Урок "Озера, їх типи, особливості водного режиму. Водосховища та канали"

Про матеріал

Урок розроблений з використанням відеоматеріалів про Куяльницький лиман та Рожеві озера, мультимедійної презентації, активних методів навчання й методу ейдетики, прийом «Помічник картографа», ігрових технологій. На уроці здобувачі освіти розвивають і удосконалюють вміння робити висновки, математичні задачі, логічні завдання покращується пам'ять, логічне мислення.

Перегляд файлу

План - конспект уроку

з географії на тему

"Озера, їх типи, особливості водного режиму. Водосховища та канали"

( 8 клас)

Автор розробки: вчитель географії Ворожбит Світлана Олександрівна, спеціаліст вищої категорії, «старший вчитель»

Заклад освіти: Линовицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області

2019 рік

Тема уроку: "Озера, їх типи, особливості водного режиму. Водосховища та канали" ( 8 клас)

Анотація: дана тема міститься посеред теми 3 «Води суходолу і водні ресурси» розділу «Природні умови і ресурси України». Тому доцільно обрати комбінований тип уроку. На етапі актуалізації знань по кольорах краплинок об’єдную учнів у групи, які працюють по картках. При цьому учні розвивають і удосконалюють вміння робити висновки, математичні задачі, логічні завдання покращується пам'ять, логічне мислення. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів – не менш важливий етап уроку. Саме на цьому етапі вони усвідомлюють завдання і важливість теми уроку. Тому я використала відеофрагмент та вірші українських поетів про озера України, щоб показати неповторну красу природніх багатств, підвести учнів зробити висновок про вплив людини. На етапі вивчення матеріалу використовую ІКТ, активні методи навчання та метод ейдетики. За допомогою підручника учні заповнюють таблицю, працюючи у малих групах, потім звітують про свою роботу. Під час розповіді учнів на екрані з’являються фото озер, я показую малюнки-асоціації до кожного типу озер і прикріплюю інформацію на папері у формі краплини на фізичній карті України (назву цей прийом «Помічник картографа»). Ці методи сприяють кращому запам’ятовуванню великого об’єму інформації. Використання відеоролику про Рожеві озера та Куяльницький лиман формують загальнокультурну компетентність учнів. Позначення географічних об’єктів на карті у ході виконання практичної роботи та використання ігрових технологій розвиває в учнів картографічну, соціальну компетентності, підвищує в учнів інтерес до вивчення географії.

Назва навчальної програми: Навчальні програми для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з географії за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти

Назва предмету: Географія «Україна у світі: природа, населення»

Тип уроку: комбінований

Компетентності учнів на уроці: самоосвітня, навчально-пізнавальна, інформаційна і комунікативна, інтелектуальна, мовленнєва, соціальна, загальнокультурна, логічна, картографічна

Мета уроку: поглибити систему знань про водні ресурси України; удосконалити вміння пошуку закономірностей розміщення водних ресурсів на території України; виявити залежність поширення озер від кліматичних умов; розглянути проблему доцільності створення водосховищ; розвивати вміння роботи з картою, логічне мислення (картографічна та логічна компетентності); сприяти розширенню світогляду учнів (загальнокультурна компетентність); показати значення озер для українців; сприяти розвитку самоосвітньої, навчально-пізнавальної, інформаційної, мовленнєвої і комунікативної компетентності, виховувати бережливе ставлення до природних багатств рідної країни та свого краю.

Обладнання уроку: фізична карта України, тематичні карти в атласі, підручник Г.Д. Довгань географія 8 клас, зошити для практичних робіт О.Г. Стадника, картки, мультимедійна презентація, фото та відеоресурси з мережі Інтернет, малюнки-асоціації, інформаційні картки-краплини.

Форми роботи: фронтальна, робота в малих групах, групова, індивідуальна

Список використаної літератури:

Г.Д. Довгань, О.Г. Садник Географія: підручник для 8 кл. загальноосвітніх навч. закладів. – видавництво «Ранок», 2016.
Т.М. Пилипченко Елементи гри на уроках географії у 8 класі – Х.: Вид. група «Основа», 2018.
Т.М. Пилипченко Природні умови і ресурси України. Елементи гри на уроках – Х.: Вид. група «Основа», 2018.
Інтернет – ресурси

Вікіпедія: https://uk.wikipedia.org/wiki/Водосховища_України;
https://uk.wikipedia.org/wiki/Синевир;
https://uk.wikipedia.org/wiki/Ялпуг;
https://uk.wikipedia.org/wiki/Світязь;
http://dovidka.biz.ua/geografichni-zagadki-na-ukrayinskiy-movi/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua;

https://sites.google.com/site/geografiaukraieni8/8-kl;
https://www.youtube.com/watch?v=3WL-aXB9STE

Навчальні програми для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з географії за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти

6 . Пізнавальні сайти

«Географія» http://geoknigi.com/view_stat.php?id=8

Іван Коваленко твори http://ivan-kovalenko.info/virshi-za-temamy/peizazhna-liryka/pro-dzherela-ozera-riky/

Хід уроку

1. Організаційний момент

Задзвенів для всіх дзвінок,

Починаємо урок

Україною будемо мандрувати,

Озера, водосховища, канали будемо вивчати

Але спершу пригадаємо про що ми дізналися на минулому уроці. Попрацюємо у групах.

2. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

1. Гра «Міста й річки» (слайд №3)

Завдання: заповнити графу «назва річки» у таблиці

Назва міста, що розташоване на цій річці	Назва річки	Назва міста, що розташоване на цій річці	Назва річки
Чернігів	Десна	Кропивницький	Інгул
Канів	Дніпро	Донецьк	Кальміус
Ніжин	Остер	Полтава	Ворскла
Кривий Ріг	Інгулець	Вінниця	Південний Буг
Луцьк	Стир	Тернопіль	Серет
Чернівці	Прут	Суми	Псел

2. Гра «Хто Я?» - за коротким описом знайти та показати на карті вгадану річку (слайд №4)

- річка бере початок в Українських Карпатах, характерні літньо-осінні паводки, річкою проходить частина державного кордону нашої держави з Молдовою. (Дністер)

- бере початок у Німеччині, у межах України довжина річки 175 км, більшість приток розташована в передгір’ях Альп і Карпат, серед них в Україні беруть початок Тиса, Сирет, Прут (Дунай)

- це найдовша річка, що повністю розташована в межах України, прорізає Український кристалічний щит (Південний Буг)

3. «Математична хвилинка» (індивідуальні завдання на картках, слайди №5-6)

Задача1. Визначте похил Дніпра в межах України, якщо на українсько-білоруському кордоні його русло лежить на висоті 108 м. над рівнем моря.

Задача2. Визначте падіння річки Прут, якщо абсолютна висота його витоку – 1840 м., а гирла – 22 м. (слайд №5)

Задача3. Обчисліть витрату води в річці, якщо поперечний переріз її русла має вигляд трапеції, ширина водної поверхні 56 м, ширина дна 34 м, середня глибина – 2,5 м., а швидкість течії – 0,4 м/с.

Задача4. Визначте середню густоту річкової мережі басейну річки Південний Буг (км/км²), якщо сумарна довжина всіх водотоків його річкової мережі становить 22533 км, а площа його басейну – 63700 км². (слайд №6)

4. Робота в малих групах «хвилинка топоніміки» - користуючись довідкою про походження назв річок України, дайте відповідь на питання: Дніпро, Дністер, Дунай…Що об’єднує всі ці річки? (їх назви означають на давньослов’янській мові «річка», додаток1), (слайд №7)

5. «Доповни речення» (слайд №8)

Завдання. Доповніть запропоновані речення

Показник річкового стоку за одиницю часу називають… (витратами води)
Регулярні зміни рівня та витрат води (водний режим)
Період зниження рівня води та зменшення її витрат (межень)
Різке підвищення водив річках на нетривалий час (паводок)
Відношення падіння річки на певній ділянці до її довжини (похил)
Плавні вигини русла річки (меандри)

Гра «Виправ помилку» (слайд №9)

Завдання: на контурній карті підписані номера географічних об’єктів. Але багато з них підписані неправильно. Необхідно знайти помилки

1 – Десна, 2 – Дніпро, 3 – Дністер, 4 – Південний Буг, 5 – Сула, 6 – Псел.

III. Мотивація пізнавальної та навчальної діяльності учнів

Відео фрагмент «Озера України»

Голубі очі, перлини Землі, блакитні краплини, намисто планети…. Такі поетичні назви унікальних природних творінь - озер. Вони надихають художників, поетів та письменників. Українські поети посвятили їм свої вірші, а краса та загадковість легендарного озера Нечимне спонукало нашу Лесю Українку на написання своєї «Лісової пісні».

Я живу на Україні,

Де річки, озера сині, -

Чиста в них вода, прозора,

В дно глибинне світять зорі. ( Г. Камісарова)

Я - українка!

Живу в Україні,

На вільній, єдиній

Моїй Батьківщині,

Де все мені в радість:

Ліси і садки.

Озера й річки,

І глибокі ставки (О. Василенко)

Я хочу на озеро Світязь,

в туман таємничних лісів.

Воно мені виникло звідкись,

у нього сто сот голосів.

Воно мені світить і світить,

таке воно в світі одне.

— Я Світязь, я Світязь, я Світязь!

Невже ти не чуєш мене?! ( Ліна Костенко)

Вслухайтеся у ці рядки, про що застерігає наш земляк, поет Іван Коваленко?

Дивувався давно і дивуюсь тепер

(Це у серце моє улилась дивина)

Чистоті й глибині задеснянських озер,

Де прозора вода аж до самого дна.

Безліч років живуть, і прогрес їх не стер,

І жадоба людська чудом їх обмина.

Як їм важко тепер між модерних химер,

Коли стиснувся час і втекла далина.

Та мій подив озерний хтось раптом спинив,

Гірка дума мене непокоїть щодня:

Хай би душі людські на них схожі були,

А вони все міліють, всихають до дна.

Де була множина, там тепер однина.

То хоча б ще озера на світі жили! (Іван Коваленко)

Яка користь від озер, водосховищ і каналів, як вони розміщені по території України, як ми їх використовуємо та що робимо ми, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь? На всі ці питання ми і спробуємо дати відповіді (слайд №1-2).

VI. Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя: В Україні близько 20 тис. озер, але лише 40 водойм мають площу понад 10 км². Розташовані озера по території України нерівномірно, мають різне походження озерної улоговини та різняться водним режимом. Сьогодні нам потрібно охартеризувати усі типи озер та виявити значення і наслідки побудови штучних водойм на території України.
1. Робота в групах: «Шпаргалка»

Завдання: за допомогою підручника і карт атласу заповнити таблицю та розповісти іншим групам про типи озер за походженням озерної улоговини, коротко їх охарактеризувати.

Типи озер	Назви	Особливість
Карстові	Шацькі (Світязь, Сомин, Пулемецьке)	Поширені на Поліссі, де м’які г.п. розчиняються водою Світязь - найглибше
Льодовикові	Бребенескул, Марічейка, Несамовите, Лука	В поліссі та Карпатах. Бребенескул - найвисокогірніше
Загатні	Синевір	Внаслідок обвалу перегороджується русло ріки, живиться поверхневими водами та атмосферними опадами. Морське око
Вулканічні	Синє, Липовецьке	В кратері згаслого вулкана, живиться підземними водами та атмосферними опадами - Карпати
Дельтові	Ялпуг, Кугурлуй, Кагул	Ялпуг – найбільше по площі прісне озеро
Заплавні (Озера-стариці)	Лиман, Любʼязь, Нобель	На рівнинних територіях у старицях і зниженнях заплав річкових долин
Лиманні	Сасик (Кундук), Шагани, Алібей	Сасик (Кундук) – найбільше по площі
Озера-сиваші	Донузлав, Сасик-сиваш	Залишки давнього моря

Ейдетика: під час характеристики учнями кожного типу озер учитель показує і пояснює малюнок-асоціацію (слайд №10-16) і прикріпляє на фізичній карті України інформацію про особливості даних озер у вигляді краплини води (прийом «Помічник картографа»).

Вчитель: Також озера поділяються:

- За характером водного балансу: стічні, безстічні, з переміжним стоком.
- За ступенем мінералізації: прісні, солонуваті, солоні та мінералізовані.

2. Відеозал «Рожеві озера України» (слайд №17)

Завдання: виписати лимани України.

3. «Хвилинка українського фольклору» (індивідуальне домашнє завдання, слайд №18) – учні розповідають легенди про озера (додаток 2).

4. «Інформаційна сторінка» Розповідь вчителя про штучні водойми на території України (слайд №19).

Водосховища

На території України налічується 1103 водосховища. Найбільші водосховища: Київське, Канівське, Кременчуцьке (прикріпляю інформацію-криплину – найбільше), Камʼянське, Дніпровське (інформація-краплина – найглибше), Каховське (учитель показує – учні називають) створено на Дніпрі з 30-х по 70-і роки ХХ ст. На початку 80-х років було створено Дністровське водосховище. Значно меншими є водосховища у басейнах річок Південний Буг, Сіверський Донець та інш. Найбільша кількість водосховищ в Україні зосереджена в басейні Дніпра (понад 45 %). Частка басейну Південного Бугу - 17 %, Дону (Сіверського Дінця) - понад 13 %.

Проблемне питання: чи доцільним було створення водосховищ?

Утворення водосховищ дозволяє використовувати воду для зрошення, постачання міст, промислових підприємств, судноплавства, регулювати режим повеней, виробляти електроенергію тощо. Але створення водосховищ на Дніпрі та інших річках України змінило їх гідрологічний режим. У водосховищах зменшилася швидкість течії (до 0,3—0,02 м/с.), знизилися водообмін і проточність, з'явилися застійні ділянки. На дні водосховищ накопичується мул. Мілководдя влітку добре прогрівається, в липні-серпні середні температури води досягають +19, +23 °С. Під час заповнення водосховищ було затоплено великі площі луків, сіножатей і пасовищ. Берегова лінія водосховищ переформується: високі праві береги руйнуються під дією хвиль, низькі ліві підтоплені та заболочуються. У водосховища з прилеглих схилів, полів зливаються частки ґрунту з мінеральними добривами, побутові неочищені стоки. Це значно погіршує хімічний склад їхніх вод, вимагає впровадження заходів із дотримання їхньої якості.

Канали

В звязку з нерівномірним забезпеченням України водними ресурсами виникла потреба перерозподілу вод по території. Для вирішення цієї проблеми створена ціла мережа штучних водотоків – каналів. Ними постачають воду до промислових та сільськогосподарських споживачів.
Найдовшим каналом в Україні є Північнокримський – 400 км. (прикріпляю інформацію-криплину на дошці). Його штучне русло має глибину 6 м та ширину – 115 м. Працює він сезонно. У звязку з окупацією Криму Росією з травня 2014р. подача води з Дніпра на півострів припинена.

Досить значні для потреб людини канали Каховський, Дніпро-Донбас та Дніпро-Кривий Ріг. В західній частині України створено густу мережу вузьких осушувальних каналів і ровів, якими річки скидають води з надмірно зволожених територій.

V. Закріплення нового матеріалу

Картографічний практикум Виконання практичної роботи №7 (продовження) у зошитах Стадника Нанести на контурну карту озера, водосховища та канали України (слайд №20).
Гра «Третій зайвий» (слайд №21)

Завдання: знайти зайве слово, пояснити чому воно зайве.

Ялпуг, Світязь, Катлабух;

Синевир, Сомин, Світязь;

Сасик (Кундук), Шагани, Несамовите;

Бребенескул, Синє, Липовецьке

3.Гра: «Най-най» (слайд №22)

1. Найбільше прісне озеро України ( Ялпуг).

2. Найвисокогірніше озеро ( Бребенескул).

3. Найдовший канал ( Північнокримський).

4. Найбільше за площею водосховище (Кременчуцьке).

5. Найглибше водосховище ( Дніпровське).

6. Найглибше озеро (Світязь).

7. Найбільше водосховище за обʼємом (Каховське)

4. Знайди пару (водосховище – річка, слайд №23)

1. Канівське А) Південний Буг

2. Печенізьке Б) Дніпро

3. Червонооскільське В) Сіверський Донець

4. Ладижинське Г) Оскіл

Д) Дністер

5. «Хто я?» - учитель показує малюнки-асоціації – учні називають озера та тип їх улоговин.

VI. Підсумок уроку

Краплина до краплини і річка буде, зернина до зернини і повний кошик буде. – говорить народне прислів’я. Як ви розумієте це прислів’я? Подивіться на карту України, скільки краплин знань ви отримали на уроці. Пам’ятайте, від цих краплин залежить наше майбутнє, а найцінніший скарб природи – вода, бережіть її! (слайд №24)

VІI. Домашнє завдання (слайд №25)

Опрацювати §25 у підручнику, вивчити географічну номенклатуру.
Поміркувати над питанням: Чому болота називають губкою планети?

Додаток 1

Довідка про походження назв річок України

Буг – від старослов’янського «гнутий, кривий» (має звивисту течію). Західний і Південний Буг названі так за напрямом течії. Вони починаються на Подільській височині.

Ворксла – від сарматсько-аланського «ворс» - білий і тюркського «ксьол» - «вода, річка». Тобто Ворксла – «біла вода». Таку назву люди дали річці за кольором її берегів – крейдових біля витоку, піщаних біля гирла.

Десна – від старословянського «деснь» (правий, десниця, правий бік)

Дніпро – серед припущень від скіфського «дана» (річка) і фракійського «іпр» (глибока). За іншими – від сарматського «дна, дон» (вода, річка) і санскритського «апріс» (західний) – Західна річка. Інші назви – давньогрецька – «Борисфен», римська і скіфська – «Данапріс», турецьку «Узу», словʼянську «Славутич».

Дністер – від скіфсько-сарматського «дон, дана, дна» (вода, річка) та фракійського «істр» (швидкий), або санскритського «астер, аструс» (південний) – південна річка. Є припущення про походження від слів «дана» (вода) та «істр» (Істр – давньгрецька річка біля Дунаю, Істра. Раніше річка носила назви «Тірас» (давньогрецька), «Данастріс» (римська), «Турла» (турецька) «Дністрь» (словянська).

Дунай–від скіфсько-сарматського «дон, дана, дуна» (вода, річка). Древні греки називали Істром; римляни Данавіусом; словяни – «Доунавь»; німці Дунау і т.д.

Припять – від словянського «пятить» (пливти по річці).
Прут – від скіфського «пораута» (бурхлива вода, бурхлива річка, за іншою версією – «брід»).

Псел, Псьол – від сарматсько-аланського слова «пса» (вода), і тюркського «ол» (вода, річка).

Салгір – від тюркського «гірська річка»

Сіверський Донець – від племені сіверян, Донець – притока Дону.

Додаток 2

Легенди про озера

Легенда про озеро Світязь

Колись на місці озера було місто, яким правив багатий та справедливий князь Туган. Одного дня до нього звернувся за допомогою друг з сусіднього князівства, якому загрожували вороги. Туган був вмілим та сміливим воїном, тому погодився. Втім, коли залишав місто разом з військом, відчував дивну тривогу. Про неї він відразу розповів своїй вродливій доньці. Та поспішила заспокоїти батька, що до неї у вісні приходив янгол та пообіцяв захистити місто. Щойно Туган з військом покинув місто та настала ніч, до нього вдерлися загарбники. Перед страхом загинути усі жителі попрямували до замку князя. Побачивши ворогів, донька Тугана, відразу звернулася з молитвами до неба у надії, що сон справдиться. І раптом частина міста провалилася під землю і на цьому ж місці утворилося озеро з кришталево чистою водою. Навіть воїни-загарбники були зачаровані його красою. Вода у Світязі досі така чиста, що можна побачити дно. Але не тільки вона манить сюди туристів. Багато хто їде сюди заради неповторних краєвидів: зустрічати та проводжати сонце, покататися на човні…

Легенда про озеро Несамовите

За кількома легендами, якщо кинути камінь в озеро то можна накликати жахливу негоду, що принесе з собою шквальний вітер і зливи.

Інша легенда говорить, що душі всіх людей, які на себе накладають руки (повісяться, втопляться) або заберуть у когось життя, потрапляють у Несамовите. Кажуть, що коли кинути в озеро камінь, тобто потривожити душі грішників, то з'являється з нього білий вершник на білому коні і починає навколо гарцювати. Де кінь ногою ударить - там відлупуються від скель великі шматки льоду. Тоді вискакують з водяної безодні душі грішників, напаковують той лід у великі міхи і розлітаються темними хмарами від Чорногори на всі боки. Де розв'язують торби - там гатить з неба град. А ще кажуть, що коли хтось помирає гріховною смертю, то його душа каменем летить у озеро. І тоді теж всі його мешканці громом і градом з озера вітають в такий спосіб поповнення.

Легенда про озеро Синевир

Високо в Карпатських горах розташоване унікальне озеро, легенда про утворення якого передається з покоління в покоління. Об’їжджаючи володіння, багатий граф часто брав із собою в гори доньку — красуню Синь. Повсюди працювали васали графа, вони обробляли землю, пасли худобу і заготовляли ліс. Під час однієї з поїздок, батько і донька зупинилися високо в горах, а поки граф був зайнятий справами, Синь вирушила на прогулянку. Серед високих вершин і вікових сосен почулася чудова музика, звук сопілки розливався по широкому лузі, переплітаючись в променях сонця і польових квітах. Синь, зачарована прекрасною музикою, йшла по зеленому килиму все далі і далі, поки не побачила його. Пальці і ніжні губи юнаки змушували сопілку звучати ще голосніше і прекрасніше, а серце дівчини, яка щойно без пам’яті закохалася в його музику, забилося частіше … Так і познайомилися Синь і Вир — графська донька і простий сільський парубок. Їх нечасті зустрічі переросли в чудове почуття, вони більше не могли один без одного і жили для недовгих коротких зустрічей на галявині, що стала домівкою для їхнього кохання. Незабаром про ці зустрічі дізнався граф, проте його заборони не змогли розлучити закоханих. Тоді розлючений граф наказав знищити Вира, а його тіло поховати під величезною брилою посеред лугу. Убита горем Синь проводила дні і тижні біля каменя, що став могилою коханого, а сльози печалі текли і текли з синіх очей дівчини, поступово заповнюючи луг водою, яка була блакитнішою за небо. Так і утворилося озеро Синевир — в центрі якого дотепер видно верхівку каменю, що навіки поєднав закоханих.