Урок позакласного читання

Урок позакласного читання. «Бережіть природу, діти!»

Мета: розширити читацькі інтереси школярів, ознайомлюючи їх з творами про природу; розвивати вміння уважно слухати — розуміти читання вчителя та навички правильного свідомого читання; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов і бережливе ставлення до природи, чуйність і доброту.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

1. Робота над чистомовкою

Ло-ло-ло — я люблю своє село.

Ічка-ічка-ічка — протікає в ньому річка.

Си-си-си — є зелені в нас ліси.

Бе-бе-бе — є і небо голубе.

Хи-хи-хи — ми маленькі дітлахи.

Емо-емо-емо — ми природу збережемо.

2. Робота над скоромовкою

Гном в гаю гуляв годину,

Назбирав грибів корзину.

Йшла Ганнуся в гастроном,

Крокував назустріч гном.

Ніс з грибами він корзину,

Дав Ганнусі половину.

III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку

Наш дивний світ — Такий, як казка.

Тож бережи його, Будь ласка.

— Перед вами — «павутинка» зі складів. Поєднуючи їх, прочитайте слова, що стануть темою нашого уроку.

Бе      жіть         ро        ді       ре         при        ду,      ти!

(Бережіть природу, діти!)

— Як ви розумієте ці слова?

— Шановні друзі! Сьогоднішня наша зустріч носить пізнавальний характер. Ми будемо читати твори про природу. І, сподіваюсь, ще більше переконаємось, що ми природі не сусіди, ми — часточка природи, і від знань про неї і бережливого ставлення залежить і наше щасливе життя, майбутнє всієї нашої планети Земля.

IV. Актуалізація читацького досвіду школярів

Робота з виставкою книжок

— Чи відповідають темі представлені на виставці книжки?

— Книжки яких авторів представлені на виставці?

— Твори яких авторів ви вже читали?

— Які назви мають книжки? (За завданням учителя учні вчаться самостійно визначати зовнішні показники змісту кожної книжки (заголовок, автор, ілюстрації), вибирати потрібну книжку за окресленими показниками, співвідносити їх і на основі цього робити загальний висновок про тематику, зміст, характер, кількість уміщених у книжці творів. Така діяльність сприяє швидшому входженню дитини в текст, який вона буде читати самостійно.)

V. Обговорення прочитаних творів

1. Вірш Петра Сотниченка «Вмійте природу любити»

— До чого нас закликає автор?

— Що кожен з вас може зробити для збереження природи?

2. Вірш Лідії Компанієць «Бідолаха»

— Чому вірш має таку назву?

— Прочитайте, як дівчинка звертається до маленької пташки. З якою інтонацією ми будемо читати ці слова?

— Доведіть, що герой вірша любить і береже природу.

— Давайте разом спробуємо розгадати анаграми.

РОВОНА ЦЯНИСИ ГОБЕЦЬРО РОКАСО ТЕЛДЯ ТІЛАСВКА

(ворона) (синиця) (горобець) (сорока) (дятел) (ластівка)

— Яка пташка «зайва» в цьому рядочку? Чому?

3. Гра «Склади прислів’я»

На картках написані слова, з яких, розставивши їх у певному порядку, діти мають скласти прислів’я і прочитати його.

багато, Де, там, немає, пташок, комашок.

(Де багато пташок, там немає комашок.)

4. Вірш Надії Красоткіної «Бережімо»

1) Словесне малювання картин, які викликав цей вірш.

2) Робота над виразністю читання.

3) Читання віршів учнями.

VI. Опрацювання нового твору — п’єси-казки Анатолія Давидова «Лісовий народець»

1. Словникова робота

Хащі — густий, непрохідний ліс.

Сопілочка — український народний духовий музичний інструмент з дерева

або очерету, що має форму порожнистої трубочки з отворами.

Юннати — юні дослідники природи.

Розпач — почуття безнадії, відчай.

2. Читання та обговорення п’єси-казки

— Хто з персонажів вам сподобався? Чому?

— Як звали казкового хлопчика-лісовичка?

— Хто його помічники?

— Знайдіть опис лісових помічників.

— За допомогою чого він збирає своїх помічників?

— Хто прийшов у гості до лісовичка?

— Яку обіцянку дали юннати Озивайку?

— Що цікавого зі світу природи розповів автор?

3. Читання п’єси-казки за особами

Визначення основної думки

— Чого навчає казка?

— Чому потрібно берегти природу?

4. Робота в групах

— Встановіть порядок подій.

- Петько Чебрець привів юннатів.

- Будемо дбайливо охороняти ліс.

- Давненько не збирав я своїх помічників.

5. Інсценізація зустрічі хлопчика з юннатами

VII. Підсумок уроку

— Які твори про природу, про красу і дбайливе ставлення до природи вам найбільше сподобалися? Хто їх автори?

— Яка основна думка об’єднує ці твори?

— Любов до природи виявляється не тільки в красивих словах, а й у красивих учинках. Чи замислювалися ви над цим раніше?

Пам’ятайте, любі діти,

Щоб сади у нас цвіли,

Щоб літали в чистім небі

І лелеки, й журавлі,

Щоб пташки у нас співали,

І дерева підростали,

Щоб земля була у квітах,—

Бережіть природу, діти!

Екологи:

1 еколог:

Якби потрапив я на форум природничий.
Сказав би кожному: часу не трать,
А з юних літ бери собі за звичай
Птахам, звірятам, квітам помагати.

2 еколог:

Сказав би я від імені синички,
Що стукає голодна у вікно,
Що треба виставлять їй годівнички,
Де насипать насіння і зерно.

3 еколог:

Сказав би я від імені лелеки,
Що мирно походжає по луках,
Які його чекають небезпеки,
Як ловить жаб в забруднених річках.

4 еколог:

Та захистить себе не має змоги
ні птах, ні звір. Хто їх врятує? Хто?
Я вчора їжачка прибрав з дороги,
Щоб не розчавило його авто.

5 еколог:

До миру кличуть радіо й газети,
До злагоди у світовій сім'ї,
Бо вже в Червоній книзі і планета
І треба дуже берегти її.
 

Д. Білоус

Інсценування:

Дід: Сідай, внуче, по солому поїдемо.. Ну що сьогодні получив п'ятірку?
Онук: Ні. Тільки вчора. Діду, а чому про мене кажуть - дивак?
Дід: Невстріливий значить. Дивний. А хто це таке говорить?
Онук: Дядьки на вигоні.
Дід: Ех, фармазони. Ти їх не слухай. Воно, звичайно, правильно. Завзяття в тебе обмаль. Все чогось у землі порпаєшся, а треба - в людях. Та отак побіля них, отак... Того ліктем, того почотом. Гульк - уперед вийшов. Ну, от і приїхали. Давай побільше наберемо соломи.
Онук: Навіщо стільки беремо?
Дід: Як навіщо? Це ж собі, а не тещі. Ти знаєш, що таке теща? Хе-хе! Ні?? Підростеш - узнаєш. Клята баба.
Онук: А якщо коням важко буде?
Дід: Нічого. Зате нам легко буде. Натопив - і вилежуйся на печі. Но! (замахується на коня батогом).
Онук: Не бий! Бачиш важко.
Дід: Ось послухай, дурнику, що я тобі скажу. Слухай і на вус мотай. Тут на землі не бити не можна. Тут не ти, так тебе одрепають, ще й плакати не дадуть. Пойняв?
Онук: (мовчки відвертається від діда).
Дід: Ото ж я й кажу. Дивак... Затопчуть тебе... Бо ти ж як деревце в пагоні. Замерз, онучку? Пішли додому погріємось.

Ведучий:
Дякуємо. Ця вистава показала нам два погляди на життя: маленького хлопця Олеся і старого дідуся. Хлопець любить природу і захищає її, а дідусь вважає, що в цьому житті таким бути не можна, треба піклуватися тільки про себе. В прямому ефірі ми хочемо поспілкуватися з глядачами. Хто ж, на вашу думку, правий?
(Діти висловлюють свої думки).

Репортаж

Журналіст: Представтесь, будь ласка, і дайте відповідь на таке запитання: що найважливіше у стосунках людини з природою та з іншими людьми?

Учениця 9 класу:
Мене звуть Семенюк Наташа, я навчаюся у 9-А класі школи № 14. Найважливішим у стосунках людини і природи я вважаю помірність, оскільки нестриманий розвиток прогресу часто шкодить природі, а вона наша годувальниця і її треба любити й берегти.
Що стосується міжособистісних стосунків, то я вважаю, що найголовнішим є повага і розуміння один одного, тому що люди, які поважають тебе, ніколи тобі не зашкодять.

Вчитель біології:
Мене звуть Світлана Валеріївна, я працюю вчителем біології, і тому мені дуже близька ця тема. Людина ніколи не повинна забувати, що природа - це живий організм і, знищуючи щось одне, людство порушує всю систему, а саме від неї залежить повноцінність існування всього живого на Землі. Роблячи шкоду природі, людство рано чи пізно відчуває наслідки на собі. Тому з природою треба жити в гармонії. А той, хто живе в гармонії з природою ніколи не зашкодить і людині. Треба спочатку змінити щось у собі, тоді і навколо все зміниться. Отже, давайте почнемо будувати гармонійне суспільство кожен з себе.

Вчитель української мови.
Мене звуть Альона Миколаївна. Я працюю вчителем української мови. Я дуже люблю природу і не розумію, як можна бездумно нищити її багатства, адже вона так щедро наділяє нас всілякими дарами і не вимагає нічого взамін. Тільки байдужі, черстві люди можуть не помічати і не розуміти краси природи. Тому я вважаю найголовнішим вміти побачити цю красу і зберегти її для майбутніх поколінь.
У стосунках з людьми часто доводиться зустрічатися з байдужістю, пихатістю, зневагою і елементарною невихованістю, тому хочеться закликати всіх людей, щоб вони поступали за таким золоти правилом:
"Не роби іншому того, чого б не хотів, щоб зробили тобі". Якби всі дотримувалися цього правила у стосунках один з одним, то жити на Землі було б одним задоволенням.

Поети.

Соловейко

Ти солов'я не питай,
Чому він так любить свій край,
Бо відповідь - спів солов'я:
"Ліс - це домівка моя".
Люди рубають ліси,
Лишають планету краси.
Руйнуються гнізда пташок.
Серця їх заповнює шок.
Не буде більше співу солов'я,
Без крову залишилася сім'я!
Питання застигло в устах:
"Кому заважає цей птах?"

Ти солов'я не питай,
Чому він так любить свій край,
Бо відповідь - спів солов'я:
"Ліс - це домівка моя".
 

Семенюк С.Ф.

Природа

Природа! Ти найкраща!
Ти гарна, як завжди.
Людино , будь обачна,
Природу ти люби.

Любити квіти треба,
Дерева і кущі,
Щоб не темніло небо
На рідній нам землі.

Поважно стався з нею,
Люби її завжди,
Щоб панував землею
Чарівний світ краси.
 

Якушенко В.

Людина і природа

Людино , ти єдина,
Людино , лише ти,
Ти зможеш захистити
Природу від біди.
Не забувай, людино,
Обов'язки свої,
Тому що все загине,
З ним мрії всі твої,

Краса її чудова,
Зелені сад -гаї,
Весна така казкова,
Співають солов'ї.

Людино, що ж ти робиш?
Навіщо нищиш ти?
Це все таке чудове
Ти краще захисти!

Людино, ти єдина,
Людино, лише ти,
Ти зможеш захистити
Природу від біди.

Якушенко В.

Наш край

Зелений наш край,
Гарна природа!
Цвіти, розквітай,
Весела і горда.

Хай трави твої,
Зеленіють завжди
Не буде на світі
Тяжкої журби.
 

Романова Ю.