Урок позакласного читання "Трагедія рідного краю в драмі Лесі Українки "Бояриня""

Про матеріал

Розробка уроку української літератури з позакласного читання "Трагедія рідного краю в драмі Лесі Українки "Бояриня""

Перегляд файлу

Тема уроку: Урок позакласного читання.

Трагедія рідного краю в драмi «Бояриня»

Мета уроку: з’ясувати причину появи та особливості драматичноï поеми «Бояриня», працювати над змістом твору, удосконалюючи вміння аналізувати драматичний твір з елементами дослідництва; виховувати любов до України, iнтерес до її історії.

Перебіг уроку

Вступне слово вчителя

«Бояриня» належить до творів, які лише зараз повертаються до нас. Досить тривалий час цей твір замовчувався або згадувався як творча невдача письменниці. У спогадах Олени Пчілки читаємо: «В драмі нема «роздирательних» місць, але це була справжня драма з тодішнього українського життя на тлі московського нового життя». Очевидно, у цьому й крилася причина «творчої невдачi» Лесі Українки.

Що ж спонукало Лесю до написання цього твору? Причин могло бути декілька:

ностальгія за рiдним краєм (твір написаний у Єгипті в 1910 році);
нарікання критиків, що Леся пише лише про чужу історію;
спілкування з Яворницьким, який у цей час також лікувався в Єгипті;
Леся Українка була знайома з працею М.Костомарова «Руїна».

Отже, в «Боярині» відображено життя українців ХVII століття.

Що ви знаєте з історії про цей час, яку назву він одержав, чим характерний? (повідомлення підготовленого учня).

З а в д а н н я: дослідити, як крізь призму особистого життя героїв розкрито трагедію рідного краю.

Реалiзацiя завдань уроку:

Ви прочитали твір. Які думки він у вас викликав, які ваші враження, на які проблеми ви звернули увагу?
Посилаючись на текст, покажіть, якими постають двi сiм’ї (Перебійного і Степана).

Що ви можете сказати про ставлення чоловіків (Олекси, Івана, Степана та його батька) до Переяславської ради?
«Сутужна, сину мій, вкраïнська справа...». Як ви розумієте ці слова Олекси Перебійного?
Згадайте, якi значення має прикметник «сутужний». Яка ж вона ця справа, для Олекси – важка чи вже обтяжлива?
А яка ж авторська позиція?
У чому ж суть легенди про Каїна й Авеля? Зверніть увагу, як переосмислює її Степан, виправдовуючи свого батька та й себе теж.
Оксана несподівано стає на захист Степана. Чим ви це поясните?
Прочитаємо в ролях діалог Оксани і Степана.

Завдання за варіантами:

Визначити:

1 варіант. Якою постає з нього Оксана?

2 варіант. Яким постає Степан?

(У цьому діалозі Степан єдиний раз щирий не лише перед Оксаною, а й перед собою).

У другій дії письменниця переносить нас до Москви. Оксана в Москві. Яким відкривається їй московський світ? Покажіть це, посилаючись на текст (мова, одяг, звичаї). Але вона хоче подобатися Степанові:

«... коли б не спротивилася часом Степанові в такiй одежi»... ( рiзнi свiти – різне розуміння краси).

Мати в своїй мові вживає багато прислів’їв. Простежимо, яка роль (вони ніби зв’язують її з минулим, з Україною).

Та найстрашніше для Оксани, що вона відкриває для себе нового Степана. Оксана намагається протестувати (покажіть це через ремарку), але врешті-решт «здіймає з голови кораблик».

Відгомін яких подій на Україні знаходимо в ІІІ-й дії?
Як поводиться Степан з гостем?
А яка позиція гостя?
Яку функцію виконують прислів’я у мові Степана?
Прочитаємо другий діалог Степана і Оксани. Які нові риси Степана ви помітили?
Зверніть увагу на синтаксис. Що передають окличні й питальнi речення?
Як ви розумієте вигук Оксани: «Та й осоружила мені ця Москва»?

Але в той самий час ми бачимо, що Оксана все більш скоряється.

Чи розуміє стан дружини Степан? Прокоментуйте ставлення героїв до присяги, до думки про втечу. Чим пояснюєте неоднаковість поглядiв?
Звернемо увагу на розуміння подружнього щастя різними героями.
Чому Оксана самотня? Самотність пробуджує ностальгію. Як це почуття передано через пiснi?
Прочитаємо третій діалог Степана і Оксани. Зверніть увагу на роль займенників у ньому (Оксана тягар розділяє зі Степаном, а він перекладає на неї).