Урок "Практичне заняття: історичний портрет Юлія Цезаря."

6 клас. Історія ( інтегрований курс)

Тема: Практичне заняття: історичний портрет Юлія Цезаря.

Мета: Закріпити знання про загибель республіки і громадянські війни;

 шляхом дослідження історичних джерел вивчити життя і діяльність Юлія Цезаря, загибель республіканських устроїв та встановлення диктатури;

 відпрацьовувати вміння працювати з історичними джерелами, робити характеристику(за схемою), робити узагальнюючі висновки;

 розвивати комунікативну та пошукову компетентності, навички критичного мислення; виховувати вміння співпрацювати, повагу до думки інших;

 не допускати перевантаження учнів шляхом різноманітних форм роботи.

Тип уроку: Урок дослідження.

Обладнання: Підручник, карта, картки з хрестоматійним матеріалом, схема вивчення історичної особистості, картки з номерами для об’єднання та ротації в парах і групах.

Очікувані результати: Після уроку учні зможуть

1.                     Працювати з письмовими історичними джерелами.
2.                     Назвати риси характеру Юлія Цезаря та те, як вони впливали на його діяльність.
3.                     Пояснювати позитивні і негативні чинники диктатури для розвитку держави.
4.                     Робити характеристику історичної особистості на прикладі Юлія Цезаря.

Хід уроку

1.                     Орг. момент.
2.                  Мотивація навчальної діяльності.

Подумайте чи зможемо ми дати відповідь на наступне питання? Чого нам не вистачає для повної відповіді на нього?

Головне питання уроку: Яке місце займає диктатура Юлія Цезаря в історії Стародавнього Риму? Визначте на прикладі його правління позитивні і негативні фактори диктатури для розвитку держави. І визначте роль особистих якостей правителя для стилю керування і життя країни в цілому

3.               Актуалізація опорних знань.

• Назвіть осіб, які зіграли значну роль в житті пізньої Римської республіки та ранньої імперії.

Робота з картою.

- Покажіть на карті межі Римської республіки в II ст. до н.е. та в сер. І ст.. до н.е. Порівняйте їх.

- Покажіть місця воєн Цезаря з галами та  громадянських війн між Цезарем та Помпеєм.

-  Що таке історичні письмові джерела? Навіщо їх використовують історики?

Ось сьогодні ви самі будете працювати як історики науковці і дізнаєтесь про життя і правління Юлія Цезаря не від мене а зі слів стародавніх римських авторів.

4.               Вивчення і усвідомлення навчального матеріалу.

 Робота з документами в малих групах ( Вправа: два, чотири, всі разом)

Учні об’єднуються в пари, кожна пара отримує підбірку уривків з «Життя дванадцяти цезарів» і питання до них.

1 пара. 1.Зовнішність і характер Юлія Цезаря. 2. Його звички. 3 Його роздуми про Олександра Македонського. 4 Його роздуми про своїх предків. 5. Висновок.

2 пара. 1.Відношення Юлія Цезаря до багатства. 2.Його союз з Красом і Помпеєм. 3.Його діяльність як консула. 4. Його ораторський талант. 5.Висновки.

3 пара. 1.Яким чином Юлій цезар готувався до битв. 2.Його завоювання в Галії. 3.Його війна з Помпеєм. 4.Тріумфи Цезаря. 5 Висновки.

4 пара. 1.Як відносився Цезар до своєї влади диктатора. 2.Реформи Цезаря. 3. Чому виник заколот проти Цезаря? 4. Не виконані задумки Цезаря. 5. Висновки.

Презентація роботи виконаної в парах

5.                   Фізкульт пауза.
6.               Осмислення знань і умінь

Об’єднуються 1 та 3 пара, 2 та 4 пара.  Обмінюються інформацією і дають відповідь на спільне питання.

1-3 Як особисті якості Цезаря перегукуються з якостями полководця? В чому він їх зумів проявити? 

2-4 Чи розвинулися якості Цезаря як правителя від часів консульства до диктатора? Чи зміг він їх повністю проявити?

7.            Систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому та творчому рівнях.

Проводимо ротацію в групах  створивши нові з пар:  1-2 та 3-4.

Працюємо всі разом.

• Даємо відповідь на головне питання: Яке місце займає диктатура Юлія Цезаря в історії Стародавнього Риму? Визначте на прикладі його правління позитивні і негативні фактори диктатури для розвитку держави. І визначте роль особистих якостей правителя для стилю керування і життя країни в цілому.

8.         Рефлексія. Підсумки уроку.
9.               Інструктаж виконання домашнього завдання: написати міні твір «Диктатура в давньому Римі»

Додатки:

1 пара. 1.Зовнішність і характер Юлія Цезаря. 2. Його звички. 3 Його роздуми про Олександра Македонського. 4 Його роздуми про своїх предків. 5. Висновок.

С в е т о н і й   Тр а н к в і л л ((бл. 70–140 рр. н. е.) — римський історик та письменник).

 На шістнадцятому році життя він втратив батька. Одружився з Корнелією, дочкою Цини, який чотири рази був консулом. Диктатор Сулла ніякими засобами не міг добитися щоб він розлучився з нею. Тому, позбавлений жрецького сану і посагу дружини і родового спадку, він був примислений до ворогів диктатора і навіть вимушений був переховуватись. Не дивлячись на страждання від хвороб і лихоманку він був вимушений кожну ніч міняти сховище, відкупаючись грошима від нишпорок, поки де добився собі помилування.

Будучи квестором він поховав тітку Юлію і дружину Корнелію, виголосивши за звичаєм поховальну промову з ростральної трибуни. В його промові він так сказав про предків: «Рід моєї тітки Юлії походить по матері від царів, по батькові ж від безсмертних богів і богині Венери, до якого і належить моя фамілія. Саме тому наш рід наділений недоторканістю, як царі, які могутністю вище за всіх людей, і благоговінням, як боги, яким підвладні навіть царі»

Кажуть він був високого зросту, світлокосий, гарної статури, обличчя округле, очі чорні, живі. Про його любов до великої розкоші казали багато людей. Так кажуть, що він відбудував за величезні гроші віллу біля озера Немі, але вона йому не сподобалася і він її зруйнував вщент. Хоч на той час був бідний і в боргах. Вина він пив дуже мало, це підтверджують навіть вороги. Безкористя він не мав ні на військових, ні на державних посадах. Пригадують, як він випрошував наче жебрак грошей у всіх союзників на оплату своїх боргів.

На посаді квестора він отримав в управління Дальню Іспанію. Там він, за дорученням претора,  прибув в місто Гадес і побачив у храмі Геркулеса статую Олександра Великого. Він зітхнув, наче відчув відразу до своєї бездіяльності, - тому що він не здійснив ще нічого достопам’ятного, тобі як Олександр в цьому віці вже покорив світ.

2 пара. 1.Відношення Юлія Цезаря до багатства. 2.Його союз з Красом і Помпеєм. 3.Його діяльність як консула. 4. Його ораторський талант. 5.Висновки.

С в е т о н і й   Тр а н к в і л л ((бл. 70–140 рр. н. е.) — римський історик та письменник).

На посаді квестора він отримав в управління Дальню Іспанію. Там він, за дорученням претора,  прибув в місто Гадес і побачив у храмі Геркулеса статую Олександра Великого. Він зітхнув, наче відчув відразу до своєї бездіяльності, - тому що він не здійснив ще нічого достопам’ятного, тобі як Олександр в цьому віці вже покорив світ.

Така образа побудила його примкнути в усіх своїх діях к Гнею Помпею, який в цей час був в неладах з сенатом. З Помпеем він помирив Марка Красса і вступив в союз з ними обома. Домовившись не допускати ніяких державних заходів, не угодних кому либонь з них трьох. І одразу за їх допомогою, Цезаря обрали консулом в парі з Бібулом.

З цього часу Цезарь один керував всім в державі по своїй волі. Дехто навіт казав, що це було не консульство Цезаря і Бібула, а консульство Юлія і Цезаря. Сателатський наділ оголошений предками недоторканим, він  розділив без жеребу між 20 тисячами громадян у яких було по троє і більше дітей. О

Відкупникам , які просили про послаблення, він зменшив на третину от купну суму. Взагалі він щедро роздавав все, про що б його не просили, не зустрічаючи супротиву чи подавляючи його погрозами.

Потім ( після консульства) він обрав собі в управління із усіх провінцій Галлію, яка своїми багатими можливостями передрікала йому тріумфи. Ось що він здійснив за 9 років свого командування. Всю Галлію,окрім союзних племен він перетворив на провінцію і обклав податком 40 мільйонів щорічно. Першим з римлян він напав на за рейнських германців і збудувавши міст, наніс їм тяжку поразку. Він напав на британців, раніше невідомих, переміг їх і вимагав з них викуп і заручників. З усіх стількох успіхів він тільки три рази отримав поразку.

З таким же осердям він залучав до себе і царів і провінції по всьому світові:одним посилав подарунок сорок тисяч полонених, іншим відправляв на допомогу війська куди завгодно, без одобрення сенату і народу. Найбільші міста не тільки Італії, Галлії та Іспанії, але й Азії та Греції він прикрашав величними будівлями.

Кажуть він був високого зросту, світлокосий, гарної статури, обличчя округле, очі чорні, живі. Про його любов до великої розкоші казали багато людей. Так кажуть, що він відбудував за величезні гроші віллу біля озера Немі, але вона йому не сподобалася і він її зруйнував вщент. Хоч на той час був бідний і в боргах. Вина він пив дуже мало, це підтверджують навіть вороги. Безкористя він не мав ні на військових, ні на державних посадах. Пригадують, як він випрошував наче жебрак грошей у всіх союзників на оплату своїх боргів.

В красномовстві і в військовім мистецтві він мав найбільшу славу. Всі беззаперечно признали його кращим судовим оратором Риму. Він залишив «Записки» про свої дії в гальську війну і війну з Помпеем. Ще він написав дві книги «Об аналогії» і стільки ж «Проти Катона» і ще одну поему «Шлях».

3 пара. 1.Яким чином Юлій цезар готувався до битв. 2.Його завоювання в Галії. 3.Його ставлення до законів 4.Тріумфи Цезаря. 5 Висновки.

Потім ( після консульства) він обрав собі в управління із усіх провінцій Галлію, яка своїми багатими можливостями передрікала йому тріумфи. Ось що він здійснив за 9 років свого командування. Всю Галлію,окрім союзних племен він перетворив на провінцію і обклав податком 40 мільйонів щорічно. Першим з римлян він напав на за рейнських германців і збудувавши міст, наніс їм тяжку поразку. Він напав на британців, раніше невідомих, переміг їх і вимагав з них викуп і заручників. З усіх стількох успіхів він тільки три рази отримав поразку.

З таким же осердям він залучав до себе і царів і провінції по всьому світові:одним посилав подарунок сорок тисяч полонених, іншим відправляв на допомогу війська куди завгодно, без одобрення сенату і народу. Найбільші міста не тільки Італії, Галлії та Іспанії, але й Азії та Греції він прикрашав величними будівлями.

Цицерон в книзі «Про обов’язки» писав, що у цезаря завжди на устах був вірш Евріпіда «Як порушити закон – то ради царства, а в іншому йог ти винен поважати»

Після закінчення війни він відсвяткував 5 тріумфів. Самий пишний був галльський тріумф. Потім олександрійський, понтійський, африканський та іспанський, кожний зі своїми розкошами і убранством. Під час галльського тріумфу серед різних речей несли напис «Прийшов, побачив, переміг!»

В красномовстві і в військовім мистецтві він мав найбільшу славу. Всі беззаперечно признали його кращим судовим оратором Риму. Він залишив «Записки» про свої дії в гальську війну і війну з Помпеем. Ще він написав дві книги «Об аналогії» і стільки ж «Проти Катона» і ще одну поему «Шлях».

Важко визначити обережності чи сміливості було більше в його військових кампаніях. Він ніколи не вів військ по дорогам, зручним для засідки, не розвідавши заздалегідь місцевості. Ніколи ніякі забобони не могли його заставити залишити розпочате діло. Не меншим була його сила духа, після битви при Фарсалі, вже відправивши військо він переправлявся на човні через Геллеспонт, як зустрів ворожого йому Луція Кассія з десятьма військовими кораблями. Але замість, щоб спасатися втечею, Цезар підійшов на човні до касія і вимагав, щоб той здався. І той покірно перейшов на його сторону.

4 пара. 1.Як відносився Цезар до своєї влади диктатора. 2.Реформи Цезаря. 3. Чому виник заколот проти Цезаря? 4. Не виконані задумки Цезаря. 5. Висновки.

 С в е т о н і й   Тр а н к в і л л ((бл. 70–140 рр. н. е.) — римський історик та письменник).

 Потім він звернувся до державних справ. Він виправив календар. Він поповнив сенат, добавив до старих патриціїв нових людей. Крім того розселив 80 тисяч громадян по заморським колоніям.

Суд він правив надзвичайно ретельно і суворо. Тих, що були осуджені за здирництво, він навіть виганяв з сенаторського стану.

В його планах було заснувати ще 3 провінції заселивши їх римськими громадянами. Осушити болота навколо Риму і побудувати багато нових палаців.

...Він (Ю. Цезар) був винний у зловживанні владою і вбитий заслужено. Крім того, що він дістав почестей понад міру: постійний консул, довічний диктатор, опікування моральністю, потім — ім’я імператора, прізвисько «батько вітчизни», статуя серед царських статуй, підвищене місце в театрі — він навіть допустив на свою честь постанови, що перевищують людську межу: золоте крісло в сенаті й суді, ... храми, жертовники, статуї поруч з богами, назву місяця за власним ім’ям; і всі ці почесті він отримував і роздавав з власної волі.

..У змові проти нього взяло участь понад шістдесят чоловік; на чолі її стояли Гай Кассій, Марк Брут і Децім Брут.

(Хрестоматія з історії стародавнього світу. — К., 1974. — С. 122–123.)

Питання

А п п і а н ((?–70-ті рр. II ст. н. е.) — римський історик). Залишилося всього чотири дні до відбуття, коли вороги вбили його (Цезаря) в сенаті, через заздрість до щастя Цезаря та його безмежної сили, чи, як вони самі говорили, через піклування про відновлення державного ладу батьків. Бо вони добре знали Цезаря і побоювалися, що, коли він підкорить і ті народи, проти яких він збирався йти, він, без сумніву, стане царем. Я думаю, що приводом до вбивства Цезаря стало це слово, бо між «царем» і «диктатором» є лише різниця в назві, насправді ж, будучи диктатором, Цезар був наче царем.

Коли злочин був здійснений вбивцями у священному місці над особою священною та недоторканною, розпочалася метушня в усьому місті; в цьому хаосі деяких з сенаторів було поранено, інших — убито.

(Аппиан Гражданские войны. — М., 1994. — С. 145.)

П л у т а р х ((46–125 рр. н. е.) — давньогрецький історик та письменник). Проте найбільше неприхованої ненависті до Цезаря, яка, врешті решт, спричинила його смерть, викликала його прагнення царської влади. Для загалу римлян вона була основною причиною нелюбові до Цезаря, а для прихованих його недругів давно стала пристойним приводом, щоб кувати проти нього змову.

Однак ті, хто прагнув зміни державного ладу, скеровували свої погляди або на нього одного (Брута), або з-поміж інших віддавали йому перевагу, хоч ніхто не наважувався сказати про це йому відверто.

Цезарю не довелося скористатись могутністю і владою, до яких він прямував крізь незліченні небезпеки і яких досяг величезними зусиллями. Він дістав лише ім’я володаря і славу серед громадян разом з її невідступною супутницею — заздрістю.