Урок. Практичне заняття №7. Українські історичні пісні, думи та козацькі літописи XVII-XVIII ст. як історичне джерело

Практичне заняття №7 Практичне заняття №7. Українські історичні пісні, думи та козацькі літописи XVII-XVIII ст. як історичне джерело УМОВНІ ПОЗНАЧКИ Робота з документами Методична порада Бібліографічні відомості Термінологія Робота з відео-фрагментом Робота з аудіо-фрагментам Титульна сторінка Працюйте з інтерактивними посиланнями

В Цареграді, на риночку (Старовинна козацька дума) Дума про Байду (Старовинна козацька дума, XVIст.) Дума про Батурин (Старовинна козацька дума, XVIIIст.) Дума про Калнишевського (Старовинна козацька дума, XVIIIст.) Дума про козака Максима Залізняка (Старовинна козацька дума, XVIIIст.) Дума про Сагайдачного (Старовинна козацька дума, XVIIст.)

Історична пісня «МАКСИМ КОЗАК ЗАЛІЗНЯК» Максим козак Залізняк, Козак з Запорожжя. Як поїхав на Вкраїну — Як пишная рожа! Зібрав війська сорок тисяч В місті Жаботині, Обступили город Умань В обідній годині. Обступили город Умань, Покопали шанці Та вдарили з семи гармат У середу вранці. Та вдарили з семи гармат У середу вранці, Накидали за годину Панів повні шанці... Отак Максим Залізняк Із панами бився, І за те він слави Гарной залучився. Лине гомін, лине гомін По степу німому,— Вертаються козаченьки Із бою додому. 1. Про кого йдеться у пісні? Що відомо про головного героя? 2. Як ставиться народ до Залізняка?

Історична пісня «ОЙ НАВАРИЛИ ЛЯХИ ПИВА» (Пісня про Івана Гонту) Ой наварили ляхи пива, Та й нікому пити; Гей, взяли собі Україну, Та нігде прожити. Ой наварили ляхи меду, Та й не шумували; Гей, взяли собі Україну, Та й не шанували. Ой ви, ляшки та недовірки, Годі ж панувати; Гей, недалеко іде Гонта — Дасться він вам знати! 1. Чому у пісні головний герой – Україна?

Дума «КОЗАК ГОЛОТА» Ой полем, полем киліїмським, То шляхом битим гординським, Ой там гуляв козак Голота, Не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота . Правда, на козакові шати дорогії — Три семирязі лихії: Одна недобра, друга негожа, А третя й на хлів незгожа. А ще, правда, на козакові Постоли в’язові, А онучі китайчані — Щирі жіноцькі рядняні; Волоки шовкові — Удвоє, жіноцькі щирі валові. Правда, на козакові шапка-бирка, Зверху дірка, Травою пошита, Вітром підбита, Куди віє, туди й провіває, Козака молодого прохолоджає. То гуляє козак Голота, погуляє, Ні города, ні села не займає, На город Килію поглядає. 1. Якими рисами характеру наділений козак Голота? 2. Як це визначає ставлення народу до головного героя?

Козацький літопис Джерело: «Літопис Самовидця» «Зараз же навесні Хмельницький, відмінивши; приязнь і постанову з королем польським, затягти самого хана з великими потуга­ми татарськими, і з незліченними своїми військами козацькими, яких полків було: полк чигиринський, полк черкаський, полк корсунський, полк лисянський, полк білоцерківський, полк паволоцький, полк уманський, полк кальницький, полк могилівський, полк животовський, бо там козацтво звалося аж поза Дністром коло Галича, — і замків дос­тавали, між іншим, і Пневського замка за Надворною доставали; а тут волості всі, міста, крім хіба самого єдиного Кам’янця-Подільського, аж поза Костянтинів Старий, — в Шульжинцях, Грицеві, Чорториї козац­тво було. В Овручі окремий полковник був, до якого все Полісся належало. А ось на Задніпрі (Лівобережна Україна) полки, які до гетьмана Хмельницького прийшли: полк переяславський, полк ніжинсь­кий, полк чернігівський з усією Сівер’ю аж по Гомель, і Дроков, і Мглин, полк прилуцький, полк ічнянсь кий, полк лубенський, полк іркліївський, полк мир­городський, полк полтавський, полк зіньківський. Всі ці полки були при гетьмані Хмельницькому, в яких незліченна кількість війська була, бо інший полк мав козацтва тисяч більше двадцяти, бо що село, то сот­ник, а інша сотня мала люду тисячу. Так усе, що було живе, піднялося в козацтво, так що ледве можна було знайти в якому-небудь такого чоловіка, щоб не мав він сам або син його до війська йти; а якщо сам нездужай, то слугу-парубка посилав. А інші, скільки їх було, всі йшли з двору, тільки одного залишали, так що важ­ко було наймита найти, ...так що навіть у містах, які мали магдебурзьке право, присяжні бурмистри і радники свої уряди покидали, бороди собі голили, до того війська йшли...» 1. Визначте союзників Б. Хмельницького. 2. Згадайте, що таке магдебурзьке право. 3. Доведіть, що повстання під проводом Б. Хмель­ницького стало дійсно масовим народним рухом за визволення від польсько-шляхетського гніту. 4. Чому українські історичні пісні, думи та козацькі літописи можна вважати цінним історичним джерелом?