Урок "Практичне заняття. Обставини, що виключають шкідливість (суспільну небезпеку) діяння".

Тема уроку: Практичне заняття. Обставини, що виключають шкідливість (суспільну небезпеку) діяння.

Мета: продовжити знайомити учнів з юридичною відповідальністю, пояснити, за яких обставин буде виключено шкідливість діяння, проаналізувати обставини детально, навчити використовувати нормативно – правові документи, визначити функції та значення юридичної відповідальності у житті людей;

розвивати вміння та навички застосовувати та пояснювати поняття, працювати у парах, працювати та аналізувати нормативно – правові акти, давати власну оцінку, висловлювати аргументовані судження, моделювати ситуації, узагальнювати та систематизовувати матеріал у схеми, робити висновки;

формувати правові компетентності;

виховувати правову культуру, законослухняність, активну громадську позицію

Тип уроку: практична робота

Основні терміни та поняття: правопорушення, юридична відповідальність, шкода, суспільна небезпека, примус, крайня необхідність, необхідна оборона

Обладнання: зошит, підручник, схеми, роздаткові картки, ситуативні задачі, витяги з нормативно – правових актів

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Завдання на розвиток логічної компетентності

Визначити вид правопорушення та юридичної відповідальності.

1)    управління автомобілем у нетверезому стані;

2)    неявка працівника на роботу без поважної причини;

3)    крадіжка товару у супермаркеті;

4)    пошкодження учнем підручника, отриманого у шкільній бібліотеці;

5)    напад групи юнаків на дівчину;

6)    хибне повідомлення старшокласником в міліцію про замінування школи;

7)    скоєння ДТП водієм, який перебував у нетверезому стані.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1.              Оголошення проблемного запитання, яке учні мають обговорити в кінці уроку на основі цитати.

«Допоки суспільство не встановить, до чого воно дійсно прагне: спокути, ізоляції, виховання чи настрашення потенційних злочинців, - у нас не буде ні спокути, ні виховання, ні настрашення, а тільки плутанина, в якій один злочин породжує інший.»

Норберт Вінер, «Кібернетика та суспільство»(М., 1958)

 

•             Яка головна мета юридичної відповідальності?

IV. Практична робота

План уроку

1. Поняття, ознаки та види обставин, що виключають шкідливість (суспільну небезпеку) діяння.
2. Аналіз видів обставин.
3. Відшкодування шкоди, завданої особою в разі виникнення обставин, що виключають шкідливість (суспільну небезпеку) діяння.

1. Завдання на розвиток інформаційно – логічної компетентності.

А)Опрацюйте текст та складіть тези «Поняття, ознаки обставин, що виключають шкідливість (суспільну небезпеку) діяння».

Б) Складіть схему «Види обставин, що виключають шкідливість (суспільну небезпеку) діяння».

Обставини, що виключають злочинність діяння, - це такі підстави заподіяння шкоди охоронюваним кримінальним законом інтересам, які дозволяють формально протиправний шкоду по суті визнавати правомірним, оскільки він заподіюється для досягнення певної суспільної користі.

 

Ознаки обставин, що виключають злочинність діяння, наступні:

• єдина мета - досягнення суспільної користі. Зокрема, захист особистості та її прав, охоронюваних законом інтересів суспільства або держави від суспільно небезпечних посягань; затримання особи, яка вчинила злочин, для доставлення його до органів влади і припинення можливості здійснення ним нового злочину;
• суспільна користь може бути досягнута шляхом заподіяння шкоди охоронюваним законом інтересам. Наприклад, майнової шкоди при крайній необхідності, фізичної шкоди при необхідній обороні;
• формально протиправний шкоду по суті правомірний, оскільки поставлена мета виправдовує засоби. Іншими словами, за подібне навмисне заподіяння шкоди кримінальне законодавство передбачає настання відповідальності: за вбивство - в ст. 105 КК, за заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю - в ст. 111 КК, за знищення або пошкодження майна - в ст. 167 КК. Однак у зв'язку з тим, що ця шкода заподіюється для допустимого законодавством досягнення суспільної користі, він визнається правомірним.

Види обставин, що виключають злочинність діяння (за чинним законодавством):

• Необхідна оборона (ст. 37 КК);
• Заподіяння шкоди при затриманні особи, яка вчинила злочин (ст. 38 КК);
• Крайня необхідність (ст. 39 КК);
• Фізичний або психічний примус (ст. 40 КК);
• Обґрунтований ризик (ст. 41 КК);
• Виконання наказу чи розпорядження (ст. 42 КК).

 

 

 

Орієнтовна схема «Види обставин, що виключають шкідливість (суспільну небезпеку) діяння»

 

 

2. Завдання на розвиток інформаційно – логічної компетентності.

Робота у парах з нормативно – правовими документами.

   Проаналізуйте витяги вид обставини на основі нормативно – правових актів та складіть схему. Представте та проаналізуйте іншим групам свою схему.

Витяги з нормативно – правових актів.

Із Кримінального кодексу України

Стаття 36. Необхідна оборона

1. Необхідною обороною визнаються дії, учинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

2. Кожна особа має право на необхідну оборону, незалеж­но від можливості уникнути суспільно небезпечного пося­гання, або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади... (...)

5. Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає. (... )

 

Із Кримінального кодексу України

Стаття 37. Уявна оборона

1. Уявною обороною визнаються дії, пов’язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання.

2. Уявна оборона виключає кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду лише у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення. (... )

4. Якщо в обстановці, що склалася, особа не усвідомлювала, але могла усвідомлювати відсутність реального суспільно небезпечного посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності за заподіяння шкоди через необережність.

 

 

 

Із Кримінального кодексу України

Стаття 38. Затримання особи, що вчинила злочин

1. Не визнаються злочинними дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставлення її відповідним органам влади, якщо при цьому не було допущено перевищення заходів, необхідних для затримання такої особи. (... )

 

Із Кримінального кодексу України

Стаття 39. Крайня необхідність

1. Не є злочином заподіяння шкоди правоохоронним інтере­сам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпе­ки, що безпосередньо загрожує особі чи охороненим законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності. (...)

 

Із Кримінального кодексу України

Стаття 40. Фізичний або психічний примус

1. Не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.

2. Питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також психічного примусу, вирішується відповідно до положень статті 39 цього Кодексу.

 

Із Кримінального кодексу України

Стаття 41. Виконання наказу або розпорядження

1. Дія або бездіяльність особи, що заподіяла шкоду правоохоронним інтересам, визнається правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження. (... )

4. Особа, що виконала явно злочинний наказ або розпо­рядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах. (... )

 

Із Кримінального кодексу України

Стаття 42. Діяння, пов’язане з ризиком

1. Не є злочином діяння (дія або бездіяльність), яке запо­діяло шкоду правоохоронним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення знач­ної суспільно корисної мети.

2. Ризик визнається виправданим, якщо мету, що була поставлена, не можна було досягти в даній обстановці дією (бездіяльністю), не поєднаною з ризиком, і особа, яка допустила ризик, обґрунтовано розраховувала, що вжиті нею заходи є достатніми для відвернення шкоди правоохоронним інтересам. (... )

Орієнтовна схема «Обставина, що виключає шкідливість (суспільну небезпеку)діяння»

3.              Завдання на розвиток аксіологічної та практично – поведінкової компетентності.

Юридичний практикум

Визначити вид обставини та аргументувати свою відповідь(роздатковий матеріал, індивідуальне опрацювання або робота у парах).

1. Автолюбитель повертався додому з полювання на власній автомашині з причепом. Дорога далека, і коли стемніло, він зупинився для відпочинку. Однак одразу до нього під’їхала вантажівка, з якої вийшли троє молодиків і без жодного слова прострелили колеса автомобіля мисливця. Після цього вони почали брати речі з причепу. Власник автомобіля не розгубився — відкрив прицільний вогонь по грабіжниках з мисливського карабіна, убивши одного й тяжко поранивши іншого. Поранений і його спільник поспіхом від’їхали на вантажівці, але невдовзі були затримані міліцією.
2. Водій машини, що зупинилася, відмовляється відвезти їх до лікарні, тому друзі тих, хто постраждав, силоміць забирають автомашину. Завдяки їхній оперативності поранених урятовано.
3. На охоронця банку зненацька напали грабіжники, уда­рили й зв’язали. Поки він був зв’язаний, злочинці винесли гроші із сховища.
4. Громадянин Ковальов Г.(18 років) та громадянин Опанасенко В. (24 роки ) заблукали у лісі .У них закінчились продукти харчування, їм загрожувала голодна смерть. Щоб прохарчуватися , вони вбили оленя, полювання на якого було заборонено.
5. Громадяни Гирило С., Кульбаба В., Самойлов Р. навчались на 2 курсі медичного університету. Гирило С займався у спортивній секції і завжди вихвалявся. Що він нікого не боїться. Кульбаба В., Самойлов Р. зі своїми друзями вирішили провчити Гирило С. Близько 22.00 вони зустріли Гирило С. у темному , безлюдному місці й почали вимагати гроші та мобільний телефон. При цьому Кульбаба В. підійшов ззаду і схопив хлопця за шию. Гирило С. , використовуючи технічний прийом , звільнився , але Кульбаба при падінні вдарився головою об камінь і від одержаної  черепно-мозкової травми  через три дні помер у лікарні.
6. Громадяни Козис В та Усик М. ввечері гуляли селом. Проходячи біля закритого магазину . вони побачили спалах усередині а потім полум’я. Почалась пожежа. Хлопці знали що пожежна машина є лише в райцентрі за 50 км від села. Вони розбили вікно, та використовуючи підручні засоби загасили пожежу. При цьому пошкодили касовий апарат та комп’ютер.
7. У переповненого людьми автобуса відмовили гальма. Водій спрямував машину, що втратила управління, на кіоск і розтрощив його. Пасажири отримали легкі тілесні ушкодження.
8. Фермер побачив, як двоє чоловіків, погрожуючи ножами, намагаються заволодіти трактором, вистрілив із рушниці. Нападники отримали поранення.
9. Чоловік намагався вихопити у жінки сумочку, вона витягнула зброю, вдарила його, скрутила нападнику руку та доставили в районний відділ поліції. Як виявилось жінка була поліцейським, та поверталась ввечері з чергування.
10. Льотчик-випробувач виконував випробувальний політ, внаслідок якого літак був зруйнований.

4. Завдання на розвиток інформаційної компетентності.

Робота з нормативно – правовими документами: «Обставини, за яких  відшкодовується нанесена шкода»

Витяги з нормативно – правових документів

Із Цивільного кодексу України

Стаття 1169. Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист

1. Шкода, завдана особою при здійсненні нею права на самозахист від протиправних посягань, у тому числі у стані необхідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі, не відшкодовується.

2. Якщо у разі здійснення особою права на самозахист вона завдала шкоди іншій особі, ця шкода має бути відшкодована особою, яка її завдала. Якщо такої шкоди завдано способами самозахисту, які не заборонені законом та не суперечать мо­ральним засадам суспільства, вона відшкодовується особою, яка вчинила протиправну дію.

 

Із Цивільного кодексу України

Стаття 1171. Відшкодування шкоди, завданої у стані крайньої необхідності

1. Шкода, завдана особі у зв’язку із вчиненням дій, спрямованих на усунення небезпеки, що загрожувала цивільним правам чи інтересам іншої фізичної або юридичної особи, якщо цю небезпеку за даних умов не можна було усунути іншими засобами (крайня необхідність), відшкодовується особою, яка її завдала. Особа, яка відшкодувала шкоду, має право пред’явити зворотну вимогу до особи, в інтересах якої вона діяла.

2. Ураховуючи обставини, за яких було завдано шкоду у ста­ні крайньої необхідності, суд може покласти обов’язок її відшкодування на особу, в інтересах якої діяла особа, яка завда­ла шкоди, або зобов’язати кожного з них відшкодувати шкоду в певній частці або звільнити їх від відшкодування шкоди частково або в повному обсязі.

 

 

 

 

 

 

Із Кодексу України про адміністративні правопорушення

Стаття 17. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність

Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

 

Із Кодексу законів про працю України

Стаття 130. Загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників

На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо - господарського ризику, (... ) і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності.

V. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

1. Завдання на розвиток практично – поведінкової компетентності.

Юридичний футбол

Учні по черзі або в парах моделюють ситуації і передають наступним аналіз. 

VI. Підбиття підсумків. Оцінювання учнів.

1.              Завдання на розвиток аксіологічно – логічної компетентності.

Робота з цитатою та мотиваційним запитанням уроку.

• Яка головна мета юридичної відповідальності?

Учні роблять висновок самостійно та узагальнюють думку у схему. Кожен учень представляє свою відповідь у схемі перед класом.

 

 

 

 

 

Орієнтовна схема «Мета юридичної відповідальності»

VII. Домашнє завдання

Завдання на розвиток аксіологічної компетентності

Які ще обставини, на Вашу думку, можуть виключати шкідливість діяння? Які зміни Ви б ввели у чинне законодавство з приводу даного питання?