Урок "Петриківський розпис і основи композиції. Розпис української печі.

Ліцей №2 імені А.П.Бахути

 Новокаховської міської ради

Вчитель: Сковородка О.П.

 

Тема: Засоби виразності декоративного мистецтва: візерунок і форми.

Розпис української печі.

 

Мета: навчальна – сформувати уявлення про народний розпис; вдосконалити навички     виконання елементів петриківського розпису;

           розвиваюча – розвивати відчуття композиційної цілісності твору народного мистецтва;

           виховна – виховувати любов до традицій українського народу.

 

Тип уроку: комбінований.

Техніка виконання: розпис.

Матеріали: ілюстрації зразків петриківського розпису, папір, фарби, олівець.

Місце проведення : кабінет обр. мистецтва.

 

Вузлики на пам’ять.

Розпис – це декоративна композиція, яка створюється за допомогою фарб на різноманітних частинах архітектурних споруд, предметах та виробах декоративно-прикладного мистецтва.

 

 

ХІД УРОКУ

 І. Організаційний момент

Підготувати до роботи відповідні матеріали.

 

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

 Слово вчителя.

 Сьогодні у нас урок незвичайний, цікавий і пізнавальний. На  уроці нам будуть потрібні: голова – ми будемо думати;

                очі – будемо дивитися;

                вуха – слухати;

                губи – будемо говорити, посміхатися, відповідати;

                руки – будемо творити.

 

ІІІ.  Актуалізація опорних знань і вмінь

Опитування.

- Що таке декоративно-прикладне мистецтво? ( вид образотворчого мистецтва, який об’єднує твори, виконанні на предметах, матеріалах, що використовуються в побуті).

 

- Які види декоративно-прикладного мистецтва ви знаєте? (вишивка, ткацтво, писанкарство, різьблення по дереву, килимарство, гончарство, ковальство).

 

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

 Одним із поширених видів народного мистецтва , що здавна існує та розвивається на Україні, є декоративний розпис.

 Ви запитаєте, навіщо наші пращури виконували розпис в інтер’єрі житла? Мабуть, для того, щоб прикрасити своє житло, щоб до оселі завітало свято, було красиво і затишно. Одним із різновидів розпису є настінний. Розписи різноманітні за сюжетом, стилем і технікою ви конання.

 Сьогодні на уроці, спираючись на традиції українського народу, вам потрібно виконати ескіз розпису української печі, використовуючи елементи петриківського розпису.

 

V. Вивчення нового матеріалу

Слово вчителя.

 З давніх-давен на теренах України під час оздоблення осель народні майстри виконували настінний розпис. Тлом для розпису були піч, комини, сволоки, стіни.

Розпис – це декоративна композиція, яка створюється за допомогою фарб на різноманітних частинах архітектурних споруд, предметах та виробах декоративно-прикладного мистецтва.

 Дослідження археологів свідчать, що навіть доісторична людина намагалася прикрасити своє житло: червоною вохрою розмальовані кістки мамонта з розкопок мізинської стоянки. У період трипільської культури геометричним орнаментом люди прикрашали вікна.  У пізніший період в оселях зображали сонце , місяць, зірки, рослинні орнаменти (квіти, вазон, виноград тощо). Оскільки наші пращури були віруючими людьми. Вони у своїх розписах використовували релігійні мотиви, символи-обереги. На жаль, багато творів утрачено, адже настінний розпис недовговічний.

 Центром  виникнення декоративного розпису в Україні є с. Петриківка.

 

( Повідомлення учнів)

Петриківський розпис має давню історію. На початку ХVІІІ ст.. там, де річка Чаплина впадає в старе русло Орелі, виникло поселення, назване пізніше Петриківкою. Як і в інших місцевостях, тут побутувала традиція розмальовувати до свят ззовні та всередині хати-мазанки. Ці розписи створювалися селянами без ескізів, без попереднього рисунка на стіні олівцем. Займалися розписами переважно жінки. Розписи на хатах приурочували до свят (Різдва, Пасхи, Тріїці, Покрови), а також весілля або збирання врожаю. Старі розписи майже ніколи не забілювалися повністю, але поновлювалися. Зовсім нові робили один раз на 3-4 роки.

Більшість фарб, що їх використовували для настінного розпису, брали з природи (глина, сажа, соки рослин).

 

 (Продовжує вчитель)

За композиційною будовою твори народного розпису можна поділити:

на симетричні (відносно центру композиції);

асиметричні (зображення розташоване зліва на право);

центральні ( основне зображення розміщене по центру, а навколо нього – рослинний орнамент, бігунець).

Для виконання розпису майстер мусив досконало володіти технікою, адже виправлення в такій роботі неможливі.

Для того щоб виконати розпис потрібен інструмент, без якого не один розпис неможливо виконати, відгадайте його

Дерев’яний та верткий,

Має хвостик хутряний.

На папері походив,

Кольоровий слід лишив.

                       (Пензлик)

 Для розпису готували спеціальні пензлі з котячої вовни.

 

VІ. Постановка практичного завдання

Розповідь учителя.

 Для опанування техніки петриківського розпису необхідно оволодіти чотирма типами мазків. Їх традиційна назва «гребінчик», «зернятко», «горішок», «перехідний мазок».

Сьогодні ви маєте виконати ескіз розпису української печі, використовуючи елементи петриківського розпису. Роботу будемо виконувати в такій послідовності.

 

                        Учні виконують ескіз у такій послідовності:

Вибір форми та розміру ескізу.

Визначитися, де буде розташований композиційний центр.

Обрати елементи розпису, їх розміри та форму.

Визначитись із кольоровою гамою композиції.

За допомогою пензлика та фарб нанести елементи розпису на контури печі.

 

 

VІІ. Виконання практичного завдання

 

1.Підготовчі вправи.

 

«Гребінчик» - мазок, який починається з потовщення. Його роблять натиском пензля і закінчують «тоненьким вусиком» за допомогою легенького дотику кінчика пензля.

«Зернятко» накладається дотиком пензля від кінчика до основи. Мазки «зернятка» покладені по обидва боки стеблини, нагадують колосок.

«Горішок» складається з двох гребінчикових мазків, вигнутих півлунками й поставлених один проти одного. Заповнивши місце між ними, отримаємо зображення лісового горіха.

«Перехідний мазок» накладається двома фарбами. Сухим пензлем беруть одну, потім іншу фарбу. На папері залишається слід спочатку від однієї фарби, що плавно переходить в іншу.

 

2.Розпис української печі.

(Під час роботи вчитель допомагає вирішити проблемні ситуації, які виникають у дітей).

 

 

VІІІ. Закріплення нових знань і вмінь

1.Опитування.

Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?

Що таке розпис? 

Як називається село, яке прославилося своїми мальованками?

Які елементи петриківського розпису ви запам’ятали? Перелічіть.

 

2. Аналіз та оцінка діяльності учнів на уроці.

 

ІХ. Підсумок уроку. Рефлексія.

Що ми сьогодні малювали?

Що нового дізналися?

Що з сьогоднішнього уроку ви:

знаєте?

умієте?

цінуєте?

 

Заключне слово вчителя.

Ось ви і познайомилися з петриківським розписом, вчилися перетворювати світ за законами краси, вдосконалили навички виконання елементів петриківського розпису. Хоч на короткий час ви стали майстрами розпису, і ваша уява літала по чудовій країні народного мистецтва . Успіхів вам, і хай ніколи не зникає бажання творити красу.