Урок "Особливості населення України. Практична робота 9. Аналіз картограм народжуваності, смертності"

Урок №

Тема. Особливості населення України. Практична робота 9.  Аналіз картограм  народжуваності, смертності

Мета: актуалізувати, закріпити й поглибити знання про кількість, відтворення, природний механічний рух населення України, про особливості вікового й статевого складу населення та систему розселення; розвивати вміння характеризувати природний і механічний рух населення, статево-вікову структуру. Виховувати патріотизм.

Тип уроку: удосконалення, узагальнення, систематизація знань, вдосконалення вмінь і навичок.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

Знайомство з метою та завданням уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів.

«Мозковий штурм»

1. Що ви можете розповісти про кількість і динаміку населення України?
2. Які чинники впливають на демографічні показники в нашій країні на початку ХХІ ст.?
3.  У чому полягають особливості вікової та статевої структури населення України?
4. Що ви знаєте про українську діаспору та причини її утворення у світі?

ІV. Удосконалення, узагальнення та систематизація знань.

1. Кількість населення України та його динаміка. Розповідь учителя з елементами бесіди.

За даними Державної служби статистики, на 1 жовтня 2018 р. кількість постійного населення України становить 42 млн 220 тис. 824 особи, а кількість наявного населення – 42 млн 51 тис. 187 осіб (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей.

Протягом останніх десятиліть спостерігається постійне зменшення чи-

сельності населення України як внаслідок природного скорочення, так і в

результаті механічного руху населення. Основні демографічні проблеми

України, крім низької народжуваності, пов’язані також з високою пе-

редчасною смертністю і негативним сальдо міграції. Так, наразі народжу-

ваність в Україні знаходиться на рівні європейських країн і складає

1,4 дитини на жінку. У той же час із тих чоловіків, які доживають до

16 років, третина не доживає до 60. Така висока смертність є основною

причиною зниження кількості населення.

Отже, основна причина скорочення населення – це від’ємний природ-

ний приріст. Як наслідок, населення України значно постарішало, але

тривалість життя не збільшилася. Несприятлива демографічна ситуація в

Україні, і насамперед зменшення народжуваності, пов’язана також із за-

гостренням проблем функціонування сім’ї як осередку відтворення насе-

лення. Поширилися такі явища, як відкладання шлюбів і народження

дітей, безшлюбне материнство, соціальне сирітство, збільшення кількості

розлучень. Рівень природного скорочення населення в сільській місцевості

(7,4 ) удвічі перевищує рівень природного скорочення населення в місь-

ких поселеннях (3,8 ).

2. Механічний рух населення України.

Прийом «Проблемне питання». Користуючись даними Державної служби статистики та даними (табл. 28.1), визначте області з найбільшою/найменшою чисельністю населення, з найбільшим/найменшим міграційним приростом і скороченням і позначте їх на контурній карті (підручник с.113-115).

3. Особливості статево-вікової структури України. Розповідь вчителя.

За даними Держстату, статевий склад населення України характеризується суттєвою гендерною диспропорцією. Чисельна перевага жінок над чоловіками у

складі населення України спостерігається з 36 років і з віком збільшується. Так, чисельність чоловіків на 1 січня 2018 року становила 19558,2 тис. осіб, а жінок – 22658,6 тис.

В Україні сформувалася структура населення, для якої характерна висока

частка осіб старшого віку і низька – молодшого. На 1 січня 2018 року чисель-

ність осіб у віці 0–15 років становила 16,3 відсотка загальної чисельності постійного населення, у віці 59 років і старше – 22,9 відсотка, у віці 16–59 років – 60,8 відситки.

Вікова структура визначає демографічне навантаження. Станом на

 січня 2018 року на 1000 осіб у віці 16–59 років припадало 269 осіб у віці

0–15 років та 378 осіб у віці 60 років і старше. У сільській місцевості від-

повідні показники значно вищі (302 і 396 осіб), ніж у містах (255 і 370 осіб).

Порівняно з 2017 роком загальний коефіцієнт демографічного навантаження на 1000 осіб у віці 16–59 років у цілому по Україні зріс з 632 до 647 осіб. Середній вік населення України становить 41,2 роки (чоловіків – 38,5, жінок – 43,8). Найстаріше населення проживає у Сумській та Чернігівській областях України, а наймолодше – у Рівненській.

4. Основні положення демографічної політики в Україні. Розповідь з елементами бесіди.

 Найважливішими умовами успішності демографічної політики є її систем-

ність і стабільність. Серед пріоритетних напрямків демографічної політики

в Україні насамперед виділяють поліпшення якості життя населення.

На думку вчених, якість життя – це ступінь розвитку та повнота

задоволення всього комплексу потреб та інтересів людей, що виявляються

як у різних видах діяльності, так і в житті загалом. Виділяються п’ять

основних інтегральних показників, які є складовими якісної життєдіяль-

ності населення. Серед них: якість населення (очікувана тривалість життя,

народжуваність, смертність, рівень освіти, кваліфікація тощо); добробут

населення (реальні доходи, рівень споживання товарів і послуг, рівень

забезпечення потужностями інфраструктури суспільства тощо); соціальна

безпека (рівень умов праці, соціального захисту, соціально-політичного

здоров’я самого суспільства та ін.); якість навколишнього середовища (дані

про забруднення повітряного простору, води, про якість грунту, рівень біо-

різноманіття тощо); природно-кліматичні умови (склад і обсяги природно-

сировинних ресурсів, клімат).

Для розв’язання проблем демографічної кризи насамперед слід реалізу-

вати положення про якісні характеристики населення та гармонізацію

його відтворення. Із цією метою держава спрямовує свою діяльність на

забезпечення економічних передумов уповільнення процесів депопуляції,

формування настанов на здоровий спосіб життя, нової ціннісної основи

демографічної поведінки, яка грунтувалася б на пріоритетах сім’ї, дітей та

гендерної рівності. Одним з перспективних напрямів є забезпечення умов

для можливості поєднання зайнятості жінки і виконання нею репродук-

тивної функції, зокрема, шляхом більшого залучення чоловіків до догляду

за дитиною у ранньому віці.

Задля поліпшення державної міграційної політики України потрібно

спрямувати владу на: зменшення втрат населення країни через еміграцію

шляхом забезпечення громадянам і громадянкам гідних соціально-еконо-

мічних умов проживання на батьківщні; протидію незаконній міграції і

торгівлі людьми; захист інтересів українських емігрантів, розвиток тісних

зв’язків з іноземними діаспорами; повернення працівників-мігрантів та

етнічних українців шляхом створення привабливих умов для використан-

ня їхніх валютних заощаджень у підприємницькій діяльності на території

України. Важливим моментом є також запровадження сукупності методів

міграційної політики в контексті загальної стратегії соціально-економіч-

ного розвитку України та підвищення її конкурентоспроможності в загальнонаціональному, регіональному та глобальному вимірі.

5. Структура розселення та зайнятості населення України.

Під розселенням розуміють процес розподілу населення по території. Воно ха-

рактеризується такими показниками, як густота населення, сукупність

населених пунктів та їхнє співвідношення в межах території країни.

Середня густота населення України на 1 жовтня 2018 р. становила 75,15 осіб

на км2, що більше, ніж пересічний світовий показник, але менше, ніж у

більшості європейських країн. Найбільша середня його густота в Доне-

цькій, Львівській, Чрнівецькій, Дніпропетровській областях та у м. Києві. Найнижчу густоту населення зафіксовано в областях полісся і степової

зони України.

На 1 жовтня 2018 р. понад 29 млн осіб проживало в містах, понад

13 млн – у сільській місцевості. Урбанізованими є переважна більшість

областей України. Більша частина їхніх мешканців живе в містах. За-

гальна кількість міст на 1 січня 2017 р. становила 460, у тому числі 189 –

міста спеціального статусу, республіканського та обласного значення.

Селищ міського типу зареєстровано 885, сільських населених пунктів –

28 377. Найбільші міста нашої держави – це Київ, Харків, Одеса, Дніпро,

Донецьк, Запоріжжя. Функціональними типами міст України є: місто –

столичний центр – поліфункціональні - багатогалузеві промислові, промис-

лово-транспортні, курортно-промислові, переважно одногалузеві.

Під впливом глобалізації та ринкових трансформацій у містах отрима-

ли розвиток процеси деіндустріалізації (а також реіндустріалізації), функ-

ціональної фрагментації, джентрифікації, субурбанізації (див. словник).

Ключовими проблемами сучасних міських територій в Україні є: утрата

резервних територій для перспективного розвитку міст унаслідок їх забудови-

невирішені («заморожені») проблеми житлових масивів радянських часів:

відсутність вимог і стимулів забезпечення екологічного стану міст; моно-

функціональність невеликих міст та ін. Усі ці проблеми погіршують якість

життєдіяльності міського населення і загострюють соціальні проблеми.

Понад 67 відсотків населення нашої країни є економічно активним. Найбіль-

ше економічно активного населення зосереджено у столиці України –

м. Києві, а також у Харківській, Чернігівській, Рівненській областях.

Найменше економічно активного населення в Івано-Франківській, Луган-

ській та Тернопільській областях. Структура зайнятості населення за вида-

ми економічної діяльності змінюється несуттєво в останні роки.

Переважна кількість зайнята в оптовій та роздрібній торгівлі, сільському,

лісовому, рибному господарстві та промисловості.

За областями України найбільша зайнятість населення в місті Києві, а

також у Дніпровській, Харківській, Запорізькій областях, найменша – на

заході країни, зокрема в Івано-Франківській, Тернопільській і Хмельницькій областях.

V. Практична робота 9.  Аналіз картограм  народжуваності, смертності

1. Розгляньте карту атласу «Загальна густота населення». Визначте регіони України з різними показниками рівня густоти населення. Назвіть основні причини нерівномірного розміщення населення.

2. Проаналізуйте карти атласу «Народжуваність», «Смертність», «Природний приріст». Назвіть області України з найвищими і найнижчими показниками та основні причини, які вплинули на цю тенденцію.

3. Зробіть аналіз карти «Урбанізація населення». Укажіть області України з найвищими й найнижчими показниками рівня урбанізації та причини, що її зумовлюють.

4. Зіставте значення розглянутих вище демографічних показників із середніми в Україні.

5. Позначте на контурній карті певними значками, штрихуванням

або кольором:

а) області з найвищим показником народжуваності, смертності,

природного приросту, густоти населення, рівня урбанізації;

б) області з найнижчим показником народжуваності, смертності, природного приросту, густоти населення, рівня урбанізації.

6. До яких категорій (високий, середній, низький) за рівнем народжуваності, смертності, природного приросту, густоти населення належить область, у якій ви живете?

7. Складіть ТОП-10 найбільших за кількістю населення міст України. Зазначте:

а) чисельність населення цього міста;

б) область, у якій розташоване місто;

в) функції, які виконує місто.

Чи збігається розташування цього міста з рівнем урбанізації відповідної області?

8. Позначте найбільші міста України на контурній карті.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Мікрофон».

1. Поясніть значення понять - депопуляція, чинники народжуваності й смертності, статево-вікова структура населення, міграційні процеси, трудова міграція.

2. На основі конкретних прикладів поясніть основні просторові закономірності демографічних процесів в Україні та відмінності демографічної ситуації у міській і сільській місцевостях.

VІ. Підсумок уроку

• основні демографічні проблеми України, крім низької народжуваності, – висока передчасна смертність і негативне сальдо міграції у більшості областей;

 статевий склад населення України характеризується суттєвою гендерною

диспропорцією на користь жіночого населення;

 в Україні сформувалася структура населення, для якої характерна висока

частка осіб старшого віку і низька – молодшого;

 серед пріоритетних напрямків демографічної і міграційної політики в Україні

насамперед виділяють поліпшення якості життя населення;

 середня густота населення України поступово зменшується і становить

75,15 осіб на км2;

 в Україні за чисельністю переважають сільські населені пункти, кількість

міст становить 460, найбільших за чисельністю населення – 6 міст.

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати параграф 28.

Підготуйте повідомлення «Причини й наслідки скорочення чисельності насе-

лення України з 1993 р. до сьогодення», «Статева структура населення

України: причини домінування жіноцтва», «Хвилі української міграції. Географія сучасної української діаспори» (на власний вибір).

Використана література.

1. Підручник: Пестушко В.Ю.  Географія : (рівень стандарту) : підруч. для 11-го кл. закл. заг. серед. освіти / Валерій Пестушко, Ганна Уварова, Андрій Довгань. – Київ : Генеза, 2019. –160 с. : іл.
2. Підручник: Безуглий В.В.  Географія (рівень стандарту) : підруч. для 11-го кл. закл. заг. серед. освіти / Віталій Безуглий, Галина Лисичарова. - Київ : Генеза, 2019. - 176 с. : іл.
3. Міні-конспекти уроків до підручника Г.Д Довгань, О.Г Стадника, 2019 р.
4. Підручник: Гільберг Т.Г. Географія (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закладів загальної середньої освіти / Гільберг Т. Г., Савчук І. Г., Совенко В. В. — К. : УОВЦ ≪Оріон≫, 2019. — 192 с. : іл.