2 червня о 18:00Вебінар: Оцінювання, само- та взаємооцінювання в умовах дистанційного навчання і не тільки

Урок "Поезія Стуса – взірець «стоїчної» поезії у світовій ліриці «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе». «Господи, гніву пречистого» - екзистенційна проблема вибору, віра в себе, н

Про матеріал
У статті подано план-конспект уроку з української літератури, на якому учні ознайомляться з поезіями Василя Стуса. Метою уроку є опрацювання змісту поезій, формування в учнів уявлення про поезію як чинник власного світогляду. На уроці перважають такі методи і прийми роботи: слово вчителя, бесіда, інтерактивні вправи.
Перегляд файлу

Тема уроку. Поезія Стуса – взірець «стоїчної» поезії у світовій ліриці   «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе». «Господи, гніву пречистого» - екзистенційна проблема вибору, віра в себе, надія на здолання всіх перешкод.

Мета (формувати компетентності): предметні (знати основне з творчої біографії поета; розуміти суть екзистенціалізму в поезіях; аналізувати засоби художнього увиразнення, які визначають високу естетичну вартість; ключові (осмислювати естетичну вартість художнього твору; визначати ціннісні пріоритети життя на засадах громадянського суспільства; загальнокультурні (формувати ствердження рис «стоїцизму», активної життєвої позиції; усвідомлення понять честі, людської гідності, мужності, сили духу на прикладі життя і творчості В. Стуса).

Очікувані результати: учні вміють характеризувати тематику й проблематику творів поета, виразно та вдумливо читати вірші, робити їх ідейно-художній аналіз, висловлювати власну думку про поезію митця.

Обладнання: портрет письменника, підручник, літературознавчий словник.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

 Перебіг уроку: 

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

  1.  Перевірка домашнього завдання. Технологія «Так – Ні»

1.В. Стус народився 6 січня 1939 року в с. Рахнівка  Гайсинського району  на Вінниччині. (ні)

2. Батьки його були селянами. (так)

3. Дитинство його минуло в атмосфері добра та любові. (так)

4. Перші уроки поезії – бабусині.  (ні)

5. Василь  Стус навчався у Вінниці? (ні)

6. Перша  половина  60-х років була позначена розквітом духовного життя на Україні? (так)

7. Вищу освіту Стус здобув на історико-філологічному факультеті Донецького педагогічного інституту. (так)

8. У 1959 - 1961р., перебуваючи в армії,  Стусу легко писалося. (ні)

9.У 1965 році Стуса  виключили з аспірантури. (так)

10. У 1972 році Стуса арештовують. (так)

11. В Україні за життя В. Стуса виходять дві збірки «Зимові дерева», «Свіча в свічаді». (ні)

12. У 1985 р. Генріх Белль висунув Стуса на здобуття Нобелівської премії. (так)

  1. Постановка проблемного запитання. Прийом «Фішбоун» (риб’яча кістка). Робота в парах.

Чи можна сказати, що В. Стус був справжнім стоїком?

Робота зі словником

Стоїцизм – учення однієї з шкіл античності. Стоїки ставили мету: досягнути душевного спокою, духовної незворушності, бути мужніми і стійкими під час життєвих випробувань.

Екзистенціалізм – течія модернізму, яка підкреслює, що людина відповідає за свої дії лише тоді, коли діє вільно, має свободу волі, вибору і засобів їхньої реалізації.

 

C:\Users\школа\Desktop\фишбоун.jpgГолова. Чи можна сказати, що В. Стус був справжнім стоїком?

Верхні кістки. Виступ у кінотеатрі з протестом проти арештів, прагнення справедливості; виступ над могилою Алли Горської, друк за кордоном збірки «Зимові дерева»; відстоювання власної гідності; вступ до Української Гельсінської спілки.

Нижні кістки. Відчислення з аспірантури; звинувачення в антирадянській агітації; арешт 1972 рік; покарання – позбавлення побачень, штрафний ізолятор, карцер; арешт 1980 рік.

Хвіст. Борець за зневажені людські права, за зганьблену національну гідність.

IІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Друг В. Стуса, письменник Ю. Покальчук так оцінював його особистість і творчість:«У Василя Стуса найбільшим злочином було те, що він був українцем, просто справжнім українцем; любив свою мову, свою землю, свою культуру і хотів бачити Україну нормальною українською землею, а не витоптаним полем. Поезія Василя Стуса виходить далеко за межі того експериментального бунтарства, часто дилетантської, показової інтелектуалізації вірша, що були притаманні творам багатьох його ровесників.

По-блоківськи виточений і холоднуватий його вірш, природний український сентимент тут приборканий і палає всередині кристала. Якщо ж торкнешся, гріє, мов серце.

Дисципліна слова, лаконізм виразу, надзвичайно широкий словник, що постійно збагачується, ще й незупинне власне словотворення — ось шлях його поезії».

У цьому ми переконаємося на сьогоднішньому уроці.

ІV. Формування вмінь та навичок

1. Слово вчителя. 26 січня 1972 року, уже після пред’явлення звинувачення, Василь Стус пише вірш  «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…», в якому вияскравлюється той шлях самоусвідомлення, що його проходить ліричний герой.

2. Прослуховування  поезії «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…». Обмін враженнями щодо прочитаного.

3. Словникова робота.

Щовб — сходинка, перекладина драбини;

хлань — безодня;

врочить — передрікає;

запрагла — захотіла.

4. Евристична бесіда.

— Яку мету ставить перед собою ліричний герой твору — автор? (Домагатися добра й справедливості для свого народу чи хоча б прокласти дорогу прийдешнім поколінням.)

— Який пафос поезії? (Піднесений — «душа запрагла неба», «в буремнім леті», «держить путь на стовп високого вогню».)

— Що відчуває ліричний герой на цьому шляху? (Сумніви, зневіру і разом із тим — тверде переконання у своїй високій меті «предтечі».)

— Який цікавий синтаксичний прийом використовує автор у творі? (Перенесення рядка.)

5. Коментар учителя.

В. Стус свідомо обрав свою життєву дорогу — це шлях добра і правди. Але там чекають його «сотні сумнівів», «сто зневір» і треба вперто, наполегливо долати щабель за щаблем («йти з щовба на щовб»), щоб досягти мети або хоча б прокласти дорогу іншим, бо він — «предтеча».

Екзистенційна лірика – вірші, у яких розкривається внутрішня суть людини, те глибинне, внаслідок якого кожна особистість є неповторною.

         6. Паспорт твору «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе»

Жанр: ліричний вірш.

Вид лірики: патріотична і філософська.

Тема: показ свідомого вибору ліричним героєм свого життєвого шляху, де панує світло, добро, краса; усвідомлення того, що повести його зможе лише правда! Це своєрідна поетична декларація митця.

 Ідея: уславлення цілеспрямованості ліричного героя, який у своїх духовно-етичних домаганнях правди зазнає хитання і перешкод, але не зневіряється і вибирає духовну висоту.

Провідний мотив: незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин.

Віршовий розмір: ямб.

Художньо-виражальні засоби епітети: буремний лет, високий вогонь, смертні грані, людські дерзання, чорна порожнеча, шлях правдивий; метафори: добро і правдо віку, душа запрагла неба, душа держить путь, не ступали людські сліди, поза смертні хлані, врочить подив; гіпербола: крізь сотні сумнівів…, через сто зневір; алітерація звуків Р, С, Щ звертання: добро і правдо віку; символ: предтеча.

 7. Виразне читання поезії «Господи, гніву пречистого…». Обмін враженнями щодо прочитаного.

Евристична бесіда.

-        Яким настроєм сповнений ліричний герой твору? (Твердим переконанням, що вистоїть, мужньо сприйматиме всі випробування долі; біда загартовує волю, дух.)

- Як називаються такі риси людини? (Стоїчні.)
-          Що говорить ліричний герой про те, звідки у нього такий стоїцизм? (Від матері, від роду, від народу.)

Коментар учителя.

За жанром  твір – віршована молитва. Характерним для неї є звернення до Бога з проханням потрібного. Мужня, стоїчна поезія «Господи, гніву пречистого…» В. Стуса утверджує впевненість ліричного героя в тому, що він зможе вистояти, не зрадить себе й своїх переконань. Він свідомо йде «на амбразуру», на біду, щоб відкрити людям очі на правду, показати приклад боротьби за людську гідність і силу людського духу.

Паспорт твору «Господи, гніву пречистого…»

Жанр: медитація (віршова молитва).

Вид лірики: філософська.

Тема: звернення ліричного героя до Всевишнього з проханням не осудити його за глибоку віру і надію, бо утверджує безсмертя людського духу.

Ідея: утвердження сили людського духу, прагнення не загубити у тяжких випробуваннях своєї самототожності, неповторності своєї долі.

Віршовий розмір: дактиль.

Римування: перехресне.

Художньо-виражальні засоби: епітети: гнів пречистий; мале людське життя; риторичне звертання: Господи, гнiву пречистого; метафори: думою тугу розвіюю; надiєю довжу його в віки.

Бога, як символа совісті людської, віри в справедливість та добро, Стус згадує досить часто: в часи, коли йому нестерпно важко, шукає опори, дивиться на своє життя крізь призму Божих заповідей. В основу вірша покладено канон, запропонований християнським богословом VІІІ ст. Іоаном Дамаскіном, як «сходження розуму до Бога, прохання потрібного в Бога».

V. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Займи й обґрунтуй позицію».

- Чи можна В. Стуса назвати справжнім героєм України?

VI. Домашнє завдання

Вміти виразно читати поезії В. Стуса, аналізувати їх, характеризувати творчість поета в цілому; письмово — дібрати приклади художніх засобів, пояснити їхню роль у творі.

Скласти сенкан до образу митця.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Курило Татьяна
До підручника
Українська література (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Авраменко О.М., Пахаренко В.І., Мовчан Р.В.)
Додано
29 лютого
Переглядів
14087
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку