графи таблиці ЗХД

 

Питання для учнів	Знаю	Хочу дізнатися	Дізналася / Дізнався
Чи бував Пушкін на Чернігівщині?
Про що розповідається в творі Пушкіна «Руслан і Людмила»?
Що таке пролог твору?
Що таке поема?
Які герої  діють у вступі до поеми «Руслан і Людмила»?

 

 

Бажаю вам і вдома плідно попрацювати!