Тема уроку " Пісня – душа народу. Історичні пісні"
Мета уроку: ознайомити учнів із поняттям «історичні пісні»; розкрити значення народної пісні у житті людини; надати знання про жанр інтродукції до опери на прикладі музики М. Лисенка; розвивати вокально-хорові навички, вміння аналізувати-інтерпретувати музичні твори, давати характеристику засобам виразності історичних пісень; виховувати інтерес до народної творчості, оперного жанру, музики композитора М. Лисенка
Відкритий урок
на тему:
«Пісня – душа народу. Історичні пісні».
( 5 клас)
Підготувала
вчитель музичного мистецтва
Розвадівського ЗЗСО I-III ступенів
Росяк Оксана Михайлівна
Тема Пісня – душа народу. Історичні пісні
Мета Ознайомити учнів із поняттям «історичні пісні»; розкрити значення народної пісні у житті людини; надати знання про жанр інтродукції до опери на прикладі музики М. Лисенка.
музичні твори, давати характеристику засобам виразності історичних пісень.
композитора М. Лисенка
Музично-дидактичний матеріал:
муз. М. Балеми;
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Музично-інформаційне забезпечення уроку: музичний інструмент баян, мультимедійна презентація, портрет композитора М. Лисенка,
М. Чурай, ілюстрації до уроку.
Існовні поняття для засвоєння: історичні пісні, інтродукція, кобза, кобзарі.
Епіграф до уроку:
«Пісня ні в добру, ні в злу годину
не покидає людину»
Українське прислів’я.
Хід уроку.
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету музичного мистецтва) під звучання української народної пісні «Засвіт встали козаченьки».
Музичне вітання. Виконання поспівки.
2. Актуалізація опорних знань учнів, музичного досвіду учнів.
Коли пісні мойого краю
пливуть у рідних голосах,
мені здається, що збираю
цілющі трави я в лугах.
Ці прекрасні рядки присвятив рідній пісні український поет Максим Рильський.
Музична вікторина:
3. Повторне виконання української народної пісні пісні «Чи не той то Омелько» із музично-ритмічним супроводом.
4. Вивчення нового матеріалу. Бесіда про історичні пісні.
В піснях і труд, і даль походу,
і жаль, і усміх, і любов,
і гнів великого народу,
і за народ пролита кров.
Український народ славиться також піснями, в яких розповідається про важливі події або відомих народних героїв. Це історичні пісні. Вони присвячені видатним історичним подіям або героям української історії. Таких сторінок у житті українського народу дуже багато. Найдавніші пісні пов’язані з добою козаччини, в яких оспівують українських козаків-патріотів, називаються козацькі.
До історичних пісень належать пісні бойової слави, пісні Січових Стрільців, воїнів УПА. І, звичайно, в історичній пам’яті народу назавжди залишаться пісні сьогодення. Це пісні Майдану Незалежності (пісні Небесної Сотні) і пісні воїнів АТО.
Сьогодні ми більш детально зупинимося на піснях доби козаччини, на козацьких піснях.
Музичний словничок Історичні пісні – твори, присвячені історичним подіям або героям української історії. Козацькі пісні – пісні пов’язані з добою козаччини, оспівують українських козаків-патріотів. Кобзарі – українські народні співці, які супроводжували свій спів грою на кобзі або бандурі. |
Козаки не могли жити без доброї пісні, без музики. Вони грали на бубнах і трубах, але найчастіше – на бандурах і кобзах. За часів козаччини на Україні було багато кобзарів – співців-мандрівників, яких осліпили вороги в неволі. Та навіть незрячими вони зберігали свій дух, брали активну участь у національно-визвольних рухах. Мандруючи Україною, кобзарі в думах і піснях оспівували доблесть і славу героїв, красу рідного краю. Нерідко їхніми поводирями були діти, підлітки.
За переказами, пісню «Засвіт встали козаченьки» склала славетна українська піснярка Маруся Чурай. Згідно з легендою, вона народилася в Полтаві у 1625 році. Марусю вважають авторкою низки пісень, які набули такої популярності, що стали справді народними. Серед них – «Віють вітри, віють буйні», «В кінці греблі шумлять верби», «Грицю, Грицю, до роботи» та інші.
Про Марусю Чурай відома поетеса Ліна Костенко написала так:
Це дівчина не просто так Маруся.
Це голос наш. Це пісня. Це душа.
Коли в похід виходила батава,
Її піснями плакала Полтава.
Створена як лірична, наспівна, вона так припала до серця козакам, що поступово перетворилася на маршову, похідну пісню. Навіть її перший рядок інколи звучить: «Засвистали козаченьки». Як і більшість народних творів, пісня «Засвіт встали козаченьки» має кілька варіантів.
Мелодію цієї пісні як символ козацької мужності та слави використовували у своїх творах багато українських композиторів.
Адже українські пісні надзвичайно мелодійні та виразні, щирі, проникливі, веселі, дотепні... Можливо, тому вони надихають на творчість митців різних країн, змінюються, оновлюються і дістають «друге життя» в інших музичних жанрах.
5. Розв’язування ребусів (робота в групах).
Розгадайте ребуси (кожна група по одному ребусу) і ви дізнаєтеся у яких жанрах найчастіше дістають «друге життя» народні пісні (варіації, симфонія, опера, концерт, обробка).
На це лаконічно й чітко відповів В.Короленко:
« В пісні правда – як золото, що ніколи його іржа не їсть».
Одним із таких митців був і М. Лисенко, славетний український композитор, фольклорист, засновник української класичної музики.
Упродовж усього життя він збирав український пісенний фольклор, творчо застосовував його у власній музиці, сягнувши справжніх духовних вершин українського народу.
Лисенко започаткував, використовуючи народні пісні, жанр дитячої опери, написавши для дітей музичні казки «Зима і Весна», «Пан Коцький» і, звичайно, відому вам усім дитячу оперу «Коза Дереза».
У спадщині митця є опери «Наталка Полтавка», «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба» та інші, де він використовує також українські народні пісні.
Сьогодні ми послухаємо фрагмет опери «Тарас Бульба».
Цей твір– вершина оперної творчості Миколи Лисенка, неоціненний внесок у скарбниці українського оперного митецтва. У ній відображено героїчну боротьбу українського народу проти поневолювачів, утілено характери, звичаї, обряди, побут народу.
Опера починається невеликим вступом (увертюрою), який іще називають інтродукцією. Виконує увертюру симфонічний оркестр. Увертюра може звучати як окремий музичний твір.
Музичний словничок Опера – це найскладніший музичний жанр, у якому поєднуються поряд із музикою та літературою елементи хореографії, театрального й образотворчого мистецтв. Інтродукція – невеликий оркестровий вступ до опери, балету, кантати чи кінофільму. |
6. Слухання інтродукції до опери М. Лисенка «Тарас Бульба».
7. Робота в групах.
А тепер об’єднаємося в групи, і після прослуховування увертюри кожна група відповість на запитання:
8. Вокально-хорова робота.
Народна пісня... Не страшний їй час!
У ній звучання рідні й позитивні.
Вона живе у кожному із нас,
Мабуть-таки, на генетичнім рівні.
9. Підсумок уроку.
10. Домашнє завдання. Слухати історичні пісні за вибором.