Урок "„Повість минулих літ” – найдавніший літопис нашого народу. Літописні оповіді: „Про заснування Києва”, „Про князя Олега”

Тема: „Повість минулих літ” – найдавніший літопис нашого народу.

Літописні оповіді: „Про заснування Києва”, „Про князя Олега”

 

Мета: ознайомити з літературною пам’яткою „Повість минулих літ”, з поняттям „літопис”, із змістом літописних оповідей „Про заснування Києва”, „Про князя Олега”; збагатити словниковий запас; розвивати навички виразного читання, висловлення власних міркувань про прочитане; сприяти вихованню пошани до історичного минулого нашого народу, почуття патріотизму

 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу (з використанням інформаційно-комунікаційних технологій: мультимедійні слайди)

 

Форма уроку: урок-подорож

 

Обладнання: текст „Повісті минулих літ”, літописних оповідей „Про заснування Києва”, „Про князя Олега”,  ілюстративний матеріал, комп’ютер, мультимедійний проектор

 

Міжпредметні зв’язки: історія України, українська література, зарубіжна література „Пісня про віщого Олега”

 

Методи і прийоми: робота в групах, метод „Мікрофон”

 

Очікувані результати:

• знатимуть про історичну та літературну пам’ятку „Повість минулих літ”;
• переказуватимуть літописні оповіді;
• усвідомлять душевну красу і силу наших предків.

Епіграфи:

Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців

О. Довженко

 

Хто керує минулим, той керує майбутнім;

хто керує теперішнім, той керує минулим

Джордж Оруелл

 

Спалені мости у минулому,

нам відкривають шлях у майбутнє

Данте

 

Підготувала:

вчитель української мови

та літератури

гімназії № 9

Кіровоградської міської ради

 Кіровоградської області

Дуняшенко Наталія Василівна

Хід уроку:

1.    Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності учнів

Вчитель: Чи любите ви подорожувати? Сьогодні на уроці ми здійснимо екскурсію до країни „Історичне минуле нашого народу”. Наш маршрут:

Працювати ми будемо в групах, в кожній з яких будуть: історики, літературознавці, оратори, аналітики, прогнозисти. Отож в мандрівку...

Наша група від уроку очікує... (прогнозисти, метод „Мікрофон”)

III. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

Вчитель: З далеких минулих часів дійшли до нас перші рукописні книги-літописи.

Як ви гадаєте, чому така назва у книг? Розшифруйте. У вас запитують старші: «Скільки тобі років?» або «Скільки тобі літ?» Отже, назва книги пояснюється так: опис літ, опис подій за літами-роками.

Заглянемо у літературознавчий словник, а ви запишете у свої словнички.

 Літопис – зведення у хронологічному порядку коротких записів і детальних розповідей про історичні події та осіб.

Робота в групах:

I група: „Повість минулих літ”

Перший історик: (Слайд № 3)

 Найдавнішим з літописів є „Повість минулих літ”. Ви ще можете почути такі варіанти  назви „Повість врем’яних літ” або „Повість временних літ”. Повна назва твору – „Се повісті минулих літ, звідки почалась Руська земля, хто в Києві перший став князювати і звідки Руська земля стала буть”.

Первісний оригінал, як вважають вчені, створений славетним київським Нестором Літописцем, не зберігся. Залишилися лише його пізніші варіанти, переписані та відредаговані – Лаврентіївський (1377) та Іпатський (І-ІІ десятиліття ХVст.).

Літопис розпочинається розповіддю про легендарний світовий потоп, далі йдеться про походження слов’ян, заснування Києва, в хронологічній (часовій) послідовності описані події, пов’язані з Київською Руссю.

Другий історик: (Слайд № 4, 5)

Науковці вважають, що автор був досить освіченою на свій час людиною. Він прийшов до Києво-Печерської лаври у 17 років і назавжди залишився тут, щоб стати не тільки монахом, але й літописцем, який може вважатися і письменником, й істориком.

Нестор був знавцем і давньоруських літописів, і творів іноземних літописців. Він володів кількома мовами, зокрема грецькою.

Його твір – зведення в одне ціле різних літописів, створених його попередниками. Нестор творчо опрацював їх, збагатив власними оповіданнями, з-під його безсмертного пера вийшла цілісна й тематично завершена книга, яка читається як справді захоплюючий твір на теми нашої історії. Автор літопису вважається першим професійним істориком Русі, батьком нашої історії. Заслуга літописця Нестора в тому, що він зв’язав руську історію зі світовою. Показав нашу землю серед інших держав світу, довів, що руський народ не без роду й племені, що він має свою історію, якою має право пишатися, - така мета, яку поставив собі автор повісті.

Нещодавно в ближніх печерах Київської лаври знайдено прах майже дев’ятсот літ назад похованого тут Нестора. Після вивчення черепа істориками, скульптори виліпили його ймовірний портрет: високе чоло, аскетичне обличчя ченця, довге волосся. А ще раніше його живописний портрет з уяви написав історик Михайло Брайчевський: „Одягнений в чорну одіж, Нестор з пером у руках застиг перед чистим аркушем. Його губи міцно стиснуті, а у великих очах світиться неспокійна думка про минуле чи про сучасне”.

Подумаймо разом:

Літературознавець:

1. Як називаються найперші рукописні книги? (літописи) II групі

          2. Ким і де вони створювалися? (монахами при монастирях) III групі

3. Як називався перший літопис? („Повість минулих літ”) II групі

4. Хто був автором його? (Нестор) III групі

5. Якою мовою написаний твір? (давньоруською) II групі

6. Літопис розпочинається розповіддю про... (легендарний світовий потоп) III групі

7. В скільки років Нестор став монахом Києво-Печерського монастиря? (17) II групі

8. Основна ідея твору? (показати нашу землю серед інших держав світу, довести, що руський народ не без роду й племені, що він має свою історію, якою має право пишатися) III групі

9. Чому „Повість минулих літ”  не лише важлива історична пам’ятка нашої давнини, а й літературна? (тому що в ній знайдемо художні описи, легендарні оповіді, казкові елементи, прислів’я, приказки)

II групі

 10. Хто зробив одну з кращих літературних обробок „Повісті минулих літ”? (Віктор Близнець)  III групі

II група: „Про заснування Києва”

Історик: (Слайд № 6)

Розповідь про засновників Києва довгий час вважалася вигадкою літописця. Та коли археологи почали робити розкопки в Києві, вони виявили, що в глибоку давнину на трьох сусідніх горах у Києві (а вони називаються Щекавиця, Хоривиця, Старокиївська) справді було 3 поселення, що злилися потім в одне місто.

Легенда про заснування Києва зафіксована вірменським істориком VІІ ст. Зеноном Глоаком. Він розповідає про заснування Куара (Києва) Куаром, Хереаном і Ментеєм. Перші два імені нагадують імена Кия і Хорива. Ім’я сестри їхньої пов’язується з назвою річки Либідь, яка протікала на території древнього Києва, а сьогодні, одягнувшись в бетон, збереглася у вигляді підземного струмка.

Оратор (виразне читання літописної оповіді с. 114)

Словникова робота:

Поляни – назва давньослов’янського племені;

Узвіз – вулиця з крутим спуском;

Ймення – ім’я;

Сидів – жив;

Пуща – густий ліс;

Нарекли – назвали;

Перевізник – той, хто перевозить через річку на човні;

Тямущі – розумні;

Уподобав – нагледів.

Подумаймо разом:

Літературознавець:

1. За легендою Київ заснувало плем’я... (полян) I групі
2. Засновниками Києва літопис називає... (Кия, Щека, Хорива і Либідь) III групі
3. Місто Київ дістало свою назву на честь... (старшого брата Кия)

I групі

4. Кий не міг бути простим перевізником, тому що... (ходив походом на Царгород, йому віддавали там великі почесті) III групі
5. З чого видно, що слов’янські племена вже мали перші зародки державності? (Кий княжив у своєму роді, людей цих звали полянами) I групі
6. Доведіть, що слов’яни мали налагоджені зв’язки з іншими народами? (Слов’яни мали зв’язки з Візантією, Кий відвідував Царгород)

III групі

III група: „Про князя Олега”

Історик: (Слайд № 7)

Олег був князем-завойовником. На човнах він поплив великим водним шляхом – „із варяг у греки”, по дорозі підкоряв собі міста, чим сприяв об’єднанню земель в одну Руську державу на чолі зі столицею у місті Києві.

Князь Олег пішов у похід на Константинополь (907) (Царгород, тепер Стамбул). Примусив греків укласти мир з русичами. Найголовніше право, завойоване Олегом, - право безмитної торгівлі для руських купців. Цей похід прилучив Київську Русь до багатовікової культури Візантії.

Князь Олег прибив на ворота Царгорода свій щит.

Оратор (виразне читання літописної оповіді с. 115)

Словникова робота:

Стайня – приміщення для утримання коней;

Волхви – чарівники-провісники;

Віщуни – ті, що віщують;

Взяти до тями – запам’ятати;

Пішов на грека – пішов воювати з греками.

Подумаймо разом:

Літературознавець:

1. Олег княжив у... (Києві) I групі
2. Волхви прорекли Олегові, що він... (помре від свого коня) II групі
3. Насправді князь Олег загинув від... (укусу змії, що була в черепі коня)

I групі

4. Скільки років князював Олег? (33) II групі
5. Яку рису характеру князя підкреслив літописець?

(Любов до рідної землі, сила духу, воля властиві князю. Уміння об’єднати навколо себе численні роди русичів. Прагнення примусити інші народи рахуватися з Київською Руссю, прилучити свою державу до інших держав світу („поки на греки не пішов”) I групі

6. Хто з відомих письменників використав цю легенду у своєму творі? (Коротка поетична розповідь про смерть князя Олега привернула увагу О. Пушкіна, який написав „Пісню про віщого Олега”) II групі

Вчитель: Допитливим було дане домашнє завдання випереджального характеру: самостійно прочитати „Пісню про віщого Олега” О.С.Пушкіна.

Завдання: на основі ілюстрацій переказати зміст твору. З’ясувати спільне та відмінне в літописній оповіді „Про князя Олега” та в „Пісні про віщого Олега” О.С.Пушкіна.

 

  

 

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Розгадування кросворда

 

														7
				1
				2
				3
4
	5
		6					8
						9

 

Ключове слово? (поляни)

Довідка:

1. Перевізник

2. Олег

3. Либідь

4. Змія

5. Коня

6. Київ

7. Монахом

8. Віктор

9. Потопом

2. Дайте відповідь на запитання, перенісши відповідну картинку (див. додаток № 1) – робота з комп’ютером

V. Підсумок уроку. Оцінювання учнів

Вчитель:

• Чи справдилися ваші очікування?
• Який герой літописних оповідань імпонує вам найбільше? Чому?
• Поясність вислови (епіграфи), дібрані до нашого уроку (метод „Мікрофон”)

VI. Домашнє завдання

Достатній рівень: Прочитати літописні оповіді „Про княгиню Ольгу” (с.116), „Про хрещення Києва князем Володимиром” (с. 117)

Високий рівень:

Вчимося уявляти:

I група: Твір-мініатюра: „В чому значення давнього літописання для нащадків?”

II група: Якою ви уявляєте Либідь? Опишіть словами і намалюйте її.

III група: Чому князя Олега прозвали Віщим? Опишіть словами і намалюйте його.

 

 

Використані джерела:

1. Мовчан Р.В. Українська література: Підручник для 5-го класу загально освіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2005. – 240 с.: іл..
2. Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / за ред. Р.В. Мовчан. – К.: Ірпінь, 2005
3. Когут О.І. Інтерактивні технології навчання. – Тернопіль: Астон, 2005. – 203 с.
4. Сергієнко А. Методика використання технологій групового навчання на особистісно-орієнтованому уроці української літератури // Українська мова і література в школі, 2005. - № 1. – с.31-34

     5.  Повість минулих літ. Літопис.- К.: Веселка, 1989