Урок позакласного читання у 6 класі на тему: Літературні казки. Добржанський В. Ф. Казка «Черемош і Черемшина».

КЗ «Чернівецька спеціальна загальноосвітня школа №3»

 

 

 

 

 

 

Позакласне читання.

Літературні казки. Добржанський В. Ф.

           Казка «Черемош і Черемшина»

 

 

 

 

       Підготувала

                                                    вчитель української мови та літератури

                          Харабара Ніна Андріївна

 

 

 

2019р.

Тема. Позакласне читання. Літературні казки. Добржанський В. Ф.

           Казка «Черемош і Черемшина».

Мета:

навчальна:ознайомити учнів з літературною казкою В. Добржанського «Черемош і Черемшина», викликати інтерес до самостійного читання; повторити особливості казки як жанру народної творчості;

корекційно-розвивальна:удосконалювати навички читання вголос та мовчки; збагачувати словниковий запас учнів новими словами; розвивати інтерес до читання, увагу, пам'ять,вміння добирати потрібну інтонацію під час читання;корегувати зв'язне мовлення дітей, вміння виділяти головне, відповідати на запитання до прочитаного;

виховна: виховувати любов до свого краю, повагу до людей Буковини.

Обладнання: текст казки, картинки, текстові завдання, ілюстрації, мультимедійна презентація.

Тип уроку: комбінований.

 

Хід уроку

І.  Організація класу.

Продзвенів уже дзвінок, починається урок.

 Він зимовий та цікавий, тож гостей зібрав чимало.

Повернімося обличчям до гостей,

Усміхнімося і промовим : “ Добрий день!”

Чи все необхідне до уроку ви приготували?

Голова - щоб слухати.

Вуха - щоб чути.

Очі - щоб усе бачити.

Руки - щоб їх піднімати.

Серце - щоб усе відчувати і сприймати.

1. Емоційно-психологічне налаштування до уроку.

Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними.

Завдання наші такі:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Артикуляційна хвилинка. Робота над відтворенням звуків.

• Запросимо тишу у класі                       -ш-ш-ш-
• Вітерець у лісі шумить                         -шу-шу-шу-
• Тануть бурульки                                    -кап-кап-кап-
• Заспівав соловейко                                -тьох-тьох-тьох-
• Дзюркоче вода у струмку                     -дз-дз-дз-

2. Мовна розминка

Відгадайте, хто із звіряток загадав смачненько поїсти? Як називають цю тваринку у казках?

• м'ясо, кістки (вовчик-братик);
• мед, кашу, малину (ведмідь);
• капусту, моркву, кору (заєць);
• мухи, комарі, мальки риб (жаба);
• жолуді, горіхи, картоплю (кабан).

3. Слово вчителя.

Сьогодні у нас урок виразного читання. Наше завдання: розвивати навички правильного і виразного читання; робити власні висновки.

• До якого виду творчості належать казки?

(казки належать до усної народної творчості).

• На які види поділяються казки?

(про птахів, людей, фантастичні).

• Чому всі люблять казки?

(тому що в них завжди перемагає добро, любов, працелюбність, мудрість, чесність).

• А з якою інтонацією потрібно читати казки?

(протяжно, артистично).

• Як зазвичай починаються казки?

Жили -були…, в одному царстві…, було це давно…).

• Як закінчуються казки?

(І стали вони жити і добра наживати.

 З тих пір вони… .

                                            Так і живуть вони разом.

 І я там був, мед-пиво пив...).

4. «Казковий калейдоскоп»

а) Відгадування казки за словами:

• «Відімкніться, відчиніться! Ваша мати прийшла, молока принесла…».

(«Вовк та семеро козенят»).

• «Пригощайся, не гордуй. Сама варила…».

(«Лисичка і Журавель»).

• «Що за дім такий лежить? І ворушиться, й дрижить?»

(«Рукавичка»).

• «Не плач, діду, не плач, бабо, знесу я вам яєчко не просте, а золоте».

(«Курочка Ряба»).

• « - А як же мені не плакати, коли в моїй хатці звір страшний сидить!

- От я його і вижену!»

(«Коза – дереза»).

• «Від дідуся втік, від бабусі втік…»

(«Колобок» ).

• «Нащо ти риєш? Там моє коріння: як підриєш, то я засохну».

(«Свиня під дубом»).

 

• «Я не проти, але мене не можна їсти. Ось на, почитай».

(«Вовк і Кобила»).

• «Овва, який мені великий пан! Уступися сам!»

(«Два цапи»).

• «З того часу наш герой ніколи не виходив у дощ, не йшов у гущавину, не чухався і спав тільки на м'якій перині».

(І Франко. «Фарбований Лис»).

• «Я хотів би вас просити, вибачайте ласкаво, чи не могли б ви мене розуиу навчити…».

(Л. Українка. «Біда навчить»).

б) Визначення казки за малюнком.

в) Розігрування казок.

г)«Мозковий штурм» для знавців казок.

• Яка казка вчить любити і берегти рідний край?
• Яка казка вчить цінувати те, що маєш?
• Яка казка стверджує, що не одежа, а розум красить людину?

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

1. Вступне слово вчителя.

Як ми вже з вами з'ясували, казки бувають народні і авторські.Давайте разом пригадаємо, що ж таке літературна казка?

Літературна казка — це авторський художній твір, в основі якого лежить захоплива вигадана історія, що об’єднує елементи дійсності і фантастики.

Авторську казку складає одна людина. Відомі казки: І Франко «Фарбований Лис», О. Пушкін «Казка про рибака і рибку», В. Сухомлинський «Дуб і Лоза»), Г. Х. Андерсен «Гидке каченя».

Сьогдні ми з вами познайомимося ще з однією авторськоюказкою «Черемош і Черемшина», яку написав наш земляк В. Ф. Добржанський.

 

2. Презентація про життєвий шлях В. Ф. Добржанського.

Знайомство з автором.

В. Ф. Добржанський народився 25.05.1932р. у с.ВеликийЖванчик на Хмельниччині. Історик, письменник, публіцист, краєзнавець, громадський діяч, член Національної спілки журналістів України.

Йому Бог визначив дорогу завдовжки 77 років.

Юний хлопчик зростав у жванчиковій красі, у нелегкій праці, був закоханий у рідну мову. Закінчив Чернівецький державний університет імені Ю. Федьковича.

Буковина стала йому рідною. Працював в Путильському, Кельменецькому районах, був редактором газети «Наддністрянська правда», кореспондентом часопису «Буковинське віче».

З-під його пера вийшло 10 книг «Квіти в житті українців та інших народів світу», «Павло Дворський, повість»Вілла кохання» збірка українських казок «Казки Перелісок» тощо.

Жив з людьми і для людей.

Переліски – це урочище біля села Жванчик. Там малий Володя з товаришами пас худобу, слахав казки, небилиці, які оповідали їм місцеві жителі.

А коли В. Ф. Добржанський став дідусем, згадав ці розповіді і написав книгу «Казки Перелісок». З однією з них ми познайомимося сьогодні на уроці. Це казка «Черемош і Черемшина».

Фізкультхвилинка

3. Читання казки вчителем

Колись давно високо в горах жив чоловік на ймення Піп Іван. Усі знали, що Піп Іван був правдолюб з правдолюбів. Дружина його померла. На руках залишилось велике господарство.

Допомагала Піп Івану по господарству донька Черемшина. Прудка дівчинка. Біле личко, губи червоні, чорні брови. Мала дівчинка дзвінкий ніжний голос. Співала завжди: працюючи і відпочиваючи. Навіть пташки злітались послухати той спів.

Гірські мешканці того краю любили Черемшину. Але не тільки люди, ще й звірі. Захищала вона маленьких звірят і пташенят від біди. То в гніздо їжу покладе, то від страшного звіра захистить.

Польові і лісові квіти були закохані у Черемшину. Навіть будяки й кропива відступались від Черемшини, щоб не затьмарити її красу.

Одного разу  навесні сюди з отарою овець прибився на полонину чабан Черемош. За літо він розбагатів. Покохав Черемшину, але зізнатись у коханні не наважувався, боячись отримати гарбуза. Тоді він надумав звабити дівчину. Налюбився з дівчиною та й подався в інші села, де на нього чекала наречена Півонія.

Гірко оплакувала дівчина зраду коханого. А батько, як дізнався про витівки хлопця, прокляв його на віки вічні бігти до своєї оселі і не добігти.

Страшно тоді прогриміло у горах прокляття. Чабан Черемош став річкою, що поспішає до свого дому і не може добігти. Господар перетворився на гору. А дівчина Черемшина стала деревцем, котре ранньою весною вкривається китичками білого цвіту з духмяним запахом. А восени звисають грона чорних плодів.

Гора Піп Іван знана в Карпатах. Її можна побачити в ясну днину за десятки кілометрів. Черемош буває злим і зрадливим: то русло змінить, то каміння несе, то берег розриє, то мости поруйнує. Бачить всі ті витівки кохана, мовчки спостерігає, адже любить його єдиного.  Знає, що він буває й добрим. Сонячної днини плюскотять його хвилі по камінцях. А у вітряну погоду хвилюється Черемшина, махає на всі боки своїми гілками. Лишень Піп Іван завжди спокійний і розсудливий, як належить бути батькові.

Пастухи на горі співають пісні про Черемош і Черемшину. Так і живуть вони разом – розділені нарізно і водночас поєднані.

- Про що розповідається в оповіданні?

а)словникова робота(на дошці записую незрозумілі для учнів слова);

б) самостійне напівголосне читання учнями (поки діти читають самостійно, працюю з невстигаючими учнями);

в) вибіркове читання;

г) читання ланцюжком.

Фізхвилинка для очей.

4. Розповідь казки «Черемош і Черемшина» учнями за колективно складеним планом.

План.

1. Правдолюб Піп Іван.

2. Любов гірських мешканців до Черемшини.

3. Поява чабана Черемоша.

4. Прокляття.

5. Чарівне перетворення Черемшини і Черемоша.

ІV. Закріплення знань.

1. Перевірка розуміння казки В. Ф. Добржанського «Черемош і Черемшина». Тестові завдання (самостійна робота).

1. Ким був Піп Іван?

а) брехуном; б) правдолюбом; в) шибайголовою.

2. За що любили Черемшину?

а) за вроду; б) за спів; в) за працелюбність.

3. Що хотів зробити Черемош?

а) зізнатись у коханні; б) одружитись; в) звабити Черемшину.

4. У що перетворило прокляття Черемоша?

а) річку; б) камінь; в) озеро.

5. Чим стала Черемшина?

а) горою; б) деревцем; в) травою.

6. Якою залишилась гора Піп Іван?

а) неспокійною; б) розсудливою; в) грізною.

• Як ви вважаєте, яка головна думка казки «Черемош і Черемшина»?

(Жити не для себе, а для людей).

• Чого навчає нас ця казка?

(Любити свій край, бути вірним своїм почуттям, вчитися мудрості у старших).

• Які епітети можна підібрати до слова казка?

(мудра, повчальна, таємнича, прекрасна, задушевна, неповторна).

• Хто з головних героїв у вас викликав повагу, а хто зневагу? Чому?

3. Складання інформаційного грона.

                                    скупий і жадібний

                                    черствий

Черемош                    підступний 

                                    байдужий до почуттів інших

                                     щира душею

                                     милосердна

Черемшина  безкорислива

  турботлива

  працьовита

4. Складання сенкану.

а) річка;

б) гірська, неспокійна;

в) котить, поспішає, руйнує;

г) з Черемоша п'ють холодну воду;

д) Черемош.

 

а) кущ;

б) духмяний, пишний;

в) чарує, живить, лікує;

г) всюди буйно квітне Черемшина;

д) Черемшина.

V. Підсумок уроку.

     - Добігає кінця наш урок.  Чи здійснилися ваші очікування від уроку?

    -  Що нового ви дізналися з сьогоднішнього уроку?

Читайте, вивчайте та переказуйте прочитані казки один одному,  як це робив у свій час В. Ф. Добржанський! Нехай вони ідуть по світу і живуть серед нас та після нас. Хай вчать нас, як треба жити не для себе, а для людей.

VI. Домашнє завдання.

На домашнє завдання я пропоную вам придумати продовження казки та намалювати ілюстрацію до неї.