Урок позакласного читання за темою «Український народ сміється»

Городнянський ліцей №2

 

 

 

Урок позакласного читання за темою

«Український народ сміється»  

 

 

 

 

Із досвіду роботи

вчителя української мови та літератури

Масибут Світлани Михайлівни

 

Городня,2018р.

Мета уроку: ознайомити учнів із творчістю П.Глазового, ширше розкрити спадщину Остапа Вишні,прилучити до народної моралі,підвищити рівень навичок виразного читання. Виховувати почуття прекрасного, любові до українського народу,гумору.

Обладнання: виставка творів,ілюстрацій до них,глечик,ціпок,збірки із серії «Бібліотека Перця».

 

Перебіг уроку

І.Організація класу.

2.Повідомлення теми,мети уроку.

Ми сміємося і будемо сміятися,бо живемо

повнокровним життям,разом із своїм веселим,

дотепним, талановитим народом…

Остап Вишня

                               
Павло Глазовий(1922-2004)
 

3.Вступне слово вчителя.

Гумор! Щит душі людини від розпачу і меч для всього ворожого. Сміх – то дошкульний, то доброзичливий,то гіркий крізь сльози – завжди супроводжував наш народ у його багатовіковій боротьбі за незалежність. Він потрібний для життя не менш, ніж квітам дощ, ніж людині повітря. М.В. Гоголь твердив: людського сміху боїться кожний, навіть той, хто вже нічого не боїться.

 

Учитель.

-Що ви знаєте про давній український ярмарок з уроків української літератури?

-Діти розповідають про давній ярмарок у Городні.

Учитель.

Справжні майстри дуже дбали про якість товару, який пропонували покупцям, адже від попиту залежав заробіток. На ярмарку не тільки купували-продавали, а й переймали кращий досвід, зразки одягу, вчилися нових пісень,дивилися вистави мандрівних театрів, виступи циган.

Учень читає гумореску Остапа Вишні «Ярмарок».

Інсценізація пісні «Ой там на товчку, на базарі».

 

 

 

Учитель.

Ми побували на давньому українському ярмарку. А зараз відвідаємо сучасний ринок. Пропоную і вам, як справжнім ярмарковим, купити що-небудь у нас на ярмарку.

-Діти скуповують гуморески, записані на дошці.

Учень, вийшовши до дошки, оголошує назву твору.

Павло Глазовий «Дикий ринок».

Учениця.

Ось я купила глечик.

Учитель.

Цей глечик не простий, а із секретом.

Учениця читає гумореску Павла Глазового «Чудо в глечику».

Гурт «Словничок» пояснює незрозумілі слова.

 

Інсценізація пісні «Погорілий бізнесмен».

Учитель.

Я заплачу відмінною оцінкою за найоригінальніше прочитання гуморесок.

1. «Кум-бізнесмен».

2. «Весілля»(пояснення незрозумілих слів).

3. «Щаслива пара».

4. «Самообслуговування».

 

Якщо трапилися недоліки в мовленні, тоді слова просить спілка «Помилка»(стежить за римою, наголосом).

 

Гурт «Критик» одержує пам’ятку для ідейно-художнього аналізу твору.

1. Кого і за що критикує автор?

2.Якими засобами досягається творення комічного (смішного).

3.Інші художні особливості гуморесок.

4. Який влучний вислів чи твір автора вам сподобався і чому?

 

Рубрика «Страшне перо не в гусака».

(Огляд номерів журналу «Перець»).

 

Слово групі «Художник».

Учні розповідають про те, чому саме намалювали таку ілюстрацію до твору.

 

 

 

Гра «Відгадай назву».

Учитель читає гуморески, а учні відгадують назви.

1. «Кабанчик».

2. «Драма».

3. «Дірка».

4. «Або-або».

5. «Тпру».

6. «Вигідна жінка».

7. «Жалібний зять».

8. «Обмивання».

 

4. Домашнє завдання.

Скласти гумореску (на будь-яку тему),вірш;

Придумати і записати рекламу-жарт.

 

5.Заключне слово вчителя.

Закінчився літературний ярмарок. Можливо, на ньому й мало бути власне ярмаркових ознак, проте вважаю, що всі ми – і гості, і учні – багато чого придбали: ширше розкрили літературну спадщину Остапа Вишні та Павла Глазового, захопилися їхнім талантом, прилучилися до народної моралі.

Отже, читайте і смійтеся на здоров’я. Якщо сміємося, значить, живемо!