Урок позакласного читання "Моральні проблеми оповідання Р. Бредбері «Все літо в один день»

Урок  позакласного читання, 6 клас

Тема. Моральні проблеми оповідання Р. Бредбері «Все літо в один день»

Мета: (формувати компетентності): предметні: продовжити знайомство з творчі-стю Р.Бредбері; проаналізувати зміст новели «Все літо в один день»; зосередити  увагу підлітків на двох  важливих моральних проблемах сучасності – проблемі збереження людських цінностей  земного світу і проблемі  дитячої  жорстокості і агресії; розвива-ти навички зв`язного мовлення і критичного мислення; творче і асоціативне мислення учнів; розвивати словниковий запас;  прагнення сповідувати загальнолюдські цінності; ключові: уміння вчитися: активізувати пізнавальну діяльність та критичне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення  до думок та почуттів інших; інформаційні: вміння знаходити потрібну інформацію та подавати її; загальнокультурні:  виховувати  естетичний смак та читацькі інтереси  учнів;  розши-рювати кругозір.

Обладнання: портрет Р.Бредбері, презентація до оповідання, пісня групи «Непоседы» «Мы - дети  солнца».

                                                                  … усе, що робиш у  цьому  житті, залишить

                                                                якийсь слід. Тож  старайся, щоб кожен

                                                                       твій вчинок був гарним.

                                                                                                       П.Куельо  «Олівець»

Не приведи, Господь,

Чужой беды не слышать.

Не дай – то, Бог, услышав, не помочь.

 Рина Левинзон

 Перебіг уроку.

І.Організаційний етап.

Зверніть увагу, який гарний сьогодні день!  Як за вікном привітно усміхається сонце. 

Подивіться, які незвичайні сьогодні ви … і посміхніться. Адже відомо: якщо день  поч-неш  із усмішки - він буде вдалим.

   Пам’ятайте, що світ навколо вас  чудовий, а людина найкраще з усього, створеного Богом. Саме їй, людині, Господь доручив Всесвіт.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

Вступне слово вчителя.

Ось як уявив собі це і розповів у невеличкому оповіданні «Божий план» італійський

 письменник Бруно Ферреро:

«Господь творив наш світ з любов’ю, наповнюючи його різними дивами. Кожному

 Творінню бог давав певні обов’язки, аби все усвіті існувало в мирі та злагоді і щоби

 всі були щасливі.

- Ти, сонце, маєш завжди бути пунктуальним, Пам’ятай про це кожного ранку. Без тебе  б не було життя на землі!

Сонечко у відповідь радісно усміхнулося.

Потім прийшла черга хмар, вітру, вогню, а згодом й усі інші творіння пройшлися 

перед Богом. Кожне хотіло дізнатися про свої завдання і зрозуміти їх.

Через деякий час Бог вийшов на прогулянку. При стежині, якою він крокував, ріс ко-лючий кущ. Господь ніжно на нього поглянув  і, погладивши зелене листячко,сказав:

- Не журися, ти станеш натхненням для художників і поетів, кожен, хто тебе поба-чить, буде милуватися  твоєю красою.

Так з’явилася троянда.

- А ти веселитимеш усіх своїм співом, - сказав Бог соловейкові.

Надійшла черга слона, який ніяк не міг зрозуміти, навіщо Бог дав йому такий довгий 

ніс.

- Не переживай, - заспокоював слона Господь.  Там, де ти житимеш, буде дуже гаряче. 

За допомогою довгого носа ти  зможешробити собі прохолодний душ.

Останньою підійшла людина. Бог лагідно її обійняв і прошепотів на вухо:

- Доручаю тобі цілий світ. Це не просте завдання, але ти зможеш його виконати, якщо  будеш пам’ятати мої слова. Чуєш?

І Бог сказав людині десять слів. Десять слів для того, щоб людина насправді могла

 бути щасливою.

2. Бесіда.

- Як ви вважаєте, що це за десять слів, сказаних Богом людині?( Десять  Божих  заповідей )

- Для чого вони дані людині? ( Щоб вона їх дотримувалася задля власного добра 

і гармонії у  світі.)

- Чи почуваються щасливими сучасні люди? Чи панує злагода і любов у світі?

( На жаль, ні )

- А чи можливо це у майбутньому? (Невідомо. Бо майбутнє ми можемо  тільки  уявля-ти,  прогнозувати, але  знати  напевне, як усе буде, людині не дано).

ІІІ.Оголошення теми і мети уроку.

Сьогодні ми умовно перенесемося у майбутнє людства. Адже письменники силою сво-єї уяви і хисту це роблять досить часто. І сьогодні у невідоме майбутнє нас поведе зна-йомий нам автор, ім’я якого – Рей Дуглас Бредбері.

Отже, тема нашого уроку «Моральні проблеми оповідання Р. Бредбері «Все літо в один день» .

VІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя. «Все літо в один день» (англ. All Summer in a Day) - знамените фан-тастичне  оповідання американського письменника  Рея Бредбері. Вперше надруковане  в березні 1954 року  в журналі The Magazine of  Fantasy and Science Fiction ("Фентезі і наукова фантастика"). За мотивами оповідання в 1982році  знято  однойменний  фільм.

 2.Бесіда

 - Яке враження справило на вас оповідання? Чому? (Сумне, тривожне. Оповідання викликає співчуття до самотності Марго, обмеженості всіх дітей – героїв оповідання).

- Оповідання фантастичне, та чи є у ньому, на ваш погляд, щось співзвучне сучасному світу? Що саме? (Стосунки між школярами, описані Р. Бредбері, нагадують  сучасне життя, коли між підлітками  немає взаєморозуміння і починається гоніння, тиск на тих, хто не такий, як всі, хто знає більше, в оповіданні показано те, що зараз називають булінгом ).

- Про що це оповідання? ( Про дитячу жорстокість, про красу Землі, про труднощі жит-тя на чужій  планеті і неможливості зробити її по-справжньому своєю, про дощ і сонце і т.п.).

3. Словникова робота

Фантастика ─ жанр літератури, а також твори, що описують явища, події нереальні, не існуючі в дійсності, які містять казкові образи. 

(Академічний тлумачний словник. Р.Г. Гром'як, Ю.І. Ковалів, В.І. Терешко.)

Толерантність — це здатність сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей.

Булінг (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» - задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки з метою заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.

Узагальнення вчителя. Ми рідко замислюємось над тим, який прекрасний світ нас оточує. Звикли до нього від народження і тому не цінуємо по-справжньому  ні ласка-вого сонячного проміння, ні першої весняної травички, ні веселки над полем, ні весе-лого поскрипування снігу під ногами, ні загадкової місячної доріжки на поверхні води… Ми  не хочемо думати, що можемо втратити все, якщо не будемо берегти свою стареньку планету по імені Земля. Про це мимоволі думаєш, коли читаєш оповідання Р. Бредбері «Все літо в один день».

4. Проблемне  питання.

- Р.Бредбері говорив : «Люди просять мене передбачати майбутнє, а я хочу лише від-вернути його». Про що хоче попередити нас письменник, від чого застерегти своїми творами? На це питання будемо шукати відповіді на уроці.

5. Робота з текстом

• Бесіда

- Де відбувається дія оповідання «Все літо в один день» і чим ця планета відрізняєть-ся від інших? ( Дія відбувається на  Венері. Тут безупинно йдуть дощі , і тільки  один раз за сім років  на 2 години з`являється сонце).

- Бредбері назвав оповідання «Все літо в один день». Чому? ( На очах дітей за дві години відбувається зміна двох пір року: весни і літа)

- Хто є героями цього твору?

- Як ви вважаєте, чи випадково  діти  із Землі  опинились на «дикій  дощовій планеті» Венері? ( Напевно,  люди прилетіли сюди,  «щоб створити  цивілізацію та прожити своє життя», тому що на Землі стало  затісно, а можливо, утворились якісь неспри-ятливі умови для життя: не вистачає води, чистого повітря, корисних копалин, з`яви-лись  страшні хвороби, чи,  можливо, атомна війна… Люди готують для себе « запа-сну»  планету і намагаються  привчити до неї своїх дітей. Але діти, народжені на Землі,  сумують за сонцем, теплом і світлом, хоч не бачили сонця, не знають, що таке тепло, світло).

- Яким ви уявляєте життя дітей на Венері? (Живуть в закритих приміщеннях підзем-ного міста, роками не бувають на свіжому повітрі, на світ дивляться тільки через тов-сте скло, адже сонце на цій планеті з`являється  лише один раз на сім років, а весь час йдуть дощі. Діти граються в тунелях підземного міста.  Їх оточують гуркіт грому, шум зливи і технічних приладів).

- Зачитайте опис дощу. Чому в його описі так багато дієслів?(« Дощило сім років; тисячі тисяч днів повнилися дощем, потоками води і її стукотом, солодким та чистим падінням зливи, бурями, сильними настільки, що час від часу вода затоплювала острови. Стихія всоте знищувала ліси, а вони виростали знову, щоб загинути ще раз». Р. Бредбері пише, що діти прокидалися «від гучного барабанного дробу, стукоту розірваного намиста, що бісером падало на дахи…». В описі дощу переважають дієслова, які допомагають почути його одноманітний шум, відчути його руйнівну силу).

- Чому діти так пристрасно чекають сонця? ( Сонце для них -   небачене, казкове ди-во, яке асоціюється зі свободою, чистим повітрям, відкритим світом, звільненням від тунелів і темряви).

-  Що вам відомо про дівчинку Марго? Чим вона відрізнялась від інших дітей?( Марго прилетіла на Венеру з планети Земля п`ять років тому і пам`ятала сонце – яке воно яскраве і тепле. Маргаритка – сонячна квітка).

- Знайдіть у тексті і зачитайте портрет дівчинки. Що підкреслює   письменник в зовнішності дівчинки?( «Вона була такою кволою!.. Здавалося, наче багато років тому дівчинку загубили під час зливи, що вимила блакить з її очей, рожевий квіт з уст, золото з волосся. Марго була схожа на бліду фотографію, яка припала пилом у старому альбомі. Навіть коли вона старалася кричати, її голос звучав ледь чутно». Блідість, слабість, кволість, тендітність, самотність).

 - Як ви вважаєте, чи випадково письменник  зображує свою героїню блакитноокою і золотоволосою?( Вона ніби слабий відблиск  або тінь  забутого сонця в підземному місті).

Учитель. Зверніть увагу,  що в оповіданні  ніхто з дітей  більше не зображується:  вони всі як одне ціле,  маса —  і названі  «діти» або  «дітлахи».

Робота в парах

І ряд  -Яким «бачать»  сонце діти? Чому всі їх порівняння «неживі»?

ІІ ряд. Яким бачить  сонце Марго? З чим вона порівнює сонце?

 ІІІ ряд. А що значить сонце для вас? Складіть синквейн на тему «Сонце».

 (Можливі відповіді.

І ряд. Діти провели на Венері все своє коротке життя. Дітям було тільки по два роки, коли вони востаннє відчули сонячне проміння, перед тим як назавжди його забути. Вони не пам`ятали якого воно кольору і як гаряче гріє.

 Сонце для них - воно нагадує лимон, величезне, палаюче, бронзове, золоте сяйво, жов-ті пастелі; підставляли обличчя сонцю,  яке цілувало їх у щоки, - ці цілунки нагадували дотик пальців до гарячого металу; сонце гладило їм щоки, ніби теплою праскою;  воно краще, ніж штучне світло.

Діти ніколи не відчували живлючої дії сонця і знали про нього лише з книг  і  зі слів дорослих. Воно для них - поняття теоретичне.

ІІ ряд. Марго, «на відміну від решти, покинула рідну планету всього лише п’ять років тому і прекрасно пам’ятала гаряче сонце та блакитне небо над Огайо». Вона «пригадувала тепло, подібне на рум’янець, який заливає обличчя, тіло, руки, ноги і тремтливі долоні» Для неї однієї сонце живе.

              Мабуть, сонце подібне на квітку

          І цвіте годинку влітку.

Це її вірші. Вона порівнює сонце з квіткою, а потім – з монеткою, з  вогнем у пічці.)

 ІІІ ряд.

Сонце
Ласкове, тепле
Зігріває, освітлює, наповнює  радістю

Дає життя всьому на Землі
Світло

• Робота в групах.

І гр. Чому діти так незлюбили Марго? Чи справедливе таке відношення до дівчинки?

ІІ гр. Як ви думаєте, чому стало можливим таке  жорстоке , агресивне відношення дітей до Марго ? І як це характеризує дітей?

ІІІ гр. Чому діти зачинили Марго в комірчині? Яке почуття вони відчули при цьому?Чи можна їхній вчинок назвати злочином?

(Можливі відповіді.

І гр. Діти незлюбили дівчинку за те, що  вона не така, як інші. За те, що вона не грала з ними    в ігри,  «не бігала з іншими тунелями підземного міста», за те, що не співала з ними про «ігри та радісне життя», а ледь ворушила губами. «Тільки тоді, коли лунали пісні про тепле літо, лився її лагідний голос, а очі блукали за спітнілим вікном». «І, звісно, мало не гріхом було те, що Марго, на відміну від решти, покинула рідну планету всього лише п’ять років тому і прекрасно пам’ятала гаряче сонце…».

  Дівчинка не винна, що її доля так склалась, а не інакше. І немає її вини втому, що вона марніє, чахне чахне на чужій планеті.)

ІІ гр. Діти виросли без сонця,  ніколи не відчували тепла і не знали тепла людських  відносин. Із оповідання можна зробити висновок, що вони постійно знаходяться разом ( в той час, коли, мабуть, їхні батьки заняті на роботі), в їх стосунках немає доброти:

оточені вічним дощем, штучним світлом і  технікою, вони за шумом стихії  і власним криком  не чують голосу власної душі. Недарма автор спочатку порівнює їх з  бур’янами у саду, а потім — з дикими  тваринами, що вирвалися з печер… Они бездушні, безжальні і агресивні.

ІІІ гр. Діти вирішили помститися Марго за те, що вона пам`ятає сонце, і за те, що, можливо, знову повернеться на Землю. Закриваючи її в комірчині, вони відчувають злорадну втіху. Вражає те, що, закривши дівчинку, вони не зразу відійшли від дверей: «Злорадці стояли і дивилися на двері, які тряслися… Усміхнені, вони повернулися у клас…».

Вони насолодувались тим, що їхня жертва зачинена і усвідомленням того, що через декілька хвилин вони побачать довгоочікуване літо і сонце, а Марго буде сидіти в темряві.)

• Чи доводилося вам бути свідком дитячої жорстокості? Яка була ваша реакція?

• Аналіз эпізоду  «Діти зустрічають сонце». Перечитайте виразно епізод.

- Як описує автор реакцію дітей на те, що відбувається?Що вражає  їх більше всього?(Спершу їх вражає тиша, яка змінила вічний шум дощу. Потім діти раділи сонцю і літу: вони бігали, сміялися, гралися, падали на траву. Але серед біганини вони часто  зупинялися, «мружилися від сяйва, аж поки сльози не покотилися по щоках,  …простягали руки до сонця, до вражаючої блакиті,  ковтали свіже, наче гірське повітря, і слухали тишу, яка лилася на них благословенним, чистим потоком.»)

- Що відчувають діти, коли знову починається дощ? (Вперше до них приходить відчуття біди, горя, тепер вони по-справжньому розуміють, що втрачають, коли сонце поринуло в густу пітьму.)

- Що їх тепер об`єднує з Марго? (  Вони стали сумними і млявими: «Діти повернулися спинами до невидимого світила і вирушили до підземного будинку, сховавши руки у кишенях. Усмішки, здавалося, назавжди зникли з їхніх обличю. Удар грому налякав школярів, і вони притулилися одне до одного, як листя перед вихором»).

- Чому вони згадують про Марго тільки тоді , коли починається нове семиліття дощу? (Тільки що пережита бурхлива радість, яка змінилася глибоким почуттям втрати і розчаруванням, нагадує їм про нещасну полонянку, яка стала заручницею їхньої агресії. Тепер вони розуміють, чого позбавили  свою однокласницю.)

- Чому діти  не могли зазирнути одне одному у вічі?Як ви вважаєте, чи жалкують про свій вчинок? ( Їм було соромно за свою жорстокість і бездущність. «Діти застигли, мовби щось не давало їм поворухнутися. Вони позирали одне на одного та відводили погляд. Мимоволі гляділи на світ, у якому безнастанно, невгамовно падав і падав дощ. Школярі не могли зазирнути одне одному у вічі. Бліді та насуплені, вони схилили голови і придивлялися до власних рук і ніг.»)

 

Учитель. Перечитаємо останній епізод оповідання: «Діти повільно йшли вниз по коридору, а дощ продовжував настирливо гатити по землі. Вони звернули і попрямували до комірчини. За вікном гриміло, а блискавка синім моторошним світлом спалахувала на дитячих обличчях. Дітлахи підійшли до схованки та скупчилися поблизу дверей.

За ними панувала тиша.

Повільно відчинивши двері, вони випустили Марго.»

• Які зміни відбулися між тим, як закривали дівчинку,  і тим, як її випустили?

Підсумок вчителя. Якщо,  коли закривали Марго, все відбувалося  стрімко, швидко, без роздумів, подібно бурям, які  бушували за  товстими стінами,  то в кінці дія уповільнена і розтягнута: діти повільно йшли,  звернули і попрямували, підійшли та скупчилися біля дверей. Всі їх дії уповільнені, тому що обдумують все, що роблять. В їхніх душах відбувається велика робота: зовні вони ще чують той  шалений шум, до якого так звикли, але в дущі  у них народжується тиша, пов`язана  із сонцем і його теплом, а значить, з усвідомленою добротою.

• Як думаєте, чи зміняться стосунки дітей і Марго після всього? (Напевно, адже вони тепер знають, чому вона така сумна, бліда, чахне на чужій планеті. Вони зрозуміли, що були несправедливі  до неї і жорстокі. Можливо,  вони зможуть навчитися дружити з дівчинкою.)
• Від кого залежить, щоб діти, оцінивши  зна­чення добра, закріпились на його позиціях?

( Звичайно, від них самих, але ще більше від дорослих, які повинні  допомогти їм у цьому ).

• А яке місце в оповіданні відведено дорослим?Яке враження  справила на вас вчителька?

VІ. Узагальнення вивченого.

• Бесіда

• Яка тема і основна думка оповідання?
• Чи актуальна ця новела сьогодні?  Чому?
• Що треба зробити кожній людині для того, щоб всім було добре на цій прекрас-ній квітучій планеті?
• Звернемося до епіграфів. Як ви розумієте їх ?
• Чи можете дати відповідь на проблемне питання: «Про що хоче попередити нас письменник, від чого застерегти своїми творами?» (Дивіться, що чекає людство, якщо дати волю жорстокості, егоїзму, злобі, прихованих в людях. )
• Чому навчає оповідання Р. Бредбері «Все літо в один день»?( бути толерантними, не заздрити нікому, не насміхатися, не знущатися, не ображати, застерігає від жорстокості).
• - Що можете сказати про Марго? Якою вона є ? (  Лагідна, ніжна, привітна, 

загадкова…)

• Через який образ- символ її можна передати? ( Сонця )
• Показ відеосюжету. ( Група «Непоседы», пісня «Мы –дети солнца»)

• Коли зійде сонце… (робота із схемою) ) (люди будуть милосердним, люди будуть берегти цінності, пануватиме добро, краса, мир, радість)

VІІ. Рефлексія

• Продовжіть речення:
•  Сьогодні я зрозумів(ла)…
• Для мене було новим…
• Для себе я взяв …