В конспекті надається теоретичний матеріал і таблиці для ознайомлення й порівняння за допомогою яких учні мають зробити висновки щодо розораності земель своєї області; співвідношення природних й антропогенних угідь і порівняння з оптимальними показниками. Матеріал можливо використовувати на уроках географії під час знайомства с земельними ресурсами світу.
Практична робота. Аналіз співвідношень природних і антропогенних угідь своєї області і порівняння їх з оптимальними показниками.
Мета: за матеріалами підручника та статистичними даними порівняйте співвідношення природних і антропогенних угідь Одеської області до оптимальних показників.
Хід роботи:
Розрізняють природний і антропогенний ландшафти. Природний ландшафт складається з природних, взаємодіючих між собою компонентів, і формується під впливом природних фізико-географічних процесів – ландшафтоутворюючих чинників. Антропогенний ландшафт складається з природних і змінених людиною компонентів, що взаємодіють між собою. Антропогенні ландшафти сформувалися за історичний час під впливом господарської діяльності людини. Основними природними компонентами ландшафтів є гірські породи, повітря, вода, грунти, рослинність, тваринний світ. Антропогенними компонентами ландшафтів є сільськогосподарські угіддя, меліоративні системи, населені пункти, лісонасадження, штучні водосховища, кар’єри, дороги, тощо. Назви природних ландшафтів відображають їх приналежність до теплових поясів, фізико-географічних зон, рівнин, гір. . За цими ознаками виділяють арктичні, тайгові, мішано-спепові, лісостепові, степові, пустельні, субтропічні, тропічні, екваторіальні, рівнинні та гірські ландшафти. Назви антропогенних ландшафтів залежать від виду господарської діяльності, під впливом якого змінювався природний ландшафт. Серед антропогенних ландшафтів виділяють сільсько-, лісо-, водогосподарські, промислові, селитебні (населені пункти), рекреаційні, природоохоронні.
Земельний фонд України становить 60,4 млн га, з них приблизно 70,5% - сільськогосподарські угіддя. Їх площа дорівнює 40,8 млн га, з яких 57,3% - рілля, 12,6% - сінокоси і пасовища.
У наш час не змінених господарською діяльністю людини ландшафтів в Україні не залишилось. Мало змінені ландшафти становлять 15-20% території. Це, головним чином, вторинні лісові насадження, заболочені ділянки, території заповідників. За оцінками фахівців, для компенсації антропогенного впливу таких ландшафтів має бути 40%.
Лише 8% земель території України перебуває нині в природному стані (болота, озера, гірські масиви, вкриті та не вкриті лісом). Змінилося екологічно допустиме співвідношення між площами ріллі, природних угідь, лісових і водних ресурсів. Це негативно вплинуло на стійкість агроландшафту, посилилися ерозійні процеси.
1. Для яких областей України характерна оптимальна оцінка розораності земель?
Проаналізуйте свою область (район), порівняйте її показники з оптимальними показниками. Яке співвідношення природних і антропогенних угідь характерне для вашої області (району)?
Проаналізуйте таблицю «Рівень розораності сільськогосподарських угідь країн світу», визначте країни з найбільшою та найменшою розораністю сільськогосподарських угідь.
РІВЕНЬ РОЗОРАНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ КРАЇН СВІТУ
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Проаналізуйте таблицю «Рівень розораності с/г угідь областей України» та визначте області України з найвищою розораністю території.
РІВЕНЬ РОЗОРАНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Висока розораність земель небажана з економічного і екологічного поглядів, адже вона різко знижує природний потенціал території, робить її одноманітною, а господарство – вузькоспеціалізованим. Унаслідок скорочення площ лісів, сіножатей і пасовищ змінюється мікроклімат, рівень залягання грунтових вод, активізуються процеси аридизації (комплекс процесів зменшення ступеня зволоженості територій і викликаного цим скорочення біологічної продуктивності екосистем. Аридизація відбувається як в силу природних (циклічні зміни клімату), так і антропогенних (відкачка підземних вод, ерозія) причин. Наслідком аридизації є опустелювання і поглиблення ступеня сухості пустельних територій) й спустелювання земель, розвивається водна й вітрова ерозія, що зумовлює зменшення родючості грунтів, деградацію та зниження продуктивності агроекосистем, і унеможливлює їхній сталий розвиток, з яким пов’язана не тільки екологічна, але й продовольча безпека країни.
Згідно з чинними нормами, розораність земель с/г угідь на рівні 60-80% вважається несприйнятливою, 25-60% - умовно сприйнятливою і менше 25% - сприятливою.
Довідка: територія області розміщена у Сеповій та Лісостепоій природних зонах, які за
природними умовами поділена на ландшафтні зони, підзони, області та райони.
Зробіть висновки: