Адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Австрійської імперії
Созанська Ольга Володимирівна
Ліцей № 157.
Тема Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії
Мета дати відомості про особливості розвитку західно - українських земель
в др. половині XVIII- на поч.XVIII ст.
Формувати навики самостійної роботи, розвивати мислення учнів шляхом розвитку вмінь аналізу та зіставлення.
Розвивати уяву та вміння орієнтуватися в історичних умовах; підвищувати інтерес до вивчення теми.
Виховувати інтерес до історичного минулого України, співчуття до свого народу.
Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.
Обладнання: корона паперова - 2 шт., грамоти з указами про реформу Марії – Терезії та Йосипа ІІ, схеми регіональний поділ західно – українських земель та адміністративно – територіальний поділ, портрети Марії-Терезії та ЙосипаII, таблиця етнічного складу західно – українських земель, кольорова крейда.
Література:
Вертюк В. “Історія України” - 2002р. Київ . Видавничий дім “Альтернативи”. ст.177-179
Полянська-Василенко Н. ”Історія України” - 1995р. Київ”Либідь”ст.324-339.
Король В .“Історія України” - 1995 Київ “Феміна” ст..61-69.
Кугутяк М. “Галичина: сторінки історії”-1993р. Івано-Франківськ ст.8-14.
Історія України .Курс лекцій. - 1991р.Київ “Либідь” ст..412-415.
Рент О. ”Історія України” 9клас - 2003р. Київ “Генеза” ст.77-80.
Турченко Ф. “Історія України” 9 клас - 2000р. Київ “Генеза.” ст.80-86.
Хід уроку
І. Організаційна частина
ІІ. Робота над новим матеріалом.
1. Актуалізація опорних знань.
Вчитель.
Кількоразове перекроювання великими державами карти Східної Європи у кінці ХVІІІ ст. внесло істотні зміни в державне підпорядкування західно – українських земель.
-Згадайте, у складі яких держав знаходилися українські землі в к. ХVІІІ ст.?
- Які українські землі входили у цей час до складу Австрії?
- В якому році і внаслідок яких подій Східна Галичина увійшла до складу Австрійської імперії?
Вчитель.
Північна Буковина увійшла до складу Австрії у 1774році від Молдавії після поразки Туреччини у війні Росією та Австрією за умовами Константинопольського конвенту.
- У вас не виникає запитання: чому Туреччина розпоряджалася землями Молдавії?
Справа у тому, що у 1514 р. Молдавія потрапила у васальну залежність від Османської імперії. Наприкінці ХVІ ст. Її було перетворено у звичайну провінцію Туреччини.
Молдавський господар, звичайно, протестував проти приєднання Буковини до Австрії, але турецький султан дав згоду на її окупацію. Цей факт юридично було оформлено Констанипольським конвентом.
Закарпаття до Австрії увійшло ще у ХVІ ст. У складі Угорщини, де український регіон знаходився ще з ХІ ст. У 1526 р. Після розгрому угорсько – чеських військ у бою під Мохачем турками, загинув угорський король Людовік ІІ. Австрійський імператор Фердинанд І Габсбург добився обрання його королем Угорщини та Чехії і включення значної частини цих володінь до складу австрійської імперії. Центральні і східні частини Угорщини залишилися залежними від Туреччини.
В процесі роботи учні складають схему.
Австрія
Сх. Галичина Закарпаття 1526 разом
1772р;1795р. з Угорщиною після поразки
I і III поділ Польщі. у війні з Туреччиною.
Угорщина поділена між
Австрією і Османською
Північна Буковина імперією.
1774
Від Молдавії внаслідок
поразки Туреччини у війні
з Австрією і Росією.
Вчитель.
На відміну від українських земель у складі Російської імперії, які управлялися з одного центра – Петербурга, західноукраїнські регіони належали до різних адміністративних одиниць Австрійської імперії:
- Поясніть термін адміністративно-територіальний поділ.
- Які адміністративно-територіальні одиниці були утворені на українських етнічних землях, що увійшли до Австрії?
Губернатор
Становий сейм : Королівський сейм:
“Королівство Галичини Північна Буковина Південна
і Лодомерії” на правах автономії Буковина
округи з 1787р. – до (румунське
1849р. (українське населення)
Східна Галичина Західна Галичина населення)
(українське населення (польське населення)
12 округів) окремий коронний край, королівство
Буковина на чолі з президентом
18 округів крайового управління
повіти
Дворянські з’їзди:
Закарпаття у складі
Угорщини ( 4 округи)
Адміністративний апарат в “Королівстві Галичини і Лодомерії” очолював губернатор, в округах – старости. На місцях адміністративні та судово-поліцейські функції здійснювали поміщики або спеціально утримувані ними мандатори. Містами управляли магістрати. Всі посадові особи затверджувалися урядовими органами.
У коронному краї діяв законодавчий орган – сейм, однак, вся повнота влади належала губернатору, який призначався імператором.
Отже, навіть в межах однієї держави західні українські землі залишалися адміністративно-розмежованими.
Адміністративне поєднання етнічно-змішаних територій згодом породило чимало складних проблем у сфері міжетнічних взаємин.
2) Перевірка сприймання:
- На основі складених схем розповісти про регіональний поділ і адміністративно-територіальний устрій західних українських земель у складі Австрійської імперії.
3) Бесіда на основі таблиці: “ Етнічний склад населення західноукраїнських земель.”
|
Регіон |
українці |
поляки |
румуни |
євреї |
||||
|
1773 |
1910р. |
|
1900р. |
1857р. |
1910р. |
|
1900р. |
|
|
Східна Галичина |
71% |
62,8% |
|
22,7% |
|
|
|
13% |
|
Північна Буковина |
69% |
38,4% |
|
|
26% |
34,4% |
|
13% |
|
Закарпаття |
67% |
|
|
|
|
|
|
15% |
- Що можна сказати про співвідношення населення у різних західноукраїнських регіонах?
- Як змінювався склад населення з часом? Як ви думаєте – чому?
Австрійська імперія складалася з мішаних земель, народів, релігії, мов. Зовсім не випадково її називали “клаптиковою імперією”.
Співвідношення між міським і сільським населенням на XIX ст..
Східна Галичина – 88, 45% сільське населення
Закарпаття – 85%
Зайнятість у сільському господарстві
Східна Галичина – 80% населення
Північна Буковина – 71, 53%
Закарпаття – 85%
4). Розповідь вчителя
Галичина.
На захоплених українських землях Австрія зберегла панівне становище польської шляхти, яка продовжувала користуватися соціальними привілеями, володіти землею, експлуатувати селян на панщині. Однак закони в Австрії видавав ціcар, а не шляхта. Він призначав змінював виконавчий уряд, судів, губернаторів. Галицька шляхта зберігли маєткові права, була обмежена в політичних правах.
Закарпаття.
Австрійський уряд всіляко заохочував переселення на ці території німців. Угорців та румун. Яким надавалися найкращі землі. У 1867р. Австрія визнала право Угорщини на самоврядування і Закарпаття знову опинилося під владою угорців. Почався процес мадяризації українського населення.
Буковина.
Більшість населення Пн. Буковини становили українці, але австрійський уряд створив умови для інтенсивної імміграції румун із східних регіонів. В школах цього краю почали впроваджувати румунську мову. У 1 773р. У Пн. Буковині було засновано німецькі і румунські школи. Австрія призначала на адміністративні посади румунів, які румунізували Буковину.
Приєднання Буковини до Галичини у 1786р. Мало негативні наслідки. Польська шляхта Галичини не допускала до освіти селян і здійснювала полонізацію. У початкових класах викладали румунською або польською мовами. Виходом із цього становища було заснування приватних шкіл, у яких викладали дяки. Такі школи називали “дяківками”, але і їх було мало.
Роль захисника національних інтересів українців на себе взяв митрополит греко –католицької церкви Михайло Левицький. Він домагався від уряду відкриття українських шкіл. Однак Крайова шкільна рада вирішила, що українські діти будуть навчатися польською мовою.
Внаслідок асиміляторської політики правлячих кіл, відносна більшість українців у загальній масі населення поступово зменшувалася, а питома вага поляків у Сх.. Галичині, румунів у Пн. Буковині, угорців у Закарпатті збільшувалася.
Доля цих частин мала багато спільного. Всі вони терпіли тяжкий гніт сусідніх народів – угорців. Поляків, румун, а Австрія нічого не робила, щоб їх захистити
Вчитель.
Реформи Марії-Терезії та Йосипа II. Австрія розглядала західну українські землі як джерело для поповнення даної казни грошима, а армії-солдатами. Однак досягнення таких цілей вимагало повної перебудови життя ново приєднаних земель. Австрійці застали в Галичині необмежену владу польської шляхти, відсутність промисловості і торгівлі, великих міст і нормальних шляхів сполучення, відносно неосвіченого населення, закріпачення сільського населення.
Тому невдовзі після зміни влади у краї відбулися реформи в економічному і сільському житті .
Реформи припали на 70-80рр.XVII ст., часи імператриці Марії-Терезії (1740-1786) та її сина Йосипа II(1786-1790)
5) Робота в групах: клас об’єднується у дві групи українці і поляки. З позиції інтересів нації повинні оцінити реформи, які пропонують Марія-Терезія Йосип I.
Учениця в ролі Марії-Терезії зачитує грамоту.
Я, Марія Терезія Габсбург, австрійська ерцгерцогиня, велика герцогиня Тосканська, королева Угорщини і Чехії наказую провести у своїй державі зміни, які мають на меті полегшують матеріальне становище підданих, підвищення їхньої освіти для того, щоб зробити із мешканців недавно приєднаних відсталих та віддалених окраїн імперії свідомих громадян і платників податків.
Новий час держави вимагає значної кількості освічених спеціалістів для блага держави позбавити єзуїтів права контролю над освітою і притупити до створення державної системи освіти:
1)- створити університети, школи в галузі мистецтв, народні школи для простих людей;
2) - побудувати обсерваторії для розвитку наук;
3) - відкрити безкоштовні бібліотеки;
4) - замість церковної ввести державну цензуру;
5) – створити з 1774 в містечках і селах початкові школи; в окружних центрах – “головні” а в центрах провінцій – “нормальні”, та школи де буде вестися підготовка вчителів ;
6) – монастирські школи перетворити у гімназії, створити обов’язкові програми та підручники;
Реформа церкви:
- – заборонити виганяти священиків на панщину;
- – у 1774р. Заснувати при церкви Святої Варвари семінарії духовенства
В аграрній сфері:
1) - до сплати податків притягнути духовенство і дворянство;
2) - платників податків розділити на розряди у відповідності до їх прибутків;
3) - обмежити владу поміщиків щодо селян, селяни повинні бути здатними “прогодувати себе “ платити податки;
4) – не вимагати від селян більше податків ніж встановлено в інвентарях 1772р.
Судова реформа:
- – відділити судову владу від адміністративної;
- – розпочати роботу по укладенню законодавства гуманного;
заборонялось навіть згадувати про застосування тортур
Учень у ролі Йосифа ІІ зачитує указ про реформи.
Я, Йосип ІІ – австрійський ерцгерцог, імператор Священної Римської імперії, наказую патентом від 5 квітня 1781 року скасувати особисту залежність селян від поміщиків і надати їм елементарні громадські права: одружуватися без згоди пана, переселятися, обирати професію, передавати своє майно в спадок, навчати дітей грамоти в школі або ремесла в місті.
Для ліквідації панщини зробити такі кроки:
- патентом від 16 червня 1786 року обмежити панщину до 3 днів на тиждень, роботу понад норму поміщик зобов’язаний оплатити. (350 днів у рік).
- патентом від 1788 року заборонити фізичні покарання селян, надати їм право скаржитися на панів. (1781 р.).
- сільським громадянам – надати право самоврядування (1784р.).
Скасувати панщину патентом від 1789 та замінити її чинним, розмір якого залежить від прибутків селянського господарства. Селянинові залишати 70 % його прибутку, 12 % - на державні податки, 17 % - на чини поміщикові.
- скасовуються привілеї при оплаті податків.
- ліквідувати дискримінації некатолицьких конфесій.
- Держава бере на себе зобов’язання по підготовці і утриманні священнослужителів
Освіта:
- У 1787р. У Львові відкрити філософський університет і створити при ньому руський інститут, де б на богословському і філософському факультетах навчалися українці
- Закрити монастир і на основі їх майна відкрити “благодійний фонд”
– Проаналізуйте документи в групах із заданих позицій
– Складіть Таблицю :”Наслідки реформ – Позитивні \ негативні”
Позитивні |
Негативні |
|
|
|
Перевірка таблиці:
„Наслідки реформ”
Позитивні |
Негативні |
|
|
6. Розповідь вчителя
Марія Терезія була дочкою імператора Священної Римської імперії Карла VI Габсбурги і Єлизавети - Христини.
Її дитинство пройшло в тіні батька і не було багате на події.
У 15-річному віці вийшла заміж за Лотаринзького герцога Франца Стефана. У них народилося 16 дітей. Стефан не був вірним су пругом, а вона бачила в ньому зміст свого життя. Після його смерті 15р. до кінця своїх днів перебувала у глибокому траурі.
Вона стриже собі волосся, і носила вдовине вбрання, спальні і екіпажі були тільки чорними. В кімнаті , де помер імператор, до цих пір служили месу в день його смерті.
Старший син Йосип був її співправителем з 1765р.; але вона не відмовилася від верховної влади аж до своєї смерті.
Часті суперечки із сином створювали постійну загрозу відречення, як її так і його. Йосип II захоплювався філософією Просвітництва намагаючись модернізувати феодальні порядки відповідно до ідейних постанов освіченого абсолютизму. На думку сучасників, він випередив Велику Французьку революцію. Своїми реформами Йосип II озброїв проти себе всіх, хто звик до старого укладу життя. За місяць до смерті імператор скасував всі свої розпорядження. Остаточно відступили від реформ його наступники Леопольд II і Франц II.
ІІІ. Підсумок уроку.
Домашнє завдання.
Дидактичний матеріал до уроку
Грамота.
Я, Марія Терезія Габсбург, австрійська ерцгерцогиня, велика герцогиня Тосканська, королева Угорщини і Чехії наказую провести у своїй державі зміни, які мають на меті полегшують матеріальне становище підданих, підвищення їхньої освіти для того, щоб зробити із мешканців недавно приєднаних відсталих та віддалених окраїн імперії свідомих громадян і платників податків.
Новий час держави вимагає значної кількості освічених спеціалістів для блага держави позбавити єзуїтів права контролю над освітою і притупити до створення державної системи освіти:
1)- створити університети, школи в галузі мистецтв, народні школи для простих людей;
2) - побудувати обсерваторії для розвитку наук;
3) - відкрити безкоштовні бібліотеки;
4) - замість церковної ввести державну цензуру;
5) – створити з 1774 в містечках і селах початкові школи; в окружних центрах – “головні” а в центрах провінцій – “нормальні”, та школи де буде вестися підготовка вчителів ;
6) – монастирські школи перетворити у гімназії, створити обов’язкові програми та підручники;
Реформа церкви:
- – заборонити виганяти священиків на панщину;
- – у 1774р. Заснувати при церкви Святої Варвари семінарії духовенства
В аграрній сфері:
1) - до сплати податків притягнути духовенство і дворянство;
2) - платників податків розділити на розряди у відповідності до їх прибутків;
3) - обмежити владу поміщиків щодо селян, селяни повинні бути здатними “прогодувати себе “ платити податки;
4) – не вимагати від селян більше податків ніж встановлено в інвентарях 1772р.
Судова реформа:
- – відділити судову владу від адміністративної;
- – розпочати роботу по укладенню законодавства гуманного;
заборонялось навіть згадувати про застосування тортур ;
Грамота.
Я, Йосип ІІ – австрійський ерцгерцог, імператор Священної Римської імперії, наказую патентом від 5 квітня 1781 року скасувати особисту залежність селян від поміщиків і надати їм елементарні громадські права: одружуватися без згоди пана, переселятися, обирати професію, передавати своє майно в спадок, навчати дітей грамоти в школі або ремесла в місті.
Для ліквідації панщини зробити такі кроки:
- Патентом від 16 червня 1786 року обмежити панщину до 3 днів на тиждень, роботу понад норму поміщик зобов’язаний оплатити. (350 днів у рік).
- патентом від 1788 року заборонити фізичні покарання селян, надати їм право скаржитися на панів (1781 р.).
- сільським громадянам – надати право самоврядування (1784р.).
– Скасувати панщину патентом від 1789 та замінити її чинним, розмір якого залежить від прибутків селянського господарства. Селянинові залишати 70 % його прибутку, 12 % - на державні податки, 17 % - на чини поміщикові.
- скасовуються привілеї при оплаті податків.
- ліквідувати дискримінацію некатолицьких конфесій.
- Держава бере на себе зобов’язання по підготовці і утриманні священнослужителів
Освіта:
- У 1787р. У Львові відкрити філософський університет і створити при ньому руський інститут, де б на богословському і філософському факультетах навчалися українці
- Закрити монастирі і на основі їх майна відкрити “благодійний фонд”
|
Регіон |
Українці |
|
Поляки |
Румуни |
|
Євреї |
|
|
1773р |
1 910р. |
1900 |
1857 |
1910 |
1900 |
|
Сх.Галичина |
71% |
62.8% |
22.7% |
|
|
13% |
Пн.Буковина |
69% |
38.4% |
|
26% |
34.4% |
13% |
Закарпаття |
67.7% |
|
|
|
|
15% |
Тести.
I варіант.
I рівень.
- Яку державу називали “клаптиковою державою”:
а) Угорщину;
б) Австрію;
в) Росію?
- Як називається адміністративно-територіальна одиниця, до якої входила Східна Галичина:
а) Королівство Буковина;
б) Королівство Галичини і Лодомерії;
в) Мармарощина?
- Хто підготував наказ про відміну кріпацтва:
а) Марія-Тереза;
б) Леопольд II;
в) Йосип II?
II рівень.
Адміністративно-територіальний поділ – це...
Йосип II –
Реформи -
III рівень.
Складіть таблицю: “ Позитивні і негативних наслідки реформ Марії – Терезії та Йосипа ІІ.”
IV рівень.
Уяви себе польським поміщиком і з цієї позиції оціни реформи Йосипа II та Марії-Терезі.
Тести
II варіант:
I рівень.
- В якому році Північна Буковина увійшла до Австрії:
А)1526 р.
Б) 1772р.
В) 1774р.
- В результаті якої події Східна Галичина увійшла до складу Австрії?
А) поділів Польщі;
Б) війни з Туреччиною;
В) війни з Росією.
- Хто наказав будувати обсерваторії в Австрії
А) Марія – Терезія;
Б) Йосиф ІІ;
В) Франц ІІ.
ІІ рівень.
Марія – Терезія – це...
Цісар –
Регіон –
ІІІ рівень.
Подумайте, чи випадково австрійська влада створювала адміністративно – територіальні одиниці з неоднорідним за національним складом населенням.
ІV рівень.
Оціни з погляду галицького українця реформи Марії – Терезії та Йосифа ІІ.
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку