Урок "Практичне заняття «Альманах «Русалка Дністровая»

Практичне заняття «Альманах «Русалка Дністровая»

1. Завдання на розвиток інформаційної компетентності.

  Співвіднесіть портрети діячів з фактами їхньої біографії. Що об’єднує всіх цих людей?

А) Маркіян Шашкевич - був ініціатором збору та популяризації фольклору, створення словника та граматики живої української мови, реформування правопису, впровадження рідної мови в повсякденний вжиток інтелігенції та церковної проповіді, виступу проти спроб латинізації українського письменства. Був одним із перших перекладачів українською мовою «Слова о полку Ігоревім» та Святого Письма. 
Б) Іван Вагилевич - один з зачинателів українського національного відродження в Галичині. Був співавтором та співупорядником альманаху «Русалка Дністровая». Автор ряду праць з етнографії, фольклористики та філології. Залишив значний творчий доробок у галузі археології, історії. Спільно з А. Бельовським переклав українською та польською мовами й опублікував «Повість временних літ» під назвою «Літопис Нестора» з додатками «Повчання Володимира Мономаха». 

В) Яків Головацький - спільно з І. Вагилевичем та М. Шашкевичем видав альманах «Русалка Дністровая». Брав активну участь у з’їзді українських учених у Львові (1848 р.), де виступив з доповіддю «Розправи о язиці южноруськім і його нарічіях». Автор праць з історії, археології, етнографії та філології.

2. Завдання на розвиток хронологічної компетентності.

  На «Лінії часу» розмісти дати видання «Русалки Дністрової» та діяльності Галицько – Руської матиці.

Які ще важливі події відбувалися в історії України у даний період? Чим він характеризувався? Познач їх на «Лінії часу».

3. Завдання на розвиток логічної компетентності.

  Прочитай уважно текст. Усі документи пов’язані між собою. Визнач головні ідеї та роль даних документів в історії України. Оформи думки за допомогою схеми чи таблиці.

Документ

  «Русалка Дністровая», хоч і який незначний її зміст, які неясні думки в ній висказані, – була свого часу явищем наскрізь революційним… «Русалка Дністровая» … поставила і обговорювала предмети зовсім світські, зовсім не обняті тісним церковним світоглядом, обговорювала їх зовсім не так, як би сього жадали церковники, ба навіть у пісьмі і правопису відбігла від старої традиції, значить рішучо встала проти літературно – церковного авторитету. Се вже було діло сміле таж неабияк сміле на свій час. Але   «Русалка Дністровая» не стала на тім. Авторитет літературний тих часів не був єдиним авторитетом; побіч нього і понад ним стояв другий, далеко більший і тяжчий – авторитет політичний і соціальний, під котрим стогнав-мучився народ. І проти тої страшної сили проважилася виступити «Русалка». (Іван Франко)

  «Вона запалила вогонь, що його тільки гробова перста загасити може, врятувала народ від загибелі й відкрила очі кожному письменному чоловікові, у якого лишилося ще незіпсоване українське серце, показала йому його положення, обов’язки для народу й спосіб, як ті обов’язки треба сповнити». (Яків Головацький)

   «Їх було троє. Один із них – енергійний, наполегливий, сміливий, готовий до самопожертви , на подвиг… Це – М.Шашкевич. другий – людина палкої вдачі, з широким польотом фантазії. Прагнув рішучих дій. Це – Іван Вагилевич. Третій – ініціативний, діловий, працелюбний. В той ж час – поміркований і обачний… Це – Яків Головацький. Членів гуртка об’єднувала ідея праці на ниві національної культури, зокрема відродження української літератури в Галичині. Свою діяльність гуртківці розпочали з вивчення життя рідного народу, з широко запланованих фольклорно-етнографічних студій. Енергійні ентузіасти «руського слова» були окрилені процесами становлення нової української літератури на Наддніпрянщині, романтичним піднесенням , що охопило сусідні західно- й південнослов’янські народи і символізувало їхнє національно-культурне відродження. Літературно-художня діяльність гуртківців розвивається головним чином у романтичному річищі, її головні мотиви наснажені патріотичними ідеями. (О. Петраш)

  «Згодом слов’янські брати стали галичанам у великій пригоді: 4 вересня 1836 року Головацький вислав рукопис «Русалки Дністрової» Г. Петровичу, а цей зайнявся видавничими справами – і книга через три місяці побачила світ». Звичайно, серб Петрович видав «Русалку Дністровую» не безкоштовно, але допоміг галичанам надзвичайно. Це була перша книжка в Галичині, написана живою українською мовою, до того ж українським алфавітом. І мова, і букви свідчили, що Східна і Західна України – єдине тіло колись і в майбутньому передової та могутньої держави.» (О. Петраш)

4. Завдання на розвиток мовленнєвої компетентності.

  Уяви, що ти на виставці літературних творів. Тобі потрібно презентувати альманах «Русалка Дністровая». Використавши довідкову літературу та історичні джерела склади план виступу. Презентуй перед однокласниками альманах, зосередивши свою увагу на його зміст та структуру, а також поясни необхідність даного літературного твору.

При потребі звернися до тексту.

  «Русалка Дністровая» - перший західноукраїнський альманах, виданий у Будапешті (1837) заходами літературного гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем.  У передмові до «Русалки Дністрової» підкреслена краса української народної мови та народної словесності і поданий список найбільш важливих наддніпрянських літературних і фольклорних видань того часу. Після передмови («Передслів'я») М. Шашкевича матеріал розташований у чотирьох частинах: 

* Фольклористична частина «Пісні народні» відкривалася науковою розвідкою І. Вагилевича «Передговор к народним русским пісням», за якою подавалися зразки дум, обрядових, історичних та ліро-епічних пісень, записаних у різних районах краю. 

* Оригінальні твори видавців складали другу частину - «Складання», куди ввійшли ліричні поезії М. Шашкевича («Згадка», «Погоня», «Розпука», «Веснівка», «Туга за милою», «Сумрак вечерний»), його ж оповідна казка «Олена», дві поеми («Мадей» та «Жулин і Калина») І. Вагилевича і наслідування народної пісні «Два віночки» Я. Головацького. 

* Третій розділ - «Переводи» - подав сербські народні пісні у перекладах М. Шашкевича і Я. Головацького та уривок із чеського «Краледвірського рукопису». 

* В історико-літературному розділі «Старина» (з передмовою М. Шашкевича) опубліковані історичні та фольклорні твори, діловий документ та бібліографічну відомість про слов'янські й українські рукописи, що зберігаються в Онуфріївському василіанському монастирі Львова.

Альманах «Русалка Дністровая» вийшов замість приготованого 1834, але забороненого віденською цензурою (на основі думки церковної влади у Львові) збірки «Зоря». Альманах і його видавці зазнали переслідувань місцевих церковних і світських властей. Девізом книги стали слова Я. Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія». Своїм поворотом до народної мови й уведеним її упорядниками правописом «Русалка Дністровая» мала великий вплив на українське національне відродження і на розвиток української літератури в Галичині. За словами І. Франка, збірка «була свого часу явищем наскрізь революційним».