Інтегрований урок української літератури й біології (10 клас)

Тема уроку. Опромінення, його вплив на здоров’я, психологічну цілісність людини та довкілля. 

Позакласне читання

Художнє осмислення трагедії в поемі Івана Драча «Чорнобильська Мадонна».

Мета уроку: визначити   масштаби чорнобильської катастрофи,  наслідки  та вплив опромінення на людину та довкілля;  через художній твір   відчути моральний стан людей після катастрофи; усвідомити, яку небезпеку несе радіація , познайомитися  з правилами захисту; формувати ключові компетентності; виховувати почуття відповідальності за долю нашої землі,  майбутніх поколінь.

Тип уроку: урок-мислення (інтегрований)

Обладнання: мультимедійна презентація, ментальна карта «Опромінення»

Епіграф                                                         Несе сива чорнобильська  мати

                                                                        Цю планету… Це хворе дитя!

                                                                                                                       І.Драч

                                                                Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Пісочна анімація

Дівчина в білому 

Ви чули, як плаче спустошена Прип'ять,

За скоєний гріх розіп'ята живцем,

Прип'ята до неба, щоб вічності випить,

Щоб вмити від бруду змарніле лице?

Регочуть іони малиновим дзвоном,

Вбиваючи блиск нерозкритих очей,

Ридає вночі божевільна мадонна,

Приймаючи з лона холодних дітей

В бездонність ночей.

І тихо ступає життя у полин,

І лине Чорнобильський дзвін.

Дзвін

Філолог.Чорнобиль…Чорний біль нашої землі…

Кожного разу, коли ми чуємо ці  слова, мимоволі наштовхуємося на страшні асоціації

Асоціативний кущ

Мертва зона         катастрофа     пожежа    небезпека   людські жертви,                 радіація      аварія              ЧОРНОБИЛЬ    атомна катастрофа

          радіоактивні речовини       променева хвороба

відселення  опромінення  забруднення землі    страшні хвороби  смерть

Цей ряд можна продовжувати й продовжувати.

Біолог. Чорнобильська катастрофа – екологічне лихо , що сталося 26 квітня 1986  року. Руйнування четвертого енергоблоку  мало вибуховий характер, унаслідок чого  було викинуто в навколишнє середовище велику кількість  радіоактивних речовин . Найбільша в історії людства катастрофа  показала небезпечність легковажного поводження з природою. Суспільство вперше наткнулося на проблему боротьби з ядерно-радіаційною аварією такого масштабу.

Сьогодні ніхто практично не застрахований від впливу наслідків  цієї аварії чи будь-якої іншої  аварії на об’єктах атомної промисловості. Навіть віддаленість на сотні й  тисячі кілометрів від АЕС не може бути гарантією безпеки.

Одним із наслідків аварії на Чорнобильській станції є довгострокове опромінення малими дозами іонізуючого випромінювання.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

Тема уроку. Опромінення, його вплив на здоров’я, психологічну цілісність людини та довкілля. 

Художнє осмислення трагедії в поемі Івана Драча «Чорнобильська Мадонна».

Сьогодні ми проведемо урок-мислення,на якому визначимо  масштаби чорнобильської катастрофи,  наслідки  та вплив опромінення на людину та довкілля.  Через художній твір  спробуємо відчути моральний стан людей після катастрофи. Усвідомимо, яку небезпеку несе радіація , познайомимося з правилами захисту.

Філолог.Епіграфом до уроку будуть слова

Несе сива чорнобильська  мати

Цю планету… Це хворе дитя!.

Це рядки із поеми І.Драча «Чорнобильська Мадонна», з якою ви познайомилися вдома.

Поет  підносить матір над Всесвітом, матір, яка всіма силами захищає своє дитя – нашу планету.

• Над чим же спонукають замислитися  ці рядки з поеми?

(Нам усім слід замислитися над тим, що робити, щоб «дитя» не було таким хворим.  Замислитися над проблемою людської відповідальності за долю цілої планети)

Слово поеми звернено до істини, до людської совісті й честі, є нагадуванням про відповідальність за майже вже загублений світ.

         ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу                       

Біолог. Довгі роки мирний атом підносився, як безпечний, екологічно чистий і технічно досконалий. Розміщення ядерних енергетичних об'єктів поблизу великих міст, у витоках річок, у безпосередній близькості від активних тектонічних розломів ні у кого не викликали навіть тіні сумніву.

Чорнобильська катастрофа знову й знову примушує замислитися над тим, що науково-технічний прогрес не тільки робить життя людини більш комфортним , а й вимагає  відповідної гарантії безпеки у використані «мирного атома». Тож не випадково вчені та експерти постійно намагаються привернути увагу  суспільства до проблеми використання атомної енергетики й заміни її альтернативними технологіями . Сьогодні ми обговоримо позитивні і негативні сторони її застосування.

Проблемне питання

Атомна енергетика: за чи проти?

Мабуть, кожному українцю атомна енергетика асоціюється із величезною небезпекою для життя та здоров'я.

І це не без підстав. Після аварії  на Чорнобильській атомній електростанції з тепловим вибухом і руйнуванням реактора відбувся викид радіонуклідів в атмосферу, гідросферу й літосферу, що зумовило радіоактивне забруднення довкілля та опромінення людей.

Створення ментальної карти

ОПРОМІНЕННЯ

     Довкілля                                               Людина

                                                                                                                          ⁸⁹Sr

                                                                  ¹³¹I                        ¹³⁷Cs

          Бер        доза

                               прилад                  

               Дозиметр                          

іонізуюче випромінювання

      α      β      γ

Ви працювали в домашніх групах, попередньо об’єднавшись за кольорами, які мають символічне значення й асоціюються з проблемою, яку досліджували. Цей вибір зумовлений тим, що ці кольори в житті наповнені певним змістом.

 Сьогодні ми складемо карту знань на основі досліджуваного вами матеріалу.

Учні. Наша група радіологів обрала жовтий колір – колір знаку радіації. У ньому закодована енергія обережності.

Група  ознайомить нас із поняттям опромінення.

 Опромінення — вплив на людину іонізуючого випромінювання. (вивішується опромінення).

Іонізуюче випромінювання або радіація є наслідком такого фізико-хімічного явища як радіоактивність. 

Відомо, що в природі існують стійкі та нестійкі хімічні елементи. Ядра атомів нестійких елементів перетворюються на ядра атомів інших елементів, тобто розпадаються. При цьому виникає радіоактивність.

 У процесі ядерного розпаду утворюються три види частинок і виділяється велика кількість енергії, на якій і базується робота атомних електростанцій.

•                   Що ж це за частинки?

 (вивішуються послідовно різновиди іонізуючого випромінювання)

α- частинки мають таку малу проникну здатність, що затримуються аркушем звичайного паперу, а тим більше не можуть подолати шкірний бар’єр. Не дивлячись на це, небезпека їх впливу збільшується при потраплянні всередину організму з водою, їжею, повітрям, через поранення.

β- випромінювання здатне проходити в тканини організму на глибину 1-2 сантиметри, але виявляє менші іонізуючі властивості;

γ-випромінювання характеризується найбільшою проникаючою здатністю (його може затримати лише товста плита з матеріалів, що мають високий коефіцієнт поглинання, наприклад, з бетону або свинцю).

Внаслідок аварії на ЧАЕС, радіоактивного опромінення зазнала не лише людина, а й довкілля. Основними радіоактивними елементами, що згубно вплинули на все живе були ізотопи йоду, стронцію, цезію, урану, радію, полонію.(вивішується на дошці).

Біолог. Опромінення — вплив на людину іонізуючого випромінювання.

Декілька годин знадобилося, щоб Чорнобиль став проблемою всього світу... Люди в Чорнобилі піддалися опроміненню, що у 90 разів більше, ніж при падінні бомби на Хіросіму. Наслідком катастрофи стало також забруднення величезної території площею 160 тис. кв. км. Приблизно 400 тис. людей було евакуйовано із зони лиха. Землі, які вони покинули, на багато років залишилися зонами відчуження.

            Філолог .                           …а села нема.

                         Втекло кудись село.

                         Було колись село,

                        Життя колись було…

 Біда розчинилася в повітрі, у воді сільських криниць і красеня Дніпра, у молоці корів та зеленій красі лісів і садів, вона   розчинилася в людях, у душах тих ,кому не байдуже  майбуття української землі. Справжній митець має пропустити крізь себе увесь біль людства. Серед цих людей український письменник І.Драч.

 - Що ж спонукало його взятися за перо й  написати   трагічну поему «Чорнобильська Мадонна»?

Учні.1)За гіркою іронією долі І.Драчеві судилося  «оспівати» будівництво Чорнобильської атомної станції. Його цикл «Подих атомної» продиктований вірою в науковий прогрес , у можливість мирного використання ядерної енергії. Але нотки застороги вже звучать і там,хоча  він  зображував психологічні  портрети гарних і  працьовитих людей, які споруджували електростанцію.

2)Трагедія торкнулася безпосередньо й  родини поета: син письменника Максим у цей час був випускником медичного інституту й брав участь в евакуації потерпілих, надавав їм допомогу й сам отримав дозу опромінення. Тому Іванові Драчеві катастрофа боліла ще й своїм болем ,як і народним.

 3) Письменник  не вдається до перебігу жахливих подій, а прагне їх висвітлити крізь призму людського горя, показати понівечену людську долю. Свої болі автор висловив рядками

Немає в мене слів… Розстріляні до слова.

Мовчання  тяжко душу залива…

Він не може мовчати:

І жестами, німий, возговорив...

Хай жестами. Але сказати мушу.

 4)Тому «Чорнобильська Мадонна» - це голосіння і покаяння ,скорботна материнська пісня з чоловічої душі.

Учні.Наша група  «Літераторів» обрала фіолетовий колір. У середньовічних міфах – це колір каяття.

Це каяття поета перед народом, перед тими, хто постраждав від радіації.

Це не лише крик авторового болю. Це крик болю природи, України, людини, людства, це пересторога  бути пильними, людяними, бути правдивими, щоб зберегти планету.

Філолог.Поема знайомить читача з багатьма проблемами  як тогочасного, так і сучасного суспільства.  Це спроба І.Драча осмислити масштаби чорнобильської катастрофи, а в першу чергу визначити причини й наслідки.

«Чорнобильська мадонна» звучить особливо зболено й розпачливо. Поет бідкається, що в нього не вистачає слів, щоб змалювати лихо, свідомість його роздерта на шмаття, тож і сама композиція поеми — фрагментарна, мозаїчна, зі словесних шматків, мовби опромінених радіацією. 

Осмислюючи горе  й сльози , що спіткали українців та й не тільки їх, поет висловлює своє розуміння , що і його народ, і він сам, і його близькі тепер розіп’яті на вічній дорозі:

Той огненний  хрест, а на ньому і в нім

Палає мій син у кільці вогнянім,

Бо атомні цвяхи засаджені в руки,

Бо губи горять од пекельної муки.

Чорнобиль. Зона відчуження .Мертва зона…Як жити тепер в цій зоні,як врятуватися від клешнів радіації?

І йде по цій землі Мадонна. Заходить вона в кожне місто, у кожний будинок, заглядає в серце до кожного. Поет запитує: «Хто вона? Зона? Епоха? Доля? Смерть? Я знаю хто – Чорнобильська Мадонна!»

Виходить учениця , вішає на ментальну карту образ Мадонни й читає рядки з поеми

Вона дивиться, дивиться в душу. 
Вона палить очима до дна. 
А я все це дотерпіти мушу, 
Бо в душі не душа, а вина.

Ну чого ти, чого ти, чого ти, 
Одкараскайся геть, відійди! 
Вона ж стала затято навпроти 
І пильнує очима біди.

Вона йде вже, прямує до тебе, 
Одчинила вже двері — й тобі 
Нахиляє це атомне небо 
У своїй потойбічній журбі.

Крапля совісті є ще на денці? 
Вона вірить і в краплю твою:
У твоєму житті-одноденці 
Я нікчемність свою впізнаю.

Над тобою схилилась, політик, 
Чи впізнав ти цю матір — вдову? 
Із мільярдом поганьблених діток 
Вона долю несе світову.

Філолог. Чорнобиль i Мадонна. Якось навiть не в'яжуться докупи цi слова.

У часи найбільших випробувань  наш народ шукав захисту й відпущення гріхів саме в Матері Божої , своєї заступниці. Берегинею називали її . На її образ молилися, їй складали гiмни композитори i поети, їй присвячували полотна живописцi. Перед нами інша Мадонна. Не Богородиця, але та, на долю якої випали не менші страждання.  Ця мати перша відчула страшні наслідки  Чорнобиля. Вона перша спалахнула болем.

Мати — Мадонна — Україна зливаються в уяві митця, розгортаючи галерею жіночих образів: Мати Божа, Жінка-Мати, Мати-Батьківщина — усе це грані одного образу.  Усі ці іпостасі становлять певну цілісність, єдність , але й розщеплюються, мов атом, на окремі виявлення образу.

- Якою ж постає образ Мадонни  в поемі? Колективне складання портрета:

1)Спочатку це Атомна мадонна з канадської листівки Василя Курилика: «Це прийде безжалісно до жінки з дитиною, до матері з немовлятами саме в той день…»

2)Марія, Марія...

 Та Марія не та.

Та зродила Христа,

 Ця — анцихриста.

Мати, яка зродила сина, що став причетним до вибуху на Чорнобильській АЕС.

3) Образ «невмирущої матері» - це мати, син якої став генералом і тепер женеться за власною матір’ю, щоб забрати її з чорнобильської зони до міста, але вона тікає, бо не хоче залишати рідне обійстя, де пройшло все її життя.

Матір я взяв із села.

А вона мені з Києва

Третій раз уже боса втекла.

Згодом вона стане жертвою мародерів, причому грабувати її прийде власний внук. 

4)Солдатська Мадонна , що залишає щоранку сліди босих ніг на піску біля саркофага

Бігли босі сліди,

А пісок тільки спалено вився,

Шепотів, шурхотів,

В стежку шлейфом світився,

А ми німо дивилися

- От проява непевна яка!

Може, мати ішла в саркофаг

 До Валерія Ходемчука?

Може, мати своїм тілом хоче закрити джерело атомної енергії й захистити дітей.

5)Це самотня одинока жінка, яка помирає й перед смертю просить мисливців поховати її тут, на рідній землі, а після смерті – пом’янути так, як належить.

Взялася вмерти я,

Ось і труна в кутку,

Ось і гора свічок –

Надбала на віку.

Та нікому сховать

Мене, ягу стару...

6)Це мати- селянка, яка , випасає корову в Чорнобильській зоні,сама наївно ховається під целофановою плівкою й ховає під нею корову та взуває її у старі кирзяки, щоб уберегти від радіації.

Обкуталась  баба, обтушкувалась,

Скрізь, де амбразури, позапиналась …

А що вже корова  - та теж в целофані ,

Як диво космічне  сунне в тумані,

Лиш роги пробились з накидки таки,

Сердиті й невкриті її гостряки,

І очі в накидці  - якраз там, де очі,

І отвір, щоб пастись старій поторочі.

А взута в старі кирзаки…

8)Це Хрещатицька Мадонна – жінка, яка в той страшний квітень народила мертвого сина й збожеволіла. Вона йде по вулиці з мертвим дитям на руках, від неї сахаються люди.

У юрмищі хрещатицького дня

 Ти боса йшла, ти, сива Катерина –

Сахалися од тебе - що таке?

Бо ляльку ти з лахміття спеленала,

 Бо молоко було в тобі гірке,

 Бо всюди й скрізь дороги було мало.

Філолог.Символічний образ чорнобильської матері проходить через усю поему. Це збірний образ жінки, яка бере на себе відповідальність за долю всієї планети.

Дивилася Істина з вічної висоти,

З-під чорного рушника – Чорнобильська наша Мадонна.

І тому, коли в душу кожному дивиться Чорнобильська Мадонна, ми не повинні залишатися байдужими. Вона йде по землі , як останнє попередження, пересторога людству,яке ,захоплюючись науково-технічним прогресом забуває про обов’язок перед матір’ю-природою.

Біолог. Зелений колір – це колір планети, яка потерпає від наслідків катастрофи. Група радіобіологів, яка його обрала розповість про наслідки для навколишнього середовища радіоактивного опромінення.

Філолог.А група літераторів підтвердить зазначені факти рядками із поеми  І. Драча.

Учні. Основна небезпека випромінювання полягає у тому, що радіоактивні ізотопи йоду, стронцію, цезію, радію та інших елементів, взаємодіючи із живими організмами, призводять до тяжких, а часом, непередбачуваних наслідків.

Наземна рослинність — це перший екран, що затримує радіоактивні речовини повітря. Радіаційне ураження рослин в основному відбувається внаслідок бета-випромінювання. 

Висока доза поглинутої радіації призвела до загибелі дерев (переважно сосен) і забарвлення їх у буро-червоний колір. Крім того, ночами спостерігали світіння загиблих дерев (це було спричинено взаємодією ферментів дерева з радіоактивними частками та радіоактивним розпадом). Під час робіт з дезактивації території ліс було знесено бульдозерами й поховано.

 Важкий період для тварин був у перші 2-3 місяці після аварії. Тоді в повітрі було найбільше радіонуклідів з коротким періодом напіврозпаду, наприклад, Йоду-131. Чим коротший період розпаду елементу, тим більш агресивний характер має його випромінювання.

Літератори

Філолог.Стан  постчорнобильської природи поет змальовує небагатьма короткими штрихами-вкрапленнями.

Вирви над Прип’яттю наморозь сиву бузку посивілого і

Порадій у Рудому лісі, що сонця рудіший.

(Радіаційний удар , ніби мороз, заморожує цвіт, гине рослинність. Ліс обпалений радіацією став рудим, як сонце. Шквальний вогонь  порівнюється зі стихією,що панує на сонці. Це підкреслює, що і в лісі й на сонці життя неможливе)

2)…тополі іржаві, як мітли,

Скрушно небо метуть головами.

І де сосни, дощами спалені,

Лізуть в очі лихою іржею.

…сосни дощами спалені,

Лізуть в очі лихою іржею –

У якійсь несусвітній опалині

Денно й нощно блукають душею.

(Ці уривки теж підтверджують, що дерева стали іржавими, рудими)

3)Ріжем сосни руді

Од того проклятого року.

Із пеньками смолистимо

Маєм також мороку.

Стовбури ми ховаємо –

Аж два метри сипкого піску .

Чи сховаєш ти ненависть

 в могилу таку?

Вже над лісом рудим

Простелились лисицями дюни,

А пісочок цнотливий

І безтямно , і проклято юний

Вистилається, лащиться,

Наче він ні при чому.

Закопати б , туди його к бісу,

І швидше мотати додому.

(Солдати в Чорнобильській зоні вирізують і «хоронять» рудий ліс,засипаючи його піском, щоб він не випромінював радіацію)

На цей час радіаційний стан у зоні відчуження визначається в основному радіоактивними Цезієм-137 і Стронцієм-90, період напіврозпаду яких близько 30 років, тож їхнє випромінювання менш агресивне, ніж у Йоду-131, період напіврозпаду якого 8 днів. Природа колись покинутих земель самовідроджується: тут спостерігається активне розмноження як звичайних, так і рідкісних видів тварин.

За різними оцінками, сьогодні близько 24 видів хребетних тварин, які занесені до Червоної книги України, існують в зоні відчуження. Це, наприклад, рись, ведмідь - найбільший хижак, борсук, а також кінь Пржевальського – останній вид диких коней на планеті Земля. Кількість та різноманіття представників флори після аварії на Чорнобильській АЕС не зменшились, а навпаки зросла. Дерева та рослинність захоплюють колишні сільськогосподарські угіддя і це позитивне явище.

 За даними фахівців, незважаючи на небезпечне сусідство з ядерним реактором, природа в Чорнобилі процвітає. Біологи вбачають у цьому не радіацію, як не дивно, а відсутність людини. Хоча, беззаперечним є той факт, що радіоактивні ізотопи прискорюють ріст рослинності.

Як засвідчують очевидці, після аварії на ЧАЕС, були зібрані рекордні врожаї.

Літератори

У канадській листівці Василя Курилика згадується: «Атомні випади збільшують пишноту рослинності»

Радіоактивна хмара, яка утворилася в результаті вибуху призвела до забруднення атмосфери.

Літератори

1)«Таж виселили все село …

• Бо тут насипало такого було.»

2)Трактористка – молода дівчина , працюючи неподалік реактора , говорила:

Кожен день я ковтаю пилюку

З чорнобильськими радіонуклідами.

Дощі, які випали незабаром, забруднили водойми й  грунти .А це в свою чергу стало наслідком накопичення радіоактивних елементів у грунтах і водоймах.

Літератори

Жаб’ячі хори у прип’ятській тиші є –

Чадіють  у безумі лютих годин.

 Результатом усього цього  стало  довготривале зараження довкілля. Воно перетворилося на мертву зону. Лише спеціальні прилади фіксують небезпеку

Літератори

«Альфа, бета з гамою – невидимі промені,

І він теж невидимий – Лисий Соловей». У цій мертвій зоні  чути лише звуки   приладів,які вимірюють радіацію. Лисий Соловей – лічильник Гейгера.

«Лічильник Гейгера  пищить так потойбічно»

Ця метафорична конструкція  наближає реальний світ до світу мертвих. Підступність ворожої сили – радіації – тільки й можна побачити за допомогою апарата й визначити мертвотність забрудненої території.

Філолог.Унаслідок погіршення екологічної ситуації продовжують гинути люди

Криком болю звучать в І. Драча  "Запитання без відповіді":

Літератори

Всі криниці у целофанових капшуках,

Всі колодязі затушковані

Питали одне-однісіньке:

Де знайти кілометри целофану

На рукотворне Київське море

Чи бодай на Десну зачаровану,

З якої Київ п'є воду?!

Філолог. Здоров’я людини пов’язане з екологією. Якою ж буде дитина Чорнобильської мадонни, коли поруч рудий ліс і заражена ріка Прип'ять?! Нормальною чи мутантом ?Та й чи буде ця дитина взагалі?!

Біолог. Частина радіобіологів обрала колір сірий. У негативному значенні кольору для нього ніколи  немає майбутнього. Він символізує хворобу печаль, депресію. Тому ця група розповість нам про вплив радіоактивного опромінення на здоров’я людини.

Учні. Атомні електростанції викидають радіонукліди, які мають канцерогенний ефект (викликають рак), включаючи тритій, стронцій-90, цезій-137, плутоній-239 та десятки інших. Для цього не потрібно, щоб відбулась аварія – атомні станції викидають ці речовини у процесі щоденної роботи.

 Ми з’ясували, що радіоактивні речовини можуть потрапляти в організм трьома шляхами: з повітрям, що вдихається, з їжею та водою, через шкіру.

Радіоактивний пил осідає на листках рослин, плодах, на грунті, у водоймах. Із грунту через корені радіонукліди потрапляють всередину рослин. Навіть, якщо ці рослини не вживає людина, їх можуть їсти тварини, чиє м’ясо вживають люди.

Літератори.

Мати –селянка не розуміє наскільки небезпечна радіація. Вона думає, що можна захистити себе й корову целофаном ,і вона буде здорова, дасть молока.

-Чого це Ви , бабо, корову узули?

-А що радіація ,Ви, мабуть, не чули ?!

В синових чоботах взута корова –

Нехай же пасеться і буде здорова,

І бабі ще дасть до відра молока,

Така замашна і молочна така.

Радіація може здаватися «чистою» тільки тому, що ми її не бачимо, не можемо відчути ні на дотик, ні на запах. Але це не означає, що вона не виділяється із атомних станцій та інших об’єктів атомної промисловості й не має негативного ефекту на здоров’я людей.

Вплив радіоактивного випромінювання на організм людини можна уявити в дуже спрощеному вигляді таким чином. Припустімо, що в організмі людини відбувається нормальний процес травлення, їжа, що надходить, розкладається на більш прості сполуки, які потім надходять через мембрану усередину кожної клітини і будуть використані як будівельний матеріал для відтворення собі подібних, для відшкодування енергетичних витрат на транспортування речовин і їхню переробку. Під час потрапляння випромінювання на мембрану відразу ж порушуються молекулярні зв'язки, атоми перетворюються в іони.

Крізь зруйновану мембрану в клітину починають надходити сторонні (токсичні) речовини, робота її порушується. Якщо доза випромінювання невелика, відбувається рекомбінація електронів, тобто повернення їх на свої місця. Молекулярні зв'язки відновлюються, і клітина продовжує виконувати свої функції. Якщо ж доза опромінення висока або дуже багато разів повторюється, то електрони не встигають рекомбінувати; молекулярні зв'язки не відновлюються; виходить з ладу велика кількість клітин; робота органів розладнується; нормальна життєдіяльність організму стає неможливою.

Найсильнішого впливу зазнають клітини червоного кісткового мозку, щитовидна залоза, легені, внутрішні органи, тобто органи, клітини яких мають високий рівень поділу. При одній і тій самій дозі випромінювання у дітей вражається більше клітин, ніж у дорослих, тому у дітей всі клітини перебувають у стадії поділу.

Зі спогадів Ігора Костіна, єдиного фоторепортера, який підійшов до зруйнованого реактора найближче: «Якщо ви подивитеся на це фото, знизу побачите випромінювання. Коли я фотографував, то відчував різь у очах і присмак металу,я не відчував власних зубів у роті, тому що на зубах у мене був радіоактивний свинець. Минуло 20 років, а я й досі відчуваю його присмак».

Вміст навіть невеликої кількості радіонуклідів у живих тканинах і організмах приводить до виникнення серйозних захворювань, знищення імунітету.(фото імунітет).

Літератори

«Мати продовжує  страждати від тепла атомного спалаху, і її волосся раптово геть випадає».

До найбільш тяжких наслідків опромінення слід віднести утворення злоякісних пухлин і народження нащадків із спадковими захворюваннями. (пухлини).

Не існує абсолютно безпечних доз і будь-яке опромінення пов’язане із ризиком виникнення негативних дефектів. Дуже чутливі до дії підвищеної радіації ембріони і діти (фото)

Літератори

1)«Ненароджені діти, вражені радіацією , пізніше народяться пошкодженими»

2)«Вагітна жінка намагається знайти вигідний притулок для своєї дитини»

Радіація викликає клітинні деформації, спричиняє народження неповноцінних дітей, їх інвалідність, аномалії росту і розвитку. Найбільш небезпечними для людини є мутації зародкових статевих клітин.(мутації).

Літератори

1)Жінка –трактористка, що працює в зоні,говорить

Розумієте, трактористка я, трактористка.

Чорнобильська трактористка.

Мені ще треба родити…

Вона розуміє, що опроміненим жінкам на материнство нічого й сподіватися..

2)Найболючіший образ  - це образ Хрещатицької Матері, що загубила своє дитя в чорнобильському пеклі і збожеволіла.

Учень читає напам’ять

У  юрмищі  хрещатицького  дня  
Ти  боса  йшла,  ти,  сива  Катерина  —
Бунт  Врубеля  з  кирилівського  дна,  
Летюча  йшла,  жагуча  і  поривна.
 

Сахалися  од  тебе  —  що  таке?
Бо  ляльку  ти  з  лахміття  спеленала,
Бо  молоко  було  в  тобі  гірке,
Бо  всюди  й  скрізь  дороги  було  мало.
 

Невже  ці  очі  помстою  горять?  
За  муки  ненародженого  сина?!  
Вуста  киплять  і  сиві  од  проклять,  
Невже  прокляття  —  суть  твоя  єдина?!
 

Кому  ти  будеш  мстити?  Чи  й  мені?  
Чому  ж  тебе  душа  вчуває  мстою,  
Настояною  геть  на  полині,  
Сугестією  дикого  настою?!
 

Чи  той,  хто  винен,  сам  в  собі  згорить  —  
З  твоїх  очей  для  нього  іскри  досить?!  
А  хвора  кров  із  рани  цебенить,  
А  крові  гул  палючий  і  гундосий...
 

Ти  —  збожеволіла.  З  лахміття  ляльку  ти  
Несеш  —  куди?  Хіба  в  психіатричку?!  
Тебе  —  знайти,  од  пекла  вберегти!  
А  ти  втекла,  як  в  пекло,  в  електричку...
 

Спеленуте  ніщо  в  твоїх  руках.  
А  груди  чом  так  спалено  розпухлі,  
А  губи  чом  запалені  в  вавках  —  
Запалені  на  вогняному  кухлі?!
 

Який  напій  ти  в  квітень  той  пила,  
Коли,  заквітла  сином,  ти  ходила,  
Від  Ірода  себе  не  вберегла  —  
Тебе  накрила  та  нечиста  сила?!
 

А  хустка  збилась  так  на  голові,  
Що  лисиною  світиш,  Божа  Мати...
Я  босий  слід  твій  бачу  у  траві,  
Який  боюсь  і  подихом  займати. 

Філолог. Тема материнства і його втрати є провідною у творі. Образ жінки, позбавленої можливості мати дітей , жахає насамперед тим, що віщує апокаліпсис, отже, нездатність продовжити рід  - це повний крах для Людини як такої, це припинення земного бутя.

Біолог.Катастрофа на ЧАЕС зруйнувала свідомість людей, вплинула на їх психологічну цілісність:

Літератори

«Бо небо роздерто , і думи роздерті»

Життя людей розділилося на «до» та «після». Аварія наклала свій відбиток на долю кожної людини.

Катастрофічні наслідки постчорнобильського лиха призвели до відчутної деформації самого способу життя мільйонів людей та спричинили низку глобальних змін у психіці.

Психіка цих людей характеризувалася великою кількістю депресивних розладів, переважно, страхів.

Це був і страх за майбутнє своїх дітей, і страх перед невідомістю. Люди не хотіли залишати свої домівки, а деякі, навіть поверталися з відчаю і туги за рідними місцями.

Зі спогадів Людмили Харитонової

«Трагічним було прощання з домашніми тваринами: котами, собаками. Кицьки, витягнувши хвости, заглядали в очі людям, нявчали, собаки вили, прориваючись до автобусів. Але брати тварин категорично заборонялося. У них була дуже радіоактивна шерсть.»

Літератори

Мати генерала не розуміє сина , який насильно забирає її з чорнобильської зони. Для неї це справжнє горе,тому вона щоразу таємно повертається до рідної домівки,бо існує внутрішня спорідненість її із землею, любов до свого мікросвіту.

І знов стара до хати

Чимдуж чимчикувала.

Де бусол і криниця,

Де кіт її й корова,

І де усе, що сниться

Без слова, лихослова.

Для матері там було усе дороге серцю, вона поводиться як завжди, нехтує радіацією.

Було все мов на лезі,

Якому все стинати,-

 І квітку прямо в цезій

Поцілувала Мати.

Все плакало на сонці,

Не хтіло помирати.

І квітку прямо в стронцій

Поцілувала Мати.

У цих рядках цезій і стронцій означає смерть, а квітка - рідний край, який є їй дорогим.

Філолог. Як осягнути горе людей, що змушені залишити домівку, могили батьків - усе найрідніше - і йти в невідомість? Тому й вертається у цю мертву пустелю мати.

Біолог.Звук сирени (слайд червоного кольору з надписом «Увага всім!»)

Цього звуку, на жаль, не почули мешканці Прип’яті, тому аварія на ЧАЕС призвела до значної кількості жертв.

• Що ви відчули, коли лунав сигнал «Увага всім!»

(страх, жах, відчай, тривогу)

Тому, щоб уникнути паніки, люди повинні знати основні правила безпеки в радіаційно забрудненому середовищі. Про них нам розкаже група «Рятувальників»,яка обрала червоний колір. Колір застереження!

При повідомленні про радіаційну небезпеку рекомендується негайно виконувати такі дії.

1. Заховатися у житлових будинках або службових приміщеннях. Саме в нашій школі є спеціальне бомбосховище, у якому можна сховатися.
2. Зачинити кватирки, вентиляційні люки, віддушини, ущільнити рами та прорізи для дверей.
3. Зробити запас питної води та харчових продуктів з розрахунку, щонайменше, на 3 доби.
4. Провести екстрену йодну профілактику.
5. Почати підготовку до можливої евакуації( взяти документи й гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум одягу, упакувавши в поліетиленові пакети).
6. Виконувати правила радіаційної безпеки та особистої гігієни (вживати консервовані продукти й ті, що зберігалися у захищених приміщеннях, не пити домашнє молоко).
7. Використовувати підручні засоби захисту під час перебування на відкритій місцевості (змочена у воді серветка, головні убори, плащі, респіратори, гумові рукавички та чоботи).

Біолог. 26 квітня, тобто завтра,виповнюється 33 роки з дня найбільшої екологічної катастрофи – однієї з найтяжчих в історії  атомної енергетики.

Повернемося до проблемного питання

Проблемне питання

Атомна енергетика: за чи проти?

«Займи позицію»

Наші експерти з груп висловлять свою думку й обгрунтують доцільність чи небезпечність використання йонізуючого випромінювання  з точки зору досліджуваної проблеми.

(Експерти з груп захищають свою позицію, прикріплюють свій колір до

 «за» чи «проти» ).

Як бачите, однозначної відповіді немає.

Звертаюся особисто до кожного з вас, яку ви маєте позицію як звичайні  непересічні громадяни.

Візьміть участь в опитуванні (гості запрошуються)  Проскануйте код і перейдіть на сторінку з голосуванням. Зробіть вибір (2 хв.)

Як експерти груп ви  чудово розумієте  неоднозначність і складність такого вибору. Тому я бажаю вам бути виваженими й розуміти одну просту річ : «Не будемо занадто зваблюватися нашими перемогами над природою. За кожну таку перемогу вона нам мстить , кожна з цих перемог  має ті наслідки, на які ми розраховували і непередбачувані наслідкми, які часто знищують значення перших…»

V. Підсумок уроку. Рефлексія

Філолог.Пройшло вже більше ніж три десятиліття , а знову повертається до людей вона – Чорнобильська Мадонна.

Несе сива чорнобильська  мати

Цю планету… Це хворе дитя!.

Мати повертається з проханням , щоб ніколи не повторилася ця страшна трагедія,  не   тривожили  дзвони Чорнобиля, не божеволіли від жаху матері , а народ жив з вірою в майбутнє. Вона благає: «Зупиніться люди! Збережіть наш спільний дім – планету Земля. Хай на ній весело й дзвінко лунають  дитячі голоси й сяють лагідні усмішки матерів».

Мадонна

Зупиніться люди! Збережіть наш спільний дім – планету Земля. Хай на ній весело й дзвінко лунають  дитячі голоси й сяють лагідні усмішки матерів, хай буде мир !

Пісня Т.Петриненко «Боже, Україну збережи!»