Урок – подорож «Тут води Дніпровські прозорі, тут рідна таврійська земля…»

 

Чкалівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів              «Тут води Дніпровські прозорі, Тут рідна таврійська земля…» Урок – подорож для учнів 5-6-х класів     Підготувала  вчитель історії Кучерява Олена Іванівна

 

Мета: познайомити учнів 5-6-х класів з часом початку утворення Херсонської області; формувати вміння аналізувати отриманий матеріал, розвивати естетичні уявлення учнів і почуття гордості за культурні досягнення земляків, за славне минуле свого народу.

Обладнання: відео, презентації, пісні, вірші про Херсонщину.

Тип уроку: урок-подорож. До уроку учні 5-6 класів готують разом із вчителем додатковий матеріал: вірші, танець, презентації про Херсонщину, відео. На уроці трудового навчання виготовляють кавуни (паперові або зв’язані), можна використати гумові, запрошують учнів старших класів для допомоги у проведенні уроку.

Структура уроку:

І. Організаційний момент (2 хв)

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів (3 хв)

ІІІ. Урок - подорож

1 зупинка – Кавун «Інформаційний». (6 хв)

2 зупинка – Кавун «Вони визволяли Херсонщину». (7 хв)

3 зупинка – Кавун «Місто Херсон». (10 хв)

4 зупинка – Кавун «Води твої, Дніпро!». (8 хв)

5 зупинка – Кавун «Моє Село». (5 хв)

6 зупинка – Кавун «Підсумкова вікторина». (2 хв)

ІV. Висновок. Закінчення уроку. (2 хв)

Хід уроку

І. Організаційний момент

 Вчитель. Доброго дня, шановні учні та гості нашого сьогоднішнього заходу. Вітаю Вас у цьому залі та прошу налаштуватися на цікаву та корисну подорож. (Звучить легенька музика)

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Вчитель. Сьогодні у нас незвичайний урок, ми з вами вирушаємо у подорож по нашій гарній, неповторній Херсонщині, якій в березні цього року, виповнюється 70. І почнемо ми цю мандрівку з гарної поезії про наш рідний край. (Виходять дівчатка та хлопці з маленькими кавунами)

1учениця.

Де хвилі бурхливі Дніпрові

Й Славутича губиться нить,

Омріяний сонцем, казковий

Там берег стрімкий височить.

2 учениця.

На березі тім неозорім

Лани є, луки і поля,

Тут води Дніпровські прозорі,

Тут рідна таврійська земля…

(Н.Теленчук «Дніпровські плавні»)

3 учениця.

З Дніпра нічного світанкова мла
Вже напливла нечутною ходою,
На тишу вулиць мовчазних лягла
Пахучою досвітньою росою.

У час такий замріяність моя
Відкинула умовності закони:

Стою з тобою наодинці я,

Вербово-тополиний мій Херсоне.

4 учениця.

Тебе смаглявим нарекли пісні,
Вдягли у шати кучеряво-білі.
Ти - пароплавом видишся мені,
Відбитим назавжди в дніпровій хвилі.

(Володимир Куликівський «Продовження імені»)

5 учениця.

Херсонщина – мій рідний край,

Гостинний, щедрий та привітний.

Якщо приїдете, потрапите у рай,

Бо він життям і добротою квітне.

Для місцевих кавуни – не диво,

Бо ці красені поля всі оповили.

Так густо, гарно та красиво.

І скибку відламати запросили.

(Діти кладуть кавунчики на стіл. На них з одного боку прикріплені назви зупинок подорожі).

Вчитель. Шановні діти! Мабуть, не дивно, що найгарніший скарб нашого краю для дітей – це солодкі та смачні херсонські кавунчики, які нам сьогодні і допоможуть подорожувати по гостинній рідній землі, а в кінці нашої мандрівки ми отримаємо великий гарний, Херсонський баштан. До речі у містечку Гола Пристань нашої області збудовано пам’ятник Кавуну. До вашої уваги (на екрані проектора фото, посилання в мережі Інтернет http://webcommunity.org.ua/2012/07/11/najnezvychnishi-pamyatnyky-ukrajiny-3/). Я думаю, що ви будете згодні зі мною в тому, що кожен кавун як і історичні події – це загадка і таємниця водночас.

ІІІ. Урок – подорож

Отож, вирушаймо у подорож. І перша наша зупинка - Кавун «Інформаційний».

(Дівчинка показує учням кавунчик та кладе на стіл, де і буде збиратися «Херсонський баштан»)

Вчитель. Запрошуємо наших журналістів. (Виходять троє  журналістів.)

1 – й журналіст. Спочатку ми вам пропонуємо подивитись відео про нашу чарівну область. (Демонстрація відео на мультимедійному проекторі, відео додається в додатках, посилання в мережі Інтернет http://www.youtube.com/watch?v=s-q2H8yq63c).

1 – й журналіст.

30 березня 1944 року була створена Херсонська область Указом Президії Верховної ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік. До складу області ввійшли Білозерський, Бериславський, Великоолександрівський, Голопристанський, Горностаївський, Каланчацький, Калініндорфський (перейменований у Калінінський, ліквідований у 1962 році).

2 – й журналіст.  Каховський, Нововоронцовський, Скадовський, Херсонський (у складі Херсонської області називався Херсонсільський, ліквідований у 1962 році), Чаплинський і Цюрупинський Миколаївської області, Великолепетиський, Генічеський, Іванівський, Нижньосірогозький, Новотроїцький і Сиваський (ліквідований в 1962 році ) райони Запорізької області.

3 – й журналіст.  (Демонстрація слайдів, що додаються до уроку).

Наша область розташована на півдні України. На південному заході омивається Чорним, а на південному сході - Азовським морями. На півночі регіон межує з Дніпропетровською, на сході - із Запорізькою, на заході - з Миколаївською областями, на півдні - з Республікою Крим. (1 слайд)

Прапор області складається з трьох горизонтальних смуг: синьої, білої (яка удвічі ширше за інших) і синьої. На білу смугу в древковій частині полотнища накладений герб Херсонської області. (2-й слайд)

Герб області є геральдичним щитом бірюзового кольору з розташованим в ньому колосками пшениці, морським якорем і навігаційним приладом, що означає з'єднання двох морів. (3-й слайд)

3 – й журналіст. Отже, нашій області у цьому році – сімдесят. Шановні друзі, а які події пов’язані з цифрою 70 і нашою областю ми знаємо ще?

Діти відповідають, що в цьому році ми святкуємо 70-річчя визволення Херсонщини та України від німецько-фашистських загарбників, а 31 жовтня 2013 року відсвяткували 70-річчя визволення Новотроїцького району та рідного села Чкалове.

3 – й журналіст. Молодці. Все правильно відповіли.  А ми продовжуємо подорож. І наша друга зупинка - Кавун «Вони визволяли Херсонщину». (Дівчинка показує учням кавунчик та кладе на стіл)

Вчитель.

Історія - це не просто те, що було, історія з нами, в нас.

Безсмертні дати, як солдати, одна за одною встають...

140 днів йшли бої за звільнення Херсонщини. 34 тисячі солдат i офiцерiв віддали своє життя за звільнення нашого краю. 36 воїнів удостоєні звання Героя Радянського Союзу. До середини березня 1944 р. вся Херсонщина була визволена від гітлерівських загарбників. У боях проти них на території області полягли 34134 радянських воїнів.

Виходять 4 учні, показують портрети героїв та розповідають про них.

1-й учень.

Антипенко Йосип Степанович народився в 1910 році в селі Воскресенка Новотроїцького району  Херсонської області  у селянській родині. З перших днів війни – на фронті. Сержант Йосип Антипенко особливо відзначився у квітні 1945 року під час вуличних боїв за місто Берлін. У одному з боїв сержант Йосип Антипенко одержав важке поранення в живіт. Перемагаючи біль, мужній телефоніст добрався до командира роти й доповів про виконання бойового завдання по відновленню лінії зв'язку. 30 квітня 1945 року він помер від отриманих ран. Похований у Берліні. Сержантові Антипенко Йосипу Степановичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У селі Воскресенка встановлені пам'ятник, ім'ям земляка-героя названа вулиця міста Херсона (посилання в мережі Інтернет http://krai.lib.kherson.ua/geroi.htm).

2-а учениця.

Микола Субота народився 1913 року в селі Бехтери Голопристанського району Херсонської області. З початку війни пішов на фронт червоноармійцем кулеметної роти стрілецького полку. В числі перших переправив свій підрозділ на правий берег в районі Херсона. Загинув у бою 17 березня 1944 року.
Золотою Зіркою Героя і орденом Леніна він нагороджений посмертно 3 червня 1944 року. Як герой визволення Херсона, Микола Субота похований на міському кладовищі. На його честь встановлено пам'ятник в міському парку Херсона (посилання в мережі Інтернет http://krai.lib.kherson.ua/geroi.htm).

3-й учень.

Покришев Петро Опанасович народився в м. Гола Пристань в 1914 році.   Петро   Покришев був військовим льотчиком та здійснив близько 300 бойових вильотів, брав участь у 56 повітряних боях, сам збив 38 літаків ворога. Двічі герой Радянського Союзу. Після закінчення війни Петро Опанасович Покришев продовжував службу в льотних частинах, передавав молодим воїнам свій багатий досвід і уміння. Похований в місті Гола Пристань Херсонської області.

У Голій Пристані встановлено бронзовий бюст пілоту-винищувачу (посилання в мережі Інтернет http://krai.lib.kherson.ua/geroi.htm).

4-а учениця. (Тримає в руках велике фото пам’ятного знаку льотчикам села)

Наше село теж відзначилося льотчиками. На території Чкалового базувався 136-й авіаційний полк Першої Сталінградської штурмової авіадивізії.  Сьогодні льотчикам цієї дивізії встановлено пам’ятний знак на місцевому кладовищі. Найвідоміші з них – Бородулін Микола Степанович, Котвинський Яків Опанасович, Афанасьєв Никанор Григорович, Буслов Федір Васильович, Бучін Борис Володимирович (матеріал шкільного музею).

Вчитель. Ми повинні пам’ятати наших героїв, завдяки ним ми живемо вже 70 років під мирним небом. 13 березня 1944 року воїни 40-ої гвардійської та 295-ої стрілецької дивізії форсували Дніпро і визволили наше славне місто Херсон.

(Дівчата танцюють танок під пісню «Этот город» групи «Браво»)

Вчитель. Наша 3 зупинка – Кавун «Місто Херсон». (Дівчинка показує учням кавунчик та кладе на стіл). Красиве місто, обласний центр Херсонщини. Територія сучасного Херсона була заселена вже більше 10 тис. років тому.

Вашій увазі пропонується невеличкий фільм про славне місто Херсон. Прошу вас діти уважно дивитися, щоб потім на останній зупинці нашої подорожі ви могли давати відповіді на запитання вікторини. (Демонстрація фільму, посилання  в мережі Інтернет http://www.youtube.com/watch?v=vl8w2nq2XD0)

Вчитель. Ось таке, наше славне місто, обласний центр. Ну що ж, продовжимо нашу мандрівку. Наша наступна зупинка - Кавун «Води твої, Дніпро!».  (Дівчинка показує учням кавунчик та кладе на стіл).

Вчитель. На нашу зустріч ми запросили ученицю 11 класу Леонову Сандру, яка займаючись у гуртку малої академії наук, захистила свою дослідницьку роботу про будівництво Каховської зрошувальної системи та роль наших земляків чкалівців у побудові величезної мережі каналів у нашому краї. До речі Сандра приймала участь у Всеукраїнській краєзнавчій експедиції «Моя Батьківщина-Україна» з цією роботою та отримала ІІ місце у обласному турі. (1 слайд) Привітаймо її.

Виступ Леонової Сандри супроводжується демонстрацією слайдів, що додаються до уроку).

Наш степ має свою неповторну красу, особливо навесні, коли буяє різнотрав’ям, різними кольорами і хочеться сказати словами поета Давида Кугультинова:

Как ты прекрасна, степь моя, в апреле!

Хрустально-звонкий воздух, и простор,

И колокольчик – жаворонка трели!..

Ты – музыка, чьи звуки с давних пор

Какой-то гений, в неизвестность канув,

Переложил на живопись тюльпанов. (2 слайд)

Але наш степ бідний на водні ресурси. Природних водойм  немає. Грунт не може давати високі врожаї без гарного поливу (3 слайд). Місцеві жителі створили штучні водойми: це рекреаційні і зрошувальні ставки.

В 1950 р. було прийнято Постанову Ради Міністрів СРСР «Про будівництво Каховської гідроелектростанції на Дніпрі, Південно-Українського каналу, Північно-Кримського каналу і про зрошення земель південних районів України і Північного Криму». Каховська зрошувальна система найбільша з систем побудованих на Україні і в Європі.  (4 слайд)

27 серпня 1967 року відбулося офіційне відкриття будівництва Каховської зрошувальної системи. І сьогодні мешканці нашого селища горді тим, що вони були учасниками будівництва унікальної споруди. У селищах Свєтлово, Новотроїцьке, Новоолексїївка, селі Чкалове та інших населених пунктах Херсонщини були побудовані упорядковані житлові масиви.

Від Каховки до Генічеська,

Де земля дощі гука,

Простелилася не річечка,

А по-справжньому ріка.

Ця ріка з Дніпровим норовом

Оживила спраглий край.

Їй, напевно, заздрять здорово

Одер, Темза і Дунай.

Диво це – не дар Всевишнього,

Бо створив цю ріку труд.

Нею Таврію утішили

"Дніпробуд" і "Укрводбуд".

Тут нову веселку Таврії,

Щоб рясніли колоски,

ГНС – насосну станцію

Ми створили навіки.

    Олексій Тоткало (колишній виконроб, секретар партійної організації Каховського будуправління "Дніпробуду")

(5 слайд)

По всій довжині каналу вода рухається самопливом. Крім головного русла каналу є міжгосподарські розподілювачі, вода, по яких також тече самопливом, крім каналів Р-1 та Р – 1 – 1, вода до яких подається насосними станціями другого підйому.

Багато жителів нашого села були учасниками будівництва РК-5 (розподільний рукав) у 1968 році. Це їх руками були побудовані пятиповерхівки села для робітників зрошувальної системи. Вони гордяться працею меліораторів. (6 слайд)

Робота по прокладанню каналу була важкою і виснажливою. Треба було працюючи, не забувати про виконання правил з техніки безпеки. Кожна бригада мала свою ділянку роботи.

Будівництво Каховського магістрального каналу привело до збільшення врожайності на полях не тільки радгоспа імені Чкалова, але і всього Новотроїцького району. Одночасно з цим зросла кількість жителів села, було побудовано житломасив, котельня, два дитячі садки, гуртожиток, 4 магазини, їдальня для будівельників каналу.

(7 слайд)

Будівництво житломасиву проходило дуже швидко. П’ятиповерхівки будувалися одночасно з прокладанням зрошувальної системи. Будівництво РК-5 розпочавшись у 1968 році закінчилося 15 липня 1973 року.

Я дуже горда тим, що в будівництві зрошувальної системи нашої області приймав активну участь мій дідусь, Бочковський Франц Станіславович, він працював скреперистом. Це була сама небезпечна професія тих, хто будував канали.

(8 - 13 слайди)

Сьогодні ми можемо говорити про те, що недарма люди створили таку систему зрошення. Завдяки їм наша область стала більш квітучою та зеленою. Меліораторам Херсонській області поставлено монумент, який ми можемо бачити, в’їжджаючи до райцентру Новотроїцького району. (14 слайд) Це говорить про неоціненний внесок людей цієї професії у розбудову Херсонщини, Новотроїцького району та, зокрема, мого села Чкалове.

Вчитель. Діти, давайте подякуємо за таку цікаву розповідь. А ми з вами продовжуємо нашу мандрівку. Чергова, 5 зупинка – Кавун «Моє Село». (Дівчинка показує учням кавунчик та кладе на стіл).

Вчитель. Прождовжуючи тему води ми з вами можемо сказати, що великою гордістю місцевих жителів є ставок в центрі парку. Він був створений ще в роки господарювання Фальц-Фейна на території Асканія-Нова. Адже Дорнбург (так раніше називалось наше село) був другим його маєтком і саме тут був насаджений величезний парк з двома ставками, де розводили рибу. Один із них (менший) був засипаний, а другий залишився до цього часу і став зоною, де місцеві жителі ловлять рибу, купаються. Взимку, щоб уникнути задухи для риби, місцеві жителі роблять ополонки. Вода поповнюється через трубопровід. У центрі села стоїть водонапірна діюча башта, яка була побудована ще за життя Фальц-Фейна. Цю споруду та місцевий ставок, я вважаю, треба взяти під охорону як об’єкти, що мають історичну цінність.

 Наше село  це той куточок рідного краю, який ви повинні пам’ятати, бо вас тут завжди чекають, щоб там не було. А село наше в усій його красі допоможе нам побачити учениця 11 класу Шкроб Оксана, яка готувала для вас фоторепортаж.

Учениця. Доброго дня, шановні учні! Ви вже багато знаєте про історію нашого рідного куточка. А сьогодні я хочу вам продемонструвати невеличкий сюжет, в якому ви зможете побачити як жило наше село останні 15 років. (Учениця демонструє фотосюжет, що додається до уроку).

Вчитель. Ми дякуємо Оксанці. Дійсно гарне наше село, а буде ще красивіше, якщо ми будемо про нього піклуватися.

Ось і підійшла до завершення наша подорож. Залишився останній кавунчик – «Підсумкова вікторина».

 (Дівчинка показує учням кавунчик та кладе на стіл).

Вчитель. Ми всі сьогодні отримали багато цікавої та пізнавальної інформації. А як ви уважно слухали, ми зараз і перевіримо.

Запитання вікторини (всі відповіді до вікторини є в конспекті уроку)

1. Коли ми відзначаємо 70-річчя заснування Херсонської області?

2. Що собою представляє прапор нашої області?

3. З чого складається герб Херсонщини?

4. Коли було визволено Херсон від фашистів?

5. Яка зрошувальна система найбільша з систем побудованих на Україні і в Європі?

6. Коли відбулося офіційне відкриття будівництва Каховської зрошувальної системи?

7. Який рукав канала будували наші односельчани?

8. Як називалося раніше наше село?

9. Який історичний об’єкт знаходиться на території нашого села?

ІV. Висновок. Закінчення уроку.

Вчитель. Ось і закінчилася наша подорож. Зібрали ми гарний Херсонський баштан. Надіюсь, що наш урок для вас був цікавим та пізнавальним. Дізнавайтеся ще більше про нашу рідну Херсонщину! До побачення.

 

Використана література

1. Вирлич А. Э., Якименко В. П. Памятники славы на Херсонской земле:  Справочник.— Симферополь, 1977.
2. Герої партизанської боротьби на Україні, т.1—К., 1948.
   1342. Герои твои, Херсонщина: Очерки.— Симферополь, 1980.
3. Херсонская область в годы Великой Отечественной войны. 1941—1945 гг.: Сборник документов и материалов.— Симферополь, 1975.
4. Херсону 200 лет. 1778—1978: Сборник документов и материалов.— К., 1978.

Інтернет-ресурси

5. http://krai.lib.kherson.ua/geroi.htm
6. http://krai.lib.kherson.ua/
7. http://xreferat.ru/35/6950-1-herson-v-gody-voiyny.html
8. http://www.youtube.com/watch?v=vl8w2nq2XD0
9. http://www.youtube.com/watch?v=s-q2H8yq63c
10. http://webcommunity.org.ua/2012/07/11/najnezvychnishi-pamyatnyky-ukrajiny-3/

 

«Інформаційний»

«Вони визволяли Херсонщину»

«Місто Херсон»

«Води твої, Дніпро!»

«Моє Село»

«Підсумкова вікторина»