Урок. «Петрарка «Книга пісень». Любов Петрарки до Лаури як джерело його інтимної лірики».

Тема: «Петрарка «Книга пісень». Любов Петрарки до Лаури як джерело його інтимної лірики».

Мета: створити атмосферу психоемоційного сприйняття поетичних шедеврів  Франческо Петрарки; познайомити  учнів з незвичайною історією кохання поета, узагальнити знання про творчість Ф.Петрарки  як творця нової, психологічної лірики;сприяти пізнанню учнями вічних цінностей, вплинути на формування ціннісних орієнтацій школярів; розвивати навички аналізу ліричних творів, монологічне мовлення,виразне читання; виховувати благородні людські почуття.

Обладнання: портрети поета, Лаури,репродукції картин Рафаеля, Леонардо да  Вінчі із зображенням Мадонн, символи уроку, тексти сонетів, портрети світових сонетярів – Данте, Дж. Боккаччо, В.Шекспіра, А.Міцкевича, Дж. Г.Байрона, І.Франка, Лесі Українки, аудіозапис музики «Аве, Марія».

Тип уроку: урок формування знань, умінь та навичок.

 

Хід уроку

І. Підготовка до сприйняття нової теми

Вступне слово вчителя.

Любов всевладну. Непоборну.

Любов у ревнощах і муках.

Любов у радості й зітханні,

Любов у горі і розлуках.

  - Любов, кохання…Ніхто і ніколи не в змозі до кінця пояснити цю велику загадку життя. Тисячоліття її прагнули розгадати мудреці всього світу, найкращі поети оспівували кохання, намагаючись проникнути у його глибини.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

•  Спробуємо розгадати й ми, адже тема нашого уроку:

Багатство людської душі, краса і щирість людських почуттів, оспівування кохання в « Книзі пісень». Любов Петрарки до Лаури як джерело його інтимної лірики. 

ІІІ. Формування знань, умінь і навичок.

1. Обговорення епіграфа до уроку

Найбільшою винагородою у своєму житті Петрарка вважав кохання, подароване йому Богом. « Співати по-новому про Любов я прагну», - проголосив митець. Ці слова будуть епіграфом нашого уроку.

2.Асоціації до слова

• Які асоціації пов'язуємо зі словом любов, кохання?

(Замилування коханою, радість, щастя, краса,страждання, нерозділене почуття, збірка «Книга пісень»).

3.Повторення вивченого матеріалу

• А кому присвячена ця збірка?(Лаура – її ім'я перегукується зі словом «лавр», що був символом поетичної слави, та «ль'аура» - подих вітерця, що підкреслює ніжність, золото).                                                                            - З яких частин вона складається? ( «На життя донни Лаури» та  « На смерть донни Лаури»).                                                                                        - Із скількох віршів вона складається?( 366 віршів – по одному на кожен день: 317 сонетів, 29 канцон, 9 секстин, 7 балад,           4 мадригали).
• Отже, 317 сонетів оспівують любов  Петрарки до Лаури.

ЛЮБОВЕ!

Тож скільки літ тобі, а чи віків?

Скільки сердець уже ти полонила?

Скільки доріг в єдину ти звела?

Скількох людей радіти й плакати навчила?

• Як з'явилося це почуття розповідає одна із легенд.

4.Повідомлення учня за індивідуальним завданням                    

Легенда про любов

      …Коли Бог створив світ, він навчив всі живі істоти продовжувати свій рід – народжувати подібних собі. Поселив Господь чоловіка й жінку в полі, навчив їх будувати курінь, дав чоловікові в руки лопату, а жінці – жменю зерна.

• Живіть, продовжуйте свій рід, - сказав Бог,- а я піду по господарству. Прийду через рік, подивлюся, як ви тут…

       Приходить Бог до людей через рік з архангелом Гавриїлом. Приходять рано-вранці, до сходу сонця. Бачать – сидять чоловік і жінка біля куреня, перед ними дозріває хліб на ниві, біля куреня колиска, в якій сидить дитина. А чоловік та жінка дивляться то на рожевий схід сонця, то в очі один одному. І в ту мить, коли їхні очі зустрілися, Бог побачив в них якусь невідому силу, незрозумілу йому красу. Ця краса була прекраснішою неба, землі і зірок. Ця краса дуже здивувала Бога.

• Звідки вона взялася і що воно таке –ця краса?

-Це кохання,- сказав архангел Гавриїл.

- Що таке кохання, - запитав Бог.

Архангел стинув плечима. Бог підійшов до чоловіка, торкнувся його плеча своєю рукою і сказав:                                                                          

- Навчи мене кохати, чоловіче.                                                                        

Але чоловік навіть не помітив дотику Господньої руки. Він дивився в очі жінки –своєї дружини, матері його дитини. Бог розгнівався і сказав:

• Так, значить, ти не хочеш навчити мене кохати, чоловіче? З цієї хвилини старій. Кожен рік життя нехай забирає по краплині твою молодість і силу. Нехай всихає твій розум, нехай порожнім робиться твоє серце. А я прийду через 50 років і подивлюся, що залишилося у твоїх очах. 

Минуло 50 років. Прийшов Господь знову. Дивиться: замість куреня стоїть хата біленька, на пустирі виріс сад, на ниві колоситься пшениця, сини поле орють, дочки льон збирають, а онуки граються в садку. Біля хати сидять бабуся і дідусь, дивляться в очі один одному. І побачив Бог в їхніх очах красу ще більш могутнішу, вірну. Це розсердило Бога ще більше.

• Мало тобі старості, чоловіче? Так помирай же. Помирай в печалі по життю своєму і своєму коханню, йди в землю. А я прийду і подивлюся, у що перетвориться твоя любов.

Прийшов Бог через три роки і бачить: сидить дідусь біля маленької могили, очі в нього засмучені, але в них ще більша і не зрозуміліша для Бога краса. Вже не тільки любов і вірність, але й пам'ять серця побачив Бог. Підійшов він до чоловіка і сказав:                                  

•  Дай мені цю красу. Що хочеш за неї проси.                                   

  – Не можу, - відповів чоловік. – Ця краса дісталася мені дорогою ціною. Ціна їй – смерть, а ти – безсмертний.

• Дам тобі безсмертя, дам молодість.
• Ні, не потрібно. Ні вічна молодість, ні безсмертя не зрівняються з коханням, - відповів чоловік.                        

Ось що таке кохання. Це вічна краса і безсмертя, це сила і велич людини, це вірність і пам'ять серця. Ми старіємо і помираємо, але кохання залишається вічно. ( «Позакласний час», №15-16,1999р.)

Любове!

Це ти покликала на вранішні дуелі,                                                                                 Це ти художнику подарувала акварелі,                                                               Це ти…Це ти зробила Беатріче і Лауру,                                                         Це ти, спокуснице, приносиш радість і зажуру.

5.Слово вчителя

           Через час і простір до нас дійшли витвори геніального Франческо Петрарки. Найпоетичнішою сторінкою його творчості є сонети, які відкривають вищий етап у розвитку доби Відродження. І хоч від часу їхнього народження минуло майже 800 років, сонети приваблюють і досі дивують нас філософською глибиною, емоційністю, довершеністю. У них звучить тема любові, смутку, відображені роздуми про життя. Кожен рядок сонета – це чутливе серце поета. 

Що ж таке сонет?

    6. Засвоєння літературознавчих термінів

               Історія сонета налічує майже 800років.Слово «сонет» походить від італійського SОNЕТТО, SОNОRЕ – звучати, дзвеніти.

   Сонет – один із жанрів лірики, що має свої канони – суворі поетичні правила. Його строфічна форма складається із 14 рядків – двох катренів (чотиривіршів)- це зав'язка, або заспів, і двох терцетів (тривіршів) – це розв'язка,  або виспів.

У першому чотиривірші ставиться тема(теза), у другому – тема поглиблюється, потім відбувається злам; у перший тривірш включається тема, протилежна тій, яка фігурувала спочатку (антитеза); останній тривірш розв'язує це протиріччя.

Катрени мають рими – абба, абба або абаб, абаб.       

Терцети – вгв, дгд.або ввг, ддг.

Іван Франко писав, що сонети – водночас раби і пани. Раби, бо форма сонета -14 рядків – наче пута, уніформа для рекрута. А пани, бо сонет – «гарний цвіт, що не приносить плоду».Зате який простір для думки, яка сила впливу на почуття людини!

Розрізняють сонети італійський і англійський. Схема італійського сонета – 4,4,3,3,  схема англійського – 4,4,4,2.

 

Структурні ознаки сонета:

• чітка повторюваність рим; 
• стала система римування;
• постійний розмір;
• чіткий поділ на строфи;
• стабільний обсяг (14 рядків);
• обов'язкова відсутність повтору в тексті слів, окрім сполучників, часток, займенників, якщо цей повтор не продиктовано авторським задумом;
• тематика – людина з її діяннями, почуттями, духовним світом; природа навколо людини; суспільство.
• Чому саме катрени ( чотиривірші) обрав Петрарка? ( Катрени – символ матеріальних елементів, з яких складається світ: земля, вода,  вогонь і повітря.
• А що символізують терцети? ( Терцети – символ духовності і втілювали ідею триєдності Бога – Отець Бог, і Син,  і Дух святий).         
• Якими геометричними фігурами можна зобразити сонет? (Два чотирикутники і два трикутники – це шлях від матеріального до духовного).

  Сонет – це поєднання глибокої думки і почуття. За формою  він може бути роздумом, портретом, пейзажем, гімном, одою.

•  А хто творив сонети?(Данте Аліг'єрі,  Джованні Боккаччо,Франческо Петрарка,  Вільям Шекспір,  Адам Міцкевич, Йоганн Вольфґанг Ґете, Джордж Гордон Байрон, Іван Бунін, Ігор  Северянін, Пантелеймон Куліш, Іван Франко, Леся Українка та інші).
• Ніколя Буало – теоретик літератури класицизму стверджував, що «добре написаний сонет варт цілої поеми». В цьому допоможе переконатися сонет  «Благословенні  будьте день і рік, і мить, і місяць, і місця урочі…»

8. Методика взаємного аналізу поезій.                                 

Виразне читання сонета напам'ять ученицею.(Домашнє завдання).

• Який настрій цього вірша? (Це своєрідна молитва душі і серця до коханої жінки).                                                                                                                     - Чиї очі спостеріг ліричний герой? Коли?( 6 квітня 1327 року в соборі святої Клари зустрів жінку, яку покохав і прославив у своїх сонетах).
• Відомо, що Петрарка сприймав любов то як найвище благо, то як гріховне почуття. Як такі суперечливі погляди на кохання позначилися на вірші? (Кохання – це найвища цінність, а водночас і «солодкий біль», «серця рани», «неподільна радість». Але ліричний герой приймає все це й не відмовляється від кохання).
• Як змальовано ліричного героя? (Він по-лицарськи милується прекрасною дамою. Це поклоніння коханій).
• Сонет – це витончене поєднання думки й почуття. Які думки й почуття висловлені у ньому? (Думки про кохану виливаються у гімн цьому високому почуттю).
• Яким є ставлення ліричного героя до коханої? (Він говорить про неї з піднесенням, схиляється перед нею).
• Які синтаксичні конструкції використовує автор? (Кожен із чотиривіршів закінчується окличним реченням. Це відповідає загальному настрою вірша).
• Яка кількість рядків у вірші? ( 14, що відповідає вимогам сонета).

Схема  римування: абба,абба, вгв, гвг.

• За формою сонет №61 - ?( Сонет –гімн).

Аналіз сонета №132   «Як не любов, то що ж це бути може…»

 Виразне читання сонета напам'ять ученицею.

 

• В сонеті №132 відбилася суперечка Петрарки із самим собою про природу його кохання. Якщо любов - це благо, то чому воно несе журбу? А якщо зло, то чому кохання таке солодке? Петрарка підкреслює суперечливий, подвійний характер земного кохання. Доведіть це.

Дослідницьке завдання.

(Петрарка розкриває подвійний характер земного кохання через низку дивовижних образів-протиставлень(антитез): любов-це «живлюща смерть», «втіха навісна». Для зображення свого внутрішнього стану поет використовує також антитезу – «палаю в стужу», «в спеку весь дрижу». Суперечливість кохання підкреслюється за допомогою порівняння: «Неначе в просторінь морську без краю в човні хисткому рушив без керма»).

 

• Що символізує образ човна? (Ще з давніх часів античності (наприклад, у Горація) образ хисткого човна уособлював долю людини, яка втратила надійну опору в житті).                                                                                                     - Які моральні проблеми ставить перед людиною земне кохання? (Він не має духовної втіхи, підтримки, не звертається до Бога, не керується розумом, тому подібний до човна без керма. Від кохання втрачають розум. А ще кажуть, що любов сліпа).

        -   Та попри всі муки і жалі, кохання миле і жадане ліричному герою Петрарки, воно для нього джерело щастя, радощів, заохочує до благородних вчинків.

- Які художні особливості використовує автор? ( Риторичні запитання, риторичні окличні речення – «Але ж муки ці солодкі, Боже!)

- Хто був еталоном краси в епоху Середньовіччя, Відродження?( Зв'язок з епіграфом кроку).

       Повідомлення учениці :

«Художники епохи Відродження»(Леонардо да Вінчі «Мона Ліза», Рафаель Санті «Сікстинська Мадонна»)

Аналіз сонета №162 «Щасливі квіти й благовісні трави»

Виразне читання сонета напам'ять ученицею..

• Які епітети використано у сонеті? ( Щасливі квіти, благовісні трави).
• А порівняння? ( Віти, наче пави).                                                       
• Метафори? (О ріки голубі, ви омиваєте Лаури очі, їх блиск перебираючи собі).                                                                                                          
• Яка схема римування? (абба, абба, вгв, гвг).
• Що відчуває закохана людина?
• А квіти і кохання мають зв'язок?

Легенда про троянди. (Розповідь учениці).

 Аналіз сонета « Де погляд ніжний, де чарівний вид…»

Виразне читання сонета напам'ять ученицею.                                                                           - Яка головна думка твору? (Переживання ліричного героя, його внутрішня боротьба).

• З якою метою автор використовує питальні речення? (Питальні речення перераховують достоїнства коханої).
• Які художні засоби використано у перекладі для створення образу коханої? (Анафора - єдинопочаток. Епітети – погляд ніжний, постать горда…Антитеза - де сміх, що жалить того, хто набрид?
• Які  особливості

Жінки, оспівані митцями. (Домашнє завдання). Демонстрація ілюстрацій.

• Як ви вважаєте, чи минула епоха жінок, оспіваних митцями?

Відповіді учнів.

• Перекладач сонетів – Дмитро Паламарчук  - стверджував, що «сонет – це найменший драматичний твір». Обміркуйте свою точку зору після почутого сонета.

Аналіз сонета «Ні зір ясних мандрівні каравани…»

Виразне читання сонета напам'ять ученицею.                                                       - Який настрій сонета?(Сумний, бо кохана Лаура померла).                                    - Як тепер сприймає світ ліричний герой? ( Надзвичайно сумно, бо «згасло сонце і померкло все». Кохана для поета – сонце. Згасло сонце – це символічний образ передчасної смерті Лаури).                                                       

- Знайдіть рядки, в яких Петрарка говорить як особа духовного стану?(«Я кличу смерть, щоб ту зустріти знов».                                                                          

– Чому земну жінку оспівує поет? ( Це результат синівської любові до матері,  якій Петрарка присвятив свої перші вірші. У вірші було 38 рядків, бо саме стільки прожила на світі жінка, про яку поет сказав, що «була вона найкращою з матерів, яких я будь-коли бачив»).

• Петрарка запевняв, що повага до людини починається з поваги до жінки, матері, сестри, коханої. А кохання без поваги – це ангел з одним крилом. Кохання без поваги недовговічне. Петрарка поважав, любив і прославив свою Лауру, своє земне кохання по-новому.
• Думки учнів.

             Кохання Петрарки і Лаури – незбагненне. Тому вслід  за Володимиром Сосюрою скажемо:

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

Лиш приходить подібне кохання.

В день такий розцвітає весна на землі

І земля убирається зрання.

 ІХ. Закріплення знань, умінь і навичок.

1.Творча пауза: складання сенканів ( в парах). «Лаура», «Ліричний герой» або «Перлини кохання»

   2.Інсценізація. «Прощання».

Лаура. Тебе немає поряд, Франческо! Твоя безсмертна кохана помирає, Петрарко, твоя свята!..Ти оплакуєш не мене, ти оплакуєш власний біль. Ти кохаєш не мене, ти кохаєш ту любов, яку до мене відчуваєш. Якщо я помру, ти будеш знову знаходити мене в кожному лавровому кущі, в кожній хмарі. Твоє вухо чутиме в кожному пориві теплого вітерця мій ніжний голос. Я вчилася говорити твоєю мовою, дихати, страждати і любити. Чи жила я? Чи ти мене вигадав?                                                                                                                                   

Петрарка. Лаура, яку я так довго прославляв, славна душею своєю, з'явилася переді мною вперше на зорі моєї юності, 6-го квітня 1327 року, в церкві святої Клари в Авіньйоні, о першій годині. І в тому ж місті, в тому ж місяці, 6-го числа, о першій годині, 1348 року, ця небесна лампада погасла, коли я був у Вероні, не знаючи нічого про моє нещастя. У Пармі  дізнався я цю плачевну новину з листа  друга мого Людовіка, того ж року, в травні, зранку. Її чистісіньке, її чарівне тіло лежало  в день її смерті  церкві кармелітів. Я впевнений, що її душа повернулася на небо, звідки прийшла. 

• Петрарка дев'ять років оплакував смерть Лаури. Жодна земна думка не затьмарила його печалі. Він жив у небесах: там був його розум, його серце, там була його Лаура!

Петрарка. Прекрасна її душа перенеслась на  небо. Але я, нещасний, не можу любити без неї ні смертного життя, ані самого себе! Лаура, тебе закликаю зі сльозами! Сльози – моя остання утіха; вони мене підкріплюють у жалю. Її образ є для мене одного ( бо хто міг обожнювати її,  так як я?).Божественний образ, її миле ім'я, яке відлунює так солодко  моєму серці, ви – єдині підпори слабкого мого життя…».

Лаура. Я бачу всі твої страждання. Повір мені, за тобою одним зітхає твоя мила Лаура і благає тебе: нехай буде голос твоїх пісень ще звучніший, ще миліший, якщо солодкими і дорогими були мої очі твоєму серцю! 

 V.Підсумок уроку.

1.               Слово вчителя.              

         21 рік Франческо кохав цю біляву красуню з чорними очима, хоча та і була заміжня, мала 11 дітей. Лаура була недоступною. Гімни Петрарки не зворушили її серця. Поет любив Лауру духовною любов'ю.

2. На могилі поета є напис: « Тут його немає, шукайте його серед живих, серед тих, хто його шанує».                                                                            

Як ви розумієте ці слова?

3. Оцінювання діяльності учнів.

 VІ. Різнорівневе домашнє завдання.

1.Повправлятися у виразному читанні сонетів (на вибір).

2.Проілюструйте  сонет Петрарки або рядки із сонету( за вибором).

3.Скласти кросворд за творчістю Петрарки.

4. Дати відповідь на «Лист до нащадків» Франческо Петрарки.

• Кохання і любов – категорії вічні. Незважаючи на всі біди, злигодні, катаклізми, у світі владарює чистота, честь, гідність і любов.

Хочеться вірити, що в душі кожної дівчини житиме Ярославна, а ставлення хлопців до дівчат буде лицарським. Упевнена, що кожен із вас напише свою історію кохання.