Урок трудового навчання з елементами паперопластики.
4 клас
Тема:
Паперопластика з елементами аплікації. Виготовлення святкового подарунку до Дня Збройних сил України "Долоньки".
Об’єкт праці:
Паперові долоньки з прикрасами: квітковий узор, аплікація "Дорога додому".
Мета:
Продовжувати вчити раціонально організовувати власну працю, економно
використовувати матеріали.
Удосконалювати вміння працювати з папером, ножицями, клеєм.
Розвивати образне мислення, дрібну моторику рук, почуття толерантності,
вміння працювати в групі;
Виховувати повагу до героїв -воїнів, захисників Вітчизни, прагнення бути схожими
на них, доводити почату справу до кінця, охайність.
Матеріали та інструменти.
Презентації "Технологічна карта", "Якість роботи", фільми "Техніка безпеки при роботі з ножицями" "Привіт, солдате. Герої АТО", відео - фізхвилинка "Якщо ми щасливі", музика "Україна - це ти", записи Моцарта , зразок готової роботи, на кожного учня: листи кольорового двостороннього паперу, ножиці, клей, олівці прості, шаблони, стрічка блакитно - жовта, серветки паперові та на парти, картки мозаїка "Інструменти", лист - привітання та посилка воїнам АТО, картки для рефлексії, "Вікіпедія, " костюм українки, воїна.
Хід уроку.
І Підготовка робочого місця. Організація класу.
Встали, діти, підрівнялись,
Повернулись, привітались.
Працювати вже нам час,
Мій слухняний, гарний клас!
На уроці не дрімати,
А знання мерщій хапати.
Щоб не було у нас мороки.
Всі готові до уроку?
- Візьміться за ручки з сусідом по парті. Відчуйте, що поряд друг, його тепло зігріє, він підтримає у хвилину труднощів. Посміхніться другові, сідайте. Збережіть це відчуття захищеності на весь урок.
ІІ Повідомлення теми та мети уроку.
Виходить дівчинка у костюмі українки - Вітчизна.
Вітчизна:
Я потрапила в біду ,
Де захисника знайду?
Той, кого вважала братом,
і привів мені навалу.
Сини, доньки допоможіть,
Свою Вітчизну захистить. Виходить хлопчик - воїн.
Воїн:
Коли в небезпеці наша країна,
рідна ненька - Батьківщина єдина.
Кожен вставай на захист її,
Мужнім будь в ці тривожні дні.
Не жалкуй ні здоров'я, ані життя,
Щоб красивим і мирним було майбуття.
Вітчизна:
З такими героями не страшно мені,
Вірю не буду палати у вогні.
Скоро мир настане для всіх:
Для стареньких та малих.
Перестануть плакати діти,
Перестануть оселі горіти.
Вчитель: Діти, ми живемо з вами у часи, коли слова "армія," "захисник", "мужність", "самопожертва", "подвиг", перестали бути просто словами. Вони наповнилися новим значенням, бо зараз, коли ми сидимо за партами, на сході нашої України тисячі чоловіків та жінок стримують ворога, віддають життя за те, щоб ви могли жити у вільній країні, щоб ви могли бути щасливими, мріють повернутися додому з перемогою. Ці сміливці - захисники Вітчизни.
- Наближається 6 грудня, велике свято. Хто знає, як називається це свято?
- Дійсно, так. День Збройних сил України. Солдати та офіцери нашої Армії є справжніми захисниками Вітчизни. Ми вдячні цим людям, але саме 6 грудня маємо можливість ще раз вклонитися їм за їхній подвиг, подякувати за мирне небо над нами і подарувати їм тепло наших сердець, зробити їм сюрпризики.
Перегляд фільму "Привіт, солдате"
Уявляєте яким дивом буде для них отримати привіт від дітей країни, підтвердження , що їх люблять та пам'ятають
- До цього свята підготовку почали заздалегідь: написали колективний - лист - привітання воїнам АТО, разом з мамами спекли смаколики, придбали чай.
- А сьогодні на уроці ми зробимо солдатам подарунок - оберіг, який покращить настрій, нагадає про те, як ми на них чекаємо, як ми хочемо, щоб війна скінчилася і настав мир. -А хто знає, якого птаха називають символом миру?
- Давайте перевіримо.
Театр тіней.
- Коріння того, що голуб - символ миру, йдуть ще в Древній Єгипет, коли птахів приручили. Любителі-голубівники виявили чудову особливість цих пернатих: вони завжди поверталися додому. У багатьох культурах голуб вважався символом чистоти і благородства, а в християнській релігії був носієм Доброї Новини. А інші народи вважали цю птицю настільки непорочною, що в неї не здатна була перевтілитися жодна найзліша сила. При такій кількості позитивних якостей "Перната" емблема, втілення всього самого світлого і чистого на Землі, не могла не стати ще й символом миру.
Розпряміть долоньки, з'єднайте ліву та праву основаннями великих пальців і ви отримаєте свого голуба миру. Саме його ми й будемо сьогодні виготовляти на уроці. Але голуб цей буде незвичайним. Він - святковий! А на свято прийнято дарувати...квіти. І цей голуб повинен нагадати нашим воякам, що на них дуже чекають вдома.
ІІІ Відбір матеріалу та інструментів.
- Працювати ми будемо з кольоровим папером. Давайте пригадаємо, які властивості має папір?
Сьогодні для виготовлення нашого оберегу нам потрібні будуть не всі властивості, а лише ось ці.
( Прибираю зайві)
Оберемо інструменти для нашого уроку. Попрацюємо у групах. Коли група закінчує, представник її виходить і бере картку із зображенням інструменту, який вгадала група.
І група: відгадає загадку і скаже нам перший потрібний інструмент:
Майстер викував уміло
Два однакових ножі,
Дуже зустрічі зраділи,
Обнялись, і роз'єднати
їх уже ніхто не зміг.
Підкажіть, як називати
Почали відтоді їх? (Ножиці)
ІІ група: складе мозаїку і назве другий інструмент.( Клей)
ІІІ група: відгадає переставлянку і назве нам третій інструмент.(Олівець)
Вчитель: Дякую всім групам за роботу. Повторимо правила користування інструментами.
ІV Повторення техніки безпеки, правил роботи
Перегляд фільму "Техніка безпеки"
Повторюємо правила виготовлення поробок. Перегляд презентації "Якість робіт"
Робота в парах:
Завдання: поєднати назву з визначенням на листочках.
V Словникова Вікіпедія:
Шаблон – зразок, який допомагає розмічати деталі. Його обводять по зовнішньому контуру.
Контур – край предмета, який зображують суцільною лінією.
Симетричними ми називаємо такі фігури або предмети, що складаються з рівних однакових частин.
Паперопластика — це конструювання об’ємних та напівоб’ємних форм з паперу шляхом складання, скручування, згинання, вирізування, прорізування, гофрування, склеювання тощо.
Перевіряємо на дошці.
Фізхвилинка "Якщо ми щасливі"
- А тепер я запрошую на наш урок справжню майстриню паперопластики ..., яка і навчить вас робити чудовий оберіг, про який ми так багато говорили на уроці.
VІ Демонстрація роботи
VІІ Ознайомлення дітей з технологічною картою
VІІІ Робота над виробом
ІХ Оцінювання виробів.
Діти, на столі стоїть три коробочки. В одній з них лежать червоні сердечки. Коробочка підписана "Бездоганна робота" У другій - сині сердечки , надпис "Гарна робота, але..." у третій - жовті і надпис "Ще треба потренуватись." якщо ви закінчили роботу, порівняйте її зі зразком, оцініть і візьміть сердечко з тієї коробочки, яка для вас підходить і вже із сердечком підійдіть до столу вчителя.
Х Підсумок уроку.
У посилку обереги
із любов'ю ми складаємо.
Наших воїнів - героїв
з задоволенням вітаємо.
Хай поробка нагадає
їм про рідну Україну,
про доріженьку додому,
куди серденько полине.
І про те, що вдома - рідні
Дуже, дуже їх чекають.
Ну а наші голубочки,
Хай життя їм зберігають.
- А зараз, діти, наш найголовніший гість. Справжній герой, який воював у зоні АТО, мужня людина .... Саме його ми вітаємо із наступаючим Днем Збройних сил України. (Діти вручають квіти та подарунок) і просимо передати нашу посилочку його побратимам, з якими .... не втрачає зв'язок. Слово герою...
- На згадку про сьогоднішній урок даруємо і нашим гостям обереги.
ІХ Прибирання місць дітьми
Нехай вам щастить! Урок закінчено.
(Якщо залишиться час: рефлексія "Мій настрій після уроку")
Додатковий матеріал:
Відгадай, що це: «Два кінця, два кільця, а посередині цвях»? Звісно ж, ножиці! Історія їх виникнення дуже цікава. У VIII ст. якомусь майстрові поталанило з’єднати два ножі за допомогою стержня-цвяшка, держаки загнути кільцями. Вийшли ножиці, які майже не відрізняються від сучасних.Найдавніші ножиці в Східній Європі були знайдені під Смоленськом. Учені визначили, що ними працювали кожум’яки Київської Русі у X ст. Ножиці виготовляли із заліза, сталі і срібла. Леза загартовували, щоб вони мали стабільну міцність. є чимало різновидів ножиць. Ними підстригають кущі, обрізають дерева; ними працюють перукарі, швачки, закрійники, будівельники... У Німеччині винайшли ножиці-велетні, якими розрізають автомобілі. є електричні ножиці, що ріжуть товсту шкіру, гуму, лінолеум і навіть пластик зі швидкістю 20 метрів на хвилину. У сучасних швацьких майстернях працюють найсучасніші лазерні ножиці. За 1 хвилину вони розрізають 60 метрів тканини.
Перший папір до нас завезли дуже давно. Його в Китаї приблизно в 105 році винайшов такий собі Цай Лунь. Цей чоловік придумав спосіб робити папір із кори шовковиці. Китайці товкли цю кору у воді, потім виливали суміш на підноси, на дні яких знаходилися довгі вузькі смужки бамбука. Коли ж вода стікала, м’якенькі аркуші клали сушитися на рівну поверхню. Зазвичай для цього використовували бамбук і старі ганчірки. Ось так із кори отримували папір. Оскільки китайські торговці подорожували в далекі країни, вони й передали свій секрет в Іспанію, а вже звідти мистецтво робити папір розійшлося по всьому світі. Щоб людина навчилася робити папір, на якому ми зараз пишемо та на якому друкують сучасні книги і газети, знадобилося багато часу. І, виявляється, папір можна робити з дерева, ганчірок і навіть… зі старого паперу – макулатури. Тож цю таку потрібну нам річ можна використовувати двічі! Та вам, напевно, цікаво, як же роблять папір сьогодні? Зараз ми обов’язково про це дізнаємось. Ви вже, мабуть, здогадались, що папір виготовляють на паперових фабриках. І сьогодні основною сировиною для його виробництва є деревна целюлоза. Що це за целюлоза така, запитаєте ви? Щоб її отримати, використовують лісові породи дерев: найчастіше ялину, сосну та березу, але можна також евкаліпт, тополю, каштан та інші дерева. На фабриці машини здирають із дерев кору та подрібнюють їх на друзки. Щоб зробити звичайний папір, наприклад, для газет, деревину подрібнюють до крихти і змішують цю масу з водою. От ця суміш і зветься целюлозою. Такий папір є досить міцним, 12 але щоб він був ще міцнішим і підходив для книг, брошур і модних журналів, целюлозу виготовляють хімічним способом. Для цього тріски сортують за розміром на спеціальних ситах і відправляють варитися. Варять дерево у спеціальних машинах, куди додають кислоту. Потім розварену деревину очищують. До паперової маси можуть додавати макулатуру, але лише після видалення з неї чорнила. Також сюди можуть додавати деякі додаткові речовини. Наприклад, клей, завдяки якому папір відштовхує вологу. Або смоли – тоді написане на папері не розтікається і легко читається. Отже, паперова маса з усіма домішками, перетворена в таку собі кашку, потрапляє в спеціальну машину. Спочатку кашку виливають на сітку цієї машини, яка постійно переносить паперову кашку вперед. Там з волокнистого матеріалу видаляється вода і вже формується паперовий лист. От така паперова стрічка проходить через багато валиків. Одні віджимають воду, інші висушують папір, треті – полірують, щоб він був гладеньким і вам було приємно на ньому писати. Потім ще декілька етапів обробки, і ось, нарешті рівна біла стрічка виходить з машини і намотується на величезний рулон. Так, це вже готовий папір, який лишається тільки відвезти до друкарні та порізати на листи потрібного розміру. Ось таким чином, переходячи з машини в машину, дерево перетворюється на білий і чистий папір. І наостанок ще кілька цікавеньких фактів. Для виготовлення 1 тонни паперу потрібно приблизно 17 дерев. А з 1 тонни паперу можна зробити близько 30 тисяч звичайних учнівських зошитів!
Трохи з історії виникнення паперу:
Шумери, вавилоняни та ассирійці писали кістковими паличками на таблицях з сирої глини.
Давні єгиптяни винайшли папірус. З нього робили тонкий світло-коричневий матеріал, який згодом згортали в трубочку.
В Індії папір виготовляли з пальмового листя. Його обрізали до потрібних розмірів, вимачували, кип’ятили та висушували.
На Русі писали на корі звичайної берези – бересті. При розкопках в Новгороді археологи знайшли потьмянілі берестяні грамоти.
Вперше папір був виготовлений з ганчір’я, кори або бамбуку в Китаї в 105 р. до н. е. В Європу папір прийшов від арабів.
Привіт, Солдате! Ти мене не знаєш,
Я просто дівчина, живу собі як всі,
В моєму місті тихо, не стріляють.
Але війна торкнулася душі!
Чому пишу тобі? Бо серце просить,
Бо я так звикла і вірші, що на душі,
Я викладаю на листі!
В моїй країні сльози, біль і розпач,
І так нестримно пишуться листи.
Ти зараз там на сході України,
Душею б’єшся на передовій,
Там дуже страшно,постріли лунають,
Та не здаєшся ти, ідеш вперед!
Ідеш у бій і остраху не маєш!
Ти борешся за волю України,
За незалежність та її життя,
І за майбутнє кожної людини,
а серед них живу і я!
Ти тільки повернись благаю, чуєш,
Ти не лети далеко в небеса,
Бо тут на цій землі тебе чекають
Батьки, родина... Вся сім`я.
І вся країна молиться за тебе,
Щоб швидше повертався ти живий,
І я також щодня молюся небу,
Аби в моїй країні настав мир...
Я сподіваюсь ці рядки почуєш,
А може прочитаєш у листі,
Я дякую тобі за те, що захищаєш,
Мою країну... Дякую тобі!..