Урок – подорож для початкових класів «Україна – незалежна держава»

ШЕВЧЕНКІВСЬКА ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ

Урок – подорож для початкових класів

«Україна – незалежна держава»

Мета: формувати в учнів уявлення про Україну як державу, Батьківщину тих, хто постійно мешкає в Україні, про символі України; учити слухати – розуміти і розповідати українською мовою; розвивати увагу, мислення, пам’ять учнів; виховувати у них любов до Батьківщини.

Хід уроку 

I. Організаційний момент

Емоційне налаштування на урок

          Україна - рідний край                                                       Рідне поле, зелений гай,                                                                                                                                     Рідне місто й рідна хата,                                                                                                                                     Рідне небо й рідна мати.                                                                                                                                                                              Я. Скидан

-  Діти, передайте виразом обличчя свій настрій. Посміхніться до мене, одне до одного, самі до себе.

II. Мотивація навчальної діяльності

Гра «Асоціації»

-  Що ви уявляєте, коли чуєте слова: рідний край, Гімн, Герб, Прапор, держава, Батьківщина, Вітчизна?

ІІІ. Повідомлення теми і завдання уроку

- Ми сьогодні на уроці поговоримо про нашу Україну – незалежну державу, про символіку нашої держави, пограємо в ігри.

ІV.  Сприймання та усвідомлення нових знань

1. Зупинка «Поетична»

Прочитайте вірші. Вивчіть напам’ять один із них.

   Україно моя мила,

   Ти моя рідненька,

   Я тебе так щиро люблю

   Хоч я ще і маленька.

      І. Блажкевич

   Хто ти, хлопчику маленький?

   Син я України – неньки!

   Українцем я звуся

   Й тою назвою горжуся.

      Ю. Шкрумеляк

2. Бесіда.

-  Що для України ви можете зробити сьогодні?

2. Слово вчителя

- Ми вже багато чого навчилися, а основне, чого ми навчилися – розмовляти українською мовою. Українська мова – це мова українського народу, української держави, у якій ми живемо. 1991 року Україна стала незалежною державою. Цю урочисту подію відзначає щороку весь український народ.

24 серпня – День Незалежності України.

Україна – це отча земля, рідний край, де ти народився. Її багатства – це хліб, цукор, сталь і вугілля, літаки і комп’ютери. А  ще тихі озера, калинові гаї та народні пісні, які співали твої прадіди. Україна – це давній Київ і широкий Дніпро.

2. Зупинка «Скринька народної мудрості»

З’єднайте частини прислів’я.

Людина без Батьківщини, що соловей…   │без дитини.

Україна без калини, що матір…             │без пісні.

3. Зупинка «Цікаво знати»

1-й учень. В Україні є понад тисячу міст. Великі міста – Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Запоріжжя, Львів, Миколаїв, Херсон.

2-й учень. Річок в Україні налічується 73 тисячі. Вражаюча цифра! 3-поміж них є великі і малі.

Найбільші річки України: Дніпро, Південний Буг, Псел, Дністер, Сіверський Донець, Горинь, Десна, Дунай, Прут, Тиса.

Фізкультхфилинка

    Гарно ми попрацювали,

    Відпочинемо трішки,-

    Уставайте, розімнемо

    Спину, руки, ніжки!

    Руки в боки – вправо, вліво

    Раз, два, три, чотири!

    Руки в гру, прямо, вниз-

    Раз, два, три, чотири!

    Кулачками покрутили,

    Ніжками погупали

    І за парти тихо сіли.

4. Зупинка «Розтлумач»

Символ – це умовне значення будь – якого предмета.

Прапор – полотнище одного або кількох кольорів, що є символом держави.

Герб – знак держави.

Батьківщина – це рідний край, місце, де ти народився.

(діти співають гімн України)

V. Закріплення та осмислення вивченого

5. Зупинка «Калина – символ України»

  КАЛИНА – СИМВОЛ УКРАЇНИ

Калина – символ дівочої краси. Споконвіку любили українці калину. Саджали її коло хати, у садку, у лузі, на ставках, на узліссі. У калини гарний білий цвіт, пахучий, рясний. А ще більш милують око ягоди калини. Калина – це символ рідної землі, отчого краю, батьківської хати. Існував звичай: біля щойно зведених осель у першу чергу саджали калину.

Існує така легенда. Утік козак зі своєю милою, та ніде не зміг знайти притулку. Після поневірянь і багатьох пригод обернувся він тереном у полі, а дівчина – калиною. Калина також символізує мужність і незалежність духу народу.

А біля вашої оселі росте калина? Як вона виглядає?

6. Зупинка «Розумова гімнастика»

Гра «Закінчіть речення»

Україна – це…

Київ – це…

Дніпро – це…

Найбільше багатство України - …

Державні символи України - …

Українці – працьовиті…

7. Зупинка «Маленькі художники»

Якою ви хочете бачити нашу Батьківщину в майбутньому? (картки з контуром карти України)

VI. Підсумок уроку

1. Виставка робіт учнів.

2. Експрес – опитування

- Назви свою Батьківщину.

- Чим багата Україна?

- Що потрібно, щоб стати справжнім громадянином країни?

                               ДОДАТОК

В одному лісі жив старий дід Прокіп. Весь час він розмовляв с деревами, був трохи дивакуватий. Жив у своїй хаті, яку побудував з повалених вітром дерев. Крім того, більше нікого з людей у цьому лісі не було. Та діду ніколи не сумувати. Він ходив до озера ловити рибу, збирав гриби та ягоди.

Якось одного ранку Прокіп збирав калину і почув, що хтось сміється. Огледівся навколо, але нікого не побачив. Назбирав ягід і пішов додому. По дорозі йому знову здалося: хтось сміється. Прокіп не звернув на це уваги. Прийшов додому і заварив чай з калиною. Раптом він побачив маленьку дівчинку, яка сиділа за його столом.                                                                                                                  

- Ти хто? – спитав дід.

- Я Україна! – відповіла дівчинка.

- А що ти тут робиш? – здивувався Прокіп.

- прийшла до тебе, бо ти обраний самою природою, щоб побудувати біля лісу і гір, у степах, велику державу Україну. Дівчинка зникла, а Прокіп ліг спати.

Прийшов ранок. Дід прокинувся і пішов у поле. Воно було величезним і це сподобалося старому, бо там можна було багато що зробити. Так почав Прокіп будувати Україну. Тягав повалені дерева й робив з них кордон. Ось кордон уже готовий. Дід дуже виснажився, бо працював два роки без відпочинку.

Одного дня Прокіп занедужав, сили його покидали, та раптом біля його ліжка з’явилася та сама дівчинка Україна. Вона поїла дідуся чаєм з калини, він зміцнів, одужав. І знову пішов будувати Україну. Робив дуже гарні дерев’яні хати,майстрував різні вироби, садив сади… нарешті наче все зроблено. Але чогось бракувало. Прокіп подивився у блакитне небо і захотілося йому, щоб через усю Україну текла велика річка, така ж велика і блакитна, як небо. Почав він рити канал, який з’єднав з морем. Побігла вода через усю Україну, і назвав дід річку – Дніпро.

Пройшло ще два роки, дід вже був дуже старий та немічний, але роботи було дуже-дуже багато.

Одного дня Прокіп знову захворів, та цього разу дівчинка принесла йому свіжого хліба. З’їв Прокіп хліб і одужав. У нього з’явилася величезна сила, він аж помолодшав.

Після цього Прокіп вирішив по всій Україні, на її полях посіяти хліб та посадити калину. Так і зробив. Коли приходила осінь, дід збирав урожай хліба та калини. Саме завдяки їм Прокіп зміг побудувати велику та гарну державу Україну.