Тема. Нема кінця нашому життю
( за твором Уласа Самчука “ Марія”)
Мета:
- з’ясувати сюжетно-композиційні особливості, проблематику роману,
розглянути образ головної героїні, як втілення рис українського менталітету;
Тип уроку: комбінований
Форма уроку: урок-спостереження
Обладнання: портрет Уласа Самчука, тексти твору, зображення Богородиці, завдання “ Продовжить фразу”, питання гри “Кращий знавець твору”, аудіо запис “Реквієму” Моцарта, зображення калини.
Хід уроку:
І. Організація класу.
ІІ. Підготовка до сприймання матеріалу.
Слово вчителя:
Кожна людина, як і все свідоме людство, живе в трьох вимірах: учора, сьогодні, завтра. Вчора – бездонна, невичерпна, криниця духу, мудрості, перемог і страждань. Кожен народ має свою історію. Сьогодні, коли ми заходились будувати на своїй землі свою домівку – державу, без своєї криниці не впоратися. Але з нашої історичної криниці належить вичерпати багато солоної води від горя і сліз. Багатостраждальна історія нашого народу
( увага на зображення калини, що перетята чорною стрічкою).
Ми не повинні забувати чорних сторінок своєї історії. Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Саме сторінки такої книги ми перегорнемо на сьогоднішньому уроці.
Учениця ( під звуки “ Реквієму”) читає вірш:
Пекельні цифри та слова
І серце б’ють неначе молот.
Немов прокляття, ожива
Рік тридцять третій…
Голод…Голод…
Згадайте усе те, щоб воздать
Близьким і дальнім людоморам.
…Хоч радість легше пам'ятать,
Та треба пам'ятать і горе.
Учениця й учень читають молитву Катерини Мотрич за убієних голодом 1932-1933 років:
Сину Божий! Ісусе Христе! Порятуй від голодної смерті народ мій, у якого дика сарана забрала все до зернини.
Богородице! Матір наша небесна! Куди ж ви всі відійшли? Чи ж не бачите криниці, повної українських сліз? Чи ж не бачите, що не Україна вже, а велетенська могила? Господи, страждання, муки й горе мого народу до всевишньої скорботи зарахуй, і біди й погибель від землі й народу сущого відведи! Амінь.
( запалюють свічки)
Вчитель: Указом Президента України кожна остання субота листопада в нашій країні відзначається як День пам’яті жертвам голодомору.
( хвилина мовчання)
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку:
Вчитель: Не сьогодні сказано: час народжуватися і час помирати, час руйнувати і час будувати, час розкидати каміння і час збирати його, час мовчати і час говорити. Час – говорити. Своїми творами Улас Самчук заговорив про трагічну долю українського народу. Твір “Марія” був написаний 1932-1933 рр. “за гарячими слідами” подій, які в ньому зображені
( інсценізація епізоду з твору “Марія”)
КОРНІЙ. Чого ти така?
МАРІЯ. Прийшла до неї, а вона на постелі лежить. Гукаю. Не чує. Кличу. Нарешті розплющила очі й так засміялась, так, знаєш, страшно засміялась. А де, питаю, мале? А вона нічого не розуміє. Яке, каже, мале? А Христя ж де? Засміялася знов: “Нема. Нема вже її…”
КОРНІЙ. Як нема? Як же так можна?
МАРІЯ. Вона задушила його… Задушила… Дитя мучилося – вона задушила. Дика. Не хоче вона вже їсти, лається і сміється.
Вчитель: На сьогоднішньому уроці спробуємо розібратися в особливостях цього твору, постежимо долю головної героїні як частину долі всієї країни.
( увага на очікувані результати)
IV. Актуалізація знань.
( за кожну правильну відповідь учні одержують фішку)
V. Засвоєння знань.
1. Мозковий штурм “Карусель”
Учні в групах заповнюють опорні схеми, передаючи їх по колу, потім схеми вивішуються на дошку, робляться висновки. Висновки записуються в зошити.
Робота в групах:
1 питання – “ Доведіть, що твір ”Марія” – роман”.
2 питання – “ Композиційна своєрідність твору”.
3 питання – “ Проблематика твору”.
4 питання – “ Риси українського менталітету”.
(Народження – сирітство – розквіт у праці й материнстві – похорон 3 дітей - спроба повернути долю – шлях до нової сім’ї)
Висновок: Це шлях, який гуртує героїню для життя і готує її до спасіння своєї й інших душ, як це сталося з Дівою Марією. ( зачитати уривок по черницю)
Марія таким чином народилася не тільки фізично, а й духовно.
( рятує Корнія, Гната, дає отямитися Максимові)
Висновок: Марія – не просто жінка, дружина, мати, а й основа духовного життя суспільства.
( йде безлад, порушено звичайний лад життя, все зводиться до жадання хліба. Хліб стає не тільки символом життя, а й самим життям)
Висновок: Заперечуючи працю, зневажаючи батьків, насміхаючись над народними традиціями, такі люди , як Максим, приречені на руйнування себе й суспільства.
VI. Підсумки уроку.
( увага на назву уроку)
VII. Оцінювання і самооцінювання. ( див додаток 3)
VIII. Д/З. 1. Виписати цитати до образу Марії.
2. Письмова творча робота ” Нема кінця нашому життю”
Додаток 1
ГРА “ КРАЩИЙ ЗНАВЕЦЬ ТВОРУ”
Додаток 2
ЗАВДАННЯ ”ПРОДОВЖИТИ РЕЧЕННЯ”
Додаток 3
ЛИСТ САМООЦІНЮВАННЯ
ДАТА ПРІЗВИЩЕ
1.Я знаю зміст роману У.Самчука “Марія” ( 1 бал)_____________
2. Можу визначити:
- характерні особливості роману ( 1 бал)_____________
- жанрову своєрідність ( 1 бал)_____________
- проблематику твору ( 1 бал)_____________
3. Даю правильні відповіді на тестові питання ( 6 балів)____________
4. Відповідаю на додаткові питання _____________
Всього балів_____________