Урок "Особливості романтизму як художнього напряму, його естетичні принципи. Багатство і розмаїття літератури романтизму, її художні відкриття і найвидатніші представники."

  9 клас               «Романтизм у царині мистецтва»

 

Тема: Особливості романтизму як художнього напряму, його естетичні

           принципи. Багатство і розмаїття літератури романтизму, її художні

           відкриття і найвидатніші представники.

Мета: розкрити історично-соціальне тло доби романтизму, його естетичні

            принципи; допомогти учням усвідомити характерні ознаки романтизму

           як художнього напряму межі XVIII-XIX ст., поглибивши знання з

           теорії літератури; ознайомити учнів з представниками романтизму в

            різних видах мистецтва; розвивати навички дослідницької діяльності,

           вміння працювати в групах, творчість, логічне мислення та зв’язне

           мовлення; виховувати піднесені почуття, шляхетність, прагнення до

           високого ідеалу.

Обладнання: мультимедійна презентація до уроку (12 слайдів).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Епіграфи:            

                                              У царині мистецтва романтизм призвів

                                          до справжньої революції, докорінно оновивши

                                          художню теорію і практику, проголосивши вищими

                                         цінностями свободу особистості й вільну від будь -

                                         яких пут творчість, поезію і правду.

                                                                                               Д.Наливайко

 

                                                В одній миттєвості бачити вічність,

                                                                  у  піщині – величезний світ,

                                                         в одній жменьці – безмежність,

                                                                     у чашечці квітки – небо.    

                                                                                                   В.Блейк

 

                                   Хід уроку

І. Організаційна частина(Слайд 2)

1. Психологічна вправа «Побажання на день».

Інструкція вчителя: Почнемо нашу роботу з висловлювання один одному  побажання на сьогоднішній день. Воно має бути коротким – одне-два слова.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

1.Слово вчителя

А чи умієте ви, шановні дев’ятикласники уявляти, мріяти?

Пропоную вам сьогодні уявити, що ми не на уроці в школі, а в редакції усного мистецького журналу. Мені дозвольте побути головним редактором, а себе уявіть юними кореспондентами.

У нашому журналі, шановні кореспонденти, працює 4 відділення: «Історичне», «Літературне», «Образотворче» і «Музичне».

Я пропоную вам взяти карточки і визначитися, в якому відділенні ви будете працювати. Пересядьте, будь ласка. Кожне відділення обере собі редактора, який буде слідкувати за діяльністю відділення і під кінець робочого дня, а він у нас триває 40 хвилин, редактор подасть мені звіт на «зарплату». Ваша заробітна плата – це… оцінка.

 Отож почнемо. Як ми назвемо наш мистецький журнал?

(Запропоновані назви записуються на дошці й обирається найкраща).

2. Постановка проблемного запитання

     Шановні колеги, працюючи вчора в архіві, я знайшла дивний відеоролик з розмовою трьох джентльменів. Пропоную вам переглянути його і визначити про що йдеться.

3. Сценка

Джентльмен 1. Моє шанування, панове!

   Джентльмен 2. Радий вас бачити!

   Джентльмен 3. Вітаю, друзі! За час, що ми не бачилися, відбулося багато подій,  які неодмінно хотілося б обговорити!

 Джентльмен 1. Я цілком погоджуюся з вами. Сьо­годнішнє моє життя ще раз доводить, що я розчарова­ний і невпевнений у завтрашньому дні. Як сказав Байрон: «О! Я не стар! Но мир, бесспорно, был сотворен не для меня!»

Джентльмен 2. Хочу сказати, що великі філософи Просвітництва Локк, Дідро, Руссо стверджували, що людина — це феномен розумний, і саме розум допо­може підкорити природу, побудувати справедливе сус­пільство. А що ми бачимо зараз?

Джентльмен 3. Зверніть увагу, буржуазія, яка з'явилася на політичній арені, розпочала боротьбу проти феодальних порядків, проти церковних догм, і феодалізм відійшов у минуле.

Джентльмен 1. Але ж промислова революція не­минуче потягла за собою зміни в суспільному житті. Зросло соціальне розшарування. І людство розподі­лилося не за шляхетністю походження, а за єдиною ознакою — за кількістю майна і грошей.

Джентльмен 2. Люди без засобів до існування зму­шені найматися на будь-яку роботу, щоб уникнути го­лодної смерті.

Джентльмен 3. Згадаємо ідеї Просвітництва: віра в перетворювальну силу людського розуму й освіти,  побудова справедливого суспіль­ства. Це призвело до того, що  у Франції у 1879—1894 рр. почалася Велика ре­волюція: тисячі людей у єдиному стихійному пориві зруйнували найстрашнішу тюрму Франції — Бастилію, символ середньовіччя і насилля з боку держави і церкви. На вулицях Парижа пролунав прекрасний ло­зунг: «Свобода! Рівність! Братерство!» У цій революції загинуло багато французів, але її ідеї залишились не­досяжною мрією.

Джентльмен 1. А потім до влади прийшли якобін­ці на чолі з Робесп'єром і розпочали масові розправи з аристократами. Гроші стали мірилом усіх цінностей, а людина — лише товаром.

Джентльмен 2. І замість царства свободи постала диктатура й поліцейська імперія, замість рівності — збідніле й знесилене терором і економічним безладом населення Франції, над яким тепер стояла не аристо­кратія, а свавільна буржуазія.

Джентльмен 3. Очікуване братерство всіх людей обернулося кривавими публічними стратами і бороть­бою за виживання в країні, охопленій революційни­ми бурями.

Джентльмен 1. І я, як і більшість людей, втратив надію на розумну перебудову світу, зневірився у сво­їх ідеалах і розчарувався в спробах справедливого об­лаштування світу.

Джентльмен 2. А я взагалі вирішив поринути дум­ками в інше життя, загадкові країни, де бачу себе сильною незвичайною особистістю.

Джентльмен 3.Я бачу, що ви справжні романтики, шановні друзі!

Джентльмен 2. Я-романтик? А що таке романтик? (джентльмени знизують плечима й розходяться)

4.Робота над проблемним запитанням(Слайд 3)

 - Чи можете ви сказати про який період історії йдеться в розмові? Чому так думаєте?

 - Як ви розумієте слова «романтик», «романтизм»?

ІІІ. Повідомлення теми, мети, епіграфів уроку(Слайд 4)

Слово вчителя: Сьогоднішній урок я назвала «Романтизм у царині мистецтва», а темою уроку є « Особливості романтизму як художнього напряму, його естетичні

принципи. Багатство і розмаїття літератури романтизму, її художні відкриття і найвидатніші представники».  (Запис у зошити теми й епіграфів уроку) Сьогодні ми спробуємо розкрити історично - соціальне тло доби романтизму, його естетичні

принципи; усвідомити характерні ознаки романтизму як художнього напряму межі XVIII-XIX ст., поглибивши знання з теорії літератури, а також  познайомимося з представниками романтизму в різних видах мистецтва. Ви, шановні юні кореспонденти, проводячи дослідження розданих мною матеріалів, підготуєте і представите сторінки нашого усного журналу, а я проілюструю підготовлені вами сторінки.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота з епіграфом

• Виразно прочитайте епіграфи.
• На які риси романтизму вказує кожен із авторів висловлювань?

2. Робота в групах(Слайд 5)

Завдання кореспондентам «Історичного відділення»:

1. Дослідити, які історичні та філософські чинники вплинули на появу романтизму.
2. Назвати хронологічні рамки доби романтизму.
3. Представити узагальнені результати дослідження на сторінці усного журналу.

Завдання кореспондентам «Літературного відділення»:

1. Дослідити, які жанри, герої з’явилися в епоху романтизму.
2. Назвати найвизначніших представників романтизму в літературі світу та України.
3. Представити узагальнені результати дослідження на сторінці усного журналу.

Завдання кореспондентам «Образотворчого відділення»:

1. Дослідити, які риси романтизму відобразилися у живописі.
2. Назвати найвизначніших представників образотворчого мистецтва епохи романтизму.
3. Представити узагальнені результати дослідження на сторінці усного журналу.

  Завдання кореспондентам «Образотворчого відділення»:

1. Дослідити, яку роль відігравала музика у житті романтиків.
2. Назвати найвизначніших представників музичного мистецтва епохи романтизму.
3. Представити узагальнені результати дослідження на сторінці усного журналу.

Картка для «Історичного відділення»

   На межі ХVIII – XIX ст. в європейській літературі утверджується новий напрям - романтизм. Його поява і розвиток зумовлені багатьма чинниками, перш за все, естетичними, суспільно-політичними. Головними подіями, що вплинули на його зародження, були Французька буржуазна революція 1789-1794 рр. та наполеонівські війни.

    Поразка революції призвела до поширення насильства й терору, перекреслила віру в розум, його могутність і силу. Саме цим пояснюється те глибоке розчарування, що охопило багатьох митців і відобразилося в песимістичному тоні та трагічній забарвленості їхніх творів.

   На розвиток романтизму значний вплив мала ідеалістична  філософія, представниками якої були Фрідріх Шеллінг, Імануіл Кант, Йоган Гердер та інші філософи.

   Для романтиків характерна увага до внутрішнього світу людини. Вони обстоювали свободу особистості як основу життя. Виступали за щирі людські стосунки, не приймали лицемірства, фальші, насильства.

   У різних країнах апогей романтизму датується  неоднаково. Найбільшого розквіту цей напрям набув приблизно в 1796 – 1830 рр., під час європейських революцій, піднесення національно-визвольного руху. Та він розвивається і протягом усього ХІХ ст.., і у ХХ ст..

    Уперше слово «Романтизм» як термін, як визначення літературного напряму почали використовувати в Німеччині наприкінці XVIII ст.. Там була створена перша, досить ґрунтовна теорія романтизму. Саме вона вплинула на романтизм англійський, французький, український, російський, що набули значного розвитку на початку ХІХ ст..

  Загалом хронологічні межі романтизму визначаються 80-90 рр. XVIII ст.. – 30-40 рр. ХІХ ст..

 Картка для «Літературного відділення»

1.У літературі романтизму з'являються два нових тип героя. Один – пасивний, спустошений життям чи далекий від реальності мрійник. Другий — із сильним наполеонівським характером -  тираноборець, бунтар, одержимий «світовою скорботою», «несамовитий шукач життєвих насолод». Як правило, це виняткові характери, що діють за виняткових обставин.

2. Невід'ємною особливістю романтичного стилю є символіка, фантастика, ек­зотика. Письменників цікавить історичне минуле, фольклор, міфологія.

3.Романтична література має свою систему жанрів. Чільне місце серед них посідають ліричні (балада, елегія, лірична поема, дружнє послання).

4.Серед про­зових — психологічна повість, новела. Великою заслугою романтиків було те, що вони почали записувати і видавати друком усну народну творчість.

5.Саме в цей період виникає такий жанр як літературна казка для дітей і вводиться поняття дитячої літератури.. У цей період створю­ються жанри роману (В. Скотт, Ж. Санд, В. Гюго), поеми (Дж. Г. Байрон, Г. Гейне, А. Міцкевич) та жанри ліричної поезії.

6.  Серед найвизначніших представників романтизму слід назвати таких письменників як Джордж Байрон, Вальтер Скотт, Ернест Теодор Амадей Гофман, Генріх Гейне, Адам Міцкевич, Фенімор Купер, Едгар По та інші.

 7.   В Україні романтизм відігравав значну роль у пробудженні національної свідомості, народного духу, культурних традицій, мови, літератури. Серед представників романтизму в українській літературі слід назвати М.Шашкевича, І.Вагилевича, Я.Головацького, А.Метлинського, М.Максимовича, В.Забілу, Є.Гребінку та інших.

Картка для « Образотворчого відділення»

             1.  У живописі, на відміну від літератури, роман­тизм почався дещо пізніше, а власної виражально-пластичної системи так і не було вироблено.

Перші паростки помітні у творчості видатного іс­панського художника Франциско Гойї (1746—1828).

У серії офортів (вид графіки) «Капрічос» з приго­ломшливою силою постає вся Іспанія тієї епохи. Від­криває серію аркуш з автопортретом — хворобливий, насторожений, занурений в скорботні переживання, змальований на ньому Гойя. А далі — повні сарказму, жаху, часом відчаю і ненависті сцени.

Гі­пербола і гротеск розкривають багатогранні риси люд­ської вдачі, цим і визначається надзвичайна сила дії «Капрічос».

2.Романтичного піднесення сповнена картина «Роз­стріл повстанців». Під покровом ночі французькі сол­дати розстрілюють іспанських повстанців. Гойя не боїться показати жах смерті — криваві рани, брудний пісок. Над вбитими височіють фігури живих. Хтось стис­кає кулаки, хтось закриває обличчя руками. Гойя прославляє не смерть, а життя, що не боїться власної загибелі.

3.Патетичний характер, нервова збудженість, тяжін­ня до екзотичних мотивів, історичних та літературних сюжетів, що кличуть від сірої буденності у світ мрій та грайливої уяви — типові риси романтизму. Його зразки ми зустрінемо у творчості Т.Жеріко: «Офіцер кінних єгерів імператорської гвардії, що йде в атаку», «Поранений кірасир, що покидає поле бою».

4.Художник шукав героїчної романтики, драматич­них конфліктів, образів, які б втілювали найвище на­пруження духовних і фізичних сил людини.

Понад усе в культурі романтизму цінували свободу творчого самовияву особистості. Синонімом цієї сво­боди була художня індивідуальність, оригінальність авторського світосприйняття.

5.Особливо гострі зауваження викликала у прибіч­ників старої школи творчість французького художни­ка Е.Делакруа.

Найбільш відома його картина «Свобода на бари­кадах», яку інколи називають «Марсельєза», або «Сво­бода, що веде народ». У русі, що наростає на задньому плані, у ритмі піднятих рук, зброї, в поро­ховому димі, в мажорних тонах червоно-біло-синього прапора — відчувається стрімкий рух революції.

6. В Англії найцікавіші досягнення у живописі пов'язані з пейзажами. Найяскравішим майстром цьо­го жанру був Джон Констебль (1776—1837). Констебль вносить нове у пейзажний живопис — пише аквареллю та олією з натури, передаючи гру світла на воді, в листі дерев, на полях. Природа у ньо­го жива, рухлива і мінлива.

7. Майстрами  портрету були О.Кіпренський, Карл Брюллов.

Серед художників-мариністів слід назвати росіянина Івана Айвазовського, який, до речі жив у Феодосії.

Отже, у жи­вописі відобразились такі риси романтизму як емоційна піднесеність, алегоричність, неспокій, бурхливі почуття, увага до внутрішнього світу, поетич­не сприйняття природи. Українські художники І.Сошенко, О.Сластіона.

Картка для «Музичного відділення»

1.  Віра в надзвичайні можливості творчо обдарованої особи, разом зі спробами понад усе славити мисте­цтво, змушувала романтиків шукати синтез у різних сферах художньої творчості . І хоча літературі належали пріоритетні позиції в культурі романтизму, універсаль­ним, найбільш витонченим видом мистецтва є музика. Вона майже цілком позбавлена зв'язку з предметним світом і є віддзеркаленням тонких порухів душі, втіле­них у звуках. Сприйняття музики потребує від слухача душевної розвиненості, здатності відчути найтонші звуки й потаємні рухи, вміння співпереживати автор­ському задуму.

2.Музика романтиків — це перш за все виражен­ня їхнього внутрішнього світу, «звучна автобіографія», фортепіанний або пісенний що­денник, в якому кожна сторінка — ніби сповідь ком­позитора.

3.Стихією Франца Шуберта (1797—1828) була пісня. У ній він досягнув незбагненних висот. Пізніше додав пісенності камерній музиці, симфонічній. Світ лірико-романтичної симфонії — це світ простих та інтимних людських почуттів, найтонших психологічних пережи­вань. Це сповідь душі.

4.Німецький композитор Роберт Шуман (1810— 1856) відомий як автор фортепіанних циклів, п'єс, симфонічних творів.

5.У музиці Шопена чуємо романтичну мрійливість, пе­реживання, які поєднуються з бунтарством і вільно­любством.

Його етюди вражають справжньою пристрастю, розмахом, ясністю музичних образів, а вальси — по­етичністю, мелодійним багатством. А яким був Шопен у житті?

6.Він лишався один на один зі своїм смутком, ніколи нікому не відкривав душу. Якщо й звірявся комусь, то лише музиці: одним із найінтимніших є його «Вальс до дієз мінор». Через Ференца Ліста Шопен позна­йомився із прекрасною Жорж Санд. Натури дуже різні і складні. Нічого доброго із цього не вийшло: це були люди, які могли зректися чого завгодно, але не власного я...

7.Отже, у житті романти­ків музика відігравала  велику роль: музика — голос серця — здатна передати порухи людської душі, відкрити в звуках нюанси багатого світу почуттів, настроїв, думок. Елементи романтизму виявилися у творах українських композиторів – Гулака-Артемовського та Миколи Лисенка.

Ми почули вальс Шопена під час роботи в групах, а зараз послухайте його етюд № 12, який назвали «Революційний». Як ви гадаєте з яким твором живопису цей етюд співзвучний?

 

4. Звіт творчих груп (Слайд

5. Проблемне запитання: Що спільного в усіх названих видах мистецтва?

6.Виведення з гри , бесіда – як почувалися в ролі кореспондентів?

  Зібрати оцінювальні картки!

V. Систематизація та узагальнення матеріалу (робота в зошиті)

1.Теорія  літератури(записати)
Романтизм – напрям у літературі та мистецтві першої чверті ХІХ століття, який характеризувався зображенням ідеальних героїв і високих почуттів.
Суть романтизму: незвичайні герої в незвичайних обставинах

2. Ознаки романтизму (усно)
* переважання суб'єктивного начала: акцент не на зображенні, а на вираженні почуттів, мрій, настроїв;
* заглибленість у внутрішній світ особистості;
* людина — найвища цінність, їй властива «внутрішня безкінечність», здатність до творення нових світів й одухотворення дійсності;
*світ — не статична довершена система, а живе й рухливе ціле;

* людина і світ сповнені нерозгаданих таємниць (звідси — стихія таємничого, містики, ірраціонального);
* наявність двох світів — дійсного (реального) та ідеального (уявного);
* неприйняття буденної реальності й водночас опанування (одухотворення) дійсності через внутрішнє «я»;
* возвеличення творчої уяви і свободи митця;
* культ природи, що є прикладом розмаїтого у своїх проявах буття, гармонії, цілісності;
* інтерес до минулого, народної творчості, міфології;

* незвичайність головного героя, що вирізняється з-поміж свого оточення, його схильність до рефлексії, заглиблення у власний внутрішній світ, до пошуку гармонії з природою та світом;
* утвердження високих ідеалів (свободи, кохання, гармонії зі світом та ін.);
* пафос — піднесений або критичний (романтики оспівували особистість та загально­людські цінності, водночас вони викривали романтичними засобами вади суспільства);
* характерні художні прийоми романтизму: символіка, контраст, гротеск, іронія, алегорія та ін.;
* яскрава, барвиста мова, що відповідає сильним пристрастям, могутнім характерам, драматичним конфліктам.

VІ. Систематизація та узагальнення матеріалу

1.Літературний диктант «Впіймай помилку» - взаємоперевірка

РОМАНТИЗМ

2.     Романтизм — перший за часом виникнення ху­дожній напрям. (+)
3.        Теоретики романтизму проголошували зберегти правила та норми класицизму. (—)
4.     З Просвітництва романтики запозичили ідею «природної людини» та проголошення її права на сво­боду. (+)

5. Представниками романтизму були Й.В.Ґете, Ф.Шиллер, Вольтер. (—)
6. На розвиток романтизму значний вплив мала ідеалістична філософія Ф.Шеллінга, І. Канта, Й.Г.Гердера. (+)

7.    Розрізняють два типи романтичних героїв: мрій­ник та бунтар. (+)
8.    Вічні образи не займають чільного місця в літе­ратурі романтизму. (—)

9. Леонардо да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело — великі художники доби  романтизму. (-)

10. Є.Гребінка, В.Забіла, М.Максимович, М.ІІІашкевич — відомі романтики в українській літературі. (+)
11. Романтики обстоювали свободу особистості як основу життя, виступали за щирі людські стосунки і проти лицемірства, фальші, насильства. (+)
12. Рух романтизму розпочався в Італії. (-)

1.  Творча вправа – сенкан на тему «Романтизм»
2. Коментоване оцінювання роботи на уроці
3.  Підсумкова бесіда.

        Романтизм як художній стиль вийшов за рамки XIX ст.,.Новий час продовжує його існування. «Мрія про туманний незабутній ідеал, недосяжний у просто­рі», зникне лише тоді, коли зникне потреба тікати від «обтяжливих обставин століття» у сферу фантазії та поезії, а це навряд чи коли станеться.

Романтизм, «який утікає від сумних обставин доби» у сферу фантазії, досі живий. «Ми мріємо про мандрівки у всесвіт, але хіба всесвіт не знаходиться в нас самих? Ми не знаємо глибин нашого духу. Саме туди веде таємничий шлях. У нас самих і ніде біль­ше міститься вічність, минуле і майбутнє. Зовнішній світ — то світ примарний, він затьмарює царство світ­ла» («Фрагменти» Новаліса).

Мікрофон — А що кожен із вас взяв для себе із епохи роман­тизму?

Закінчується наш урок-гра епохи романтизму. Нові знання, які ви одер­жали, збагатять ваш світогляд і допомо­жуть ще раз усвідомити один із головних постулатів романтизму.

Людина — найвища цінність з властивою їй внут­рішньою безкінечністю, здатністю творити нові світи й одухотворяти дійсність.

Вже почалось, мабуть, майбутнє

Оце, либонь, вже почалось...

Не забувайте незабутнє,

Воно вже інеєм взялось.

І не знецінюйте коштовне,

Не загубіться у юрбі,

 Не проміняйте неповторне

На сто ерзаців у собі.

                     Л.Костенко

VІІ. Домашнє завдання

Для всіх учнів:

1.Опрацювати матеріал сьогоднішнього уроку за підручником.

2. Прочитати поезії Г.Гейне зі збірки «Книга пісень»: «На півночі кедр одинокий», «Не знаю, що стало зо мною…», «Коли розлучаються двоє» та ін..

Для творчих груп:

1.Підготувати інтерв’ю з письменником.

2.Підготувати презентацію про життя і творчість Г.Гейне.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.     Елизарова М.Е., Колесников Б.И., Михальская Н.П. История зарубежной литературм XIX века. — М.: Просве-щение, 1972. - 622 с.
2.     Історія світової культури. — К., 1994.
3.     Історія світової культури. Культурні райони / Л.Х.Левчук, В.С.Гриценко, В.В.Єфименко. - К: Либідь, 1997. - 448 с.
4.     Краткая теория искусств. — М.: Искусство, 1991.
5.     Літературна енциклопедія. — К.; Просвіта, 1989.
6.     Музична енциклопедія: В 6-ти томах. — М.: Сов. зн-циклопедия, 1973—82.
7.     Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. — К.: Знання, 2000. - 622 с.
8.     Шаповалова М.С. Рубанова Г.Л., Моторний В.А. Істо­рія зарубіжної літератури. — Л.: Вища школа, 1982. — 440 с.