Урок – пам’яті

« Понад Крутами вічність у сурми сурмить »

Мета: Розширити знання учнів про трагічні події січня 1918 року під Крутами, виховувати в учнів інтерес і повагу до історичного минулого своєї країни,  до тривожного сьогодення, вчити шанувати борців за волю і незалежність України.

                                                            Хід уроку

I. Організаційна  частина

 

Вчитель

Доброго дня, діти, вчителі, всі присутні в нашому залі. Запрошуємо вас на урок – пам’яті «Понад Крутами вічність у сурми сурмить». Вже багато років поспіль 29 січня наша країна на державному рівні вшановує відвагу, вічну пам'ять загиблих – гімназистів в бою під Крутами. Пам'ять нескінченна книга, у якій записано все: і життя людини, і життя країни.

На долю нашого народу випало багато героїчного і водночас трагічного. Більше 100 років відділяють нас від того часу. Та події 29січня 1918року живуть в душі українського народу, ядрять його серце.

Тож давайте зазирнемо в ті дні, відкриємо ще одну сторінку нашої історії, усвідомимо суть трагедії, ім’я якої Крути.

Учень

Тим, хто загинув в боротьбі за волю і кращу долю України – присвячується.

Учень

Цвіту нашого народу, його славним синам і дочкам, що в розквіті своїх сил віддали молодість і життя – присвячується.

Учень

І знов, у котрий це вже раз,

Зійшлися ми в одній родині,

Щоб пом’януть той славний час, 

Коли в офіру Батьківщині

Себе принесли кращі з нас.

Учень

Нема любові понад ту,

Що окропила кров’ю Крути.

І ту гарячу кров святу 

Повік Вкраїні не забути.

                  II.  Основна частина

Учень

29 січні – День пам’яті героїв Крут – саме там, у 1918 році відбувся бій,що на довгі роки став одним із символів боротьби  українського народу за свободу і незалежність.

Учень

Під Крутами там молоде юнацтво На прю криваву стало.

За Україну, славу, честь й багатство

Життя юнацьке своє там віддало.

Учениця

Йшов 1918 рік. Четвертим Універсалом Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку самостійною, ні від кого незалежною,суверенною державою. Проте більшовицька влада не хотіла визнавати самостійність України.

Після захоплення Харкова та Полтави більшовики спрямували своє шеститисячне військо на Київ під проводом Михайла Муравйова. Більшовики діяли швидко і рішуче. Центральна Рада намагалася зупинити агресію, але у той час її військові частини були розпорошені по всій території України.  

Учень

Вранці 29 січня 1918року розпочався наступ більшовиків на станцію Крути. За різними даними їх було від 4 до 6 – 7 тисяч. З українського боку в бою під Крутами брали участь 300 – 600 бійців. 

Учениця

Десять йшло проти ста

І кидають грудьми на гармати

Бо за ними свята Україна стояла, як мати.

І остання гупає гармата.

На життя без надій

Їм стояти, стояти, стояти!

Учень

Бій був запеклий і тримав до полудня. Молоді воїни билися відчайдушно, виявляли зразки хоробрості.

Учениця

Земля дрижала. Сніг вогнем горів.

Сурми сурмили. Гримали гармати.

А в їх очах, вогнистих та завзятих

Палав святий, благословенний гнів.

Учень

Сили були надто нерівні. Аби уникнути оточення, українським військам віддали наказ відійти. Тоді, відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення. Військове формування у сутінках втратило орієнтир і вийшло на станцію Крути, яку вже зайняли червоноармійці. 

Учениця

П’янила ниву кров їх чиста

Звершилося: вже бій стихав,

І впали всі героїв триста! Останніх смілих – гнів садиста

В полоні всіх закатував.

Учень

35 учнів – гімназистів забрали більшовики у полон. 27 здорових і 8 поранених. Їх довго і жорстоко катували, зі страшною люттю били прикладами, нагаями і просто кулаками. А це ж були діти!

Сценка

Учень

Та не  впали на коліна, не просили пощади й помилування. Один починає, всі інші підхоплюють «Ще не вмерла Україна». І вже лежать тіла юнаків на снігу, политому їхньою кров’ю. Як тільки більшовики залишили Крути селяни з навколишніх сіл забрали тіла юнаків та поховали за християнським звичаєм.

Учениця

За рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів. 19 березня 1918 року до Києва приїхав сумний поїзд з тілами героїв. Убитих було поховано у спільній могилі на Аскольдовій горі – на

аристократичному кладовищі в центрі Києва. Увічненням цього є відома поезія Павла Тичини «Пам’яті тридцяти»

Учениця

На Аскольдовій могилі

Поховали їх –

Тридцять мучнів українців

Славних, молодих…

На Аскольдовій могилі –

Український цвіт! – По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись Зрадницька рука?

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро – ріка …

На кого зазнявся воїн?

Боже, покарай! – Понад все вони любили 

Свій коханий край.

Вчитель

У  січні 1918 року Григорій Піпський був одним з тих молодих гімназистів, які вирішили підставити своє плече невеликим військовим підрозділам незалежної УНР. До вашої уваги історична драма про юного борця українську державність у фільмі «Нескорені»

( Перегляд історичної драми)

Учень

Кров під Крутами не була пролита марно. З нею, наче з безсмертя, розцвітають пелюстки Волі. Вже 29 січня 1919 року на роковини бою під Крутами, до

Аскольдової могили героїв прийшли студенти й гімназисти. Вони дали клятву на вірність Україні, на вірність тим ідеям, за які життя заплатили герої.

Слово про загиблих виголосив професор Михайло Грушевський.

Він, зокрема, сказав: « Стримайте ж Ваші сльози, які котяться! Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам'ять на віки  вічні!»

Крути були, є і будуть завдяки героїзму молодих студентів, однією з героїчних сторінок нашої історії.

Учениця

Їх було лише 300 – учнів, гімназистів, студентів.

Учень

У кожного були мрії про майбутнє, надії, сподівання.

Учениця

Хтось із них тільки закохався.

Учень

А дехто, навіть, закохатися не встиг.

Учень

Старшому з них було 23, а молодшому 15, як  мені.

Учень

Вони вийшли проти шеститисячної регулярної армії більшовицького командира Муравйова і зупинили їх своїми тілами.

Учениця

Поки дорослі вирішували долю країни на захист ще не відвойованої незалежності стали діти.

Учень

Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни. А Вітчизна збереже про них вдячну пам'ять.

Учень

В історії кожного народу є події які вирішують долю країни. Історія Крут яскраве тому підтвердження.

Вчитель

Герої не вмирають, вони живуть в пам’яті і справах наступних поколінь.

Вшануймо їхню пам'ять хвилиною мовчання.

    III. Заключна частина

Вчитель

Бій під Крутами – трагічна і важлива подія в історії нашої країни, яка нагадує про боротьбу і незалежність України.

Сьогодні ми маємо фактично ту ж ситуацію, коли ворог намагається загарбати Україну у власне коло впливу.

Наші герої, так само як століття тому, гинуть заради кращого життя нащадків.

Будьмо патріотами, любімо свою багатостраждальну матір – Україну.

Пам’ятаймо про наших героїв, дякуємо їм за їхню відвагу, і нехай наша єдність збереже національну гідність та силу нашого народу!

Пісня «Заспіваймо пісню за Україну»