Предмет _______________________ Клас ___ Урок № ___ Дата___/___/___
Прізвище вчителя __________________
Тема уроку: «Поезія «Тиша морська». Образ мужньої, сильної духом дівчинки, її життєрадісний погляд на світ, вільнолюбство, впевненість, розвинена уява»
Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Лариси Петрівни Косач; проаналізувати поезію «Тиша морська»; розкрити образ мужньої, сильної духом дівчинки, її життєрадісний погляд на світ, вільнолюбство та впевненість; розвивати навички виразного читання, коментування ліричних творів; навчити визначати роль художніх засобів у них; виховувати почуття любові до батьків, родини, на прикладі життя Лесі Українки формувати життєву мужність, цілеспрямованість, наполегливість, прагнення до самоосвіти.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: портрети Лесі Українки; виставка творів поетеси; презентація, ілюстративний матеріал, відеоролик «Тиша морська».
Методика та прийоми проведення уроку: бесіда, розповідь, контроль і самоконтроль, самостійна робота, «вільний мікрофон».
Епіграф уроку:
Ні! Я жива! Я буду вічно жити.
Я в серці маю те, що не вмира...
Леся Українка
План уроку:
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Добрий день, шановні діти!
Ще один за розкладом урок.
Щоб пірнути в літературну безодню,
Давайте зробимо наступний крок.
Нумо, діти, підведіться!
Всі приємно посміхніться.
Продзвенів уже дзвінок,
Починаємо урок!
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Конкурс малюнка-ілюстрації до поезії Лесі Українки.
IІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.
ІV. Актуалізація опорних знань.
Бліц-хвилинка
Дати відповідь одним словом.
Відповіді: Косач, дворянській, Олена Пчілка, 10, Михайлом, 10, малюванням, історії, «Надія», Сурамі.
V. Сприйняття й засвоєння нового навчального матеріалу.
1. Вступне слово вчителя.
- Сьогодні ми продовжимо нашу розмову про Лесю Українку, адже проаналізуємо її прекрасну поезію «Тиша морська». Тому розпочинаємо роботу!
2.1. Історія написання поезії.
Хвороба, з якою так мужньо боролася тендітна молода поетеса Леся Українка, прогресувала. Лікарі радили змінити місце проживання або якомога частіше перебувати у місцевостях із теплим сухим кліматом. Тому Леся Українка часто виїжджала в Крим, у Грузію, до Єгипту. Дуже подобалося їй у Криму. Леся була зачарована природою цього краю. Безмежне море, вільний вітер, бурхливі хвилі, сміливі чайки – все це бентежило душу і самі по собі народжувалися поетичні рядки. У своїх віршах поетеса передає найтонші порухи власної душі, свої болі й радощі, тугу й надії. Так з’являється цикл віршів «Подорож до моря», а ще — «Кримські спогади», який вона присвятила своєму братові Михайлу.
2.2. Виразне читання поезії учнями.
2.3. Перегляд відеоролику «Тиша морська».
2.4. Бесіда з учнями за питаннями.
2.5. Усне словесне малювання.
Завдання: спираючись на текст, спробувати створити «Словесний малюнок».
Бесіда.
1. Чи співпадає ваша уява з уявою художника? (Учитель демонструє картини І. Айвазовського, на яких зображено море.)
2. Художнику, щоб відтворити побачене, потрібні фарби, пензлі, полотно. А що допомагає поетові? (Художні деталі.)
2.6. Проблемне завдання.
Прослухати пісню Скрябіна «Люди як кораблі» і порівняти її з твором Лесі Українки.
Проблемне питання. Якому виду мистецтва (живопису, літературі чи музиці) краще вдається передати почуття людини?
2.7. Пошукова робота в групах.
Учні уважно читають вірш і виписують художні засоби.
1-ша група — епітети.
Гарячий, полудневий (час), ясне (небо, море, хмари, сонце), золотиста (блакить), білі (вітрила), тихий (плескіт), перлиста (хвилечка), малий (човен), щире (золото), золотий (шлях), підводнії (каміння), вічне (проміння).
2-га група — метафори.
«Країна світла та золотистої блакиті», «в’ється стежечка золотиста», «з весельця щире золото спадає», «шлях, що положило ясне сонце через воду», «край вічного проміння».
3-тя група — зменшено-пестливі слова. Віконце, хмарки, хвилечка, човенце, весельця.
Учитель.
Зверніть увагу, крім епітетів, метафор і зменшувально-пестливих слів, у поезії «Тиша морська» є повтори (ясне небо, ясне море, ясні хмари, ясне сонце; ледве-ледве), інверсії, тобто зворотний порядок слів (тиша морська, час гарячий полудневий, вітрила білі, хвилечка перлиста, в’ється стежечка).
Усі ці художні засоби не лише образно характеризують явища та предмети чи привертають увагу до важливого, вони допомагають поетові емоційно змалювати романтичну картину морського пейзажу та передати її думки й почування.
2.8. «Паспорт твору».
Тема: зображення казкової краси морської тиші, коли в морі ледве хлюпочуть хвилі і сяє сонечко.
Ідея: возвеличення приємного почуття душевного комфорту, насолоди від гарної погоди на морі.
VІ. Закріплення опрацьованого матеріалу.
Тестові завдання до поезії «Тиша морська»
1. За допомогою якого прикметника характеризується «час гарячий полудневий»?
а) Прекрасний;
б) чудовий;
в) ясний.
2. Про що не чути в «країні світла»?
а) Про негоду;
б) затемнення сонця;
в) жорстокість і зло.
3. Продовжіть рядок: «Колихає море…»:
а) човен;
б) чайку;
в) хвилі.
4. Які художні засоби використала поетеса в рядку: «В’ється стежечка злотиста»?
а) Алегорію і метафору;
б) метафору та епітет;
в) порівняння й епітет.
5. Яке бажання було в поетеси?
а) Намалювати красу сонячної погоди на морі;
б) вирушити у подорож по морю;
в) стати морською чайкою і полетіти над морем.
6. Край, в якому перебувала героїня твору, вона називає краєм:
а) вічного проміння;
б) душевної гармонії;
в) сонячного тепла і комфорту.
7. Поезія написана Лесею Українкою:
а) В Ялті;
б) в Євпаторії;
в) Одесі.
8. Чого не боїться героїня?
а) Вітру і підводного каміння;
б) холоду і хвороби;
в) заблукати в горах або потонути в морі.
9. Яким рядком закінчується поезія Лесі Українки «Тиша морська»?
а) «Золотим шляхом поплисти!»;
б) «Попливла б я на схід сонця»;
в) «В краю вічного проміння».
10. Місцевість, де перебуває героїня твору Лесі Українки «Тиша морська», названа:
а) мрією життя;
б) чудовою казкою;
в) країною світла.
Примітка. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.
VІІ. Підсумок уроку.
VІІІ. Оцінювання учнів.
Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.
ІХ. Домашнє завдання.