Урок "Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Ознайомлення із фразеологічним словником".

Українська мова             6 клас

Дрончак Л.Г.

Тема: Фразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення.

            Ознайомлення із фразеологічним словником

Мета (формування компетентностей): предметні: сформувати в учнів

          загальне уявлення про фразеологізми, вчити пояснювати їх лексичне

          значення, визначити роль фразеології в системі мови; виробити

          навички правильного вживання фразеологізмів у мовленні, ознайомити

          із фразеологічним словником; ключові: розвивати вміння доцільно

          вживати у власному усному та писемному мовленні фразеологізми, 

          логічне, образне мислення, пам’ять, увагу, збагачувати словниковий

          запас, обгрунтовувати важливість бережного ставлення до мови;

          формувати компетентність навчатися впродовж життя, вільно володіти

          державною мовою, математичну спілкуватися рідною мовою,

          громадянську та соціальну, екологічну, математичну, інформаційно-

          комунікаційну, математичну компетентності; виховувати повагу до

          краси та багатства  рідної мови, сприяти осмисленню ролі рідної  мови

          в житті  людини, бажання здобувати знання

Тип уроку: урок формування компетентностей

Обладнання: підручник,  словники, дидактичний матеріал, індивідуальні

         картки, презентація, стіннівка «Весела перерва», пам’ятка

         «Як користуватися фразеологічним словником»

Епіграф:

Вас вітає мова – 

Всім знанням основа.

Вчити її – справа праведно свята.

Катерина Степчин

Девіз:

Наші предки стріляли з лука,
Вміли точно влучати в ціль.

Тож і образ іде звідусіль;
Влучне слово в оздобі звука.

Процвітай, українська мово,
Заохочуй красою нас:

Що багатший твій слів запас, -

Легше вибрати влучне слово.

Д.Білоус

Вислови:

Фразеологія – це окраса рідної мови.

Є.Чак

Фразеологізми – це іскрометні скарби мовної образності – передають найтонші відтінки душевних порухів, обарвлюють висловлене в націо-нальний колорит.

В.Ужченко

У фразеологізмах видно надзвичайну повноту народного розуму, що зумів скласти животрепетні слова, які проймають наскрізь природу людини, зачіпаючи її за все живе.

М.Гоголь

(На які ознаки фразеологізмів указано в реченнях)

Хід уроку.

І.Організаційний момент.

• Слово вчителя.

Осінь...

• «Сонечко».

  Діти! У вас на партах лежать сонечка. Напишіть, будь ласка, на них поба-жання чи комплімент своєму сусіду (сусідці) по парті.

ІІ.Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів.

• «Поетична хвилинка».

Учні читають напам’ять уривки з віршів про українську мову (на фоні тихої, ліричної музики).

1 учень

На уроці рідну мову

Зараз будемо вивчать.

Розберемо кожне слово,

Щоб її нам краще знать,
Бо вона така чарівна,
Мелодійно так звучить.

Поміж мовами царівна.

Як без неї в світі жить?

2 учень

Можем ми осиротіти,
як не будем мови знати,
Українську мову, діти,

Треба старанно вивчати!

Бо вона нам найрідніша,
Зрозуміла і ясна,
Поетична, найсвятіша

І чарівна, як весна!

3 учень

Тож вивчайте рідну мову

Вже тепер, з дитячих літ.

Українське наше слово

Хай звучить на цілий світ.

Мова в нас така чудова,
Мелодійна і ясна,
Солов’їна, світанкова

І чарівна, як весна!

• Слово вчителя.

   Дорогі діти, ми сьогодні з вами розглянемо цікаве явище у нашій мові – фразеологізми. Вони нам знайомі з дитинства. Ми використовуємо їх у мовленні, щоб влучно і дотепно висловити свою думку.

   Отже, запишіть у зошити тему уроку: «Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Ознайомлення із фразеологічним словником».

• Метод «Передбачення».

•          Діти! Дивлячись на тему уроку, сформулюйте завдання нашого заняття.

(Наприклад. Ми повинні знати, що називається фразеологізмом, повинні навчитися пояснювати їх значення, доречно вживати в мовленні…).

•          Чого ви очікуєте від уроку? (Записи в індивідуальній картці. Наприклад. Нових знань, нових відкриттів, цікавих повідомлень, гарних відповідей…)
•          Яким буде наш урок? (Пізнавальним, цікавим, змістовним…)
•          Якими будете ви на уроці? (Уважні, активні, працьовиті, кмітливі…)

   Сьогодні на уроці я вам бажаю працювати світлими головами, не пасти задніх, бачити зірки крізь терни та здобути в кінці уроку своє золоте руно.

(Світла голова – про кмітливу людину, здатну тверезо мислити;

Не пасти задніх – не відставати у чомусь;

Бачити зірки крізь терни – пориватися в далечінь, долаючи перешкоди;

Золоте руно – багатство, яким хтось прагне оволодіти).

ІІІ. Основний зміст уроку.

• Пояснення вчителя.

   З давніх-давен народ із покоління в покоління передавав усталені звороти – чудові перлини народної мудрості. В українській мові є багато стійких слово-сполучень. Їх часто можна замінити одним словом:

набити руку – навчитися,

накивати п’ятами – втекти,

пекти раків – червоніти,

ні пари з вуст – мовчати,

бити байдики – ледарювати,

робити з мухи слона – перебільшувати;

плутатися під ногами – заважати.

Запам’ятаймо!!!

Фразеологізм – неподільне, стійке словосполучення, яке можна замінити одним словом.(Стійкі сполучення, які сприймаються як єдине ціле і вживаю-ться носіями мови в усталеному оформленні: комар носа не підточить).

Фразеологія – розділ науки про мову, який вивчає лексичне значення фразеологізмів.

   У реченні фразеологізм – це один член речення.

   Значення фразеологічних зворотів пояснюється у фразеологічних словни-ках. Найпоширеніші фразеологічні звороти є і в тлумачних словниках.

   Фразеологічний словник української мови являє собою реєстр фразеологіч-них одиниць з номінативною функцією, складений на основі фразеологізмів, зібраних з творів переважно художньої літератури, їх тлумачення.

   Фразеологічний зворот разом із ремарками, тлумаченням, його варіантами, синонімічними рядами та ілюстраціями являє собою словникову статтю. Він є її заголовком.

• Робота з пам’яткою

                   Як користуватися фразеологічним словником

1.Близькі за значенням фразеологізми зібрані в групи (або ряди).

2.Синонімічний ряд утворює словникову статтю. На початку словникової статті з абзацу подається стрижневе слово, за ним іде повний перелік фразео-логічних синонімів, а потім – ілюстрації з літературних джерел.

3.У кінці статті – після ілюстрацій – з абзацу додається при потребі позначка Пор. (Порівняйте), яка встановлює зв'язок між синонімічними рядами фра-зеологізмів, близькими за значеннями.

4.Словникові статті розміщені за алфавітом.

5.Якщо реєстрове слово служить головним для кількох синонімічних рядів, такі ряди розташовуються в одній словниковій статті як підгрупи.

6.У круглих дужках після деяких фразеологізмів наводиться іноді інше слово або кілька слів, що можуть вживатися замість основного.

7.У квадратних дужках наводиться слово чи кілька слів, що можуть уживати-ся і не вживатися у складі фразеологічного звороту.

8.Слова, взяті в круглі чи квадратні дужки, не впливають на алфавітне розмі-щення фразеологізму в покажчику, вміщеному в кінці словника.

9.Дієслівні ряди фразеологічних синонімів подаються із формою того виду (доконаного чи недоконаного), з яким вони частіше вживаються.

• Робота з підручником, с.47.
• Вправа  121.
• Вправа 122.
• Гра « Впіймай фразеологізм».

       (Один учень працює біля дошки)

У вірші Г.Бойка «Веремій» розповідається про мудрого дідуся Веремія, якого чомусь не розуміли внуки. Подумайте, чому вони не розуміли? Випишіть фразеологізми.

1 учень.

Цей дідусь хороший мій,
Звуть дідуся – Веремій,

Так він дивно розмовляє.

Що попробуй зрозумій.

В цирку був я з дідусем. –

Ми там бачили усе.

Я вертівся – дід спитав:
-Ти прийшов ловити гав?

Аж підвівся я із лави:

-То які у цирку гави?

2 учень

Через того самоката

Посварилися ми з братом.

Брат мовчав, і я мовчав,

А дідусь обох навчав:

-Що це ви розбили глека?

Так до бійки недалеко!
Братик, плачучи, сказав:

-Глека я не розбивав.

3 учень

Спір у братика й сестрички:

-То горобчик! – Ні, синичка!

Та – своє, а той – своє…

Тут дідусь наш устає

І розводить він руками:

От найшла коса на камінь.

Я дивуюсь: - Чудеса!

Де ж той камінь? Де коса?

4 учень

Фарбував дідусь підлогу, -

Ми стояли біля нього.

Тільки щіточку взяли, -

Жовту фарбу розлили!

Він у нас питати став:

-Хто це дров тут наламав?

Здивувалися ми знову:
-Це ж бо фарба, а не дрова!

Усі (разом)
Ну й дідусь наш Веремій!
Що він каже?.. Зрозумій.

• Випереджальне завдання. Повідомлення учениці.

  У казці «Фарбований Лис» І.Франко використав такі фразеологізми:

• Закрутився, мов муха в окропі – так говорять про моторну, вертляву людину.
• Сам від себе не втечеш – нікуди подітися.
• Дати драпака – швидко зникнути, втекти.
• Мов полуда з очей впала – прозріти, розкрити очі і побачити правду.
• Жив собі, як у Бога за пазухою – дуже добре.

• Гра-пошук «А де ж моя пара?»

Ахіллесова	спину
Кліпати	носа
Богатирський	очима
Задирати	сон
Гнути	шлях
Вигравати	кінь
Життєвий	п’ята
Троянський	час

• Пояснювальний диктант.

1.Як зустрінуся з розумним чоловіком, то в мене аж душа радіє. (І.Нечуй-Ле-вицький).

2.На галявині стільки грибів, що аж кишить. (І.Нечуй-Левицький).

3.Вона догадалася, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикуси-ла  язика (М.Стельмах).

4.За свій вік я навіть мухи не зачепив мізинцем(В.Логвиненко).

5.Що це ти так переставляєш ноги, наче три дні не їв? (Розм.).

6.Недарма кажуть, що з нього слова не видавиш (С.Чорнобривець).

7.Все стояло в нього під рукою в невеликій шафі (Ю.Смолич).

8.Лисенків на Україні хоч греблю гати (П.Загребельний).

Довідка.

Душа радіє – відчувати задоволення, піднесення.

Аж кишить – багато.

Сім мішків гречаної вовни – багато

Прикусила язика – замовкла.

Мухи не зачепив – про спокійну, неагресивну людину.

Наче три дні не їв – дуже повільно, не поспішаючи.

Слова не видавиш – неговіркий, небалакучий.

Під рукою – близько, на невеликій відстані від когось,чогось.

Хоч греблю гати – дуже багато.

• Вправа 126.
• Гра «Здогадайся про що мова».

Зоологія я люблю,
Та не вивчив про комах,
Раптом викличуть? Хвилююсь…

І сиджу, мов на голках.

Подруга у мене є,
Що спокою не дає,
Прилипає, як смола:
Що робила? Де була?

Як не вивчить хтось уроку

І не те відповідає,
Про такого учня кажуть:
Пальцем в небо попадає.

Борщ і кашу я зготую,
Ще й салат наріжу.

Маму з татом нагодую –

Пальчики оближуть!

Гриць писав контрольну з мови

І не ставив крапок, ком.

Заробив він двійку знову

Й каже: «Мабуть, це корова
Їх злизала язиком»

Довідка.

Сидіти, мов на голках – хвилюватися, нервувати, тремтіти від хвилювання.

Прилипати, як смола – бути нав’язливим.

Пальцем у небо попасти – дати неправильну відповідь або зробити щось недоречне.

Пальчики облизати – про дуже смачну їжу

Злизати язиком – безслідно зникнути.

• Гра «Скажи одним словом».

На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують.

Його радять шукати в полі.

Він хазяїн в голові легковажної, несерйозної людини.

Вітер

Ним можна клювати, як дзьобом.

Його задирають, коли зазнаються.

На ньому можна зарубати, як на пні.

Ніс

Крізь них пролітають, як крізь отвір.

Вони не квітнуть, а в’януть.

Їх розшукують, як білизну, особливо дуже довірливі люди.

Вуха

Він може довести до Києва і далі.

Його можна нагострити, як ніж.

Він схожий на лопату, особливу у балакучих людей.

Язик

Ними можна косити.

Їх можна відкривати комусь на щось.

Їм можна не вірити, а інколи правда їх коле.

Коли їх вирячати, то можна щось у когось побачити.

Очі

• Фізкультхвилинка-пантоміма (під музичний супровід).

Учитель називає фразеологізм, а учням потрібно їх показати.

-Від горшка два вершка (невеликий, маленький).

-До нитки промокнути (наскрізь промокнути).

-Дрижаки пробирають (трясеться від холоду).

-Зарубати на носі (запам’ятати).

-Клювати носом (дрімати).

-Ловити гав (бути неуважним).

• Гра «На фразеологічному городі».

Пригадати фразеологізми, до складу яких входять назви:
гарбуз, перець, хрін, редька, горох.

(Дати гарбуза – відмовляти тому, хто сватається.

Дістати гарбуза – одержати відмову при сватанні.

Як виросте гарбуз на вербі – ніколи цього не буде.

Дати перцю – допікати дошкуляти

Задати перцю – розправлятися з ким-небудь

Хрін від редьки не солодший – однаковий.

Став мені хріном у носі – однаковий.

Надокучив, як гірка редька.

Мов горох при дорозі.

Мов горохом сипати – занадто швидко говорити.

Наколотити горох з капустою – наговорити або наробити чого-небудь нерозумного, непотрібного.

Як до стінки горохом – людина не реагує на звертання до неї.)

• Гра «Добери потрібний склад».

Вед__  на  ву__ насту__ . (Ведмідь на вухо наступив)

Моло__ язи__. (Молоти язиком)

Ку__ не клю__.(Кури не клюють).

П’я__ че__  де__ те .(П’яте через десяте)

За  сімо__  пе___тями. (За сімома печатями)

Купати__ в золо__. (Купатися в золоті).

• Гра «Спіймай помилку».

На мультимедійній дошці фразеологізми, в яких допущено помилки.

Жди з горя погоди; товкти воду в мисці; тиха хода греблю рве; у здоровому тілі – здоровий пух; від добра бобра не шукають; крутиться, як булка в колесі; мовчати, як риба об лід; десять раз відмір, а два рази відріж.

• Малюнковий диктант.

На картинках відтворено малюнки до таких фразеологізмів…

• Стати на рушничок.
• У здоровому тілі здоровий дух.
• Як кіт наплакав.
• Як дві краплі води.
• Підкласти свиню.
• Як бджоли у вулику.
• Як з гуся вода.
• Як собака з котом

• Гра «Фразеологізми на уроці математики».

Які фразеологізми із числівниками ви знаєте?

Знаю, як свої п’ять пальців; Сім п’ятниць на тиждень; за тридев’ять земель;

Сім раз відмір, а один раз відріж; нуль без палички; на всі чотири сторони; зігнувся у три погибелі; краще один раз побачити, ніж сто раз почути; сім бід, один отвіт; сльози в три ручаї; один розум добре, а два – краще; не зв’яже двох слів; одна нога тут, а друга – там; два чоботи пара; сім мішків гречаної вовни; до сьомого поту; як собаці п’ята нога.

• Гра «Миттєва відповідь».

Доберіть влучне порівняння.

Упав, як …. (сніг на голову)                                 Упертий, як … (осел)

Пише, як… (курка лапою)                                     Гарна, як … (свиня в дощ)

Місто знає, як …(свої п’ять пальців)                   Схожі, як … (дві краплі води)

Будинки ростуть, як… (гриби після дощу)         Мало, як … (кіт наплакав)

Крутиться, як… (білка в колесі, муха в окропі)   Німий, як…(риба)

Село було видно, як… (на долоні)                         Балакучий, як … (сорока)

Боязкий, як … (заєць)                                              Сон, як … (рукою зняло)

Загубилась, як … (голка в сіні)                               Чистий, як … (сльоза)

Хитрий, як … (лис)                                                  Червоний, як … (жар)

Сухий, як … (перець)                                               Здорова, як … (вода)

Соромно, аж … (вуха в’януть)                                Видно, як … (удень)

Два білих, а третій, як … (сніг)                              Йому, як … (з гуски вода)

Колючий, як … (їжак)                                             Надутий, як … (індик)

Голодний, як … (вовк)                                            Брудний, як … (свиня)

Солодкий, як … (цукор, мед)                                  Гострий, як … (ніж)

Повільний, як … (черепаха)                                    Ллє, як …(відра)

• «Обернений диктант».

Замінити диктовані слова відповідними фразеологізмами  (2 учні працюють на дошці).

Багато (Кури не клюють).Легковажний(Вітер у голові). Невдало (Ні в тин, ні в ворота). Дружно (Водою не розлити. Душа в душу).

• Вправа 128.
• Гра «Є голова на плечах».

Бити байдики, тримати язик за зубами, пасти задніх, гнути спину, бути в авангарді.

Довідка: випереджати, працювати, ледарювати, мовчати, відставати.

ІV.Підсумок уроку. Рефлексія.

• Гра «Знаємо, але перевіряємо».

1.Що таке фразеологія?

2.Що ми називаємо фразеологізмами?

3.Де можна знайти лексичне значення фразеологізмів?

• Слово вчителя.

Наш урок добігає кінця. Сьогодні ми з вами ознайомилися з фразеологізма-ми, з їх лексичним значенням…

• «Чи справдилися ваші очікування».

-Що ви взяли для себе із сьогоднішнього уроку?

• -Чи досягли ми поставленої мети?
  Слово вчителя.

  На жаль, до цього часу ці багатства мови народу ще далеко не всі зібрані, мало вивчені, значною мірою не систематизовані.

  Отже, вживайте фразеологізми доречно і влучно, прикрашайте свою мову, робіть її яскравою та живою. І пам’ятайте: українська мова – прекрасна, мелодійна, чарівна, тож розмовляйте українською.

Любіть свою мову й ніколи

Її не забудьте в житті.

Ми з нею відомі усюди,
Усе в ній, що треба нам, є,
А хто свою мову забуде,
Той серце забуде своє.

                               В.Сосюра

    Успіхів вам!

V.Домашнє завдання.

• Слово вчителя.

-А тепер, діти, зверніть увагу на нашу газету, яку підготували  учні вашого класу. Вона теж присвячена фразеологізмам. Її назва – «Велика перерва». Чому? Мабуть, через те, що всі ви любити велику перерву між уроками. І ще, очевидно, вони хотіли, щоб ви задумалися над тим, а як ви проводите велику перерву – чи завжди з користю для себе? От сьогодні на перервах прочитайте газету, а вдома коротенько напишіть, що вам найбільше сподобалося.

Вивчити матеріал параграфа §15 (для всіх учнів)

Високий рівень

Скласти гумореску або оповідання, використавши фразеологізми або твір-мініатюру, взявши за основу будь-який фразеологізм.

Достатній рівень.

Скласти тестові завдання по темі «Поняття про фразеологізми, їх лексичне значення»

Середній рівень.

Виконати вправу 132.

Дякую за увагу!