УРОК ПАМ’ЯТІ, присвячений річниці аварії на Чорнобильській АЕС

 

 

 

 

ЧОРНОБИЛЬ: 35 років від дня аварії на ЧАЕС

 

 

 

УРОК  ПАМ’ЯТІ,
присвячений річниці аварії на Чорнобильській АЕС

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала:                                                                       Бондаренко Лілія Михайлівна

соціальний педагог ДНЗ «ХРЦПОПМТМ»

Мета: Розширити знання здобувачів освіти про Чорнобильську трагедію, наголосити про потенційну небезпеку радіації для усього живого, розповісти про ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, показати, що чужої біди немає. Вчити застосовувати у повсякденному житті елементарні радіаційно-гігієнічні навички. Виховувати любов до рідного краю, природи; виховувати у здобувачів освіти людяність, доброту та згуртованість.

Обладнання: мультимедійний проектор, мультимедійна презентація.

Слайд№1.

Соціальний педагог: 26 квітня 2016 року виповнилося 35 років з дня найстрашнішої за наслідками катастрофи минулого тисячоліття. Чотири букви – ЧАЕС – стали символом трагедії, яка доторкнулася до мільйонів людей, накрила їх крилом безжалісної радіації, перетворюючи свої жертви в безпомічних людей.

Слайд№2

8 грудня 2016 року Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила резолюцію, якою проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам’яті про Чорнобильську катастрофу.

Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до непоправних медичних, економічних і соціальних і гуманітарних наслідків.

За екологічними наслідками аварія переросла у планетарну катастрофу: радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи.

Слайд№3

Історична довідка .

У 1923 році утворюється Чорнобильський район. Його центром стає місто Чорнобиль. У районі – 64 населені пункти.

У травня 1971 року будівельники ЧАЕС розпочали рити котлован під головний корпус І-го енергоблока. А вже 15 серпня 1972 року чашу котловану головного корпусу заповнили сотні учасників будівництва АЕС. Паралельно розгорнулися роботи по зведенню міста енергетиків – Прип’яті.

Будівництво атомної електростанції і м. Прип’яті проводилося поспішно, що призвело до зниження якості робіт, креслень.

Помилки проектантів, обслуговуючого персоналу не рідко призводили до аварій і відмов обладнання. Тільки у 1980 році 8 раз зупинялись енергоблоки, в т.ч. з вини проектних організацій – дві зупинки, заводів-постачальників – три зупинки, обслуговуючого персоналу – три.

26 квітня 1986 року...

 Була весна – квітуча, напоєна запахами землі і нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця весна назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу і людства, що про невелике місто Чорнобиль дізнається весь світ.

Слайд№4 Що сталося проти ночі 26 квітня 1986 року?

25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС мали експериментально зупинити четвертий енергоблок, щоб вивчити можливості використання інерції турбогенератора в разі втрати електроживлення. Попри те, що технічні обставини не відповідали плану випробування,  його  не скасували.

Експеримент почався 26 квітня о 1 год. 23 хв. 44 сек. Ситуація вийшла з-під контролю. Потужність реактора різко збільшилася і приблизно в 100 разів перевищила проектну.

   1 год. 23 хв. 45 сек. ТВЕЛи почали руйнуватися. У паливних каналах створився високий тиск.

   1 год. 23 хв. 49 сек. Паливні канали стали руйнуватися.

   1 год. 23 хв. Пішло два вибухи. Перший - через гримучу суміш, що утворилася в результаті розкладання водяної пари. Другий був викликаний розширенням пар палива. Вибухи викинули палі даху четвертого блоку. У реактор проникло повітря. Повітря реагувало з графітовими стрижнями, утворити оксид вуглецю II (чадний газ). Цей газ спалахнув, почалася пожежа. Покрівля машинного залу зроблена з матеріалів, що легко пломеніють.

8 з 140 тонн ядерного палива, що містять плутоній і інші надзвичайно радіоактивні матеріали (продукти розподілу), а також осколки графітового сповільнювача, теж радіоактивні, були викинуті вибухом в атмосферу. Крім того, пари радіоактивних ізотопів йоду і цезію були викинуті не тільки під час вибуху, але і поширювалися під час пожежі. У результаті аварії була цілком зруйнована активна зона реактора, ушкоджене реакторне відділення, генераторна етажерка, машинний зал і ряд інших споруджень.

Були знищені бар'єри і системи безпеки, що захищають навколишнє середовище від радіонуклідів, що містяться в опроміненому паливі, і відбувся викид активності з реактора. Цей викид на рівні мільйонів кюрі в добу, продовжувався протягом 10 днів з 26.04.1986. по 06.05.1986., після чого поступово зменшувався.

Спалахнуло понад 30 вогнищ пожежі. Основні погасили через годину, а повністю ліквідували загоряння до 5-ї ранку 26 квітня. Проте пізніше виникла інтенсивна пожежа у центральному залі 4-го блоку, з якою боролися з використанням вертолітної техніки аж до 10 травня.

Слайд№ 5-9 Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах

1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС.

2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС – на повну потужність його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор.

2 дні світ нічого не знав про вибух.

30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.

500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів.

8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення.

90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року.

Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії – боролися з вогнем і розчищали завали.

2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами.

200 тисяч квадратних кілометрів – на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі.

10 днів – з 26 квітня до 6 травня – тривав викид активності із пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів Кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.

11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС.

400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в “зоні відчуження”, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.

26 квітня–жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок не запрацював.

1991 рік – на 2-му енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора.

Грудень 1995 року – підписання меморандуму між Україною та країнами “Великої сімки” і Комісією Європейського Союзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.

15 грудня 2000 року – Чорнобильську атомну електростанцію зупинено повністю.

Вересень 2010-го – закладка фундаменту під новий саркофаг над зруйнованим 4-м енергоблоком, у квітні 2012-го стартувало будівництво арки, що мало накрити “Укриття”, у жовтні 2011 року на майданчику комплексу “Вектор” почалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.

29 листопада 2016 року завершили спорудження укриття над 4-м енергоблоком.

Слайд №10. Відвага пожежників-ліквідаторів ЧАЕС

Завдяки рішучим діям пожежних, вдалося зробити локалізацію пожежі на даху машинного залу. Це також дозволило запобігти більш масштабні наслідки катастрофи.

Кожен з цих відважних пожежників Чорнобильської АЕС отримав звання Героя СРСР.

Слайд №11-15. Герої-ліквідатори аварії на ЧАЕС

АКІМОВ Олександр Федорович,

начальник зміни 4-го енергоблока Чорнобильської АЕС

БАРАНОВ Анатолій Іванович – старший черговий електромонтер електричного цеху Чорнобильської АЕС

БРАЖНИК В'ячеслав Степанович – машиніст парової турбіни турбінного цеху Чорнобильської АЕС

ВАЩУК Микола Васильович – командир відділення 6-ї самостійної воєнізованої пожежної частини по охороні міста Прип'яті, Київська область

ВЕРШИНІН Юрій Анатолійович – машиніст-обхідник парового обладнання турбінного цеху Чорнобильської АЕС

ДЕГТЯРЕНКО Віктор Михайлович – черговий оператор реакторного цеху Чорнобильської АЕС

ІВАНЕНКО Катерина Олександрівна – працівник вневідомчої охорони

ІГНАТЕНКО Василь Іванович – командир відділення 6-ї самостійної воєнізованої пожежної частини по охороні міста Прип'яті, Київська область

КІБЕНОК Віктор Миколайович – начальник караулу 6-ї самостійної воєнізованої пожежної частини по охороні міста Прип'яті, Київська область

КОНОВАЛ Юрій Іванович – черговий електромонтер електричного цеху Чорнобильської АЕС

КУДРЯВЦЕВ Олександр Геннадійович – старший інженер управління реактором реакторного цеху Чорнобильської АЕС

КУРГУЗ Анатолій Харлампійович – старший оператор реакторного цеху Чорнобильської АЕС

ЛЕЛЕЧЕНКО Олександр Григорович – заступник начальника електричного цеху Чорнобильської АЕС, Київська область

ЛОПАТЮК Віктор Іванович – черговий електромонтер електричного цеху Чорнобильської АЕС

ЛУЗГАНОВА Клавдія Іванівна – працівник вневідомчої охорони

НОВИК Олександр Васильович – машиніст-обхідник турбінного обладнання турбінного цеху Чорнобильської АЕС

ПЕРЕВОЗЧЕНКО Валерій Іванович – начальник зміни реакторного цеху Чорнобильської АЕС

ПЕРЧУК Костянтин Григорович – старший машиніст турбінного обладнання турбінного цеху Чорнобильської АЕС

ПРАВІК Володимир Павлович – начальник караулу 2-ї воєнізованої пожежної частини по охороні Чорнобильської АЕС

ПРОСКУРЯКОВ Віктор Васильович – старший інженер реакторного цеху Чорнобильської АЕС

СИТНІКОВ Анатолій Андрійович – заступник головного інженера по експлуатації Чорнобильської АЕС

ТИТЕНОК Микола Іванович - пожежник 6-ї самостійної воєнізованої пожежної частини по охороні м.Прип'яті, Київська область

ТІШУРА Володимир Іванович – старший пожежник відділення 6-ї самостійної воєнізованої пожежної частини по охороні міста Прип'яті, Київська область

ТЕЛЯТНИКОВ Леонід Петрович – в 1986 році начальник 2-ї воєнізованої пожежної частини по охороні Чорнобильської АЕС, майор внутрішньої служби

ТОПТУНОВ Леонід Федорович – старший інженер управління реактором реакторного цеху Чорнобильської АЕС

ХОДЕМЧУК Валерій Ілліч – старший оператор головного циркуляційного насосу 4-го енергоблоку реакторного цеху Чорнобильської АЕС

ШАПОВАЛОВ Анатолій Іванович – старший черговий електромонтер електричного цеху Чорнобильської АЕС

ШАШЕНОК Володимир Миколайович - інженер з налагодження підприємства "Смоленськатоменергоналагодження"

Слайд 18

РОЗСОХА – КЛАДОВИЩЕ РАДІОАКТИВНИХ МАШИН В ЧОРНОБИЛІ

Кладовище «чорнобильського» неліквіду – «Розсоха» розташоване в районі однойменного села. «Розсоха» була вкрай цікава для сталкерів. Там знаходилася величезна кількість автобусів, мотоциклів, бронетранспортерів, вантажівок та іншої спецтехніки, а також – вертольоти, які брали участь у ліквідації наслідків катастрофи. В цілому в «Розсосі» розміщувалося техніки на загальну вартість – 48 мільйонів доларів.

У 2006 році стартував процес ліквідації відстійника. Техніку дезактивували, розпилювали і вивозили на переплавку та утилізацію. В кінці 2012 року «Розсоха» офіційно була ліквідована. На даний момент техніка на території кладовища в «Розсосі» збереглася лише у вигляді нечисленного металобрухту, який залишився. Залишки техніки були переміщені на завод «Вектор» для подальшої утилізації та захоронення. Деяка частина металу розкрадалася жителями довколишніх населених пунктів до зони.

Так виглядав відстійник Розсоха двадцять років тому

Слайд №25, 26. І що там з Чорнобилем?

 

 

З моменту аварії на ЧАЕС, радіаційний фон знизився в 10 тисяч разів. Але радіація поширюється нерівномірно, осідає острівцями, як пил. Деякі місця у 10-кілометровій зоні відчуження досі залишаються небезпечними, саме тому їздити у Чорнобиль можна тільки з кваліфікованими фахівцями.

У Чорнобилі радіаційний фон становить приблизно 0,29 мкЗв. У деяких місцях біля самої ЧАЕС показник сягає 2,79 мкЗв. Щоб ти розумів, у Києві позначка не перевищує 0,14 мкЗв. Науковці кажуть, що фон поступово повертається до минулих показників, які були ще до аварії. Зокрема, знизився рівень у Житомирській області, де була зафіксована велика пляма радіації. Але Прип’ять з околицями ще мільйон років залишатиметься безлюдною – надто багато радіації в ґрунтових водах, землі та деревах.