Урок "Оздоблення швейного виробу. Контроль якості швейного виробу."

 

Тема: Оздоблення швейного виробу. Контроль якості швейного виробу.

Мета: ознайомити з різними видами оздоблення швейного виробу, розвивати естетичні смаки,  вчити додержуватися правил безпеки, виховувати культуру праці.

Обладнання, матеріали та інструменти: робочі зошити, підручники, готові вироби спідниць, сучасні оздоблювальні матеріали, матеріали та інструменти для ВТО, набір «смайликів», канцелярське приладдя.

Тип уроку: комбінований.

Міжпредметні зв’язки: основи здоров’я, народознавство,образотворче мистецтво.

 

Хід уроку

І. Організація учнів

• перевірка наявності учениць;
• перевірка готовності до уроку;
• створення позитивного емоційного настрою.

 

Вправа «Смайлик»

Учитель. Сподіваюся, що всі ви прийшли на урок із чудовим настроєм, але все ж таки пропоную вам оцінити його за допомогою «смайликів». А що потрібно, щоб настрій змінився на гарний? (Отримати позитивні емоції від вдалих відповідей, активної роботи на уроці та високої оцінки).

 

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

Метод «Рефлексія»

1. Яку роль відіграє оздоблення у швейному виробі?

2.  Як можна оздобити спідницю?

3.  Навіщо потрібно виконувати остаточну обробку виробу?

4. Якими мають бути головні критерії оцінювання якості швейного виробу?

 

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

Є таке прислів’я «Чим більше науки, тим розумніші руки». Про що в ньому йдеться?

Перш ніж розпочати роботу, необхідно ретельно все обдумати, з’ясувати та спланувати. Я гадаю, що кожен з вас прагне, щоб виготовлений виріб був  не тільки якісним, а й естетично привабливим.

 

ІV.  Повідомлення теми й мети уроку

       Сьогодні на уроці ми будемо займатися творчою роботою: навчимося виконувати оздоблення виробу різними техніками та сучасними оздоблювальними матеріалами. Наша з вами мета зробити виріб багатофункціональним, зручним та привабливим.

 

V. Вивчення нового матеріалу

1. Вибір виду оздоблення та матеріалів для оздоблення.

   Відповідно до основного призначення виробу його оздоблення може бути повсякденним, або святковим. Повсякденне оздоблення відрізняється простотою форми та виготовлення. До цієї групи належать ґудзики, пряжки, шнурівки, емблеми, тасьма, пояси, рулик, аплікації тощо (див. мал. 13.1).

 

Святкове оздоблення складніше й вишуканіше: це волани, вишивка, мереживо, тощо (див. мал. 13.2).

 

2. Оздоблення швейного виробу може бути:

• постійним — оздоблювальні строчки, ручна й машинна вишивки, рюші, тощо;

• тимчасовим (знімним) — пояси, декоративні квіти, тимчасові аплікації, тощо.

Знімні оздоблення роблять спідницю багатофункціональною (див. мал. 13.1 та мал. 13.2).

 

 3. Оздоблення застібки.

    Дуже часто застібка «блискавка» використовується з декоративною метою. Також  як оздоблення застосовують  інші види фурнітури (ґудзики, кнопки, пряжки тощо), оздоблювальні матеріали (тасьму, шнур, стрічки, мереживо, шитво), оздоблювальні деталі (кишені, петельки, клапани).

   Часто спідницю оздоблюють поєднанням різних тканин за кольором (контрастні, взаємодоповнюючі кольори), за малюнком (однокольорова та з малюнком у смужку, клітинку, горошок), та за фактурою (костюмна тканина та шифон, шовк або мереживо) (див. мал. 13.2).

   Оздобленням можуть бути також оздоблювальні строчки нитками в тон тканини або контрастного кольору (див. мал. 13.3).

    Оздоблення швейного виробу виконує декоративну та утилітарну функції. Так, ґудзики одночасно є і застібкою, і оздобленням. Мережки на літніх спідницях є не лише прикрасою, але й одночасно допомагають створити сприятливий мікроклімат для тіла.

 

 Слід пам’ятати, що при виборі оздоблення швейного виробу його невідповідність призначенню спідниці, обраній тканині або перевантаження моделі різними видами оздоблень порушує композицію одягу, знижує його естетичні якості.

 

VІ.Осмислення учнями вивченого матеріалу

1. Остаточна обробка виробу.

Якість готових виробів багато в чому залежить від якості виконання остаточної обробки, тому їй слід приділяти велику увагу.

   Остаточна обробка спідниці полягає у виконанні таких видів робіт:

• виконання петлі на поясі (іноді петлі виконують після пришивання пояса);

• пришивання гачків, ґудзиків;

• пришивання різних оздоблень, фурнітури тощо;

• чищення виробу;

• остаточна волого-теплова обробка (див. мал. 13.4, 13.5,13.16).

 

2. Остаточна волого-теплова обробка виробу

Готовий виріб очищають від залишків ниток, які можуть бути як з лицьового так і з виворітного боків, підрізають кінці ниток, видаляють сліди крейдових ліній. Спідниці з вовни чистять ручною щіткою, а вироби із шовкових тканин — шматочками основного матеріалу.

Остаточну волого-теплову обробку готового виробу виконують електропаровою праскою на прасувальній дошці.

 

Вимоги до остаточної волого-теплової обробки спідниці:

1. Остаточну волого-теплову обробку спідниці виконують із виворітного боку виробу.

2. ВТО починають з дрібних деталей, поступово переходячи до великих: спочатку припрасовують пояс, потім полотнище спідниці у напрямку нитки основи, починаючи від лівого бічного шва.

3. Виконують припрасовування низу. Для цього спідницю вивертають на лицьовий бік розміщують на столі нижнім краєм до працівника, а верхній край виробу відгортають убік.

4. З лицьового боку спідниці видаляють блискучі плями і смуги відпарюванням.

5. Виріб залишають у підвішеному стані до повного висихання.

 

3. Контроль якості швейного виробу.

Якість готового виробу залежить від правильного виконання  технологічної  послідовності операцій, дотримання всіх вимог та належного виконання остаточної обробки виробу.

 

До якості готового швейного виробу висувають такі вимоги:

1. Відповідність зовнішнього вигляду виробу обраній моделі.

2. Правильність добору тканини, ниток, застібки, оздоблення, фурнітура.

3. Правильність посадки виробу на фігурі.

4. Якість пошиття:

а) симетричність розташування виточок та парних деталей;

б) відповідність ручних і машинних строчок технічним вимогам на їх виконання;

в) якість обробки окремих деталей і зрізів.

5. Якість проведення поопераційної та остаточної волого-теплової обробки виробу.

 

Показники якості швейного виробу поділяють на такі групи:

• функціональні — полягають у відповідності виробу своєму призначенню;

• естетичні — розкривають міру краси швейного виробу, його виразності, сучасності;

• ергономічні — визначають зручність у користуванні, комфортність;

• технологічні — указують на складність виготовлення виробу, дотримання технічних вимог до виконання швів, обробки деталей та вузлів;

• економічні — характеризують затрати на процес створення виробу та користування ним.

 

VІІ. Формування вмінь та навичок.

Практична робота

 

Остаточна обробка виробу (див. стор. 117).

Обладнання, інструменти та матеріали: швейна машина, праска, голки, ножиці, щітка, спідниця, нитки, фурнітура (ґудзики, гачки).

Правила безпеки: робота виконується з дотриманням правил безпечної праці в шкільних майстернях.

 

Послідовність виконання роботи:

1. Розмітити та виконати петлі, пришити ґудзик на поясі.

2. Пришити різне оздоблення, фурнітуру відповідно до фасону.

3. Почистити спідницю від залишків крейдових ліній, стібків тимчасового призначення (якщо вони залишилися), обрізати нитки.

4. Виконати остаточну волого-теплову обробку.

 

Ключові слова: постійне та тимчасове оздоблення, чищення, остаточна волого-теплова обробка, вимоги до якості готового швейного виробу, показники якості швейного виробу.

 

VІІІ. Рефлексія.

Учитель. Пропоную учням оцінити  «смайликом» емоційне задоволення уроком.

Метод «Мікрофон».

Контрольні запитання:

1. Які способи оздоблення спідниці вам відомі?

2. Які операції виконують під час остаточної обробки виробу?

3. З якою метою виконують чищення виробів?

4. Які вимоги до якості готового швейного виробу?

 

Працюємо в парах

1. Поміркуйте, як можна оздобити спідниці, що зображені на малюнку спідниці з розробленим варіантом оздоблення в зошиті (див. стор. 118).

 

ІХ. Мотивація оцінок.

 

Х. Завдання додому.

Розпитайте  бабусю, маму, з’ясуйте, якою була її улюблена спідниця. За описом  намалюйте цю спідницю у зошиті.