Урок ". П. Тичина. Коротко про поета і край, де він народився. « Не бував ти у наших краях».

Тема. П. Тичина. Коротко про поета і край, де він народився. « Не бував ти у наших краях».

Мета: формувати компетентності: предметні: ознайомити учнів з життям і творчістю поета; допомогти усвідомити красу та ідейно-художню цінність його поезії, навчити знаходити художні засоби, розкривати їхню роль; розвивати вміння розповідати про відчуття, викликані прочитаними поезіями, відтворювати в уяві картини природи; загальнокультурну: виховувати любов до природи, до рідного краю.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрети письменника, збірки творів, пейзажна картини, запис вірша, роздатковий матеріал

ПЕРЕБІГ УРОКУ

1.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

1.1.Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Діти, подивіться один на одного, посміхніться, підморгніть і подаруйте посмішку своїм товаришам.  Хочеться, щоб наш урок залишив приємні враження, ґрунтовні знання, підкріплені високими балами.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

На попередньому уроці ми вивчали творчість Т.Г.Шевченка. Експрес-опитування, допоможе нам пригадати події з життя поета.

Експрес-опитування.

1.Тарас Шевченко народився … (9 березня 1861 року в Моринцях на Черкащині).

2. Батьки Шевченка були …  соц.. статус  (кріпаками).

 3. У якому селі минуло дитинство Т.Г.Шевченка. (Кирилівка)

   4. Чим захоплювався Тарас у дитинстві? (Малюванням)

   5. Чи був він допитливим?

  6. Як звали батьків Тараса?  (Григорій, Катерина)

7.  З кріпацтва Шевченка було звільнено … (1838 р.).

8. Книга Тараса Шевченка, у якій було зібрано поетичні твори, називалася… («Кобзар» ).

9. Скільки  років Кобзар перебував у казематі …  10.

10. Назвіть відомі вам вірші Кобзаря.

11. Поховано Великого Кобзаря українського народу … (на Чернечій горі біля Канева).

12. Шевченка ми знаємо як великого …. (Поета).

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Слово вчителя.

• Діти, а які вірші ви пам’ятаєте з дитячого садка?(«А я у гай ходила»)

     Опинившись на лоні природи, навряд чи хто з нас зможе відірвати погляд від луків, вигаптуваних чудернацькими квітковими візерунками, зеленіючих шат лісів, що вражають багатством відтінків. І коли йдеш лісовою стежиною, душа переповнюється якоюсь загадковістю, таємничістю. Мабуть, саме тут можемо почути, про що розмовляють квіти, шепочуться дерева, співають лісові «артисти» ?.. Ви думаєте, це неможливо? Помиляєтесь. Є люди, які  здатні красу  оспівати словом. Таким був чудовий поет Павло Тичина. Саме він і є автором поезії «А я у гай ходила»..

ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ .(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф.)

Отже, сьогодні ми поговоримо про видатного українського поета Павла Тичину, ознайомимося з  поезією « Не бував ти у наших краях», продовжимо вчитися аналізувати поетичний твір та визначати художні засоби.

2. Робота з епіграфом:                          Не кожна людина здатна побачити і                                                                                   зрозуміти красу. Потрібно самому       

бути чистим душею,

щоб оцінити   неповторність природи.

                                                                                             Юрій Мушкетик

Цей шлях бере початок від родини,
Садка, криниці, співу солов’я…
Хто ж не любив малої батьківщини –
Того не прийме Всесвіту сім’я!

Ольга Будугай

Як ви розумієте слова Юрія Мушкетика? (Не кожна людина здатна побачити і зрозуміти красу. Потрібно самому бути чистим душею, щоб оцінити неповторність природи)

• З якою поезією перегукуються рядки Ольги Будугай?

Й МЕТИ УРОКУ(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф.)

V. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя

Видатний український поет Павло Тичина (1891-1917) народився в чудовому куточку України — на Чернігівщині,  за переказами родина була старовинного козацького роду, пращур був полковником у війську Б.Хмельницького.

Батько Григорій Тимофійович Тичина був сільським дяком і вчителем «школи грамоти».

Зі спогадів поета: учень зачитує слова)

У нашій хаті в першій кімнаті із земляною долівкою (а була ще й друга кімната, з дерев'яною підлогою) стояли дві довгі парти. На кожній парті сиділо душ по 10 або ж по 12 учнів. Не знаю, скільки мені тоді вийшло років, коли я однієї зими вже підсідав то до одного, то до іншого учня і якось швидко, непомітно для себе вивчився читати.

Мати Марія Василівна Тичина знала багато казок, гарно співала. І цей безцінний дар передала синові.

Сценка. Виходять 3 учні: Музика (дівчинка з камертоном у руці), Живопис (хлопець з палітрою), Поезія (дівчинка з листом паперу й пером)
1.Музика: Цей хлопець незвичайний. На нього рясно впала Божа благодать...
2.Поезія: Що ж йому подарувати в його перший день народження?
3.Музика: Подарую цьому хлопчикові камертон. І нехай у його руках він стане еталоном високого й чистого звуку, що буде зачаровувати й дивувати всіх, хто слухатиме й чутиме його найтонші вібрації (кладе камертон біля портрета Тичини)
4. Живопис: Я подарую палітру з найчарівнішими фарбами: синьо-небесними, зеленотравими, сонцезолотими, зоряносяйними... – і нехай вони лягатимуть м’якими пастелями на полотно його життя (кладе палітру біля портрета)
5.Поезія: А я думку подарую новонародженому. Високу, легкокрилу, що летить у Всесвіт до Творця, що вражає силою й глибиною, що будить уяву й манить за собою в Храм Слова (кладе лист паперу й перо біля портрета). Учні сідають на місця.

Змалку Павло виявив хист до малювання, віршування й музики

   Голос у Павла був, як дзвіночок. Бог наділив його тонким музичним слухом. Тож не дивно, що  хлопчик співав у церковному хорі. А першою його талант оцінила вчителька Серафима Миколаївна Морачевська, яка, «помітивши мій голос і слух, — писав згодом Тичина, — відібрала мене до свого хору… Які це були прекрасні для мене хвилини!» Крім співу, вчителька розвивала любов до книжки, до рідної мови: «На ялинці одержав я разом з мішечком позолочених оріхів і три книжки».

Здібного хлопчика, за порадою вчительки Серафими Морачевської, батьки вирішили вчити далі, і в дев'ять років Павло приїхав до Чернігова. Там він провів довгі 13 років, спочатку в бурсі, а потім у семінарії. Під час навчання грав у духових та симфонічних оркестрах Чернігова на кларнеті і гобої, керував хором, захоплювався малюванням. Саме тоді почав писати вірші.

  Повірити у свій талант допоміг сором'язливому скромному юнакові відомий письменник Михайло Коцюбинський, який жив тоді в Чернігові. Михайло Михайлович, прочитавши вірші Тичини, сказав молодим людям, котрі прийшли до нього поспілкуватися на «літературну суботу» : «Поет між нами!» Похвала майстра окрилила: «І я в своїх писаннях побачив те нове, чого не знав раніше».

Про першу поетичну збірку нам розповість ….

Слайд творчість  (дитина)

1918 р. вийшла перша поетична книжка Тичини — «Сонячні кларнети». Уже сама назва поєднувала малярство і музику — сонячний, жовтогарячий колір і віртуозний інструмент кларнет. Про чудодійне враження від незвичайної книжки поет Микола Бажан, якому тоді було п'ятнадцять років, писав: «Ніколи не забуду тієї безсонної ночі, коли мій друг приніс мені книжку з рясними соняшниками на обкладинці. Ми кричали з радості, насолоджуючись красою українського слова, яке з такою нечуваною нами музичністю грало, співало, бриніло, гриміло, лилося зі сторінок незабутньої тієї книги».

Нелегка доля судилася поетові. Було на його життєвій дорозі чимало творчих злетів і падінь, та чари першої збірки хвилюють серця читачів і нашого тисячоліття

Для кожної людини край, де вона народилася, найрідніший, наймиліший серцю. Послухайте, з якою любов'ю розповідає про Батьківщину П. Г. Тичина.

2. Виразне читання вірша П. Тичини (прослуховування в записі)

 -Які враження справила на вас поезія? (сподобалась поезія чи ні)

Повторне читання поезії дітьми.

Ідейно-художній аналіз поезії П.Тичини «Не бував ти у наших краях»

1.Зі скількох куплетів складається вірш?(поділіть умовно)

2.Яку пору року описано у творі?

3. Як, на думку поета, впливає природа на людину? Чи згодні ви з таким авторським баченням? (Поет уважає, що природа деякою мірою змінює характер людини, наповнює душу красою, оптимізмом.)

4. Що, на ваш погляд, незвичне в побудові вірша? (Вірш побудований у формі незримого діалогу, суперечки, протиставлення. Поет захоплюється красою свого краю, його мужніми, працьовитими, співучими людьми, які «не люблять, не вміють ридати», «не можуть без пісні і нивки зорати» і ставить за приклад своєму незримому співрозмовникові, людині-песимісту, якою завжди бачить «в сльозах».)

▼ Про що розповідає автор співрозмовнику? (Поет захоплюється красою свого краю, його мужніми, працьовитими, співучими людьми, які «не люблять, не вміють ридати», «не можуть без пісні і нивки зорати» і ставить за приклад своєму незримому співрозмовникові, людині-песимісту, якою завжди бачить «в сльозах».)

▼ Як у вірші змальовує автор людину?

▼ Які почуття викликає цей вірш? Захоплення , гордість, повагу

▼ Яке ставлення автора до Батьківщини?

4. Пошукова робота в парах.

«Не бував ти у наших краях!»

Епітети: блакитні простори, веснянії ночі; порівняння: там могили, як гори;

дієслова: в описі ліричного героя «ти» : «тремтиш», «смієшся», «ридаєш»; в описі людей рідного краю: «зросли у степах», «не люблять, не вміють ридати», «не можуть без пісні і нивки зорати».

Поясніть порівняння «там могили, як гори». (Пам'ять про минуле — міцна і значуща.)

Поетичний практикум.

«Асоціативний кущ» .Поєднати слава так, щоб утворилися рядки вірша

Не бував                                          простори

Блакитні                                               ночі

Краях                                                  наших

Степи                                                небо

                             В гаях

Фізкультхвилинка

V. Робота за репродукцією картини  Федора Кричевського «Рідна земля».

Народився 22 травня 1879 у Лебедині (нині Сумська область) у сім'ї фельдшера Григорія Якимовича Кричевського та його дружини Прасковії Григорівни.

Дитинство його проходило в селі Ворожба неподалік Лебедина. У родині було восьмеро дітей: найстарший — Василь, майбутній видатний український художник, графік і архітектор. Федір став    першим ректором української Академії мистецтв, першим, хто в Україні отримав диплом доктора мистецтвознавства без захисту дисертації,  Сім'я не була достатньо заможною, тому діти самі пробивалися у житті.

Федір Кричевський гірко посміхнувся, коли почув від Микити Хрущова обіцянку про помилування, якщо він намалює портрет "батька народів". Своїм учням Митець зізнався: "Бачите, малювати всяких там временщиків-фаворитів, пройдисвітів і мерзотників мені мій сан не дозволяє". Вірний "санові" українського художника Федір Кричевський помер за мольбертом… від голоду 30 липня 1947 року в Ірпені. 

Розгляньте уважно картину Федора Кричевського «Рідна земля»

• Який настрій викликає у вас ця картина? (Веселий, радісний, спокійний…) Чому? (Мама і дитина граються…)
• Де знаходяться мама і дитинка? (На узліссі, на галявині лісовій, за містом, мабуть, на відпочинку…)
•  Що ми бачимо вдалині? (Великий міст через широку ріку)
• Опишіть маму і дитинку. ( Мама стоїть босоніж, впевнено, двома руками тримає за ручки донечку. А донечка ноженятами “крокує” по мамі. Це улюблена гра батьків і маленьких діток. Мама ласкаво посміхається дитині, в її очах велика материнська любов).
•  Як ви думаєте, який вираз обличчя у дівчинки? ( Звичайно, вона посміхається, а може і сміється, бо її тримає найрідніша людина – мама, наш ангел-охоронитель).
• Яка пора року зображена? Доведіть. ( Літо, світить сонце, сонячний день , бачимо тіні від дерев та людей, крони дерев густі і зелені, мама і донечка одягнені по-літньому).
• Картина називається “Рідна земля”. Як ви розумієте цю назву? Що

для вас є рідна земля?

Там, де ми народилися, живемо і вчимося, там наша рідна земля і наше коріння. Тут ми зробили свій перший крок, сказали перше слово. Рідна земля — це Батьківщина. Але любити Батьківщину — це не тільки милуватися її багатствами та красою. Любити рідну землю – це вивчати її історію, знати й любити рідну мову, з повагою ставитися до державних символів країни, дотримуватися її законів. А ще це означає, що кожен з нас повинен робити для своєї країни щось корисне.

• Що об’єднує картину  Ф. Кричевського з поезією П.Тичини?
• Вам було запропоноване завдання  написати творчу роботу «Мій рідний край». Хто бажає поділитися своїми роздумами?

Читання поезії Тарасівської поетеси Войташенко Н.Г.

Я сповідаюся тобі.

Я сповідаюся тобі

У найщирішої любові,

Моя таврійська сторона,

Моє таврійське степове роздолля.

Де тихі води сивого Дніпра

Гарячу землю омивають,

І в ковилевому степу

Старі кургани таїни тримають.

Мій клаптик рідної землі,

Моїх дідів святі могили,

Ви завжди в пам’яті моїй,

Співаю вам я ці мотиви.

V.Узагальнення та систематизація знань.

1. Тестове опитування

1. До кого звертається автор у вірші «Не бував ти у наших краях!»?

А  Товариша;                                            Б  іноземця;

В  вигаданого співрозмовника;               Г батька.

2. Який художній засіб використовує автор у рядку «…там могили, як гори»?

А Метафору;       Б порівняння          В епітет;  Г персоніфікацію.

3. Яка пора року зображена у вірші «Не бував ти у наших краях!»?

А Весна;    Б зима;         В осінь;               Г літо.

4. Без чого не можуть люди «і нивки зорати»? (Вірш «Не бував ти у наших краях!»)

А Заробітної плати;        Бпісні;          В їжі;            Г сліз.

5. Який художній засіб використовує автор у рядку «Горить-тремтить ріка»?

АМетафору; 

Б порівняння;

В епітет; 

Г персоніфікацію.

6. З чим порівнює автор могили у вірші «Не бував ти у наших краях!»?

А Хмарами;     Б степом;   В горами;     Г лісами.

Відповіді:

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Рефлексія. Метод «Мікрофон»
2. ✵ Я пишаюся своїм краєм, тому що…

2. Слово вчителя

Діти, а я пишаюсь і тим, що сьогодні на уроці ми змогли насолодитися чарівним світом поезії та природи.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виразно читати поезію «Не бував ти у наших краях!»   Стор. 199-200

За вибором учня:

- написати твір «Не бував ти у наших краях!» у формі листа до ровесника, який живе в іншому регіоні України або за її межами;

- намалювати малюнок до поезії «Не бував ти у наших краях !»