Урок ". Подіїї 1650-1651рр. Битва під Берестечком і Білоцерківський договір"

Тема. Подіїї 1650-1651рр. Битва під Берестечком і Білоцерківський договір     

Мета: ознайомити учнів з воєнно-політичними подіями 1651 p., порівнювати умови Зборівського та Білоцерківського договорів; продовжити роботу над формуванням основних предметних компетентностей; розвивати історичне мислення учнів, удосконалювати вміння встановлювати причино-наслідкові зв’язки, характеризувати історичних діячів, давати порівняльну характеристику однотипним історичним явищам, працюючи з історичними документами та картою, сприяти критичному осмисленню минулого; виховувати у школярів громадянську позицію.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні поняття й терміни: битва під Берестечком, Білоцерківський договір.

Основні дати: 18-30 червня 1651 р. — битва під Берестечком; 18 вересня 1651 р. — укладення Білоцерківського договору.

                                                Перебіг уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бліцопитування

• Коли Б.Хмельницького було обрано гетьманом?
• Назвіть передумови Національно-визвольної війни?
• Де відбулась перша битва Національно-визвольної війни?
• Яке місто було столицею держави Війська Запорізького?
• Коли відбулась битва під Корсунем?
• Хто став союзником Хмельницького?
• Коли було підписано Зборівський договір?
• Назвіть 2 – 3 держави з якими були встановлені дружні відносини.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

        А зараз на карті покажіть держави-союзники Богдана Хмельницького. Та територію країни Війська Запорізького за Зборівським договором. А на сьогоднішньому уроці ми дізнаємось як розвивались події Національно-визвольної війни, і чи змінювалась територія козацької держави. Отже, записуємо сьогоднішню тему: «Події 1650-1651рр. Битва під Берестечком і Білоцерківський договір».

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1.Битва під Берестечком

       З листопада 1650 року польський уряд активно готувався до військових дій проти України. Вирішальна битва відбулася на Волині, неподалік м. Берестечка. Польське військо, очолюване королем Яном Казимиром, налічувало 100—120 тис. осіб, а зі слугами — близько 220—240 тисяч. 15 червня з-під Тернополя до Берестечка рушило військо Б. Хмельницького, яке налічувало близько 100 тис. осіб. До нього приєдналося 30—40-тисячне татарське військо на чолі з ханом Іслам-Гіреєм.

      Битва під Берестечком розпочалася 18 червня. Перший бій між польською й татарською кіннотами завершився поразкою останньої. Наступний день не виявив переваги жодної зі сторін.

        Переламним днем стало 20 червня.

         Початкова фаза битви

              Удар королівських сил і втеча татар

Зранку 20 червня польський король Ян Казимир розпочав наступ. Козацька піхота вдарила в центр польської армії, татарська кінота – у фланг. Поляки відповіли вогнем артилерії, кілька ядер упало поблизу ханського намету. Вибухом був поранений в ногу хан Іслам Гірей. Загинув його брат Крим Герей. Після цього татарське військо залишило поле бою, армії Хмельницького довелося відступити в долину річки Плешівки, а гетьман подався повертати хана на поле бою. Проте Хмельницький був захоплений в полон. Залишене на призволяще військо почало відступати. Козаки обрали наказним гетьманом полковника Івана Богуна, під його керівництвом козаки організували переправу через Пляшівку. Відхід прикривали 300 козаків.

         Кінцева фаза биви

     А зараз попрацюємо із документом.

         Ось як писав Пер Шеватье, француз, що був якраз тоді на службі у поляків і сам те бачив: "...в одному місці серед болота скупчилися триста козаків і хоробро оборонятися проти великого числа атакуючих, які натискали на них звідусюди; щоб довести своє зневажливе ставлення до життя, яке обіцяли їм дарувати, та до всього, що є найціннішого крім життя, вони витягали зі свох кишень усі свої гроші тa кидали їx y воду. Нарешті, повністю оточені, вони майже всі загинули, але довелося з кожним із них вести бій. Залишився один, який боровся проти всього польського війська, він знайшов на болотяному озерці човна і прикриваючись його бортом витримав стріянину поляків проти нього; витративиши весь свій порох, він потім узяв свою косу, якою відбивав уcіх, хто хотів його схопити; якийсь москаль напав на нього такою ж зороєю, але не міг нічого вдіяти і, незважаючи на свою меткість, ледве уникнув, щоб той не перерізав його навпіл. Тоді якийсь шляхтич та якийсь німецький улан, вважаючи що і москать не дасть собi з ним ради, кинулись у воду по шию і знову почали бій, козак хоч і пробитий чотирнадцятьма кулями, зустрів це з великою завзятістю, що дуже здивувало польське військо і навіть його королівську величність, в присутності якої закінчувався цей бій. Король дуже захопився хоробрістю цієт людини і наказав крикнути, що дарує йому життя, коли він здасться; на це останній гордо відповів, що він уже не дбає про те, щоб жити а лише хоче вмерти, як справжній вояка. Його убив ударом списа інший німець, який прийшов на допомогу атакуючим".

      Запитання до учнів: У чому полягав подвиг 300 козаків?

       В історї кожного народу є дати, трагізм і велич яких залишаються в пам'яті на віки і тисячоліття.

      Де в історї відбувалися схожі події?( Понад 2 тис. років тому на далеких берегax Греції в ущелині під Фермопілами 30 спартанців на чолі з царем Леонідом полягли, стримуючи багатотисячне військо персів i вкрили себе вічною славою).

      У 1651р. під Берестечком полягли 300 козаків, давши можливість відступити війську Богдана Хмельницького. Як писав Т. Шевченко «Нас тут триста, як скло. Товариства лягло!»

      І в Новітній історії України 29 ciчня 1918p. подвиг 300 козаків-героїв повторили 300 українських юнаків під станцією Крути, шо заслужили таку ж вічну славу.

2.Білоцерківський договір.

      На кінець серпня 1651 р. Б. Хмельницькому вдалося зібрати 60-тисячну армію, до якої приєдналося 40-тисячне татарське військо. Україно-татарська армія розмістилася на добре укріплених позиціях під Білою Церквою. Сюди з-під Берестечка прибуло 35-тисячне польське військо, очолюване М. Потоцьким. До нього приєдналися литовські війська Я. Радзивілла та М.Калиновського.

     Бої 13 – 15вересня були невдалими для поляків. Через нестачу продовольства в польському таборі розпочався голод і хвороби. Стали поширюватися чутки, що з Криму на допомогу Хмельницькому днями прибуде з великим військом Іслам-Гірей.

      У цій ситуації поляки погодилися на пропозицію Хмельницького розпочати мирні переговори, однак висунули умови, які перекреслювали більшість здобутків Національно-визвольної війни.

      А зараз опрацьовуючи Білоцерківський договір, заповнимо табличку, в якій записували умови Зборівського договору. На карті показуємо, як змінилась територія козацької держави.

V. Закріплення нових знань

 Для того щоб краще запам’ятати умови договорів, ми поділимось на дві групи. 1-ша запише умови Зборівського договору із помилками, а 2-га – Білоцерківського. Потім групи обмінюються договорами та виправляють помилки.

VІ. Домашнє завдання

Прочитати § 19(1, 2); користуючись додатковою літературою складіть історичний портрет Івана Богуна.

.