Тема. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення.
Мета: дати учням загальні відомості про фразеологізми; вчити пояснювати значення фразеологізмів, правильно використовувати їх у мовленні; ознайомити із фразеологічним словником української мови; розвивати культуру мовлення, образне мислення; виховувати бажання здобувати знання.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, словники, картки, кросворд.
Форма уроку: урок- подорож
Тема. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення.
Мета: дати учням загальні відомості про фразеологізми; вчити пояснювати значення фразеологізмів, правильно використовувати їх у мовленні; ознайомити із фразеологічним словником української мови; розвивати культуру мовлення, образне мислення; виховувати бажання здобувати знання.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, словники, картки, кросворд.
Форма уроку: урок- подорож
Перебіг уроку
І. Організаційний момент
Учитель
Відчалили від берега (оплески)
Завели двигуни (загули)
Почали відрахунок (п’ять, чотири, три, два, один) Повний уперед.
Сідайте.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Не ходжу і не літаю,
А ти спробуй дожени.
Я буваю золота -
Тільки в казку зазирни!
(Золота рибка)
ВЕРЕМІЙ
Це дідусь хороший мій,
Звуть його так - Веремій.
Так він дивно розмовляє,
Що попробуй – зрозумій!
В цирку був я з дідусем -
Ми там бачили усе:
І жонглера, і ведмедя
На швидкім велосипеді...
Я крутивсь, дідусь спитав:
-Ти прийшов ловити гав?
Аж піднявся я із лави:
-Та які ж у цирку ґави?
Ну й дідусь мій, Веремій!
Що він каже? Зрозумій!
Грались ми з Рябком кудлатим,
Посварилися із братом.
Брат мовчав, і я мовчав,
А дідусь обох повчав:
-Так до бійки недалеко! -Де ж у мене задні ноги?
Що це ви розбили глека ? Ну й дідусь мій, Веремій!
Братик, плачучи, сказав: Що він каже? Зрозумій!
-Глека я не розбивав! Я,сестричка, менший брат,
Ну й дідусь мій, Веремій! Втрьох збирали виноград.
Що він каже? Зрозумій! Сперечалися ми все:
Братик спать ніяк не хоче: Хто з нас кошик понесе?
Хоч і сонні в нього очі, Дідуся ми розгнівили:
Вередує:-Я не ляжу! -Що ви кашу заварили?
А дідусь ласкаво каже: -Де ж та каша, -мовив брат.-
-От якби ти зараз ліг- Ми ж збирали виноград!
Ти б заснув без задніх ніг! Ну й дідусь мій, Веремій!
— Так чому ж онуки не розуміли дідуся?
— Зверніть увагу на виділені вирази. Що вони означають?
— Подумайте і скажіть, чи можна значення сполучень слів, поданих у тексті, передати одним словом?
Із народження і до старості людина пізнає світ. Пізнання мови — це мандрівка в світ прекрасного. Кожне слово має певну будову та значення. Існують слова, які об'єднались у стійкі вирази і називаються фразеологізмами. У фразеологізмах слова втрачають свою самостійність, а зміст має тільки весь вислів разом.
ІІІ. Оголошення теми , мети уроку
Розгортаємо наші морські блокноти – робочі зошити
Дев’яте жовтня
Класна робота
- Отже, сьогоднішній урок буде присвячено вивченню фразеологізмів. В зошитах записуємо тему уроку «Поняття про фразеологізм, його лексичне значення».
- Уважно подивіться на слово фразеологізм, подумайте скільки коренів у цьому слові і яке значення вони мають?
На дошці
Словник
Phrasis - вираз
Logos - вчення
- дивлячись на тему уроку, сформулюйте завдання нашого заняття.
Отже , ми повинні знати , що називається фразеологізмом, повинні навчитися пояснювати їх значення і доречно вживати у мовленні.
VІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
Словникова робота
Море прекрасне, сильне море, море велике. Воно захоплює і дивує. Воно живе. Скільки цікавого на дні! Що ж можна знайти на дні моря?
Смарагд - красивий ніжно-зелений камінь, загадковий, неповторний і дорогоцінний. Унікальний він як своїм кольором, так і своїми властивостями. Уважається, що саме цей камінь служить оберегом для всіх мандрівників і моряків. (СЛАЙД 5)
За кожну правильну відповідь на уроці – смарагд.
Допомагає кок корабля.
Розгадати кросворд, сформулювавши значення словосполучень одним словом і заповнивши по горизонталі рядки, ви прочитаєте по вертикалі під №1 ключовий термін сьогоднішнього заняття.
Запитання до кросворду:
1. Пекти раків, (червоніти)
2. Ні пари з уст. (мовчати)
3. Звестися до нитки, (зубожіти)
4. Байдики бити, (ледарювати)
5. Баламутити голову, (морочити)
6. Лити сльози, (плакати) 2 група
7. Молоко під вусами не обсохло, (молодий)
8. Брати верх (гору), (перемагати)
9. Накивати п'ятами (у теперішн. часі), ( втікати)
10. П'яте колесо до воза. (зайвий)
11. Врізати дуба, (померти)
- Яке ключове слово отримали?
- Працюючи над кросвордом, що ви помітили? (Фразеологізм можна замінити одним словом)
- Отже, який висновок можна зробити? (За смислом фразеологічний зворот часто дорівнює одному слову)
- А чи можна сполучення слів у фразеологізмі поширювати або замінити окремі слова, не порушивши при цьому смислу звороту?
- Який можна зробити висновок? (Фразеологізм - стійке, нероздільне сполучення слів)
Робота біля дошки і в зошитах.
Записати речення, визначити члени речення, яким членом речення виступає фразеологізм.
Ви послухайте його і на вус намотайте. (запам’ятайте, присудок)
Він наговорив сім мішків гречаної вовни. (додаток)
Пішов козак світ за очі. (обставина)
- Що ви помітили? Отже, який висновок можна зробити? (Фразеологізм виступає одним членом речення)
- Дайте визначення фразеологізму, орієнтуючись на записи, зроблені на дошці.
- Порівняємо зроблені нами висновки з матеріалом підручника.
Робота з теоретичним матеріалом підручника с.61
- Яка роль фразеологізмів у мовленні?
- У яких стилях мовлення вживаються фразеологізми?
- Де можна знайти значення фразеологізмів?
Так, фразеологізми зібрані в особливих фразеологічних словниках, а найбільш вживані фразеологізми включені в тлумачні словники.
3 . Нам треба продовжити подорож, але сонце раптом сховалось за хмарами, піднявся дуже сильний вітер, розпочався шторм. Щоб оминути його, слід упоратись із наступним завданням.( СЛАЙД 12)
Робота з підручником
Вправа 111
Вправа 112
Фізкультхвилинка «Капітан»
Слово вчителя.
Багатство і різноманітність фразеологізмів дають можливість живописно передати думку, відтворити й описати ситуації людського життя. Вони можуть дохідливо й дотепно висміяти, жартівливо натякнути, ввічливо підказати, передати похвалу й повагу. Їхні образність і емоційність здатні впливати не тільки на розум. А й на уяву і почуття людини. Тому так часто письменники використовують фразеологізми у своїх творах
Закінчити фразеологічні звороти, узяті з казок.
По бороді текло, а…
Ні в казці сказати, ні…
Не думати, не гадати…
Скоро казка мовиться, та…
Піди туди не знаю куди, …
У тридевятім царстві,…
Баба Яга -….
По щучому велінню,…
Що написано пером,…
Наказали сім мішків гречаної вовни,…
Відповіді:…в рот не попало; …принеси те, не знаю що; … в тридев’ятім государстві; … кістяна нога; … по моєму хотінню; … та усі неповні; того й не витягнеш волом; …ні пером описати; …ні в казці сказати; …не скоро діло робиться.
— Яка роль фразеологізмів у мовленні? (Надають мовленню виразності, образності, емоційності. Фразеологія – скарбниця спостережливості й мудрості народу).
Вчитель: Але що це? Люди за бортом!
Швидше піднімемо їх на борт і поцікавимось, хто ж наші супутники.
Інсценівка «Про голову і хвіст»
Зустрілися песик Тявка і киця Мурка.
— Добрий день! — якось неохоче замуркотіла Мурка.
— Добрий день! — весело завертів хвостиком Тявка. — Чому така сумна? Ідеш, опустила голову.
— Та ось у мене й голова болить, і хазяйка недоброго молока поставила. Так важко на душі: і їжа до рота не йде. Телевізор обрид, шерсть стала облазити...
— І ти горюєш? Ось я... Живу де прийдеться, сплю в підвалі, листя мені за подушку. Але духом не падаю! Вчора приволік смачну кістку. З друзями- однокіст... однокашниками граємось, ганяємо, спимо, притулившись спинами. Зараз готуємося до зими — вона в мене буде лише друга. Словом, як кажуть мої побратими, — тримаю хвіст бубликом.(бути бадьорим, життєрадісним)
Злий як… Упертий як… Хитрий як… Полохливий як… Колючий як… Надутий як… Шкідливий як…
Відповіді: тхір, лисиця, заєць, їжак, індик, кіт, ягня, ведмідь, риба, свиня, сорока, вовк.
Завдання: з'єднати стрілочкою фразеологізм і його значення
Клювати носом |
Бешкетувати |
Сушити голову |
Бути викритим на місці злочину |
Біла пляма |
Запам'ятати |
Ходити на голові |
Робити неможливе |
Ліньки напали |
Дрімати |
Пійматися на гарячому |
Недосліджені місця |
Змокнути до нитки |
Напружено думати |
Діставати з-під землі |
Лінуватися |
Зарубати на носі |
Дуже змокнути |
V. Підсумковий етап. Рефлексія. Оцінювання
1. Бесіда.
— Погляньте на завдання, які ви поставили перед собою на початку уроку.
Кому з вас їх вдалося виконати?
- Що було найцікавішим і чому?
- Які труднощі зустрічалися і як я долав(ла) їх?
- Мій настрій на уроці.
- Побажання (собі, учителю)
2. Оцінювання.
— Протягом уроку ви отримували смарагди за активність на уроці. Хто ж найкраще працював сьогодні на уроці? А кому необхідно бути активнішим?
3. Домашнє завдання.