Урок позакласного читання. . В.Сухомлинський . "Добре слово".

Любов Іллівна Стрілько,вчитель початкових класів,спеціаліст вищої категорії, Стайківської ЗОШ І-ІІІст.,Кагарлицького району ,Київської обл.

            Урок позакласного читання в 2 класі

Тема. В.Сухомлинський .  Добре слово.

Мета. Розширити знання учнів про життя і творчість Василя Сухомлинського. Розвивати навички виразного читання,вміння читати  вибірково, працювати в групах, парах, розвивати зв'язне мовлення, мислення, увагу, кмітливість, пам'ять; збагачувати словниковий запас учнів.

Формувати мовленнєву компетенцію, уміння робити висновок з прочитаного, інтерес до читання дитячих книжок, уміння їх вибирати, самостійно читати .

Вчити не губитися перед труднощами, бути сильними там, де треба виявити самостійність; надихати дітей на вчинки, що пробуджують силу духу.

Виховувати прагнення приносити радість, щастя, благополуччя, добро, спокій іншим людям;чуйність та духовну готовність до горя, співпереживання.

Обладнання: портрет В. Сухомлинського , виставка книжок Василя Сухомлинського,картки з прислів’ями, листок з початками речень для гри «Продовж речення»,відеозапис фізкультхвилинки.

І.Організаційна частина

Встаньте, дітки, всі рівненько,
Посміхніться всі гарненько,
Настрій на урок візьміть й  працювать хутчіш почніть.

II. Мовленнєва розминка

1. Робота над чистомовкою «Слухняний ротик»

Ець-ець-ець — подув сильний вітерець.

Ить-ить-ить — в небі синяя блакить.

Ає-ає-ає — весною вже повіває.

Лі-лі-лі —прилетіли журавлі.

Ок-ок-ок — зібрались діти на урок.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Розв’язання завдань, спрямованих на орієнтування в книжках.

• Розгляньте книжки на полиці.
• Що спільного ви помітили в цих книжках?

2.Мозкова атака.

Сьогодні ми з вами продовжимо знайомство із творами  В. Сухомлинського.  Згадайте, що ви  знаєте про цю людину? Які твори Василя Олександровича ми вже опрацьовували?

В. Сухомлинський – найвідоміший педагог і письменник. Він працював у школі 35 років. В.Сухомлинський – заслужений вчитель України.

Василь Олександрович дуже любив дітей і написав для них багато цікавих оповідань , казок.  Його твори вчать вас бути  добрими, чуйними, працьовитими, щоб любили батьків, а також свою прекрасну Батьківщину.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1.    Повідомлення теми уроку

Тож давайте познайомимося ще із одним твором В. Сухомлинського «Добре слово».

 2.Передбачення

- Як ви думаєте, про що, або про кого  розповідається у оповіданні? Чи можна дати відповідь на це запитання лише за назвою твору?

- Прошу давати відповідь на запитання, продовжуючи речення за даними початками:  «Я думаю…», «На мою думку…» , «Я переконаний…»

 ( діти висловлюють свої думки)

3.Робота з деформованими прислів’ями ( робота в парах)

Гостре словечко коле сердечко.

Слово не горобець – вилетить не впіймаєш.

Слово до слова зложиться мова.

Птицю пізнають по пір’ю, а людину по мові.

 

 

 

 

 

 

 

 

- Як ви розумієте прислів’я   «Гостре словечко коле сердечко»

Серце – місце зосередження почуттів і переживань людини, символ любові, прихильності,доброти.

- Саме словом можна глибоко ранити душу людини. «Слово найтонший

дотик до серця; воно може стати і ніжним поцілунком, і духмяною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, що поранив ніжну тканину душі, і розпеченим залізом, і відром холодної води, і грудкою бруду – все це може нести в собі людське слово.»

Сьогодні ми  познайомимося з одним із творів В.О.Сухомлинського, в якому автор показує надзвичайну силу слова, силу щирого бажання.

4. Читання тексту вчителем

                                                                   Добре слово

В однієї жінки була маленька дочка Оля. Коли Олі виповнилося п’ять років, вона тяжко захворіла: застудилася, лягла в ліжко, почала кашляти і танула на очах.

 До нещасної матері одне за одним стали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне і поживне: липовий мед і солодке коров’яче масло, свіжі лісові ягоди і горіхи, перепелині яєчка і бульйон із курячого крильця. Кожен говорив: треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям – і хвороба піде у глухі ліси й на болота.

Оля їла медові стільники і солодке коров’яче масло, свіжі лісові ягоди і горіхи ,

 перепелині яєчка і бульйон із курячого крильця. Але нічого не допомагало. Дівчинка вже ледве  підводилася з ліжка.

Одного разу біля ліжка хворої зібралися всі родичі. Дев’яносторічний дідусь Опанас сказав:

- Чогось їй ще не вистачає. А  чого -  і сам не можу зрозуміти.

Раптом відчинилися двері і до хати увійшла прабабуся Олі – столітня бабуся Надія. Про неї забули родичі, вже багато років сиділа бабуся Надія в хаті, нікуди не ходила і нікого не відвідувала. Але , почувши про хворобу правнучки, вона вирішила відвідати її.

Підійшовши до ліжечка хворої, вона сіла на стільчик, узяла Олину руку у свою зморщену маленьку руку і сказала:

 Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров’ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, люба моя правнучко, один-єдиний подарунок: щире бажання. Одне бажання залишилося в мене в серці – щоб ти, моя квіточко, видужала і знову раділа сонечку ясному.

І така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилося частіше, щічки порожевіли, в очах спалахнули радісні вогники.

- Ось чого не вистачало Олі, - сказав дід Опанас. – Доброго слова.

                                                                                                             В. Сухомлинський

- Яке слово близьке за значенням до слова захворіла зустрілося у цьому творі? (застудилася)

- які ще слова близькі за значенням до цих слів ви знаєте?

(занедужала, заслабла)

- Що означає «дівчинка танула на очах»?

В якому значенні вжито цей вислів?

- Що може танути насправді?(крига, сніг, лід)

     5.Читання тексту самостійно

- Чому зажурилася вся родина?

- Що трапилося з Олею?

- Як намагалися лікувати дитину рідні?

- Як , на вашу думку, треба було діяти , щоб врятувати Олю?

6.Вибіркове читання

- Які ліки приносили рідні, щоб допомогти Олі?

- Скільки років було бабусі Надії?

- Яке бажання було у бабусі? (щире)

- Що означає щире бажання?

- Яка сила була в доброму слові бабусі Надії?

ІV. Фізкультхвилинка

Пісенька Кота Леопольда «Якщо добрий ти …»

V. Закріплення вивченого матеріалу

1.  Зв’язок з мовою

- пригадайте, які імена зустрілися нам у творі?

(Оля, Опанас, Надія)

- Як записуємо ці слова? ( з великої літери)

- Промовимо  слова бабуся, мама, тітка, дядько, дід - ніжно ,лагідно, пестливо? (бабусенька, бабусечка, матуся, матусенька, тітонька, дядечко, дідусь).

2.бесіда за твором

 — Які почуття ви переживали, коли читали оповідання?

— Коли вам було сумно? Чому? Коли зітхнули із полегшенням?

— Які речення слід прочитати з почуттям тривоги, а які — з почуттям вдячності й радості?

3.Гра «Дослідники».

— Скільки разів у тексті зустрічається ім’я Оля? (вісім) ,слово правнучка? (два)

— Знайдіть у тексті зачин, основну частину і кінцівку.

4. Робота в групах. Конкурс на краще продовження оповідання.

— Як можна продовжити це оповідання? Чи зміниться тоді його назва?

(Діти працюють в групах, час на виконання завдання обмежено до 4 хвилин, далі зачитують своє продовження, обговорюють визначають у якої групи найвдаліше підібране продовження.)

5.Читання тексту учнями. Гра «Диктор телебачення».

Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб поглянути на глядачів.

6. Складання плану.

1.Оля танула на очах.

2.Нічого не допомагало.

3.Щире бажання бабусі.

4.В очах спалахнули радісні вогники.

7. Переказ за планом.

VІ. Рефлексія

1. - Яким може бути сила слова?

Словом , якщо воно добре, можна зцілити людину, піднести до зірок.

Словом, якщо воно потворне, погане  - можна людину знищити.

- Любі діти! Мені дуже хотілося б, щоб кожен з вас використовував силу слова лише для добра. Кожне ваше слово має бути обдуманим, поміркованим, виваженим. Пам’ятайте ,  ваші слова проходять через душу іншої людини, вони повинні пробуджувати бажання бути хорошим.

- Як ви думаєте. Чи може людина почуватися добре, якщо вона образить іншу людину?

- Коли ж ми почуваємося добре? Коли отримуємо радість від спілкування.

Коли оточує нас краса. Краса навколишнього світу, наша внутрішня краса, краса спілкування. Коли ми даруємо радість, то обов’язково навзаєм отримуємо радість.

2. Поєднайте прислів’я  за допомогою стрілочок

Добрим словом мур проб’єш,               буває гірко.

Іноді від солодких слів                           а слово душу.

Шабля ранить тіло,                                 а лихим і в двері не ввійдеш.

Сказане слово – срібло,                           а мовчання – золото.

     VІІ.  Підсумок  уроку.

1.Сенкан

1. Слово.
2. Лагідне, грізне.
3. Зцілює, возвеличує, вбиває.
4. Найтонший дотик до серця.
5. Спілкування.

- Що з сьогоднішнього уроку торкнулося вашої душі?

- Що сподобалося?

- Що найбільше запам’яталося?

- Який висновок ви для себе зробили?

Пам’ятайте, добре, благородне бажання та слово здатне врятувати людину, погане – може занапастити її.

    Література

1. Майборода В., Організація уроків позакласного читання у 2 класі, журнал «Початкова школа» №10 2015р.
2. Охріменко Л., Організація групової роботи учнів під час вивчення української мови в початкових класах, журнал «Початкова школа» №2 2017р.
3. Паращенко І.І., розвиток критичного мислення на сучасних уроках читання в початковій школі, журнал «Початкове навчання та виховання» №28-29 жовтень2015р.
4. Сухомлинський В.О., Я розповім вам казку… Філософія для дітей ; уклад. Сухомлинська О.В. - Х,:ВД «Школа»,2016.-576с.
5. інтернет ресурси