Урок пошуку істини. «Проблема взаємин між батьками та дітьми у творах зарубіжної та української літератури»

Про матеріал

Ток – шоу у формі телевізійної передачі «Стосується кожного». Допомогти учням збагнути проблеми, які автор порушує у своєму творі; розвивати образну уяву, вміння висловлювати власні судження з приводу даної проблеми; поглиблювати навички аналізу образів-персонажів; формувати в школярів силу характеру та виховувати повагу до батьків та родини

Перегляд файлу

Конспект уроку зарубіжної літератури

Тема: Урок пошуку істини. «Проблема взаємин між батьками та дітьми у творах зарубіжної та української літератури».

Мета: допомогти учням  збагнути проблеми, які автор порушує у своєму творі; розвивати образну уяву, вміння висловлювати власні судження з приводу даної проблеми; поглиблювати навички аналізу образів-персонажів; формувати в школярів силу характеру та виховувати повагу до батьків та родини.

Форма проведення: ток – шоу у формі  телевізійної передачі  «Стосується кожного».

Тип уроку:  комбінований.

 

                                      У житті не раз настають вирішальні хвилини і залишаються вирішальні дюйми…

                                                                           Дж. Олдрідж

 

                                                                                        Прости, Боже, прости , мамо,
                                                                                                        Коли що було не так,
                                                                                           Хоч покаятись – це мало,
                                                                                          Та усе ж це добрий знак!»

                                                                                     Роман Кузенко «Поклін матері»

 

 

Шануй батька твого і матір твою,і благо тобі буде і

 довговічним будеш ти на землі.

Біблія

 

 

 

Хід уроку

Ведучий Наш урок сьогодні незвичайний. А незвичайний тим, що ми поєднуємо два предмети зарубіжну та українську літератури, у нас присутні учні різних класів, та будемо розглядати твори, які пронизані однією темою. «Проблема взаємин між батьками та дітьми».

 Тож запрошую усіх до нас на ток-шоу «Стосується кожного», програму, що змінює життя.

   Батьки і діти. байдужість і милосердя, добро і зло – ці вічні проблеми стосуються кожного і вони не можуть залишити байдужими і нас.

   Людина приходить на цю землю, святу і грішну, аби пізнати світ, своє місце в ньому. Та часто шлях до пізнання істини стає тернистим. Доля і Всевишній посилають тяжкі випробування, і людина стає перед  вибором: як чинити? Яким шляхом піти?      

   Перед такою проблемою доля поставила і наших літературних героїв. У чому полягають проблеми взаємин між батьками і дітьми? Чи здатні вони порозумітися одне з одним? Яку роль у взаєминах різних поколінь відіграють родинні цінності? Відповідь на це запитання даватимуть герої творів Джеймса Олдріджа «Останній дюйм», Оскара Уайльда  «Хлопчик-зірка» та  М.Коцюбинського «Що записано в книгу життя».

   Вони і стануть учасниками  нашої програми.

   Сьогодні в нашій студії присутні учні нашої школи, гості, які до нас завітали та Вчитель християнської етики Панич Марія Романівна, наш постійний експерт Стефанишин Ольга Василівна та психолог - аналітик Бакалець Олена Іванівна, які допоможуть нам  розібратися у даній проблемі.

 

   Минають роки ,а проблема в стосунках між найріднішими людьми не тільки не вичерпується ,але навпаки загострюється. Немає на землі людини,  яку б вона не зачепила. Як побудувати здорові родинні стосунки? Чому виникає непорозуміння, відчуження між рідними людьми? Як вирішує цю проблему Дж. Олдрідж, ми зрозуміємо зустрівшись з героями його оповідання.

   У  нас в студії присутні  журналісти, тож  першими надамо їм слово.

Журналіст 1  Англійська родина живе в Єгипті. Бен – досвідчений пілот,йому 43 роки. Його дружина Джоанна покинула сім’ю, залишивши чоловікові десятирічного хлопчика Деві.

 

Журналіст 2  « Всі великодушні поривання у них у сім’ї завжди закінчувалися невдачею, їм обом давно бракувало цього почуття – черствій плаксивій матері і різкому, нервовому батькові».

Учитель. Яким було ставлення батьків до Деві?  ( Хлопчик ріс самостійно, розумів, що батьки ним не цікавляться);
Давайте послухаємо думку експертів.

Психолог Батьки і діти – це два покоління, що приходять на зміну одне одному. Вони передають естафету життя дітям і йдуть з ними однією дорогою.

Експерт  «Життя без батька, матері, тепла,

                 Це — як дитя, загублене в пустелі,

                 Як пісня, що без музики жила,

                 Як білий лебідь, що зостався сам у небі»

Журналіст 2 Батько із сином відправляються в Акулячу бухту для зйомок  фільму. На Бена нападає акула і ранить його, тепер він не може пересуватися. Але його мучить не тільки  фізичний біль, але усвідомлення того, що його десятирічний син  може залишитися зовсім один і не зможе знайти дорогу назад.

Вед. Що ж трапилося далі, давайте запитаємо у наших  перших гостей , тож зустрічайте оплесками  героїв твору «Останній дюйм» Бена та його сина Деві.

До Бена

   Вед. Доброго дня, містере Бене. Розкажіть нам, які  взаємини склалися у вас  із сином?

Бен.    Між   нами були  дуже складні взаємини. Ми не розуміли один одного, мене дратував зляканий вид хлопчика. Я не знав як з сином поводитися.

  • Бене, чи розумієте ви , що були несправедливі до хлопця.

 Бен. Так. Я не вмів розмовляти з сином. Мені хотілося чимось порадувати хлопчика, але за багато років мені жодного разу це не вдалося. Між нами постійно була стіна непорозуміння.

  • Чого не розгледіли ви  в своїй дитині?

Бен.  Його доброти, самотності. Деві просто боявся мене, відчував себе непотрібним. Усе це сталося тому, що ми,  дорослі, просто жили своїм життям.

Вед. Розкажіть нам, що трапилася з вами під час останньої поїздки.

Бен. Я почав готуватися до нового занурення під воду і пообіцяв сину  пробути там  лише пів години, я знав, що на акул доведеться чекати недовго, бо взяв із собою приманку - шматок кінського м’яса. Акули кинулися до конини, знімки виходили чудові, але я не помітив, як вимастився кров’ю. Тоді я проклинав свою дурість , але було вже пізно. Акула вхопила мене за руку. Щось різонуло по ногах і вода скаламутилась від крові. Я дивом вибрався на берег і втратив свідомість, коли опритомнів , то побачив сповнене жаху обличчя сина. Тоді я і зрозумів , що ми можемо обоє загинути , так як  я не зможу вести літак. Я не знав як сказати Деві, що йому доведеться вести машину, боявся перелякати його насмерть, адже десятирічній  дитині доведеться виконати справу нелюдської складності. Я не сумнівався що помру, але будь якою ціною хотів  урятувати сина.

До Деві

  • Скільки тобі років? (Мені 10 років)
  • Що ти можеш розказати про своїх батьків?

Деві  Мати зовсім мною не цікавилася, покинула нас. А з батьком у мене були складні стосунки. Він чужа мені людина.

  • Коли ти побачив пораненого батька, що ти відчув?

Я дуже злякався, чи знайде нас хто-небудь.

  • Як ти почував себе з батьком?

Досить невпевнено,боявся навіть що-небуть говорити.

  • Розкажи,як тобі довелося перебороти страх , готуючи літак до польоту?

Коли  побачив батька закривавленого, то дуже злякався. Я не хотів, його смерті. Тоді він вперше вибачився переді мною  та  поводився , як із рівним, і це було новим у наших стосунках. Я побачив сльози батька, почув щирі слова і сталося           диво-стіна непорозуміння між нами поступово зникла. Я перев’язав йому руку , щоб зупинити кров та потягнув  до літака, слухняно виконуючи усі його накази.  І ось ми уже в небі, я заспокоївся і не плакав.

Увага на екран….

Експерт Я хочу запитати у Бена. Чи  змінилося  щось у ваших стосунках ?

Бен   Спільне нещастя зробило нас ближчими  один до одного . Я перестав кричати на сина, а Деві поступово перестав мене боятися.

Експ.  То чи можна сподіватися, що ваші стосунки тепер будуть нормальними?

Так, звичайно. Адже труднощі загартували  наші характери, зблизили нас. Ми змоглим подолати «останній дюйм», що нас  розділяв.

 

Психолог  Бен вижив хоч і втратив руку, але думав не про себе ,  а про те, як достукатися до серця своєї дитини.

Останній дюйм ,  який розділяє всіх  і все нелегко здолати, але Бен був майстром своєї справи . Ми хочемо вірити , що у них із сином все буде гаразд.

До експертів

Вед.   Тож ,шановні експерти, як ви думаєте, для того, щоб люди порозумілися необхідна тільки екстремальна ситуація?

Експ.  Порозумітися в екстремальній ситуації не найкращий варіант. Слід взагалі не допускати конфліктних моментів чи напруги в стосунках між дітьми та батьками. Просто необхідно бути уважними, терплячими одне до одного, намагатися вникати в проблеми рідних та близьких людей. Краще не зводити останніх дюймів,  ніж потім долати їх.

Психолог. Взаємини між батьками та дітьми  завжди були і є проблемою. Більшою мірою усунення можливих конфліктів залежить від батьків,адже вони мають більший життєвий досвід, аніж діти. Треба оберігати свої стосунки з рідними і робити все, щоб було добре тим, хто поруч з тобою.

 

Експерт  Проблема взаємин дорослих і дітей існувала в усі часи. Людям різного віку складно зрозуміти один одного. Живучи в колі рідних і близьких людей, ми часто не замислюємося над тим, яку відповідальність несемо за їхню долю. І лише в критичних ситуаціях людина усвідомлює, як важливо вчасно зрозуміти, в чому саме полягає ця відповідальність.

 

Вед.  Останній дюйм це не тільки міра довжини, яка найважливіша при посадці літака але й відстань, що розділяла батька й сина, відстань їхнього непорозуміння. На щастя, Бен і Деві зуміли з честю пройти випробування, що випали на їхню долю, і не тільки залишились живі, а й подолали отой найважчий останній дюйм, що наблизив їх один до одного.

 

А зараз рекламна пауза    «Пісня про сина»

 

Вед. Ми продовжуємо нашу програму «Стосується кожного», програму , що змінює життя.

Казки відомого письменника Оскара Уайльда особливі. Їхні герої не вирушають у далекі мандри, не борються із чудовиськами. Здебільшого боротьба у них відбувається із…самими собою. Ці казки навіть і сучасним людям дають привід глибоко замислитися над своїми вчинками.

Це й стане предметом нашої наступної розмови.

 

Звучить уривок «Заметіль» В.Орлова з казки «Снігова королева»

На екрані два лісоруби, падає зірка.

Кажуть, що кожна зірочка – це чиясь душа. Зорі – то як діти сонця і місяця, то як запалені Богом свічки на честь народжених людей» Як не згаснути, живучи на землі. Як залишити по собі слід, про який будуть згадувати інші. Що найголовніше у житті… Про це і будемо зараз говорити. Тож надамо слово нашим журналістам.

 Журнал.1 Була зимова ніч, стояв пекучий мороз. Сніг товстою ковдрою покривав землю й гілля дерев, і коли двоє бідних Лісорубів продиралися крізь хащі, навкруги, потріскуючи, ламались перемерзлі галузки, а коли вони підійшли до Гірського водоспаду, то побачили, що він нерухомо завис, бо його поцілувала Крижана Королева. Був такий холод, що навіть звірі й пташки не знали, як його перебути.

І ось такої морозної ночі сталося диво. З неба впала зірка, і лісоруби кинулись на її пошуки.

Вед. У нас в студії присутня людина,  якій ми завдячуємо нашій сьогоднішній історії.

Вед. Доброго дня вам, шановний лісорубе. Скажіть нам,  як ви поставилися до дивної знахідки?

Лісор. Мій товариш  запропонував залишити дитину,  адже ми бідні й у нас своїх дітей вистачає, та хіба можна чинити так жорстоко – залишити замерзати тут це дитя на снігу, тому я відніс цю дитину до себе додому .

Експерт. . У казці читаємо: “І він обережно взяв дитинча на руки, вкутав його в плащ... і почвалав з горба в село.”

Чому не пішов, не помчав, а почвалав?

(Мабуть, думав про свою бідність, про своїх голодних дітей, про те, як покаже дитину дружині,  як прогодувати сім’ю, який він нещасний.)

Ведучий.  Товариш лісоруба називає його вчинок «дурістю та м’якосердям». А як би ви назвали вчинок Лісоруба?

(Його вчинок можна назвати благородним)

Вед. А як віднеслася ваша дружина, коли ви принесли додому немовля?

Лісоруб  Вона спочатку дорікала мені бідністю, але  я сказав, що в будинку, де живуть люди з кам’яним и серцями, завжди буде холоднеча і вона погодилася виховувати хлопчика, як рідну дитину.

Плащ із золота та бурштинове намисто я сховав у скриню. А хлопчик–зірка ріс  разом з нашими дітьми, грав з ними в одні ігри, їв а з нами за одним столом.

Вед. Отож, Дитя-зірка росло й виховувалося вкупі з дітьми Лісоруба. Та чим він відрізнявся від них.( Хлопчик був надзвичайно красивим)

 

- Що ж принесла  йому ця краса  ? (Зовнішня краса витіснила внутрішню, і він став пихатим та злим) Він виколював кротові очі,заради втіхи підрізав крила коноплянці.)

Як ставився він до оточуючих та своїх названих батьків?

(Він до всіх ставився зневажливо.)Дітьми лісоруба і всіма іншими сільськими дітьми він гордував.

- А які почуття мали б у нього виникнути до людей, які врятували йому життя?

(Вдячність, любов.)

- Як на вашу думку, чому всі діти слухались Хлопчика-зірку в його жорстоких розвагах?

(Він був не такий, як усі; гарний.)

- Чи хотіли б ви мати такого друга, як Хлопчик-зірка? ( Ні )

Вед.  Отже, ви не хотіли б мати такого друга. Але була в світі людина, яка хотіла його бачити, шукала його по всьому світі, думала лише про нього, про зустріч із ним.

- Хто ця жінка?    Вона зараз в нашій студії, зустрічаймо.

Вед. Сідайте, будь ласка, розкажіть нам як ви шукали свого сина.

Мати   Цілих 10 років я шукала свою дитину. І, нарешті, коли вже зовсім вибилася із сил один добрий лісоруб привів мене до своєї хати.

Вед.  Що ви дізналися від нього?

Мати . Я почула ,що хлопчик,який живе в його домі не є йому рідним сином.

Вед. А як ви зрозуміли, що це ваше дитя?

Мати.  У нього на шиї було бурштинове намисто, і був він закутаний у золотий плащ, розшитий зірками. І ці речі показали мені лісоруб та його дружина.

Вед. Не хвилюйтеся,ми знайшли вашого сина. Хлопчику – зірко, йди-но сюди. У нас в студії на тебе чекає твоя мати.

Сценка. Входить хлопчик-зірка

ХЛ. (радісно) Це правда? Йду негайно.(розгублено) Ну, а де ж моя мати? Я не бачу тут нікого, крім цієї огидної старої?

Мати. Я – твоя мати!

ХЛ. (гнівно) Ти, мабуть, втратила розум! Я не твій син, адже ти стара! Ти потворна й одягнена в лахміття! Нумо, забирайся звідси! Щоб я не бачив твого мерзенного обличчя!

Мати.( кричить) Але ж ти справді мій малесенький синок, якого я народила в лісі 10 років тому! ( падаючи на коліна,протягаючи до нього руки). Розбійники украли тебе й залишили гинути в лісі. Але я одразу впізнала тебе, як тільки побачила і я молю тебе, підемо зі мною, адже розшукуючи тебе, я обійшла весь світ. Ходімо зі мною, сину, адже я потребую твоєї любові! (плаче)

Хл.  ( презирливо) Якщо це правда, що ти моя мати, то краще б тобі не приходити сюди й не ганьбити мене, адже я думав, що моєю матір’ю була Зірка, а не стара. Тому забирайся звідси. Щоб я ніколи тебе більше не бачив!

Мати.  Сину мій, невже ти не поцілуєш мене на прощання?

Хл. Ні, ти занадто огидна і мені легше поцілувати жабу або гадюку ніж тебе.

Мати. Я знайшла тебе, сину!  Ти мій ненаглядний, хоч ти женеш мене від себе та  я люблю тебе….

Вед. Хлопчик зірка навіть не ворухнувся: він наглухо закрив своє серце….

Вчитель хр. етики Чому ти такий жорстокий та безсердечний . Хіба так тебе навчали у твоїй сім’ї?  Метелик – твій брат, не роби йому шкоди. Птахи – вільні створіння, не розставляй їм тенет заради забави. Бог кожному звірю і птаху визначив своє місце. І чи маєш ти право приносити страждання в цей світ.

Хл.зірка  Так, тому що я шляхетного роду, адже походжу від Зірки, хоч ця старчиха і стверджує , що є моєю мамою. Ніякий я їй не син.

Вед. Хлопчик-зірка зрікся найдорожчої людини в світі, і його зірка згасла, як згасла, закам’яніла його душа, в якій не було й крихти тепла,  жалю, любові.

- Що ж сталося з Зоряним хлопчиком далі?Послухаємо розповідь журналістів.

Журналіст 2

Хлопчик сіяв навколо зло, то й мусив пожинати те, що посіяв: діти теж стали жорстокими та злими по відношенню до нього. Він служив злу, а зло має бути покаране. Отож і перетворився наш герой з яскравої, гарної зірки, яка «світить, але не гріє», на потвору, гидку й нікому непотрібну.

Експерт

Страшний гріх скоїв Хлопчик-зірка. Він відмовився від матері, принизив, зганьбив її. Кожна людина приречена на страждання, якщо вона не усвідомить, що любов до матері - це одна з визначальних цінностей життя.

Вед. Чи усвідомив Зоряний хлопчик, за що його покарано?

Психолог

Він усвідомив, що поводився погано і має спокутувати свій гріх.  Саме материнська любов допомагає усвідомити герою людські цінності, подолати жорстокість і себелюбство.

Вч. Хр. Етики

І знову   звернемось  до біблійної істини: «Кожному воздасться по справах його!». Він отримав по справах своїх.

Вед.  Чому він  ніде ніколи не зустрів ні любові, ні доброзичливості, ані милосердя? Давайте запитаємо про це наших експертів.

Експ.

(«Весь світ повівся з ним так само жорстоко, як він чинив у дні своєї гордині».)

“Хто робить зло, до того повернеться воно”... Отож, Хлопчик-зірка збирав щедрий урожай посіяного ним зла.)

Психолог

 Недобрий,несправедливий вчинок залишається на нашій совісті. Народна мудрість учить: «Не роби того іншому, чого не хочеш, щоб тобі робили».

Тоді й на душі завжди буде легко та світло. Робиш добро – не кайся, робиш зло – зда й сподівайся.

Вед. Хлопчику–зірко, що відчував ти , коли втратив свою красу?

Хл.  Коли я став бридкий та відразливий, діти кидали в мене камінцями, бо не хотіли гратися з такою потворою. І тоді я зрозумів, що повинен знайти свою маму, та попросити в неї вибачення.

Мамочко, прости мене, я зрікся тебе в дні своєї гордині, не відштовхни мене в годину мого смирення. Даруй мені  любов, прийми своє дитя.

Вчитель христ.етики

Мама і батько – найрідніші люди.
Пам’ятай, що ранню старість і хвороби батьків приносить не тільки праця, втома, а й сердечні хвилювання, переживання, тривога, прикрощі. Найбільше вражає батьків дитяча невдячність, байдужість сина чи доньки. Будьте гідними в своїх батьків.

   Всі ми знаємо, що може трапитися, коли діти зрікаються своїх батьків.

Бо, хто матір забуває,

Того Бог карає,

Того люди цураються

 

В хату не пускають.

Чужі люди проганяють.

І не буде тому

На всій Землі безконечній

Веселого дому.

                  Т.Шевченко

Експ.  Зраду матері можна спокутувати лише великою жертвою, треба заслужити прощення стражданнями. Жорстока душа не може відразу перетворитись на добру. Потрібен довгий час, щоб людина усвідомила все сама, а не хтось їй з боку підказував, щоб її власне серце зробилось милосердним,здатним на співчуття, щоб воно позбавилось тієї гордині, яка занапастила його душу.

Вед. Зоряний хлопчик переміг у своїй душі зло. Але цього мало: треба сотворити стільки добра, щоб виправити всі свої життєві помилки. Хлопчик покаявся і стражданнями заслужив прощення.

Рекламна пауза .  Сценка з легенди «Як мати зозулею стала»

Ведуча. Давно колись жили –були на світі

               Матуся бідна й неслухняні діти…( виходить мати,знесилено витирає піт з чола і сідає на лавку.)

Мати  Сама варю і шию, й прибираю

            Важка робота, просвіту немає

            Хоч діти підросли – побільшало роботи

           Хвилини вільної нема,самі лишень турботи

 ( береться руками за голову і зітхає)

Вед. Та захворіла мати, заслабла дуже – дуже.

    ( мати прилягла на лавку)

Лежить сумна, зітхає. Та діточкам байдуже

(прибігли діти, галасують, сміються.)

Мати   Подайте, діточки, води, зваріть чайку із квітів.

Дитина 1  Нема коли, ми йдем гулять (вибігають).

Вед. Ну й неслухняні діти!

Мати (підводиться)

Ну що ж, від них я полечу зозулею до гаю.

Хай руки крилами стають, лечу я , відлітаю.

 (звучить пісня «Летіла зозуля») 1 стовпчик

Дитина1.

Матусю, вернись! Зрозуміли ми все! Нехай твоє пір’ячко вітер несе!

 Дитина2.

Лишися, матусю, вертайся до хати, завжди тобі будемо допомагати.

Дитина3.

Ой, матінко люба, самотньо без тебе. І холодно дуже, і сіре нам небо.

І їстоньки хочеться діткам маленьким.

Біда нам, бо скривдили рідну ми неньку.

Дитина4.

Матусю, коли ти нам пісню співала,

То сонечко в небі для нас вигравало

Коли ж ти повернешся, матінко, знову?

Коли ж ми почуєм веселу розмову?

(діти, плачучи, підбігають до матері, обнімають її)

Мати.

Зігріла серденько, пекуча сльоза,

Я ж рідна вам мати, зовсім не чужа.

Прощати уміє лиш мати дитині.

Діти разом.   Ми слухатись будем, матусю, віднині.

Пісня «Летіла зозуля»

Вед. Тема  дітей та батьків особливо яскраво і до моторошності правдиво представлена в оповіданні М. Коцюбинського «Що записано…». Стара і немічна жінка чекає на смерть. Вона-зайвий рот у бідній родині. Аби прискорити візит смерті «бабця» просить сина вивезти її у ліс, на мороз, де б вона могла вмерти швидко і безболісно.

Чи наважиться син заподіяти смерть власній матері? Невже не прокинеться у нього любов і пошана до людини, що повинна бути найдорожчою у світі? На ці запитання ми і спробуємо знайти відповідь. Тож зустрічаймо …мама.

Вед . Стара.  Забута  смертю мати, яка досі роками валялася на печі мусила лягти на підлозі,бо захворіла онука.  Тепер все змінилося в її очах Нужда, безвихідь і холод оселилися у хаті.

Розкажіть нам свою історію …

Мама. Життя виїло з мене сили, я стала немічною і безпорадною і зрозуміла, що почала всім заважати. Одна була в мене розвага – це зозуляста курка.

Онуки.(з місця) 1.Правду каже баба. Ми звикли дивитися на неї, як на непотрібну річ.

2. Ми не раз чули як мама гримала на стару та грозилася викинути її в сіни разом зі сміттям. А  тато тоді сопів і сердито зиркав у куток.

1.Я  розтягував зморшки на її шиї і питав «бабо, коли ви помрете?»

2 Я так хотіла побачити як з баби вилетить душа.

Мама І тоді я почала  кликати  смерть, та не могла її докликатись. Цілими днями і ночами я шукала виходу. І врешті відважилася вголос промовити свої думки.

Вед. Увага на екран  (сценка)

Вед. …А зараз давайте повернемось до нашого проблемного запитання, що означає шанувати батька та матір  і запросимо до слова вч.хр.ет. Марію Романівну.

Слово вчителя..Звернення до Біблії

Вчитель христ.етики

Шанувати батьків означає: любити  і поважати їх, не ображати ні словом, ні вчинками, слухатися й допомагати їм у праці, турбуватися про них, коли вони в біді, а особливо в час хвороби чи старості, а також молитися за них Богу, як за життя їхнього, так і після смерті.  В Україні з давніх-давен шанобливо відносились до батьків; до них звертались на «Ви», цілували їм руки. Нажаль зараз ця традиція відмирає. Гріх непошани до батьків – великий гріх. Бог настільки високо оцінює важливість пошани до батьків, що вніс її до Десяти Заповідей. Це єдина заповідь із обітницею доброго і довгого життя. Дана обітниця підтверджується практикою, бо батьки є прикладом для дітей. Якщо ми зневажливо ставимося до батьків. То так само на старість до нас будуть відноситись наші діти. Їх треба поважати не через заслуги перед нами, а за статус батька. Бо Ісус Христос, будучи Богом, слухався як своїх земних батьків, так і Небесного Отця.

В Біблії неодноразово згадується про пошану до батьків. У Старому Завіті вказано, що хто лихословить батька або матір карався смертю.  І Соломон в своїх приповістях неодноразово звертається до питання пошани батьків.

 

Експ. Голод примушує людину думати про  смерть, аби врятувати своїх рідних. Але крім особистої трагедії старої жінки постає трагедія синового вибору між любовю  до матері та бажанням вижити самому і врятувати родину від голоду.

Вед. А зараз давайте послухаємо сина…

Син. Ми жили дуже бідно, я не мав змоги прогодувати  свою сім’ю, а тут ще стара баба, яка валялася під лавою та всім заважала.

Вед. Чому син каже, що матір валялася?(до експ.)

Експ. Валяється щось непотрібне, це означає що вона була зайвою.

 Скажи, Потапе чи було твоє рішення відвезти матір у гай несподіваним?

Син. Я довго думав над цим, адже старе мусить вмерти, молоде жити - такий закон природи. Нажилась стара, а вмерти не може, хіба гріх помогти?

До учнів  Прокоментуйте слова Потапа.

1.Потап просто намагається заспокоїти свою совість. Кожен має право на життя.

2.Якщо син зараз так ставиться до матері, то колись його діти будуть так ставитись до нього.

Вч. Хр. етики Посягання на життя – це злочин і гріх. 5 заповідь голосить: не вбий! Бо сам Бог є Владикою життя  від його початку і до кінця. Ніхто не має права втручатися в Божий промисел, адже ми знаємо що Господь позбавляє людину життя в найвдаліший для душі момент. Можливо хвороба чи тяжка старість є покутою гріхів, відбувши яку, людина осягне Царство Боже. І не маже стати оправданням для Потапа, бажання матері вивезти її до гаю. Бо він позбавляє матір можливості виконати волю Божу.

 

Вед .(до матері) Що ви відчували  в ту хвилину, коли сім’я прощалася з вами?

Мати. Я почувала радість від уваги до себе. Мені було добре, коли відчувала на губах теплі вуста. Останнім моїм проханням  до сина було не різати  зозулястої курки.

Вед. Потапе, а чому ти до своєї матері кажеш « Бабо»?

Потап. Мої синівські почуття були приглушені почуттям голоду. І я називаю її бабою і тільки в останні хвилини перед розлукою я спромігся на ніжне «мамо».

Син . (під музику)Коли я віз бабу до гаю, то зустрівся з каяттям. Запитав у нього: «чому ти плачеш» .Воно промовило: «Бо не зустріло тебе раніше, не могло відшукати стежину до твого серця.»У ту мить почали зринати в пам’яті картини мого життя:
Була неділя . Вся хатина сповнена сонцем. Мені кортіло швидше до хлопців і не хотілося зміняти чорного хустя. Але мати зловила, і хоч я плакав, наділа на мене чисту сорочку, розчесала волосся, і вклала за пазуху гарячий пиріг. Більше нічого не міг згадати.

«Навіщо», «Чому»,  - питало каяття. А я мовчав. Не знаходив потрібних слів. Ну що?» задоволений? позбувся матері?  «Чому ти, каяття не прийшло до мого серця в ту мить, коли я споряджав матір, для того щоб вивезти у гай?» Мовчиш? Гортаєш далі книгу мого життя?   Простіть, мамо! Я так багато завдав вам болю. І тільки тепер збагнув, як нелегко вам жилося. Простіть свого …сина!

Експ. От і все, каяття перегорнуло останню сторінку книги нашого героя…..

Психолог  Людська душа…Таємнича та  загадкова, незбагненна. Як часто ми  заходимо до неї на гостину? На жаль не вистарчає часу. Переважно сльози відчиняють нам двері до неї. Починається діалог спочатку із совістю, яка досі дрімала, а  тоді –з каяттям, яке народжується в душі.

Вед. Зрештою, син повертає назад, по бабу, неначе християнська любов перемагає скажений голод. Та чи знайде він її живою?…Так було зроблено вибір,  що порушив заповідь:  «Шануй батька і матір твою…».

  Вірш « Поклін матері»  

Встаньте! Встаньте на коліна,

Рідну матір попросіть,

Лиш одна вона єдина

Допоможе і навчить.

Бог і матір на цім світі

Справедливий нам суддя.

Бог і матір – це суцвіття,

Бо святішого нема.

Рідна мати нас з дитинства

На добро благословить

Рука ніжна материнська

Нагодує і приспить.

Отож, Богу помолімося,

За здоров’я матерів

І у пояс поклонімося

За сердечність їх дарів.

Прости, Боже, прости, мамо,

Коли що було не так,

Хоч покаятись – це мало,

Та усе це добрий знак.

Наша зустріч підходить до кінця. Дякую всім учасникам ток-шоу.

 Заключне слово вчителя. Хочу сказати вам, діти, що в сьогоднішньому складному житті ваші батьки також мають багато проблем. Вони зайняті, заклопотані, їм постійно не вистачає часу. Саме тому вони бувають іноді неуважними до вас. Можливо, інколи вам необхідно зробити перший крок назустріч, постаратися зрозуміти своїх батьків, запропонувати спільну справу, що об’єднає вас, щоби врешті-решт ви змогли здолати той останній дюйм непорозуміння, який існує між вами.

      Можливо, я не маю права повчати батьків, але так хочеться, аби всі діти пишалися своїми сім’ями і поважали своїх рідних. Тому насмілюся дати дорослим кілька порад.

  • По-перше, ніколи не гарячкуйте. Це проблему не вирішить, а навпаки загострить.
  • Не звинувачуйте дітей, не розібравшись, чи винні вони. Краще згадайте себе у їхні роки, спробуйте поставити себе на їхнє місце.
  • Не менш важливо, аби ви розуміли своїх дітей та підтримували у будь-якій справі без жодних насмішок та дорікань.
  • Та головне – любіть їх і вірте в них.

Бо це важливо! Це стосується кожного!
Дякую, що були з нами. До нових зустрічей!

 

 

 

 

Вчителі світової літератури
Хмелівської ЗОШ І-ІІ ст.
Теребовлянського району Тернопільської області
Швець Ольга Тарасівна
Бакалець Олена Іванівна

1

 

docx
Додано
22 лютого 2018
Переглядів
4098
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку