Урок-подорож на тему "Байка у світовій літературі"

Тема.     Байки у світовій літературі.  (Урок-подорож)

 

Мета:   Презентувати байкарів світової літератури та їхні окремі твори; розвивати читацькі смаки школярів, їхні естетичні смаки; виховувати інтерес до світової літератури.

 

Сократ і Бабрій, Федр  і  Лафонтен,

Сковорода, Крилов – всім вистачало тем:

Всім шлях премудрий розкривався.

Хто до Езопа добувався,

Хто позичав сюжетів та ідей,

Щоб байкою збагачувать людей ...

 

                                                    М. Годованець

 

Обладнання:  виставка книжок Езопа, І.А. Крилова, Глібова та ін., ілюстрації до їхніх байок та портрети деяких байкарів.

 

 

Зміст роботи.

 

1.                                                                                          Вступне слово учителя

 

Шановні діти! Ось дзвінок –

Ми починаємо урок.

Про байки говорити будемо

Й про авторів їх не забудемо.

Спливе уроку швидко час.

А гості вже чекають нас.

Езоп, Крилов, Жан Лафонтен,

Їх звірі з безліччю проблем

До нас сьогодні завітають,

Й мораль для нас свою пробають.

То ж швидко всі налаштувались.

В країну знань ми знов помчались.

(авт. вірш)

 

Любі мої діти! Сьогодні у нас неабиякий урок, а урок – подорож. Протягом декількох уроків ми з вами ознайомились з байкою як жанром літератури. Вивчали й аналізували байки Езопа, Федра, Лафонтена, Крилова, співставляли їх з творами українських байкарів.

Сьогоднішній наш урок-підсумок, на якому ми здійснимо подорож у глибину століть, щоб систематизувати й узагальнити все, що нам відомо про цей незвичайний жанр і його творців. Жанр, який є джерелом мудрості і наснаги для нас, хто живе на початку XXI ст.

 

Зверніть увагу на дошку.

 

Давайте пригадаємо: у чому особливість байки як жанру літератури.

Байка – коротка розповідь сатиричного і навчального характеру, в якій висміюються людські вади.

 

Байка вчить на світі жить.

І мораль вона теж має.

Алегорія за мить

Наші вади викриває.

Хвалькуватість, лицемірство

І зазнайство, і злодійство,

Заздрість, лестощі, зневагу -

Зміст займе вашу увагу.

 (авт. вірш)

 

        1. Із скількох і яких частин складається байка?

                  Двох. а) Розповідна

                  б) Мораль  

2. Які основні ознаки байки?

- алегорія

- розповідь про подію

- мораль

3. Який головний принцип творення байки?

Алегорія – перенесення рис характеру людей на образи тварин.

 

А зараз, діти, пропоную вам на крилах перенестись у Стародавню Грецію. Тут кожен камінь може розповісти таємничу історію, давні легенди. Тут початок зародження байки.

Серед імен, повитих легендою, - ім’я Езопа. Жодних достовірних відомостей про нього немає, проте дуже багато різних переказів та легенд про життя цього мудрого співця, що жив у VI ст. до н.е.

 

Езоп.

 

Далось мені народитися і жити в той період, коли в Греції точилася гостра боротьба народу з родовою знаттю. Ще й ким народився? Рабом. А про свою зовнішність і згадувати не хочеться (кульгавий, ще й горб за плечима). Щоправда, світлий розум і гостра мова допомогли мені прославитись у віках:

Бути співаком – і не співати?

Бути байкарем – і не розповідати байок – таке неможливо.

Отож бо, слухайте

 

“Лисиця і виноград.”

Молода Лисиця побачила, що з виноградної лози звисають грона, і захотіла дістати їх, але не змогла. Відходячи сказала сама до себе “Вони кислі!”

Так і в людей буває. Коли хто неспроможний досягти чогось, посилається на обставини.

 

“Вовк і Ягня”

 

Вовк побачив, що Ягня п’є воду з річки, і хотів знайти якийсь слушний привід, щоб його з’їсти. Отже, хоч він стояв і вище по течії, але почав обвинувачувати Ягня, що воно каламутить йому воду й не дає пити. Ягня відповідало, що воно п’є, торкаючись води тільки краєчками губ, і що, зрештою, воно, стоячи внизу, не може йому каламутити воду.

Тоді Вовк зауважив:

- Минулого року ти зневажило мого батька.

- Мене тоді ще й на світі не було, - відповіло Ягня.

Але Вовк сказав йому:

- Хоч як би ти виправдовувалось, я все одно тебе з’їм.

Так, навіть справедливий захист не має сили для тих, хто заповззявся чинити кривду.

 

Що ж, подякуємо Езопові, що завітав до нас на урок. А зараз услід за байкою ми помандруємо в Стародавній Рим. Завдяки вивченню історії стародавнього світу, напевне, кожен з вас може уявити собі Рим та його жителів у далекому I ст.

Напевне, ці люди були так ж, як і ми: сварилися, закохувалися. Не можемо ми розминутися із  послідовником Езопа – Федром, який чекає на нас саме тут.

 

Федр.

 

Так, це я – Федр, колишній римський раб, з Македонії, відпущений на волю імператором Августом.

Я – сучасник таких імператорів, як Тіберій, Клавдій, Нерон. Але це не основне.

Як ви думаєте, хто – творець літературної байки? З яких часів вона стала самостійним і незалежним літературним жанром?

Так, я можу сказати з гордістю: це завдяки мені. На мою думку, байка як жанр виникла тоді, коли раби ще не могли ніяк наважитися говорити про те, що думали, приховували власні почуття в байках, висміюючи в них своїх гнобителів. Однак, я сам нікого конкретно не висміюю. Моя мета – узагальнено викривати людські пороки, показувати людську вдачу взагалі.

 

До вашої уваги байка “Вовк та Ягня”.

 

Ви щойно пересвідчились – жодних закликів до боротьби, ніякого протесту. Все ж, ми бачимо, що світ сповнений зла, несправедливості. Але протест проти цього міг лише погіршити становище протестантів, тому з усіма треба миритись. Байки Федра дають корисні поради, вчать як жити.

 

А зараз, щоб краще та глибше зрозуміти вивчені байки, звернемось до жанрового співставлення. Придивіться на репродукцію картини “Мона Ліза” (Джоконда). Може ви зможете назвати  автора?

(Леонардо да Вінчі)

Як ви думаєте, чому при вивченні байки ми звертаємося до творчості цього талановитого художника?

Видатний художник, людина всебічно розвинена. Чи міг Леонардо залишитись байдужим до літератури? Безумовно ні. Він довгі роки працював над складанням тлумачного словника живого розмовного тосканського діалекту, котрий став основою італійської літературної мови.

Він записував народні жарти, умовні звороти, високо цінував мудрість народу.

 

 Леонардо да Вінчі. 1452-1519р.

 

Був сином городянина і селянки. Народився у місті Флоренція, визначному культурному центрі Італії. Надзвичайно обдарований: захоплювався живописом, скульптурою, архітектурою, математикою, фізикою, астрономією, геологією, анатомією, ботанікою, військовою інженерією, музикою, поезією, теорією мистецтва. Сповідував ідею всебічного розвитку людини.

Помер на чужині, у Франції, залишивши після смерті багато незавершених праць, у тому числі і літературних творів.

Вашій увазі байка “Лев і Ягнятко”.

 

Жан де Лафонтен. 1621-1625р.

 

Франція 17ст. Тісно пов’язана з творчістю видатного поета-байкаря Жана де Лафонтена.

Народився 1621р. В Шато-Тьєррі в родині небагатого чиновника. Захопився літературною діяльністю досить пізно – у 33 роки.

У 1657р. переїхав до Парижу, де література стала єдиним засобом існування. Проте проби пера були не зовсім вдалими. Слава прийшла лише після публікації “Казок та оповідань у віршах” в 1665р. та “Вибраних байок у віршах” в 1668р. Сюжети запозичав з античності та епохи Відродження, викладаючи їх у віршованій формі. Користувався сюжетами байкарів Езопа та Федра.

Вашій увазі байка “Зачумлені звірі”.

На цьому ми попрощаємось з творчістю Лафонтена, перенесемось в інше століття, в іншу країну.

 

Початок 19ст. Російська імперія. Петербург. По вулицях столиці прогулюються багаті люди, а народ стогне від рабства та приниження. Були люди, які не могли стояти осторонь від народу, котрий залежав від поміщиків і царя. Серед них був

 

Іван Андрійович Крилов. 1769-1844р.

 

Видатний російський байкар, драматург, журналіст. Народився в Москві, в сім’ї відставного військового та неписьменної, але надзвичайно доброї жінки. Після смерті батько залишив у спадщину солдатську скриньку з книжками. В школі не навчався. В 1782р. переїхав з родиною до Петербурга, де й розпочав літературну діяльність.

Славу принесли байки, в яких є звернення не лише до проблем загально - людського значення, а й до конкретних історичних подій тогочасної Росії, натяк на реальні відносини між різними суспільними прошарками, на важке життя народу.

Інсценізація байок “Стрекоза и муравей”, “Волк и ягненок”.

Ми сьогодні побували в різних місцях нашої планети, знаємо про байку, як жанр літератури в різні часи.

Звісно ж, не лишилися байдужими до неї Ў українські митці. Це Григорій Сковорода, Євген Гребінка, Леонід Глібов.

До нас сьогодні завітав один із них, майже наш земляк

 

Леонід Глібов

 

А я народився на Полтавщині. Як і інші байкарі світу,  в своїх творах засуджував зухвалість, жорстокість, несправедливість, рабську покірність, лінощі та легковажне ставлення до життя. Писав українською мовою. Серед інших байок, і в мене є байка “Вовк і ягня”.

 

Додому ви отримали завдання спробувати скласти власну байку.

Кому ж із вас пощастило, як Езопові? (Звучать байки учнів)

 

Зверніть увагу на колекцію малюнків, підготовлену учнями класу.

Героїв яких байок ви тут бачите?

 

Питання до класу.

Чи актуальна байка сьогодні?

 

Наш урок наближається до кінця. Він завершується, а життя триває. Мені б хотілося, щоб на вашому життєвому шляху якомога рідше зусрічались люди, зображені в байках, в образах жорстокого Вовка, хитрющої Лисиці, легковажної Бабки.

 

Час уроку наш спливає,

Вже дзвінок сигнал чекає.

Добре ми помандрували?

Та ще й нове щось пізнали.

Світ байок старий і багатий

Довелось переконатись,

Що не просто звірі там –

Схоже на людське життя?

Кожен свій характер має,

Та ще й вади викриває.

А в кінці мораль звучить –

Вчить нас як на світі жить.

(авт. вірш)

Домашнє завдання. Написати твір – роздум: “У чому ж секрет довголіття байки”.