Урок «Сторінки життя Бориса Харчука. Оповідання «Бабуня»

Предмет _______________________ Клас ___ Урок № ___  Дата___/___/___  

Прізвище вчителя __________________

Тема уроку: ЛРК № 2. «Сторінки життя Бориса Харчука. Оповідання «Бабуня»

Мета:  глибше ознайомити учнів із творчістю Бориса Харчука; проаналізувати оповідання  “Бабуня”, звернувши увагу на образ бабусі, яка віддає всю себе вихованню внуків; пробудити у школярів пізнавальні інтереси до свого роду, прище­пити любов і повагу до бабусь, цікавість до скарбниць народної мудрості; розвивати творчі вміння учнів, їх фантазію, розширювати їх світогляд; виховувати повагу до історичного минулого українського народу, інтерес і шанобливе ставлення до літератури рідного краю, бажання пізнавати глибше пізнавати її.

Тип уроку: урок літератури рідного краю.

Обладнання уроку: підручник, портрет Б. Харчука, текст оповідання «Бабуня»,  ілюстрації, аудіозапис пісні Наталії Май «Пісня про бабусю».

Методика та прийоми проведення уроку: бесіда, розповідь, «вільний мікрофон».

Епіграф уроку:

…Світ збудувався і держиться на двох силах – на потузі любові й на потузі терпіння. …З любові й терпіння народжується людина і хліб.

Б. Харчук

План уроку:

1. Організаційний момент.
2. Перевірка домашнього завдання.
3. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.
4. Актуалізація опорних знань.
5. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.
6. Підсумок уроку.
7. Оцінювання учнів.
8. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.

Психологічна настанова учнів на сприйняття нового навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.

- Особливе місце серед когорти українських письменників, що їх твор­чість тривалий час замовчували, посідає постать митця, про якого Роксана Харчук сказала: “Був дорослим, а в душі залишався дитиною. Багато втрачав у житті, та не загубив головного – здатності дивуватися…” Світ для цієї людини залишався таємничим і незбагненним. Можливо, тому так любив дітей за їхню щирість, безпосередність. З ними було йому легко і щезав сум.

2. Гра “Відгадайте ім’я”.

Розшифруйте ім’я та прізвище письменника.

(Записані на дошці в та­блиці цифри вказують на порядок літер в алфавіті: а-1, б-2, в-3, г-4 і т. д. Це також дасть змогу повторити українську абетку.)

2, 19, 21, 11, 22 (Борис)

26, 1, 21, 28, 24, 15 (Харчук)

- Отже, на сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з творчістю Бориса Харчука та його оповіданням “Бабуня”.

3. Опрацювання епіграфа уроку.

ІV. Актуалізація опорних знань.

1. Музична пауза.

Звучить аудіозапис «Пісні про бабусю» Наталії Май.

- Які почуття викликала у вас ця пісня?

    2. Створення асоціативного куща до слова «бабуся».

Берегиня роду, рідна, скарбниця мудрості, тепло і затишок у домі, порадниця, підтримка.

V. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

1. Розповідь про письменника.

Доповіді учнів із доповненнями вчителя.

  Борис Микитович Харчук народився 13 вересня 1931 року в с. Лози Збаразького району на Тернопіллі в бідній селянській родині. Змалечку спрагло тягнувся до книжки, що допомагала “відкривати незнаний маленьким селюком світ, загострила його увагу до слова” (М. Слабошпицький).

У 1951 році вступив до Крем’янецького педучилища. Вищу освіту здобув у Полтавському педінституті та в Літературному інституті ім. О. М. Горького (Москва). Б. Харчук тривалий час працював журналістом. Член Спілки письменни­ків України з 1958 року.

Автор багатьох книжок оповідань, повістей, а також романів “Волинь”, “Місяць на майдані”, “Кревняки”. У них письменник намагався правдиво роз­повісти про свій народ, через художнє слово передати його найзаповітнішу мрію про свободу. Через те не всі твори митця в радянські часи друкувалися. Так, повісті “Вишневі ночі”, “Мертвий час” у повному варіанті з’явилися лише в 90-х роках ХХ ст. Чимало творів написав і для дітей: “Зазимки і вес­ни”, “Горохове чудо”, “Діана”, “Теплий попіл”, “Йосип з гроша здачі”, “Ой Морозе, Морозенку”, “Шайтанка” тощо.

Помер Борис Харчук 16 січня 1988 року в Ризі. Похований у Києві.

Проблемне запитання:

— Чому не всі твори Б. Харчука друкувалися?

2. Бесіда за питаннями.

— Кого ми називаємо лагідним ім’ям “бабуня”, “бабуся”? (Це матір мами або батька, а також будь-яка жінка, що досягла старості).

— Яку роль відіграє бабуня у сім’ї? (1. Бабуся є першою, головною береги­нею сім’ї. 2. Бабуся – хранителька звичаїв та обрядів. 3. Бабуся – це скарбниця мудрості нашого народу. 4. У німців бабусю називають “гросмутер”, що озна­чає “велика мама”, цим визначається її роль у сім’ї).

Учитель. Український народ створив чимало прислів’їв та приказок про бабусю.

• Там бабині руки, де онуки.

• Бабине слівце – плідне зеренце.

• Хто бабусю має, той втіху знає.

• Поки бабуся – доти діти.

3. Аналіз оповідання “Бабуня”.

Учитель. Ми з вами разом – український народ, який складається з ро­дин, малих і великих, дружніх і працьовитих. Як могутня ріка бере силу з маленьких джерел, так і наша українська культура збагачується традиціями і звичаями маленьких сімей, хранительками, берегинями яких є наші бабусі.

Уже крилатим став вислів: “Є бабуся – є діти”. Справді, на плечі цих не­втомних трудівниць випадало, крім усього, ще й виховання онучат. З особли­вою теплотою і любов’ю змалював образ бабусі й Борис Харчук в оповіданні “Бабуня”.

1. Виразне комбіноване читання твору (учитель, учні).

2. Словникова робота.

1. Клямка – ручка в дверях.

2. Діжа – низька широка дерев’яна посудина, у якій готують тісто на хліб.

3. “Кукла” – загорнений у ганчірку жований хліб і т. ін., що його викорис­товували замість соски.

4. Кочерга – знаряддя у вигляді насадженого на держак залізного прута з розплесканим і загнутим кінцем для перемішування палива в печі й вигрі­бання з неї жару.

5. Лопата – дерев’яне знаряддя для саджання хліба в піч і виймання його з печі.

3. Бесіда за питаннями.

1. Про які часи йдеться у творі? (Часи панщини.)
2. Яку родину описано в оповіданні? (Бідну селянську родину.)
3. З чого видно, що це бідна родина? (Батьки ходять до панського лісу валити дуби, діти не мають чобіт, щоб іти до школи, навесні не печуть хліба, бо не мають з чого.)
4. За чим жалкує головний герой оповідання? (За тим, що немає дідуня.)
5. Як ставляться онуки до бабуні? (З любов’ю, повагою, добротою; допо­магають їй у домашніх справах.)
6. Про кого співала бабуня? (Про Байду, Нечая, Бондарівну.)
7. Як ставилася бабуня до національних героїв українського народу, які боролися за волю України? З чого це видно?
8. Як впливали на онуків пісні, які співала бабуся? (Вони хвилювалися за долю героїв, співчували їм, їхнім поразкам і невдачам, раділи за Бондарівну, яка “втерла носа” панові.)
9. Знайдіть і зачитайте портретну характеристику бабуні.
10. З яким почуттям описує автор бабуню? (З почуттям любові, це видно зі слів зі зменшувально-пестливим значенням: бабуня, рожечок, волосок.)
11. Які художні засоби використовує автор, змальовуючи бабуню? (По­стійні епітети, порівняння.)

Учитель. Розповіді й пісні бабусі мали великий вплив на формування сві­тогляду її онуків, які ще змалечку відчували неприязнь до гніту та принижен­ня однієї людини іншою. Те добро, що іскрилося у старечих бабусиних очах та жага до свободи і ненависть до панів – усе передавалося онучатам.

4. Практикум.

1. Доберіть якнайбільше епітетів до слова “бабуня”.

2. Складіть вірш-сенкан до слова “бабуня”.

5. Метод “Словесне малювання”.

Клас об’єднується в 3 групи; учні радяться 4-5 хв, а потім по одному ре­ченню складають зв’язну розповідь.

Перша група: “Бабуня пече хліб взимку, співає пісню про Байду”.

Друга група: “Бабуня пече хліб після Іллі, співає пісню про Нечая”.

Третя група: “Бабуня пече хліб восени, співає пісню про горду Бонда­рівну”.

6. Метод “Прес”.

Учитель. Мудрими вчителями для своїх онуків споконвіку були бабусі. Чого вчить своїх онучат бабуня у творі Б. Харчука? Розпочніть свої мірку­вання словами “Я вважаю...”,  “На мою думку...” і т. д.

7. Складання учнями плану-характеристики бабуні і відповіді за цим планом.

Орієнтовний план

1. Бабуня – хранителька домашнього вогнища.
2. Зовнішність бабуні.
3. Співоча душа бабуні.
4. Неприязнь до гніту людини – основна риса характеру бабуні.
5. Роль бабуні у вихованні внучат.

VІ. Підсумок уроку.

1. Слово вчителя.

Світлий образ бабусі, що його змалював Б. Харчук, втілив у собі кращі традиції українського народу: любов до праці, повагу до історичного мину­лого нашого народу, шану до хліба. Недарма бабуня любила повторювати: “Який наш хліб, таке й наше життя”. Хліб завжди був і є символом життя. Оповідання вчить нас з пошаною ставитися до хліба, до української народної пісні, до героїчного минулого нашого народу, і, звичайно, – до свого роду.

2. Пісня “Бабусині очі” (музика В. Лепешка, слова В. Кленца).

І онуків, і правнуків є,

Як ромашок на літньому лузі.

Заблукали літа в сивині,

У думках і замріяній тузі.

Повернутися б в юність свою,

У ті перші закохані стрічі,

Та не може, онуки-бо їй

Заглядають з любов’ю у вічі.

Приспів:

Бабусині очі – озерця тепла,

Душа її – сонячна казка.

Бажайте бабусям здоров’я сповна,

Вклоніться їм низько, будь ласка.54

Огортає малят в доброту,

Щоб не змерзли в житті цім холоднім,

І вважає для себе вона

Кожен день подарунком Господнім.

Тихо просить літа: “Не спішіть!

Переллю спершу чашу любові,

Для малечі заграє вона

У очах на веселому слові”.

Приспів.

3. Інтерактивна вправа «Мікрофон».

7. Оцінювання учнів.

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

VIII. Домашнє завдання.

1. Написати твір на тему “Чого навчила мене моя бабуся?”.
2. Підготувати повідомлення про життя та творчість С. Чернілевського.