Тема.  Українські землі в XVIII столітті. Ліквідація Російською імперією української державності.

 Правобережжя та західноукраїнські землі. Національно-визвольна боротьба.

Мета. Дати відомості про особливості розвитку України в другій половині XVIII століття. Вчити встановлювати причинново-наслідкові зв’язки Формувати навички самостійної роботи, дивергентне мислення учнів шляхом аналізу та зіставлення, виробляти вміння систематизувати та узагальнювати отримані знання, розвивати уяву та вміння, орієнтуватися в історичних умовах, підвищувати інтерес до вивчення теми. Виховувати інтерес до історичного минулого своєї Батьківщини, повагу до свого народу.

Обладнання.

Таблиці, карти, портрети М.Залізняка, І.Гонти, О.Довбуша; документи.

Література: О. Реєнт, О. Малій,” Історія України” 9 кл.,

 Л. Мочкіна  “Нестандартні уроки з історії”; Довідник з  історії України;

 К. Бабанов “Лабораторно – практичні роботи з історії України.”

Метод залучення емоційно-вольової сфери школяра.

Технології: інтерактивна, лабораторно – практична.

Форма уроку: ток-шоу .

Форми роботи: попередні завдання, робота з таблицями, виступи із заданої позиції, обговорення, робота з картою

Коментар.

Для роботи над цією темою трьом сильним учням даються попередні завдання: «Причини посилення національно-визвольної боротьби», « Гайдамаччина», «Коліївщина» та «Опришківський рух» .Вони отримують ролі: Максим Залізняк, Іван Гонта та Олекса Довбуш. Урок проходить у формі ток – шоу, тобто учитель і учні задають запитання « історичним героям».В процесі вивчення теми, повинні зрозуміти, що причини повстань українського народу українці і поляки трактували по – різному, тому слід запропонувати учням інтерактивну гру. Учні із заданої позиції: «поляки» і «українці» повинні відстоювати свій погляд на дану проблему. Слід також звернути увагу на чіткість засвоєння термінів: «гайдамаки», «Коліївщина»,  «опришки», основних персоналій та дат. Під час роботи над питанням  «Поділи Польщі» необхідно по карті прослідкувати територіальні зміни, а також визначити наслідки поділів Польщі для Речі Посполитої та українських земель.

Хід уроку.

 І. Організаційна частина

Вчитель оголошує ток-шоу.

 Учитель:

Розпочинаємо історичне ток – шоу. Сьогодні до нас завітали Максим Залізняк та Іван Гонта. У залі присутні представники від українців

(І варіант) та представники від поляків ( ІІ варіант), які нам допоможуть     об’єктивно оцінити події національно – визвольної боротьби українського народу на Правобережжі у ХVІІІ ст.

Обираються прес – секретарі для ведення обліку виступів з наступним оцінюванням.

ІІ. Робота над темою уроку.

На дошці тема уроку, план і завдання для всього класу або кожному окремо на парті. (дидактичний матеріал №1)

Правобережжя та західноукраїнські землі. Національно-визвольна боротьба.

Запитання 1. Причини посилення національно-визвольної боротьби.

Завдання 1. Заповніть таблицю на основі інтерв’ю історичного героя та коментарів залу.

Таблиця 1. “ Причини національно – визвольної боротьби на Правобережній Україні у ХVІІІ ст. ”

Завдання 2. Гайдамаки – це…

Учитель.

• Відрекомендуйтеся , будь-ласка, шановні гості.

Іван Гонта:

-  Я, один із керівників Коліївщини. Народився на Чигиринщині. З 13-ти років перебував на Запорозькій Січі. Навесні 1768р. зібрав гайдамацький загін, який розпочав боротьбу проти польської шляхти. У липні 1768р. був захоплений в полон і відправлений царськими властями в Сибір.

Максим Залізняк: Я, один із керівників Коліївщини. Народився на Уманщині. Служив сотником надвірного війська графа Потоцького в Умані. Перейшов на бік гайдамаків. Рада повсталих проголосила мене полковником і князем Смілянським. Був захоплений в полон і страчений польськими властями.

Учитель.

- У нас є декілька запитань до шановних гостей.

Як ви вважаєте, у чому полягали причини посилення національно-визвольної боротьби в Україні у другій половині XVIII ст.?

Іван Гонта:

• Протягом др. пол. ХVІІІ ст.  Становище українців Правобережжя  значно погіршилось. Магнати і шляхта розширювали свої володіння за рахунок селянських земель, збільшували повинності селян. Дуже важким було становище міщан. У цей час правобережні міста уже втратили Магдебурзьке право. Посилилось гоніння православних. Становище  українського населення погіршувалося і через феодальну анархію: країна потерпала від свавілля магнатів, які вважали себе незалежними і вищими від короля.

Учитель:

- Хто такі гайдамаки?

М. Залізняк:

• Гайдамаками ( від тюркського “гнати”, “турбувати”) називали українських месників на Правобережній Україні у ХVІІІ ст. Перші згадки про гайдамаків належать до 1712р. Гайдамацькі загони складалися із селян. міщан, козаків, збіднілої шляхти. Загони були невеликими і вели боротьбу партизанськими методами. Поява гайдамаків наводила жах на панів. Захоплених в полон месників жорстоко мордували. Наймогутнішим був гайдамацький рух 1750р. Його очолили М. Суховій, П. Таран, О.Письменний, Лях, М. Тесля. Повстання було придушено. Протягом 50-60 років ХVІІІ ст. гайдамацький рух охопив всю Україну, що перебувала під владою Польщі.

Учитель:

- Що думає зал з приводу визначених причин. Слово надається за бажанням.

Учні виступають із заданої позиції:

а) 1 варіанту (українці), які погоджуються з думкою гостей;

б) 2 варіанту (поляки), які не погоджуються і висувають свої причини національно-визвольної боротьби, які виправдовують поляків.

Клас за розповіддю героя виконує завдання 3; 4.

Завдання 3.

Гайдамаки - це...

Завдання 4.

Таблиця 2. “ Гайдамаччина.”

Робота із залом.

• Як ви оцінюєте діяльність гайдамаків?

Учні висловлюються за бажанням.

Ознайомлення класу із наступними завданнями.

Запитання 2. Коліївщина.

Завдання 5. ( для класу) На основі прослуханого матеріалу виведіть визначення.

Коліївщина – це…

Завдання 6.

Згорніть отримані знання в таблицю 3.

Таблиця 3.

Запитання до М. Залізняка та І. Гонти:

Учитель.

• Що таке Коліївщина?

М. Залізняк:

- У травні 1768р. на Правобережжі спалахнуло грандіозне повстання – Коліївщина (від слова «колоти»)

Очолив повстання запорожець Максим Залізняк. Багато шляхтичів сподівалися знайти захист в добре укріпленій Умані. Проте надвірні козаки, які охороняли місто, на чолі з І. Гонтою перейшли на бік повсталих. Налякана польська шляхта звернулася за  допомогою до Росії. У червні 1768р. спільними зусиллями Польщі і Росії повстання було придушене, над ватажками вчинено суд.

Учитель:

- Якими були причини Коліївщини?

Іван Гонта:

• У 1768р. польський король Станіслав Понятовський під тиском царського уряду підписав трактат про зрівняння в політичних правах православних з католиками. У відповідь на це польська шляхта утворила Барську конфедерацію для розправи над православними. Це спровокувало українське населення Правобережжя на збройний виступ проти поляків.

 Коментарі залу: українців і поляків.

Запитання 3.  Опришківський рух.

Завдання 7.( для класу).На основі розповідей дайте визначення.

О.Довбуш –

Опришки –

Учитель:

- Сьогодні до нас завітав ще один гість

Зустрічайте, Олекса Довбуш. Відрекомендуйтесь.

Олекса Довбуш:

• Я, керівник руху карпатських опришків у 1730-40рр. Народився у Печиніжині. Мої загони діяли у Прикарпатті, Закарпатті, на Буковині. Захоплене у багатіїв майно я роздавав бідним. Усі спроби шляхти знищити мій загін не мали успіху. Загинув від рук  С. Дзвінчука.

Учитель:

• Шановний Довбуше, поясніть нам : хто такі опришки?

Олекса Довбуш:

• Опришками називали борців проти феодального й національного гніту в Галичині, на Закарпатті та Буковині. Пригноблені стани населення формували збройні загони і розправлялися із шляхтою, орендарями, католицькими священиками. Опришки використовували партизанські методи боротьби.

Запитання до залу:

• Що спільного у діяльності опришків і гайдамак.

Прес-секретарі подають списки учнів, які відповідали вчителю.

 Прощання з героями.

Оцінювання.

Запитання 4. Поділи Речі Посполитої та українські землі. Зміни у політичному становищі Правобережжя і західноукраїнської землі.

Учитель :

- На поч. ХVІІІ ст. Польща втратила свою колишню могутність. Політична анархія привела до втручання у внутрішні справи Польщі іноземних держав. Ініціатором поділу Польщі став прусський імператор Фрідріх ІІ. У 1772 р. Росія, Австрія і Пруссія здійснили перший поділ Польщі. У 1783 р. було проведено другий поділ Польщі. Це викликало повстання, яке очолив Тадеуш Костюшко. У 1795р. відбувся третій поділ Польщі.

Завдання 8

 Робота з картою.

Визначте, які землі отримали держави-учасниці поділів Польщі у 1772р., 1793р., 1795р.

Заповніть таблицю 4.

Таблиця 4. “Поділи Польщі.”

Завдання 9

1. Визначте наслідки трьох поділів:

а) для Польщі;

б)  для України.

Заповніть таблицю 5.

Наслідки трьох поділів Польщі

Таблиця 5. 

ІІІ. Підсумок уроку. Оцінювання.

ІV.  Домашнє завдання.