Урок "Повсякденне життя українців у другій половині ХІХ століття"

Практичне заняття: «Повсякденне життя українців у другій половині ХІХ століття»

Мета:  визначити (на підставі аналізу тексту підручника) зміни, які відбулися  у побуті українців у другій половині ХІХ ст.; встановити причини змін; провести порівняльний аналіз змін у побуті, використовуючи додаткові краєзнавчі матеріали;

розвивати хронологічну та аксіологічну компетентності; формувати відповідальність та екологічну свідомість, через впровадження в навчально-виховний процес на уроці  наскрізної змістовної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток»;

виховувати загальнолюдські морально-етичні цінності.

Обладнання:  підручник, проектор, екран, фотодокументи, краєзнавчі матеріали, експонати з власного музею вчителя, рефлексивні картки.

Методи і прийоми: словесні, наочні, практичні, індуктивні.

Форми роботи: фронтальна, групова (парна), індивідуальна.

Тип уроку:

Цитата уроку: «Пізнай свій край… себе, свій рід, свій народ, свою землю — і ти побачиш шлях у життя».                                          Г. Сковорода

                                                Хід уроку

І. Організаційний момент.  Індуктивний метод - прийом «Неоголошена тема».

Учитель, підготувавши дошку до уроку, після слова «Тема» нічого не пише.

Привітавшись з учнями, учитель утримує свій погляд на вікні, поглядаючи на небо.

Учитель: « О!!! Вже пташки у вирій полетіли» (короткотривала пауза). Так казала моя прабабуся Галя, спостерігаючи як птахи відлітають на південь для зимівлі. Моя прабабуся була звичайною українською жінкою: займалася домогосподарством, виховувала сина, няньчилася з онуками й правнуками та ось чомусь я хочу присвятити наше практичне заняття саме їй, її пам’яті. Як ви гадаєте чому?  Якою ж є тема нашого заняття, що ключовою особою може стати звичайна українська господиня» 

Після оголошення учнями їхніх варіантів теми уроку учитель наголошує: « Так, звісно це повсякденне життя та побут, а точніше - «Повсякденне життя українців у другій половині ХІХ століття».

Після оголошення теми та мети, учитель перевіряє хто з учнів відсутній на уроці.

ІІ. Мотивація практичної діяльності. Словесний метод – розповідь.

Учитель:  «Сьогодні на уроці я хочу познайомити вас зі своєю прабабусею Сердюк Ганною Петрівною ( демонстрація фото у різному віці). Усі називали її Галиною. Це була звичайна бабуся – добра, чуйна, «тепла» та рідна, яких мільйони в Україні. Та саме вона була для мене джерелом інформації та навиків для подальшого життя. Жодне моє дитяче питання не залишилося поза її увагою і відповідь завжди була нібито маленькою подорожжю в минуле. В подорож віхами пам’яті моєї бабусі я вас сьогодні запрошую. Ви дізнаєтеся секрети  будівництва, зберігання продуктів та секрети моди. Отже, почнемо нашу подорож».

ІІІ. Виконання практичних завдань.

Блок А. Менталітет та ментальність українського народу.

Практичне завдання. Самостійно опрацюйте текст підручника с.97-99 за планом:

1. Робота з поняттями. Визначте, що таке менталітет, ментальність, рутенство. Запишіть поняття.
2. Дослідницька робота. Встановіть, які чинники впливали на формування менталітету українського народу. Запишіть їх.
3. Аналіз документу с. 99 вправа 3.

  Французький мандрівник Шарль-Луї Лесюр зазначав, що «українці більш великодушні, більш відверті, більш ввічливі, більш гостинні, мають більший торговельний хист, ніж росіяни. Вони  — українці  — являють живий доказ перемоги свободи над людьми, що народилися в  неволі».

Перевірка виконання практичного завдання. Фронтальна бесіда.

1. Що таке менталітет, ментальність, рутенство ?
2. Які чинники впливали на формування менталітету українського народу?
3. На які риси української ментальності звертає увагу автор?
4.  Як ви розумієте його твердження ?

Блок Б. Традиційні види господарської діяльності українців.

Учитель: « Моя бабуся розповідала мені, як та коли починалася посівна на городі та в полі ( за столипінською реформою її родина мала відруб за межами селища). Не зі скородіння землі, ні. А з пробіжки босоніж по пахоті. Господар – чоловік ставав босою ногою на розпахану землю та чекав. Чим довше втримав ногу на холодній землі, а якщо ще й зміг пробігтись  по полю ( щоб валки землі розпадалися) ото вже й час сіяти. А що сіяли встановіть самостійно, опрацювавши текст підручника с. 99-100»

Практичне завдання. Заповнити тематичну таблицю «Традиційні види господарської діяльності українців».

  Українці здавна займалися землеробством, тваринництвом, городництвом, садівництвом, бджільництвом, мисливством і рибальством. У землеробстві зберігалася трипільна система. Для обробітку землі до 80-х рр. XIX ст. використовували важкий плуг, який тоді називали малоросійським, або степовим.

На початку 40-х рр. XIX ст. поряд із ним стали застосовувати легкий плуг, винахідником якого вважався полтавський селянин Стеценко. Вирощували жито, пшеницю, ячмінь, овес, гречку, просо. Збирали врожай вручну за допомогою коси й серпа. У більшості господарств залежно від достатку тримали волів, коней, корів, овець, свиней, кіз, різну птицю. Особлива увага приділялася розведенню волів, які були основною тягловою силою. Городництво було переважно жіночою справою. Город української господині не можна було уявити без соняшників (спершу їх використовували як декоративну рослину) і кукурудзи, що були завезені з Америки. У першій половині XIX ст. на Півдні з’явилися томати, баклажани й перець. Славилися також херсонські кавуни, які вирощували на Півдні із XVI ст. У 1764 р. на землях українських селян з’явилася картопля, яка стала для них «другим хлібом». Поряд із новими культурами не забувалися й звичні буряки, капуста, гарбузи, морква, цибуля, часник, огірки тощо. Невід’ємною складовою українського пейзажу були сади. Вони оточували селянські хати, закладалися при монастирях і поміщицьких маєтках. Скрізь вирощували яблука, груші, вишні, сливи, на Півдні — черешні, горіхи, абрикоси, персики, у Причорномор’ї та Закарпатті — виноград. Практичне заняття 100 Розділ III Бджільництво завжди відігравало значну роль у господарстві українців. Справжню революцію в цій галузі здійснив український вчений П. Прокопович, який у 1814 р. винайшов рамочний вулик. Проте використовувати його розпочали в Німеччині, а на українських землях — лише через кілька десятиліть. Протягом XIX ст. чільне місце в харчовому раціоні українців, як і раніше, посідала риба. Після приєднання Російською імперією Причорномор’я тут стали виникати приватні риболовецькі артілі, що ловили осетрів, судаків, лящів, тарань тощо. Звідти чумацькі валки везли солону і в’ялену рибу до інших українських регіонів. Оселедці й тарань були неодмінним товаром на українських ярмарках і базарах.

Учитель: «Зверніть увагу, всі овочі та фрукти вирощувалися екологічно чистим методом. Землю здобрювали лише гноєм , не використовуючи жодних хімічних добрив».

Блок В. Поселення й житло.

Учитель: «Всі ми вже знаємо з курсу історії України 8 клас, що будівництво української хати – мазанки мало починатися  з толоки ( колективної допомоги сусідів та рідні). А ось моя бабуся Галя розповідала інше. Починалося будівництво з риття колодязя та побудови вуличної пічі. Їжу влітку (а будували хату саме «по теплу») готували на дворі. А ось тоді вже й толока. Привозять бричкою глину; роблять заміс глини, води та сіна; голими ногами все замішують та роблять саман (цегла – сирець) у дерев’яних формах. Та за словами моєї бабусі, додавали ще  й секретний інгредієнт – білок курячих яєць ( ціле відро). Як ви гадаєте навіщо? (пауза для відповідей) Бо яєчний білок може замінити клей і він робив заміс кріпким».

Практичне завдання. Аналіз документу.

  Німецький мандрівник Георг­ Йоган Коль, описуючи житло українських селян у  XIX  ст., зазначав: «Хати, оповиті зеленню й  буйним зіл лям, розкинулися на узбіччях балок і  поховалися в  ярах. Високо поза селом, де продувають вітри, стоїть 50  і  100  вітряків. і  так перед мандрівником, що їде високим голим і  густим степом, несподівано розкривається дуже мальовничий та небуденний образ, коли з  яру виринає українське село. [Українці] живуть у  чисто утримуваних хатах, що до тебе всміхаються. Вони не вдовольняються тим, що кожного тижня їх миють, як це роблять голландці, але що два тижні їх білять, тому їхні хати виглядають білими, неначе свіжовибілене полотно…».  1. На які особливості житла українських селян звертає увагу автор?

2. Які ще будівлі побачив автор?

3. Як ви гадаєте навіщо українці білили хати?

Учитель: «Не лише для краси та чистоти. Це була своєрідна дезінфекція  житла. Тому що крейда є природним антисептиком, до речі, як і глина. Ми можемо констатувати, що українська мазанка була екологічно чистим та безпечним житлом ?»

Блок Г. Одяг, їжа, напої.

Прийом «Мозковий штурм». Фронтальна робота.

1. А чи знаєте ви, що таке «шатківка», «кружки», «діжа», «сушка»?
2. А чи знаєте ви, як одягалися наші пращури у ХІХ ст. ?

Учитель: «Наприкінці ХІХ ст. розвиток промисловості досяг такого  рівня, що почався випуск товарів широкого вжитку. Серед них були і дошки – шатківки для овочів (учитель показує дошку – шатківку з власного музею). За її допомогою господині сікли капусту та солили у діжах ( великих глиняних ємностях). Як казала моя бабуся, одна діжа могла містити до 30 качанів капусти. Накривалося все це дерев’яним кругом – «кружками» (учитель показує «кружки» з власного музею), які регулярно милися. Також солили ( квасили) томати, огірки, баклажани, кавуни, яблука. Такі фрукти, як груші, сливи, вишні, абрикоси – сушили ( робили «сушку»), з яких варили узвари».

Практичне завдання. Письмова робота з текстом с. 101.

Завдання: Визначте спільне й  відмінне в  харчовому раціоні українців у  XIX  ст. й  тепер.

Практичне завдання.  Робота в парах. Індуктивний метод. Прийом «Асоціативний кущ».

 Ключове слово «сіль». Визначте, які овочі та фрукти зберігали за допомогою солі.

Учитель: «Зверніть увагу, що сіль це природний консервант, як і висушування».

Учитель: « За словами моєї бабусі, кожна господиня вміла шити. Перешивали одяг дорослих ( вже потріпаний) на дітей. З обрізків робили стрічки у кіски дівчаткам. Національний одяг вдягали на свята».

ІV. Закріплення матеріалу. Фронтальна бесіда.

1. До складу якої імперії — Російської чи Австрійської — наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. входив регіон, у якому ви проживаєте?
2. Якому історико-етнографічному регіону він відповідає?
3. Що ви знаєте про особливості розвитку сільського господарства краю в ті часи?
4. Визначте спільне й відмінне в господарському житті краю порівняно з іншими регіонами українських земель цього періоду.
5. Що вам відомо про соціальне становище в краї й соціальні протести населення?

V. Підсумки уроку. Рефлексія.

Практичне завдання.

• За допомогою рефлексійних карток ( від 1-11) виставте собі оцінку за роботу на уроці.
• За допомогою рефлексійних карток ( від 1-11) оцініть рівень засвоєння та розуміння матеріалу на уроку.

VІ. Домашнє завдання.

Повторити тему № 2. Підготуватися до контрольної роботи.