Урок ОМ для 7 класу " Сад моєї душі"

Тема.  Садово-паркова архітектура.

            Композиція «Сад моєї душі»

Мета:  -  дати загальні поняття про системи паркового планування, які  

                 склалися історично;

• познайомити  зі зразками українського паркобудування;
• формувати навички втілювання задуму композиційними засобами і прийомами;
• розвивати уміння проводити аналогію природних елементів до матеріалів, що використовуються в роботі;
• розвивати спостережливість, естетичне сприйняття природи, зорову й емоційну пам'ять, ключові компетентності учнів;
• виховувати дбайливе ставлення до природи, любов до рідного краю.

Тип:  урок  формування знань, умінь, навичок з елементами інтеграції

Форма:  урок-розповідь з практичним завданням

Обладнання: слайди, схема – послідовність, зразки робіт;

                        альбом, кольорові олівці або фарби; картон, пластилін, 

                        ганчірка (матеріали за вибором учнів)

                                                Хід уроку:

І. Орг. момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності  (загальнокультурна, інформаційна)

 - Я вам пропоную поглянути на ці портрети. Хто на них зображений?

 - Вірно, це геніальний полководець, засновник великої держави, столицею якої він зробив Вавилон, Олександр Македонський. Зараз ми з вами здійснимо подорож у часі та згадаємо деякі історичні події.

                                      (Слайд 1)

У 331 році до нашої ери жителі Вавилона відправили Олександру послів із запрошенням увійти до Вавилону з миром. Полководець був вражений багатством і величчю хоча і геть занепалого, але ще найбільшого міста світу і затримався там. У Вавилоні Македонського зустріли як визволителя. А попереду лежав весь світ, який слід було підкорити.

Не минуло й десяти років, як владика Сходу Олександр, втомлений, змучений нелюдським напруженням останніх років, але повний планів і задумів повернувся до Вавилону. Він готовий був вже до завоювання Єгипту і походу на Захід. Але в розпал приготувань до походу занедужав. Кілька днів Олександр боровся з хворобою, радився з полководцями, готував до походу флот. У місті було спекотно і пильно. Вдень затихали галасливі базари, приголомшені небаченим потоком товарів - дешевих рабів і коштовностей, привезених воїнами з індійських кордонів. Спека і пил проникали навіть крізь товсті стіни палацу, і Олександр задихався - за всі ці роки він так і не зміг звикнути до спеки своїх східних володінь.

І коли владиці стало зовсім погано, він згадав про те єдине місце у Вавилоні, де йому повинно полегшати, бо саме там він вловив, згадав - а згадавши, здивувався - аромат македонського, напоєного світлим сонцем, дзюрчанням струмочка і запахом трав лісу. Олександр, ще Великий, ще живий, в останній зупинці на шляху до безсмертя, наказав перенести себе у висячі сади Семіраміди...

                     ( Слайд 2,3)

Навуходоносор, який створив ці сади, керувався благородною примхою деспота, бо у деспотів теж бувають примхи благородні - для когось, але ніколи для всіх. Навуходоносор любив свою молоду дружину - мідійську принцесу, яка тужила в курному, позбавленого зелені Вавилоні за свіжим повітрям і шелестом дерев. Вавилонський цар не переніс столицю до зелених пагорбів Мідії, а зробив те, що недоступне іншим смертним. Він переніс сюди, у центр спекотної долини, ілюзію тих пагорбів.

На будівництво садів, притулку для цариці, були кинуті всі сили стародавнього царства, весь досвід його будівельників і математиків. Вавилон довів всьому світу, що може створити перший у світі монумент на честь любові. І ім'я цариці казковим чином змішалося в пам'яті нащадків з ім'ям іншої, ассірійської правительки, а сади стали відомі як висячі сади Семіраміди - може це були ревнощі людської пам'яті, для якої велике діяння повинне бути пов'язане з великим ім'ям. Цариця Тамара ніколи не жила в замку, названому її ім'ям, і ніколи, будучи жінкою благочестивою, яка любила свого другого чоловіка і дітей, не думала про те, щоб вводити зі скель невдалих коханців. Але трагедія повинна бути освячена великим ім'ям: інакше їй бракує драматизму.

Висячі сади Семіраміди, створені будівельниками Вавилона, були чотириярусними. Склепіння ярусів спиралися на колони висотою двадцять п'ять метрів. Платформи ярусів, складені з плоских кам'яних плит, були вистелені шаром очерету, залитого асфальтом і вкритого листами свинцю, щоб вода не просочилася в нижній ярус. Поверх цього був насипаний шар землі, достатній для того, щоб тут могли рости великі дерева. Яруси, піднімаючись уступами, з'єднувалися широкими положистими східцями, викладеними кольоровою плиткою.

Ще йшло будівництво, ще диміли цегляні заводи, де обпікалися широкі плоскі цеглини, ще брели з низин Євфрату нескінченні каравани возів з родючим річковим мулом, а з півночі вже прибуло насіння рідкісних трав і кущів, саджанці дерев. Взимку, коли стало прохолодніше, на важких возах, запряжених биками, почали прибувати в місто великі дерева, ретельно загорнуті у вологу рогожу.

Навуходоносор довів свою любов. Над стометровими стінами Вавилона, настільки широкими, що на них могли роз'їхатися дві колісниці, піднімалася зелена шапка дерев саду. З верхнього ярусу, ніжачись в тінистій прохолоді, слухаючи дзюркіт водяних струменів - день і ніч раби качали воду з Євфрату, на багато кілометрів навколо цариця бачила лише зелену землю своєї держави.

Зі смертю Олександра Македонського миттєво розсипалася його імперія, розтягнута на шматки пихатими полководцями. І Вавилону не довелося знову стати столицею світу. Він захирів, життя поступово пішло з нього. Повінь зруйнувала палац Навуходоносора, цегла спішно побудованих садів виявилася недостатньо обпаленою, звалилися високі колони, обвалилися платформи і сходи. Правда, дерева і екзотичні квіти загинули куди раніше: не було кому день і ніч качати воду з Євфрату.

ІІІ. Повідомлення теми і мети

                                            ( Слайд 4)

ІV. Актуалізація опорних знань ( ціннісно-смислова)

           Асоціативний кущ «Архітектура», «Об'єм уваги»

                                            (Слайд 5 - 7)

V. Вивчення нового матеріалу (навчально-пізнавальна)

- Сьогодні більш детальніше ми розглянемо такий вид архітектури, як ландшафтний.

- Які споруди відносяться до цього виду архітектури?

                                     ( Слайд 8 - 18 )

 - Вірно. Своєрідною галуззю архітектури є штучні зелені насадження – сади і парки. Мистецтво створення садів і парків відомо людству із сивої давнини. Парки є складними композиціями, які розробляються архітекторами ландшафтної архітектури.  Величезне значення має розміщення зелені: кущів, груп дерев, просторих галявин. Важливими компонентами є доріжки, майданчики, тераси, драбини, басейни, каскади, фонтани, декоративна скульптура, пов'язана з водоймищами або розставлена на алеях.

Композиція парку може бути найрізноманітнішою. У багатьох парках планування підкаже рельєф місцевості. Існують три основні системи паркового планування, які склалися історично. Перша з них – так звана «італійська» - передбачає розміщення парку на схилі гори й чітко виражену вісь з організацією на ній драбин, пандусів, гротів, терас, каскадів води. Прикладами можуть бути численні вілли 17-18 ст., розташовані поблизу Риму.

Друга система отримала назву регулярної (« французького») парку. Вона характеризується строго симетричним плануванням, але будується не на рельєфі, а на рівній місцевості. Для таких парків типовими є геометрична сітка алеї, широке застосування стриженої землі, фонтанів, водоймищ. Найбільшим парком регулярного типу є знаменитий Версальський парк поблизу Парижа.

Третя система планування парку має назву пейзажної («англійської»). Пейзажні парки асиметричні за композицією, вони наслідують природні форми. Вигини доріжок, розташування груп дерев майстерно імітують звичайну природну обстановку. В Україні яскравими зразками «англійського» парку можна вважати  паркові ансамблі «Олександрія», «Софіївка».

VІ. Практична робота( ціннісно-смислова, комунікативна)

                                        ( Слайд 19)

А) ввідний інструктаж:

 - повідомлення завдання:

 А зараз на деякий час ви перетворитеся на ландшафтних архітекторів і створите ескіз елементу «Саду вашої душі» - фонтан або альтанку, яку  б запропонували для нашого парку.

- поділ учнів класу на групи : І ряд – робота в об'ємі, пластилін;

                                                ІІ ряд – графіка, кольорові олівці;

                                               ІІІ ряд – графіка, фарби.

- розбір послідовності роботи – «Аукціон ідей»

           Б) самостійна робота учнів ( індивідуальний та груповий інструктажі)

VІІ. Аналіз учнівських робіт ( навчально-пізнавальна)

VІІІ. Підсумок

                              (Слайд 20)

                   Мій парк “Олександрія”,

                   В твоїй легенді я стою.

                   Мій парк “Олександрія”,

                   Я чую музику твою.

                   Мій найдорожчий парк

                   З задумою в очах,

                   Троянда сонця,

                   Що не гасне у віках.

                                              А. Кульчицький