Урок "Остап Вишня «Моя автобіографія», «Мисливські усмішки». Огляд життя і творчості" письменника.

Остап Вишня (Павло Губенко). «Моя автобіографія», «Мисливські усмішки». Огляд життя і творчості письменника. Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор як риси індивідуального почерку Остапа Вишні. «Моя автобіографія» Гумористична розповідь письменника про свій життєвий шлях. «Мисливські усмішки». Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження. «Сом», «Як варити і їсти суп із дикої качки». ТЛ (теорія літератури). Відображення дійсності засобами комічного. Усмішка.

 

Дізнаєшся	Навчишся	Зрозумієш
про життєвий і творчий шлях письменника                 про жанрову своєрідністю творів                 про загальну характеристику творчого доробку письменника	характеризувати роль художніх засобів (іронія, увага до деталей, уживання гіпербол);                  описувати риси характеру, притаманні героям гуморесок;                 висловлювати власні почуття з приводу прочитаних творів	композицію збірки усмішок теорію літератури - визначення понять «усмішка», «засоби створення комічного»

Ніколи не сміявся без   

                                                                                    любові до вас усіх,                                                                                    до сонця, до вітру,                                                                                          до зеленого листу!

                                                                                     Остап Вишня

 

 

 

 

 

 

 

АКТУАЛIЗАЦIЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ –теорія літератури

Закінчіть речення.

 Автобіографічний твір – …..(твір, в основу якого покладено факти з життя самого автора. Саме ці факти визначають дію твору, його сюжетну лінію)

 Засоби комічного – це  художні засоби…., (які сприяють творенню комічного ефекту  зображуваних явищ, подій, образів).

 Гумор -  це різновид ….(комічного, відображення смішного у життєвих

явищах і людських характерах; добродушний сміх )

 Сатира - особливий спосіб …(художнього відображення дійсності, який полягає в гострому осудливому осміянні негативного; спрямована проти соціально шкідливих явищ, має гострий непримиренний характер).

 Сарказм - …(їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена ненависті та гнівного презирства; не має подвійного, прихованого дна, завжди виражається прямо).

 Іронія - художній троп, який ….(виражає глузливе-критичне ставлення

митця до предмета зображення. Це насмішка, замаскована зовнішньою благопристойною формою).

 Пародія - засіб художньої виразності, …(побудований на імітації манери поведінки, манери мовлення, творчої манери з метою викриття того чи іншого явища, рис характеру; завжди передбачає об’єкт висміювання, його впізнавання).

 Алегорія - …(образне інакомовлення, яскраве втілення в конкретному

образі абстрактного поняття чи думки)

 Гротеск - …(переважно сатиричний, заснований на фантастиці засіб

зображення явищ дійсності, поданих у спотворено-комічному, навмисне перебільшеному чи зменшеному вигляді, де  поєднується  реальне з вигаданим, страшне або трагічне з комічним, величне з огидним).

   Автобіографія - …(один з видів ділових паперів, у якому особа власноруч у хронологічному порядку подає стислий опис свого життя та діяльності.)

 

IНФОРМАЦIЙНИЙ БЛОК (біографія)-лекція з елементами бесіди

        Народився Павло Михайлович Губенко на хуторі Чечва Зіньківського повіту на Полтавщині 13 листопада 1889 р. (тепер м.Грунь Охтирського району Сумської області) в селянській родині. «Мати знала багато народних приказок і висловів, щедро пересипала ними свою мову. Навіть у найтяжчому горі гумор не залишав її». Родина була велика, одначе дружна і працьовита. Остап був другою дитиною. Свої спогади про дитинство, навчання, життя він висловив в творі «Моя автобіографія», в якому в гумористичному тоні автор розповідає про своє дитинство.

    Батьки хотіли всім дітям дати освіту, але це було нелегко.

- Як письменник згадує навчання - ( уривок із усмішки “Моя автобіографія” від слів “...Оддали мене в школу рано...” до слів “...А потім до університету вступив...”)

- Хто був першим вчителем учня? (Іван Максимович – ходяча совість людська)

- Уже в ранні роки Павло відзначався дуже веселою вдачею і великою охотою до читання. (уривок із усмішки “Моя автобіографія” від слів “...Книга, що найсильніше на мене враження справила...” до слів “...А решта книг читалося нічого собі...”)

        Закінчив Зінківську школу, що давало право обійняти посаду поштово-телефонного чиновника. Мріяв стати вчителем.

     -  Ким став Павло, повернувшись додому? («…Приїхав додому. Порадилися, що його далі робити…» Зробився фельдшерем. Працював…).

 

                           

- Які пророчі слова сказав батько про майбутню професію сина? («Писатиме, - сказав якось батько, коли, я, сидячи на підлозі, розводив рукою калюжу»).

У великому творчому доробку письменника представлені різноманітні жанри малої прози: усмішка, гумореска, фейлетон, автобіографічні оповідання. Остап Вишня ввів в українську літературу й утвердив  у ній новий різновид гумористичного оповідання, що його сам же й назвав усмішкою.

Павло Губенко працював у редакції газети «Селянська правда», виконуючи технічну роботу. Якось написав усмішку про комічні епізоди та курйози в редакційному житті. Так і почав писати. Псевдонім «Остап Вишня» вперше з'явився 22 липня 1921 р. в "Селянській правді"  під фейлетоном "Чудака, їй-богу!" Багато працював над перекладами творів російської та світової класики.

      Творчість Остапа Вишні можна умовно поділити на два періоди:

І -  з 1921 по 1933         ІІ- з 1944 до останніх днів життя

             У 1930 році у пресі з'явилася стаття під свідомо образливим заголовком "Що таке Остап Вишня". У ній різко негативно оцінювався творчий доробок гумориста: його творчість нібито не відповідає сучасному ідеологічному спрямуванню. Письменник довго не може отямитися після звістки про самогубство  М. Хвильового у травні 1933 року. У грудні цього ж року був заарештований і сам Остап Вишня. Його засудили до розстрілу, а через рік вирок замінили десятьма роками ув’язнення. Зміг вижити тільки завдяки стійкості характеру, життєвому оптимізму й почуттю гумору. А ще — завдяки підтримці дру­жини Варвари Олексіївни, яка зі своєю дочкою та сином В’ячиком від першого шлюбу поїхала за ним, оселилася неподалік (разом жити не дозволили), слала посилки й листи.

         Звільнили  раптово, на початку 1944 року, а реабілітували — тільки через одинадцять років, за рік до смерті.

         На засланні Остап Вишня практично нічого не писав, крім що­денника. Відбувши 10-річне заслання Остап Вишня повернувся до Москви. Усіх мучило питання, чи буде Павло Губенко знову продовжувати літературну діяльність. Але відповідь була невтішна: “Хіба я тепер зумію?” Та виявляється, зумів. Так почався новий етап у творчості письменника Почався з гуморески «Зенітка». Важливе місце в післявоєнній творчості Остапа Вишні належить збірці “Мисливські усмішки”.  Після Великої Вітчизняної війни Остап Вишня — член редколегії і співробітник журналу “Перець”, член правління Спілки письменників України. До останніх своїх днів Павло Михайлович був непосидючим, енергійним і діяльним.

Письменник Леонід Ленч згадує:

    « В останній рік його мучила хвороба шлунка, але він багато працював у “Перці”, перекладав, навіть на полювання виїхав. Поїздка була далекою, стомлюючою.  Повернувшись додому і перепочивши, він сів увечері в крісло перед телевізором. Сидів, дивився і раптом відчув себе недобре. Встав, випив ліки, але вони вже не допомогли. Через десять хвилин його не стало. Параліч серця!».   У народі кажуть про таку смерть — смерть праведника. Це сталося 28 вересня 1956 р.

 

ДАЙТЕ ВIДПОВIДI НА ПИТАННЯ -  Вікторина ТАК –НІ

  1. Остап Вишня народився 13 листопада 1889 року. ( так)

  2. Його старший брат  - гуморист, відомий як Василь Чечвянський.      (так)

  3. Михайло – справжнє ім’я письменника. (ні)

  4. Він закінчив військово-фельдшерську школу. (так)

  5. Екстерном склав іспити за гімназію. (так)

  6. 1917 року вступив до Львівського університету. (ні)

  7. Перша публікація – під псевдонімом Остап Вишня. (ні, Грунський)

  8. З 1934 по 1943 рік перебував в ув’язненні. (так)

  9 «Мабуть, я вже не зможу писати», - сказав після повернення. (так)

  10. І більше не писав. (писав)

  11. Реабілітований посмертно. (ні, 1955 р.)

 

ЗВЕРНIТЬ УВАГУ! (цитати про письменника)

1 Кожна мисливська усмішка — це сонячна палітра звуків, барв і запахів, ліричного і комічного.    (О. Бойко) 2 «Він світив, як сонце, до нього «тяглися, як до сонця. Він умів і гриміти, як грім, і того голосу боя­лися усі плазуни і негідники». (М.Рильський).   3 «Визначальним у його вдачі були ніжність, ду­шевність, поетичність. Ніякі найстуденіші вітри тяж­ких часів не могли остудити в його душі жар любові — невгасимої любові до народу, до кра­си життя й мистецтва»                                                                                                       (Олесь Гончар).   4 «Люблю Остапа Вишню. Твори його заражають любов'ю до життя, твори його дають нам снагу вико­рінювати із життя все погане, вороже, нечисте, отворотне»  (П.Тичина).

 

 ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТI

Заповнити  кластер «Особистість Остапа Вишні»

МОЗКОВИЙ ШТУРМ –складання «паспорту» творів (робота в парах)

 

«Сом» (1953 )

Літературний рід: епос.

Жанр: усмішка.

Тема: гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл і міг з‘їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть парового катера.

Головна ідея: виховання любові до природи, щирий захват красою рідної природи, неприхована залюбленість у неї

Композиція: усмішка складається з чотирьох частин: у першій оповідач запрошує читача побувати на Осколі й помилуватися краєвидами цієї річки; у другій частині дід Панько застерігає бути обережним біля ковбані, у якій живе величезний сом; у третій частині йдеться про сома, який тягав за собою моторного човна; у четвертій герой-оповідач розповідає про те, чим живляться соми і як їх ловити.

Особливості усмішки:

1) краса довколишнього світу: своєрідна ідилія гармонійного поєднання людини й природи,  ліризм , головний образ  - природа, в якій усе взаємопов‘язане, а людина — її невід‘ємна частка.

2) розповідь діда Панька: неймовірна історія, сом сильний і могутній, форма  своєрідної інструкції з риболовлі сомів

3) мова: майстерний діалог, влучні деталі супроводжують репліки, описи комічних і фантастичних ситуацій. І скрізь є «всюдисущий автор» — усміхнений, іронічний, проникливий. Він кидає одну-дві деталі й мовби спостерігає реакцію читача.

 

 

«Моя автобіографія» (1927)

Літературний рід: епос.

Жанр: гумореска.

Тема: розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника.

Головна ідея: у гумористичній формі висвітлити фактори, які впливають на формування митця.

Композиція: гумореска складається з трьох розділів: у вступному етюді-розділі йдеться про народження Остапа Вишні, його батьків і витівки дитинства; у другому й третьому розділі з тим самим, що і в першому, відтінком добродушного сміху розповідається про навчання й формування світогляду майбутнього майстра слова.

Особливості:

- іронія й непідробна щирість,

- безпосередність оповіді про самого себе з витонченим гумором

- роздуми автора над важливими в житті кожного митця моментами: що впливало на його світогляд, які були перші вчителі, як виховували батьки, як формувалася його «класова свідомість», яку освіту вдалося здобути.

- описує людей, котрі змалку були поруч із ним, майстерно вплітає у свою оповідь діалоги, невеликі жанрові сценки, якими створюється враження більшої переконливості, відчуття присутності в минулому часі.

 

ВIДКРИТИЙ МIКРОФОН

 Які почуття виникають під час читання «Мисливських усмішок»?

 

МЕТАПРЕДМЕТНI ЗВ'ЯЗКИ  

 Ось такою усмішку «Як варити і їсти суп із дикої качки»  побачили автори художнього фільму, що вийшов на екрани у 1973 році під назвою «Ни пуха, ни пера» (демонструється фрагмент)

 

IНФОРМАЦIЙНИЙ БЛОК (про твір)

 

      Усмішка  «Як варити і їсти суп із дикої качки»  була  вперше надрукована 1945 року в журналі «Перець», редактором якого був  автор  і там друкував свої фейлетони. Твір присвячений М. Рильському – українському поету, другові Остапа Вишні, з яким відомий гуморист  доволі часто ходив на полювання. Усмішка побудована  у вигляді порад молодому мисливцеві.

А сам М.Рильський присвятив своєму другу прекрасну поезію:

По полях ми з Вишнею бродили

Восени, шукаючи зайців,

І бур'ян пожовклий, посивілий

Під ногами срібно хрупотів.

 

Скільки доброти було в обличчі,

Скільки мудрості в очах було,

Як дивився приятелю в вічі

Любий наш Михайлович Павло!

 

Ну, а вмів же бути і суворим,

І безжальним бути Вишня міг,

Як назустріч чорним поговорам

Підіймав свій праведний батіг!

 

Без гучних прожив він декламацій, —

А в душі поезія цвіла!

Друг людини, друг природи й праці,

Грізний ворог нечисті і зла.

 

ЗАПИШIТЬ ДО ЛIТЕРАТУРОЗНАВЧОГО СЛОВНИЧКА

 

Фейлетон (від франц. «лист, аркуш) –невеликий за обсягом жанр художньо-публіцистичної літератури злободенного змісту, який характеризують сатиричність, динамізм викладу, невимушена композиція, пародійність, застосування поза літературних жанрів.

Гумореска (від лат. «волога»)- невеликий віршовий, прозовий чи драматичний твір з комічним сюжетом, що відрізняється від сатири легкою,

жартівливою тональністю. Сміх постає у вигляді доброзичливої, емоційно-забарвленої критики в дотепній, парадоксальній, іронічній, гротескній, пародійній формі.

Памфлет  –злободенний, гостро сатиричний твір, основний викривальний пафос якого спрямований на нещадне осміяння суспільно шкідливих  соціально-політичних явищ, організацій та впливових осіб.

Усмішка – різновид гуморески, синтез гумористичного оповідання, анекдоту і фейлетону, характеризується лаконізмом, дотепністю, обов’язковою присутністю автора, поєднанням побутових замальовок, жанрових сценок з частими авторськими відступами

Парадокс -  Вислів, судження, ситуація, вчинок тощо, які суперечать здоровому глуздові, не відповідають усталеним нормам, традиційним уявленням; завжди містять у собі  елемент несподіваності, незвичайності, будується на запереченні традиційного, усталеного, правильного.

 

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.      Хто ж герої усмішок Остапа Вишні?

1.          Це, зазвичай, — мисливці-невдахи і мисливці-фантазери. Серед них — великі "охотники" за базарною "дичиною", — безстрашні полювальники на тигра, якого беруть запросто з допомогою диктового щита і молотка, сміливці, які полюють сікача, сидячи на дереві із заплющеними очима.

2.          Це — люди надзвичайної правдивості: вони нічого не вигадують, а покладаються на життєві випадки. Серед них є небачені снайпери, вдатні рибалки ("Сом").

3.          Є серед них і мисливці такої майстерності, від самого вигляду яких качки втрачають самовладання і чинять бозна-що ("Як варити і їсти суп з дикої качки").

 

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!          Гра «Визнач рису характеру».

1)         «Вчив мене хороший учитель Іван Максимович, доброї душі дідуган, білий-білий, як білі бувають у нас перед Зеленими святами хати». (Остап Вишня. «Моя автобіографія».) - (Герой-оповідач з повагою ставиться до старших людей, учителів, шанує народні традиції.)

2)         «В Києві я роззявив рота на вокзалі і так ішов з вокзалу через увесь Київ аж до святої Лаври, де ми з матір’ю зупинились». (Остап Вишня. «Моя автобіографія».) - (Герой — людина допитлива, вразлива, глибоко сприймає красу.)

3)         «На хуторі було з десяток хатів, а навкруги ліс, де росли високі ялинки, розложисті клени і могутні, у три-чотири обхвати дуби.» (Остап Вишня. «Перший диктант».) - (Оповідач любить природу, захоплений нею, спостережливий.)

4)         «Був і такий редактор.

—        Товариш редактор! Коли буде передова?

—        А газета хіба виходить? — запитує редактор.— Не виходить, бо нема передової! — А раз не виходить, так навіщо ж передова?» (Остап Вишня. «Отак і пишу») - (Оповідач — людина іронічна, вміє коротко і влучно схарактеризувати героя.)

5)         «Я бачу свій народ, як він, ухмиляючись в уса, дивиться на тебе лукавими своїми очима і “зничтожає” тебе». (Остап Вишня. «Думи мої, думи мої…») - (Герой-оповідач виявляє любов до народу, мудрість.)

6)         «А дехто ходить у славі, вскочив у ту славу, як Сірко в дерть,— вона вже з його осипається, він хапає її й тулить до себе, проріхи затуляє.» (Остап Вишня. «Думи мої, думи мої.») - (Герой-оповідач — людина з гумором, спостережлива, не славолюбна.)

ПОМIРКУЙТЕ!

Метод «Мікрофон»

     Складіть асоціативний ряд-характеристику ліричного героя «Мисливських усмішок».

 

ВИКОНАЙТЕ ТЕСТИ

1. Де народився О. Вишня?

а) в м. Груні на Полтавщині;       б) в с. Чапля на Катеринославщині;

в) в с. Кантемирівці на Воронежчині;  г) в м. Носівці неподалік від Ніжина.

2. Справжнє ім’я О. Вишні

а) Михайло Павлович Губенко;     б) Павло Сергійович Вишня;

в) Микола Павлович Вишневський;     г) Павло Михайлович Губенко.

3. На кого просився вивчитись О. Вишня після закінчення двокласної      школи?

а) на лікаря;     б) на тракториста;     в) на вчителя;     г) на священника.

4. Де працював О. Вишня після закінчення навчання в Києві?

а) фельдшером  у Київській залізничній лікарні;

б) вчителем у сільській школі;

в) актором у Харківському драматичному театрі;

г) журналістом в редакції.

5. Перший сатиричний твір О. Вишні.

а) „Зенітка”;  б) „Демократичні реформи Денікіна”;      в) „Охота”;

г) „Дика гуска”..

6. Яка усмішка була вперше підписана псевдонімом Остап Вишня?

а) „Лисиця”;    б) „Як варити і їсти суп з дикої качки”;     в) „Великомученик Остап Вишня”;         г) „Чудака, їй – богу”.

  7. На скільки років був ув’язнений О. Вишня?

а) на 5;     б) на 10;     в) на 20;     г) на 15.

8. Перший друкований твір у ПІСЛЯ ТАБОРОВІМ житті митця.

а) „Зенітка”;     б) „Ярмарка”;     в) „Муссоліні править”;     г) „Лось”.

9. Тематика творів О. Вишні завжди була пов’язана з...

а) життям тварин;     б) урядом;     в) проблемами свого народу;     г) навчанням.

10. Основні жанри, в яких працював О. Вишня.

а) новели й гуморески;     б) гуморески і казки;     в) казки й фелейтони;

г)  фелейтони й гуморески.

11. Остап Вишня ввів в українську літературу і утвердив у ній новий різновид гумористичного оповідання, що його сам і назвав...

А Сатиркою.  Б Усмішкою.   В Злою усмішкою.   Г «Коміком».

12. Остапа Вишню любили і поважали...

А За вміння гарно співати і танцювати.

Б Веселу вдачу, дотепність, лагідний характер.

В Співчуття до бідних і знедолених.

Г Майстерність і кмітливість під час полювання.

 

МЕТАПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ

 Ілюстрації – виставка творчих випереджальних робіт (обкладинка до творів Остапа Вишні)

ТРЕНУВАЛЬНI ВПРАВИ

Скласти сенкан про Остапа Вишню.

 

СХЕМА  Тема (іменник)
                Опис (два прикметники)
                 Дія (три слова)
                 Ставлення (фраза – чотири слова)
                 Перефразування сутності теми ( одне слово)

 

 

ПРИКЛАД

 

Вишня
Іскрометний, розумний.
Вчиться, працює, шукає.
Дорогу до усмішки прокладає.
Основоположник.