Урок "Питальні та відносні займенники. Заперечні та неозначені займенники. Ні в заперечних займенниках. Відмінювання їх"

Міністерство освіти і науки України

Тур’я –Реметівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Питальні та відносні займенники.

Заперечні та неозначені займенники. Ні в заперечних займенниках. Відмінювання їх

 

(урок – мандрівка)

 

 

 

 

 

 

Учитель української мови

 та літератури

Мегела Антоніна Іванівна

 

 

 

 

Тема : Питальні та відносні займенники. Заперечні та неозначені займенники. Ні в заперечних займенниках. Відмінювання їх

 

Мета: систематизувати знання учнів про займенники та їх розряди; навчити відрізняти питальні займенники  від відносних, закріпити навички відмінювання; закріпити знання про заперечні та неозначені займенники, їх способи творення та особливості  відмінювання та написання; розвивати творчі здібності, культуру мовлення;      виховувати любов до рідної мови.

Обладнання: таблиці, картки, схеми.

Тип   уроку:      урок засвоєння нових знань.

  Епіграф:                         І той лиш пошани достоїн,

                                                                                                Хто мову шанує свою.

                                                                                                                 В. Сосюра

Хід   уроку

 

І. Мотиваційний модуль.

 1.Вступне слово вчителя.

  Цікавий і захоплюючий світ країни Морфології. Ви побували у місті іменників , прикметників, числівників. А недавно – і в місті займенників. Та воно настільки цікаве і різноманітне, що ви не встигли познайомитися із усіма мешканцями. Отож сьогодні і продовжимо знайомство. Щоб нам не було важко мандрувати вулицями цього казкового мовознавчого містечка,  будемо робити зупинки.

Ви готові вирушити у мандрівку? Що нам потрібно взяти із собою? ( увагу, допитливість, пам'ять, творчу увагу, активність).

Яку мету ми перед собою поставимо, щоб наша мандрівка не була марною? (вчитель формулює мету уроку)

Зверніть увагу на епіграф – це слова з поезії В. Сосюри, вони вчать нас любити і шанувати рідну мову.

Зупинка 1.  Казка про займенники («включіть» творчу уяву).

      У казковому лісі на просторій зеленій галявині жили собі займенники. Їх було багато , і всі такі різні. Вони здійняли страшенний галас, сперечалися, а інколи навіть до бійки доходило.  Одного разу проходив тим лісом чарівник. Дивиться якісь дивні створіння на галявині: одні сваряться, інші б’ються, а деякі сидять і сумують.

•  Хто ви? – запитав чарівник . – І що трапилось?
• Щось!
• Нічого!
• Казна – що! – навперебій почали вигукувати займенники.
• Стривайте! Хто мені пояснить , що тут діється?
• Кожний!
• Сам!
• Хтось!
• Ніхто!
• Той!
• Цей!
• Абихто! – знову один поперед одного закричали займенники.
• Хай повторить хтось один. Хто тут головний?
• Я ! Він! Кожний! Всі! – почулося на галявині.

Зрозуміло. Ви не можете помиритися, бо не можете поділитися. Цій біді ми зарадимо. – Чарівник махнув своєю паличкою, і перед здивованими займенниками виріс чудовий будинок.

• Як гадаєте, скільки поверхів він мав? (Правильно дев’ять).
• А чому? (Бо є  дев’ять розрядів займенників).
• А хто перерахує їх?

Удруге махнув – і кожен займенник зайняв свій поверх. Тепер і охоче ходили один до одного в гості.

 

ІІ. Операційно – пізнавальний модуль.

 

Зупинка 2. Ми з вами завітаємо зараз у гості до питальних та відносних займенників. Вони живуть на різних поверхах , але мають і спільне , і відмінне. Це визначите ви після того, як уважно вивчите ці рядки.

Мовне спостереження.

• назвіть питальні займенники ( хто?, що?, який?, чий?, котрий?, скільки?)
• які частини мови відповідають на ці питання? (запам’ятайте) Питальні займенники – це не що інше,  як питання, на які відповідають іменники ( хто?, що?); прикметники (який?, чий?); числівники (скільки?, котрий?).
• для чого вживають питальні займенники? ( для вираження запитань про особу чи предмет, їх ознаку, кількість)

Учитель.  А ще запам’ятайте, що питальні займенники вживаються для утворення питальних речень.

Наприклад. Хто відсутній у класі? Яке сьогодні число? Чия ручка? Чий зошит? Скількох учнів немає? Котра  година? (Зверніть увагу! Слід вживати у мовленні котра година, а не скільки годин.) Хто ти без мови рідної, юначе?

Учитель.  Уважно подивіться на таблицю і скажіть : що спільне, а що відмінне між питальними і відносними займенниками?

Вправа 400  Прочитайте подані речення і визначте, з якою метою вживаються в них виділені слова?

• Для чого вживають відносні займенники?

 ( Для  зв’язку частин складного речення.  Вони завжди виступають членами речення).

 

  Любіть і вивчайте рідну мову, що (яка?) зуміла вижити , переборовши всі труднощі. Мову ту, що люди рідною зовуть, ти ніде й ніколи, сину, не забудь.

Увага!  Займенник що синонімічний у складних конструкціях із займенником який, тому замість нього може бути вжитий займенник який і зміст речення не зміниться.  Сполучник що  не може бути замінений будь-яким іншим словом.

Порівняймо висновки, які ми зробили самостійно із теоретичним матеріалом §41.

 

Зупинка 3. Відмінювання питальних і відносних займенників.

 

Вправа 401

Дайте відповіді на запитання.

Відповіді:

1.   і М. в.

2. Відмінкові закінчення

3. На останній склад.

 

Зупинка 4.  Мовне спостереження.

 

Розгляньте таблицю і схему «Творення заперечних і неозначених займенників». Поясніть, обґрунтуйте, доведіть. Чому саме так творяться заперечні і неозначені займенники?

Заперечні -  ні ; неозначені – де-; - будь-; - хтозна-; -небудь-; -аби-; -сь-.

• від  яких займенників утворюються заперечні та неозначені займенники?
• за допомогою яких способів творяться заперечні та неозначені займенники?
• який префікс бере участь у творенні заперечних займенників? (ні )
• які префікси і суфікси беруть участь у творенні неозначених займенників? (- де-, -будь-,  - хтозна-; -небудь; -аби; -сь)
• на що вказують заперечні займенники? (на невідомі, неозначені предмети , їхні ознаки чи кількості)

Учитель  Заперечні займенники  із ні пишуться разом: ніхто, ніякий. Але якщо між ні та займенником вжито прийменник , тоді всі три слова пишуться окремо: ні в кого; ні для чого ні в кому; ні про що.

Запам’ятаємо!  Орфограма : ні в заперечних займенниках.

• як відмінюються заперечні та неозначені займенники?

( так, як питальні займенники, від яких вони утворені)

     Увага!  Учнівське відкриття !  Скажіть, яка роль наголосу.  Нікóго – нíкого, нічóго – нíчого. Введіть у речення.  (Різне лексичне значення , зумовлене місцем наголосу).

 

ІІІ. Контрольно – оцінний модуль

 

Зупинка 5.  Тренувальні вправи

Для закріплення теоретичних відомостей, правописних особливостей питальних, відносних,    заперечних та неозначених займенників  виконуємо ряд вправ.

Міні – диктант

                 Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, бо вона  не що інше , як жива схованка людського духу, його  багата скарбниця, в яку  народ складає і своє давнє життя, і свої

            Сподіванки, розум, досвід ,почування (Панас Мирний).

Гра «Четвертий зайвий»

Я, ти, вони, хтось.

Хто? Що? Який? Чий?

Хтось. Хто-небудь. Скільки .  Дехто.

Записати речення, визначити розряд займенника.

Особ. Н.в.          Особ.ти Р.в

Я       без   тебе, мово, без зерна полова, соняшник без сонця, без птахів діброва.

Асоціативний ланцюжок (придумати  епітети)

Мова – калинова, барвиста, рідна, мамина, ніжна, …

Обґрунтуйте написання слів: ніхто, ніскільки, ні в кого, будь-хто

Запитання – жарти, загадки – жарти

• Який займенник складається з однієї букви? (Я)
• Який займенник жіночого роду став спортивним терміном? (нічия)
• Син мого батька, а мені не брат. Хто це? (Я сам)
• До якого особового займенника потрібно додати іменники  кір, кут, майка, щур, щоб отримати нові іменники? (Я)
• Які займенники найчистіші? (ви – ми – ті)

Орфографічна хвилинка

Яке свято ми нещодавно відзначили? (21 лютого – День мови)

Підготуйте зв’язне висловлювання на тему: «Чому потрібно знати, шанувати, вивчати рідну мову?»

Хто вміє шанувати свого батька й матір, той зрозуміє, яку пошану він повинен мати до рідної мови.

Знай, бережи, збагачуй велике духовне надбання свого народу – рідну українську мову.

 

Гра « Займенники в народній творчості» (диференційоване завдання)

1. Навести  прислів’я, приказки, загадки, які б починалися питальними займенниками і відносними.

Хто малюнок на вікні за ніч намалював мені?

Що посієш, те й пожнеш.

Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.

2. Вправа 407.

 

 Кінцева зупинка.

 

Підсумок уроку – учні роблять усні висловлювання на тему «Що нового я дізнався про займенник на уроці?»

Домашнє завдання.

1. Написати твір – мініатюру «Рідна мова», використовуючи займенники (можна поезію).
2. Вправа 418.