Після цього уроку учні зможуть:
• показувати на карті місця діяльності основних освітніх, наукових і культурних організацій; визначних архітектурних споруд;
• характеризувати особливості процесу розвитку освіти, науки й культури в Україні у цей період;
• пояснювати суперечливі процеси модернізації розвитку освіти й культури;
• висловлювати судження щодо діяльності В. Каразіна, М. Максимовича, М. Остроградського,
• називати дати відкриття університетів в українських землях;
• пояснювати й застосовувати терміни і поняття: «національна ідея», «романтизм», «класицизм».
Освіта і наука в Україні кінця XVIII — першої половини XIX ст.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• показувати на карті місця діяльності основних освітніх, наукових і культурних організацій; визначних архітектурних споруд;
• характеризувати особливості процесу розвитку освіти, науки й культури в Україні у цей період;
• пояснювати суперечливі процеси модернізації розвитку освіти й культури;
• висловлювати судження щодо діяльності В. Каразіна, М. Максимовича, М. Остроградського,
• називати дати відкриття університетів в українських землях;
• пояснювати й застосовувати терміни і поняття: «національна ідея», «романтизм», «класицизм».
Тип уроку: засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
Повідомлення теми та мети уроку.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда
1. Чи є підстави стверджувати, що український національний рух у середині XIX ст. був складовою європейського революційного процесу?
2. Доведіть, що революція 1848 р. суттєво прискорила розвиток українського національного руху.
3. Визначте напрями діяльності Головної руської ради, охарактеризуйте їх.
4. У чому полягає головне значення революції 1848-1849 рр. для Західної України?
5. Поясніть причини змагання українського національного руху з польським. У чому воно проявлялося?
III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з підручником
• Прочитати текст підручника, визначити позитивні й негативні чинники, що впливали на розвиток культури України в першій половині XIX ст.
Орієнтовна відповідь
Позитивні чинники |
Негативні чинники |
• Українська культура розвивалася як єдине ціле, як культура українського народу. • Із середовища народу вийшли талановиті вчені, які працювали в різних галузях науки і мистецтва. • Зникнення турецько-татарської загрози. • Розвиток промислового виробництва. • Виникнення інтелігенції. • Позитивний вплив європейської культури. • Поширення романтизму |
• Українські землі були поділені між двома державами: Росією та Австрією. • Антиукраїнська політика Російської та Австрійської імперій гальмувала культурний розвиток України. • Російський уряд запровадив цензуру на видання літератури українською мовою. • Остаточна втрата ознак державності. • Підпорядкування Православної церкви Московському патріархатові |
Вправа «Два по два — чотири»
Учні обирають з негативних і позитивних чинників по одному, що найбільше вплинули на розвиток української культури.
1. Об’єднатися в пари. Обрати від пари два (негативний і позитивний) чинники, дійти спільної думки.
2. Об’єднатися в групи по чотири, обрати від групи два чинника, представити класу.
3. Визначити, які чинники, на думку класу, виявилися найзначущими для розвитку української культури першої половини XIX ст.
Робота з поняттями
• Романтизм — напрям у літературі й мистецтві, що виник наприкінці XVIII ст. Характерними ознаками романтизму є заперечення раціоналізму, відмова від суворої нормативності в художній творчості, культ почуттів людини; увага до особистості, її індивідуальних ознак; неприйняття буденності й звеличення «життя духу».
• Класицизм — напрям в європейському мистецтві. Його представники орієнтувалися на античне мистецтво, яке проголошувалося ідеальним, класичним, гідним наслідування.
Робота з текстовою таблицею
• Слухаючи розповідь учителя, скласти таблицю.
Орієнтовний вигляд таблиці
Особливості розвитку культури
1. Відбувається становлення національної культури.
2. Нерівномірність культурного розвитку різних регіонів України.
3. Узгоджена діяльність інтелігенції Заходу і Сходу України.
4. Серед представників української культури замість нащадків козацької старшини посіли місце представники інтелігенції
Завдання
• Поясніть логічний зв’язок: промислова революція ---> розвиток освіти.
Робота з історичним джерелом
1. Проаналізуйте документ і визначте, якою була урядова політика в освітній сфері.
2. Чому царський уряд так боявся освіченості українського народу?
Із висловлювання Міністра народної освіти О. С. Шишкова «...Наставлять земледельческого сына в риторике было бы приуготовлять его быть худым и бесполезным или еще вредным гражданином. Но правила и наставления в христианских добродетелях, в доброй нравственности нужны всякому, не выводят никого из определенного ему судьбою места и во всех состояниях и случаях делают его и почтенным, и кротким, и довольным, и благополучным.
Научить грамоте весь народ... имело бы больше вреда, чем пользы».
Складання тез за розповіддю учителя
Орієнтовний вигляд тез Освіта
Початкова
1. Парафіяльні ніколи — для дітей найнижчих станів, які існували при церквах, навчання тривало 1 рік;
2. Повітові училища — для дітей дворян, купців, заможних ремісників, у яких навчання тривало 2-3 роки.
Середня
1. Губернські гімназії — навчалися діти дворян і чиновників. Навчання тривало 7 років (Чернігів, Одеса, Херсон, Київ і т. д.).
2. Приватні пансіонати.
3. Інститути шляхетних дівчат.
Проміжне місце між гімназіями та університетами посідали ліцеї. 1817 р. — Рішельєвський ліцей в Одесі;
1820 р. — Ніжинський ліцей, 1832 р. перетворений на Гімназію вищих наук.
Вища
Університети. Навчалися діти дворян.
1805 р. — Харківський університет, засновник В. Каразін.
1817 р. — Львівський інститут Оссолінських.
1819 р. — Києво-Могилянську академію перетворено на духовну академію.
1834 р. — Київський університет Святого Володимира. Історичний факт
1856 р. на підвладних Російській імперії українських землях офіційно числилося 1 300 початкових шкіл, де навчалося 67 тис. учнів; 18 гімназій з 4 тис. учнів. Якщо врахувати, що на них проживало 13.5 млн осіб, то в Україні на сто мешканців припадало 0,61 учня, у Росії — 0,7, у США — 20, у Франції та Англії — 9,1 учня.
• Зробіть висновки з наведених фактів.
Робота з текстовою таблицею
• Слухаючи розповідь учителя, скласти таблицю.
Орієнтовний вигляд таблиці
Особливості розвитку науки
Прізвище діяча |
Досягнення |
Дмитро Бантиш-Каменський, історик |
4-томна «История Малой России» |
Прізвище діяча |
Досягнення |
Микола Костомаров, історік |
«Богдан Хмельницький», «Руїна». Очолював Кирило-Мефодіївське товариство, професор Київського університету |
Микола Маркевич, історік |
«Історія Малоросії» — думка державної незалежності України |
Михайло Максимович, історик, фізіолог, етнограф |
«Малоросійські пісні». Переклав українською «Слово о полку Ігоревім». Досліджував «Повість минулих літ», «Руську Правду». Перший ректор Київського університету |
Тимофій Осиповський, математик |
3-томний «Курс математики» |
Михайло Остроградський, математик |
Започаткував Петербурзьку математичну школу |
Ізмаїл Срезневький, філолог, славіст, історик |
1842 року став першим професором-славістом у Харківському університеті, де читав курси з історії та слов’янських мов |
Василь Каразін, винахідник, освітній діяч |
Ініціював заснування Харківського університету (1805) та Філотехнічного товариства (1811-1818) для поширення досягнень науки, техніки та розвитку промисловості в Україні |
Робота з біографічними довідками
Михайло Максимович (1804-1873) — український вчений-енциклопедист, історик, філолог, етнограф, ботанік, поет зі старшинського козацького роду на Полтавщині. Перший ректор Київського університету. Максимович був ученим широкого діапазону — від ботаніки до історії. Його наукові праці в царині природознавства, опубліковані в 1820-1830-х рр., не лише відповідали рівневіі тогочасної науки, але й прокладали для неї методологічні шляхи.
Михайло Остроградський (1801-1862) — видатний український математик, походив із козацько-старшинського роду Остроградських. Навчався в Харківському університеті. Працював переважно у Франції і Росії. Професор Петербурзького університету та Морського кадетського корпусу, член Петербурзької АН, Паризької, Римської й Туринської Академій наук. Автор 40 праць з математичного аналізу. Світ знає його дослідження з теорії чисел алгебри, теорії ймовірностей та варіаційного числення. Приятелював з Т. Шевченком. ЮНЕСКО у 2001 р. внесла М. Остроградського до переліку видатних математиків світу.
Василь Каразін (1773-1842) — український вчений, винахідник, громадський діяч. Засновник першого у Східній Україні Харківського університету (1805), ініціатор створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти, автор ліберальних проектів реформування державного устрою і народного господарства. Праці з агрономії, конструювання сільськогосподарських машин. Зробив численні відкриття в галузі органічної і неорганічної хімії, першим запропонував створення мережі метеорологічних станцій по всій державі.
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний параграф підручника.