Урок "Практичне заняття. Правове становище населення в давніх державах Північної Африки, Передньої та Центральної Азії (на основі витягів із Книги мертвих, Законів Хаммурапі)"

Практичне заняття

Тема. Правове становище населення в давніх державах  Північної Африки, Передньої та Центральної Азії (на основі витягів із Книги мертвих,  Законів Хаммурапі)

Мета: визначити особливості правових відносин в давніх державах , охарактеризувати правове становище населення, розглянути та порівняти правові ситуації на основі історичних джерел; розвивати вміння  учнів самостійно вирішувати проблемно-пізнавальні завдання, висловлювати власну думку; формувати навички пошуково-дослідницької роботи в групі; забезпечити механізм  розвитку критичного мислення у дітей; виховувати повагу до прав людини, розуміння їх важливості, формувати правову культуру учнів.

Очікувані результати:

• характеризувати  та порівнювати правове становище населення давніх держав;
• робити висновки на підставі аналізу історичних джерел;
• наводити приклади законів, актуальних у наш час;
• висловлювати власну думку щодо важливості розуміння своїх прав.

Обладнання : підручник, атлас, роздатковий матеріал,  витяги із Книги мертвих, законів Хаммурапі

Тип уроку: урок формування предметних умінь і навичок учнів.

Форма проведення: практичне заняття.

                                     Хід уроку

        «Усвідомлення права розвиває усвідомлення обов’язку . Загальний закон  - це свобода, яка закінчується там, де починається свобода іншого»

                                                                                                 Віктор Гюго

І. Організаційний момент

Нумо, діти, підведіться!

Всі приємно посміхніться.

Продзвенів уже дзвінок,

Починаємо урок!

Сигнальні картки піднімаємо.

-   Прикріплюю  на дошці смайл "Радість" і бажаю всім учням гарного настрою, легкого засвоєння теми.

 

- А зараз усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. В нас сьогодні урок практичного заняття, під час якого ми уявно перенесемось у світ, де людина не була наділена такими правами , які сьогодні маємо ми з вами, а жила за законами тогочасного суспільства. Це були жорстокі і в той же час справедливі закони, з  якими  ми ознайомимося, проаналізуємо їх  та подумаємо чи є ці закони актуальними у сучасному суспільстві.

Для ефективної роботи на уроці ми об'єднуємося в групи. На ваших столах  є лист оцінювання і по закінченню уроку разом з вчителем оцінюємо загальну роботу за урок кожного учня.

Бажаю вам натхнення, наполегливості, будьте старанними та активними!

Щоб не просто слухали, а чули.

Щоб не просто дивилися, а бачили.

Щоб не просто відповідали, а міркували.

Дружно і плідно працювали.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Вправа «Незакінчене речення….»

1. У Південно-Західній Азії протікають річки … (Тигр та Єфрат)
2. Країну, розташовану в середній та нижній течії цих річок називають … (Межиріччя)
3. Клімат Межиріччя був ….( спекотним та посушливим)
4. Крім зернових культур жителі Межиріччя вирощували ….(фінікові пальми)
5. Жителі Дворіччя вірили, що боги створили людину з …(глини)
6. Найдавніших мешканців Дворіччя називали …(шумери)
7. Найдавнішим містом у Шумері вважали місто …(Еріду)
8. Письмо шумерів називалося … (клинопис)
9. Розквіт Вавилону пов'язують з правлінням царя …(Хаммурапі)

Вправа «Світлофор» (учні підіймають сигнальні картки  «так»(червоні) чи «ні»(зелені)

1. Справжнім лихом для мешканців Межиріччя були бурхливі повені, внаслідок яких утворювались озера й болота. (так)
2. Вся територія Шумеру була втричі більша за Єгипет (ні)
3. Закони Хаммурапі – перші писані закони(так)
4.  Ворота богині Іштар прикрашені квітами(ні)
5. Цар Хаммурапі створив висячі сади Семіраміди (ні)
6. Назва міста Вавилон в перекладі означає «ворота бога» (так)
7. Вавилон був найбільшим торговельним центром Межиріччя.(так)
8. До нашого часу збереглося 250 статтей Законів Хаммурапі(ні)

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та очікуваних результатів.

. У своєму вступі до законів цар Хаммурапі проголошує мету: «Дати сяяти справедливості в країні, щоб знищити беззаконня та зло, щоб сильний не гнобив слабшого».

Структура Зводу законів Хаммурапі 

        Збірка законів складається із прологу, 282 статей і епілогу. У законах Хаммурапі регулюються цивільні, зобов'язальні, трудові, шлюбно-сімейні, кримінальні та кримінально-процесуальні відносини. Цей збірник не має чіткої системи викладу матеріалу, проте певна внутрішня система у кодексі простежується:

ст.1-5 — суд та судочинство; спрямовані проти сваволі та тяганини у судах, встановлюється відповідальність недобросовісних суддів;

ст.6-126 — питання власності, її захист, встановлюється покарання за посягання на неї;

ст.127-195 — шлюб, сім'я, спадкування. Розглядаються питання про форми й умови укладання шлюбу, можливі умови багатоженства, розлучення, майнові та особисті відносини подружжя, передбачені різні злочини проти сім'ї, врегульовуються питання спадкування майна померлих;

ст.196-214 — злочини проти особи, її життя, честі і гідності;

ст.215-282 — норми щодо праці.

Під час царювання Хаммурапі покарання були дуже жорстокими, часто винного засуджували до смерті чи скалічення. Більш легкими покараннями вважалися нанесення ударів батогом чи вигнання з рідних місць. Злочинців зазвичай змушували зазнати того самого, що вони заподіяли своїй жертві. Хаммурапі бачив справедливість у тому, щоб відплатити, як кажуть, «око за око, зуб за зуб». Не чини іншому такої образи чи шкоди, яку сам не хочеш зазнати або відчути. До смертної кари засуджували за крадіжку власності, за непідкорення цареві, за вбивство, навіть коли воно було вчинене випадково. А якщо хтось зламав іншій людині кістку, вибив зуб чи ушкодив око, то у винного також вибивали око чи зуб або ламали кістку. У кожному місті царем були поставлені чиновники — судді. Звинувачення без доказів суд не приймав. Щоб прийняти своє рішення, суд вислуховував свідків. Якщо не вдавалося знайти свідків злочину, звинваченого вели до річки. Там його примушували зануритись у воду. Якщо він тонув — отже, бог річки забрав його до себе як винного. Якщо ж йому вдавалося випливти, то він вважався чистим перед богами та невинним.

Перегляд відео

VІ. Виконання практичної частини уроку.

       План

1. Правове становище населення за Законами Хаммурапі.
2. Регулювання майнових відносин за Законами Хаммурапі.
3. Не передбачені види договорів у Законах Хаммурапі.
4. Злочини і покарання за Законами Хаммурапі.

Робота в групах

Метод «Навчаючи – вчуся» ( учні опрацьовують інформацію на картках і діляться інформацією з іншими учнями)

І -5  група ( Отримують тексти зі збірника законів)

Обговорення.

Класифікація злочинів за Законами Хаммурапі:

1. Злочини проти особи (вбивство, покалічення, образа словом чи дією, наклеп, псевдо свідчення)
2. Майнові злочини (крадіжка, грабіж, заподіяння збитку чужому майну)
3. Злочини проти родинних підвалин ( перелюбство, кровозмішення, зґвалтування, порушення синівського обов’язку, підміна або крадіжка дитини)

Система покарань за Законами Хаммурапі:

1. Смертна кара (спалення, утоплення, саджання на кіл)
2. Покалічення (відрізання вуха, язика, пальців рук)
3. Вигнання із громади
4. Штрафи

Дихальна фізкультхвилинка «М'яч»

Хід вправи: уявіть, що у вас у руках м'яч. Зро­біть глибокий вдих і виконайте команду «М'яч про­битий» – зі звуком «с-с-с» починайте випускати потроху повітря з легенів, одночасно показуючи руками, як зменшується м'яч.

Випереджувальне завдання ( повідомлення учнів про Суд Озіріса із Книги мертвих)

Слово вчителя.

«Кни́га ме́ртвих» — збірник єгипетських гімнів і релігійних текстів, який вміщували до гробниці з метою допомогти померлому здолати всі небезпеки потойбічного світу й отримати умиротворення і благополуччя вічного життя. Цей релігійно-містичний твір складається зі 160–190 розділ, іне пов'язаних між собою різного обсягу. Будь-який благочестивий єгиптянин, чи то фараон, чи бідний селянин; жрець, чи слуга другорядного начальника — жили, постійно звертаючись до вчення Книги мертвих. Єгиптян ховали згідно з вказівками цих священних текстів, їхня надія на вічне життя після смерті ґрунтувалась на дієвості її гімнів, молитов і заклинань.

Вона призначена насамперед для того, аби допомогти мертвим у загробному житті. Елементи моралі, необхідні для стабільної соціальної та економічного життя, в Стародавньому Єгипті спочатку закріпилися релігією, а тільки потім законом. За своїм опису суд Осіріса дуже схожий на суд фараона.

Перегляд відео

V. Узагальнення та систематизація знань учнів  

Вправа «Встанови відповідність» ( віднести кожну з перелічених статей до відповідної  класифікації злочинів за Законами Хаммурапі)

Злочини проти особи	Майнові злочини	Злочини у родинних відносинах
1,3,2, 196,200,	22,229	14,117,128,195,

Ст.. 1 Якщо людина почне, клянучись, звинувачувати іншу людину у вбивстві, а цього не доведе, то її треба вбити.

Ст. 3Якщо людина виступить у судовій справі свідком звинувачення, але не докаже цього, і якщо ця судова справа стосувалася життя, то цю людину треба вбити.

Ст..2Якщо людина звинуватить іншу людину в чаклунстві, але не доведе цього, то звинувачений має піти до Річки і кинутись у воду

Ст. 14 Якщо людина вкраде малорічного сина людини, то її треба вбити.

Ст.22 Якщо людина пограбує і буде схоплена, то її треба вбити

Ст. 117 Якщо людина має на собі борг і віддасть за срібло або віддасть у боргову кабалу свою дружину, свого сина або свою дочку, то вони повинні служити у будинку позичкаря або лихваря три роки; на четвертий рік треба відпустити їх на свободу.

Ст. 128 Якщо чоловік візьме жінку без письмового договору, то ця жінка — не дружина.

Ст.195 Якщо син вдарить свого батька, то йому треба відрізати пальці.

Ст.196 Якщо людина пошкодить око іншій людині, то треба пошкодити її око.

Ст. 200 Якщо людина виб'є зуба людині, рівній собі, то треба вибити їй зуба.

Ст. 229 Якщо будівельник збудує людині дім і зробить свою роботу неякісно, так, що збудований ним будинок завалиться і спричинить смерть господарю будинку, то цього будівельника треба вбити.

Метод «Мозковий штурм» ( учні висловлюють свої ідеї)

Дискусія

« Які із законів Хаммурапі доцільно було б використовувати в наш час?»

«Чи боялися давні єгиптяни порушувати закони, знаючи про страшний суд Озіріса із Книги мертвих?» 

Як відбувався суд у Вавилоні?

Яким було господарське життя вавилонян?

Якими були відносини в сім’ї вавилонян?

Які існували покарання за порушення законів?

Бліц-опитування (учні ланцюжком ставлять запитання один одному)

VІ. Підведення підсумку уроку.

1. Підведення підсумків за допомогою методу «6 капелюхів».

Білий капелюх.

Тема нашого уроку)……

Під час уроку ми вели мову про дізналися, вчилися….), виконували …(різні вправи

Червоний капелюх.

В якому настрої перебували на уроці учні і вчитель?

(Учні працювали активно, настрій був хороший, інколи хвилювались, були зацікавлені).

Чорний капелюх.

Що на уроці заважало вам працювати? (Неуважність, відсутність дисципліни, певних знань,  навичок роботи з комп’ютером).

Що заважало працювати вчителю?

Що, на вашу думку, було зайвим на уроці?

Жовтий капелюх.

Назвіть позитивні сторони уроку.

Що було для вас цікавим?

Чого нового навчились?

Зелений капелюх.

Придумайте можливе продовження уроку.

Для чого нам не вистачило часу?

Синій капелюх.

Що корисного для себе ви взяли з уроку?

Чому цей урок був важливий для вас?

Де ви можете використати набуті знання і вміння?

VІІ. Домашнє завдання

Повторити про Хаммурапі

Скласти коротке повідомлення  на тему «В чому проявляється жорстокість і  справедливість Законів Хаммурапі?»

Таблиця самооцінювання.

ПІП __________________________________

 

Запитання	Так (2бали)	Ні (Обалів)	Іноді (1 бал)
1. Я брав ( брала) участь у роботі групи
2. Я вносив (-ла) вдалі припущення і пропозиції, які були враховані групою.
3. Я запропонував (- ла) нову ідею, яка сподобалася іншим членам групи.
4. Я вдало узагальнив (- ла) думки інших і просунув (-ла) роботу групи вперед.
5. Я підтримував (-ла) інших членів групи, залучаючи їх до роботи.
6. Я доповідав (-ла) учням класу про результати роботи в групі.

Загальна кількість балів ______________

Суд та судочинство

§ 1. Якщо людина почне, клянучись, звинувачувати іншу людину у вбивстві, а цього не доведе, то її треба вбити.

§ 2. Якщо людина звинуватить іншу людину в чаклунстві, але не доведе цього, то звинувачений має піти до Річки і кинутись у воду. Якщо Річка поглине його, то звинувачувач може забрати його дім; коли ж Річка цю людину очистить і вона залишиться неушкодженою, то того, хто звинувачував її у чаклунстві, треба вбити; той, хто скакав у Річку, одержує дім того, хто його звинувачував.

§ 3. Якщо людина виступить у судовій справі свідком звинувачення, але не докаже цього, і якщо ця судова справа стосувалася життя, то цю людину треба вбити.

§ 4. Якщо ж вона виступила свідком у судовій справі стосовно хліба або срібла, то вона повинна зазнати кари, що застосовується у такій судовій справі.

§ 5. Якщо суддя буде розглядати судову справу, прийме рішення, виготовить документи з печаткою, а потім своє рішення змінить, то цього суддю треба викрити у зміні рішення, і він повинен сплатити суму позову у цій судовій справі у 12-кратному розмірі, а також має бути на зібранні піднятий із свого судового місця і не повинен повертатися і засідати із суддями у суді.

 

Питання власності, її захист, встановлюється покарання за посягання на неї;

§ 6. Якщо людина вкраде надбання бога або палацу, то цю людину треба вбити; а також того, хто прийме із її рук вкрадене, треба вбити.

§ 7. Якщо людина купить з руки сина людини або із руки раба людини без свідків і договору або візьме на зберігання срібло, або золото, або раба, або рабиню, або вола, або вівцю, або віслюка, або що-небудь інше, то ця людина — злодій, її треба вбити.

§ 8. Якщо людина вкраде або вола, або вівцю, або віслюка, або свиню, або човна, то, коли це боже або двірцеве, вона може віддати його у 30-кратному розмірі, а якщо воно належить мушкенуму, — вона може відшкодувати у 10-кратному розмірі; якщо ж злодію нічим віддати, то його треба вбити.

§ 21. Якщо людина зробить пролом у домі, то перед цим проломом її треба вбити і зарити.

§ 22. Якщо людина пограбує і буде схоплена, то її треба вбити.

 

 

Шлюб, сім'я, спадкування.

§ 128. Якщо чоловік візьме жінку без письмового договору, то ця жінка — не дружина.

§ 141. Якщо дружина, яка живе у будинку чоловіка, захоче піти і стане розтринькувати, розоряти свій дім, ганьбити свого чоловіка, то її треба викрити, і якщо чоловік вирішить кинути її, — він може кинути її; він може їй у дорогу не давати ніякої плати. Якщо її чоловік вирішить не кидати її, то він може взяти шлюб з іншою жінкою, а та жінка повинна жити у домі свого чоловіка як рабиня.

§ 160. Якщо чоловік принесе у дім тестя шлюбний дарунок і віддасть викуп, а потім батько дівчини скаже: «Я не віддам тобі своєї дочки», — то він повинен повернути у подвійному розмірі усе, що було принесено йому.

§ 168. Якщо батько захоче вигнати свого сина і скаже суддям: «Я виганяю свого сина», — то судді мають вивчити його справу, і якщо син не здійснив тяжкого гріха, достатнього для позбавлення його спадщини, то батько не може позбавити його спадщини.

§ 169. Якщо він здійснив стосовно батька тяжкий гріх, достатній для позбавлення його спадщини, то вони повинні на перший раз простити його; якщо ж він здійснив тяжкий гріх вдруге, то батько може позбавити свого сина спадщини.

 

Злочини проти особи, її життя, честі і гідності

 § 195. Якщо син вдарить свого батька, то йому треба відрізати пальці.

§ 196. Якщо людина пошкодить око іншій людині, то треба пошкодити її око.

§ 197. Якщо вона зламає кістку людині, то треба зламати її кістку.

§ 200. Якщо людина виб'є зуба людині, рівній собі, то треба вибити їй зуба.

§ 202. Якщо людина вдарить по щоці вищого за становищем, ніж вона сама, то треба на зборах вдарити її 60 разів канчуком із волової шкіри.

§ 203. Якщо хтось із людей вдарить по щоці когось іншого із людей, хто рівня йому, то він повинен відважити йому одну міну срібла.

§ 204. Якщо мушкенум вдарить по щоці мушкенума, то він повинен відважити десять сиклів срібла.

§ 205. Якщо раб людини вдарить по щоці когось із людей, то треба відрізати йому вухо.

 

 

 

Норми щодо праці.

§ 221. Якщо лікар зростить зламану кістку людині або вилікує хворобливу пухлину, то хворий повинен віддати лікареві п'ять сиклів срібла.

§ 222. Якщо хворий хтось із мушкенумів, то він повинен віддати три сиклі срібла.

§ 223. Якщо хворий — раб людини, то господар раба повинен віддати лікареві два сиклі срібла.

§ 229. Якщо будівельник збудує людині дім і зробить свою роботу неякісно, так, що збудований ним будинок завалиться і спричинить смерть господарю будинку, то цього будівельника треба вбити.

§ 230. Якщо він спричинить смерть синові господаря будинку, то треба вбити сина цього будівельника.

§ 249. Якщо людина найме вола і його вразить бог, так, що він здохне, то людина, яка найняла вола, має поклястись богом і бути вільною від відповідальності.

§ 257. Якщо людина найме землероба, то вона має давати йому вісім курру хліба на рік.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У вступі цар писав:

«…щоб сильніший не ображав слабшого,  щоб з сиротою і вдовою поводилися справедливо... Щоб скривджений знав про чесність, я написав дорогоцінні слова на  камені і поставив перед моїм зображенням царя справедливого.

    В майбутньому і на віки! Цар, що буде в державі, нехай дотримується цих слів, написаних мною на камені, і хай не змінює судових рішень у державі …

    Хай знищить в державі своїй беззаконних і злих, хай дасть благочестя своїм людям» 

 

 

Хочемо зачитати розповідь одного бідняка.

«О, пане, злі дні прийшли на мене. Бідняку краще померти, ніж жити.. Я голий і помираю від голоду, а мене мають віддати в рабство, а моє поле продати.  Розкажу вам про все, як було. Я найняв вола у одного землевласника, щоб обробити своє поле. Я обробив його за день, потім прив’язав вола і пішов відпочити. Але, мабуть, погано прив’язав. Віл зірвався, зайшов у город і все там витоптав, я ж залишився без надії на врожай. Я так розсердився, що кинувся на вола і з необережності розсік йому жилу на потилиці. Тепер хазяїн вола вимагає від мене сплатити вартість вола, тоді як я не маю чим йому заплатити. На мене чекає суд»

Пане суддя. За законами Хаммурапі в статті 246 говориться наступне: якщо людина найме бика і зламає йому ногу чи розсіче жилу на потилиці, то вона повинна господарю бика відшкодувати бика за бика. Але ж хіба буде справедливим залишити бідняка в рабстві і продати все його майно, якщо він вчинив шкоду ненавмисну?

 

 

Щодо законів царя Хаммурапі, то єдиного бачення і оцінки їх немає. Одні вважають їх своєрідним звітом царя перед богами про своє "мудре" і "справедливе" володарювання, інші — збірником добрих побажань, моральним кодексом, здатним продемонструвати розрив між дійсним становищем у державі і намірами уряду, треті — чинним законодавством, покликаним доповнити й узагальнити звичаєве право міських общин.
"Закони Хаммурапі" — це, власне, ще не кодекс законів, а лише добре упорядкована збірка звичаєвого права, в центрі уваги якої — юридичний захист власності та правове оформлення використання чужої праці. В основному, законник забезпечував захист інтересів панівного стану рабовласників.

У "Законах Хаммурапі" відображені не всі сторони життя вавилонського суспільства і закони, найімовірніше, не були єдиною правовою основою вавилонського суспільства, крім них діяли й інші законодавчі акти та норми звичаєвого права. Отож є підстави вважати, що "Закони Хаммурапі" — казуїстична пам’ятка, тобто, вони відображали лише спірні випадки, коли потребувався верховний арбітраж царя та його чиновників. Вони свідчать про те, що вавилонське право ще не поділялося на карне, цивільне, процесуальне, державне. Цей збірник законів встановлював відразу й норми поведінки, й відповідальність за їх порушення.
Якщо ставити питання про справедливість самих законів, то серед є цілий рядтаких, з якими сучасна людина, живучи в нашому світі, не може погодитися.

Аналіз статей про злочини й покарання вказує на видиму нерівність соціальних груп, їх відверто становий, рабовласницький характер. "Якщо раб сказав своєму панові "Ти не мій пан", то пан може відрізати йому вухо".

У переліку покарань головною оголошувалася страта, що передбачалася у 30 складах злочинів. Допускалася заміна тілесного покарання сплатою штрафу. В переліку покарань багато таких, що перетворювали засудженого в інваліда. Випробовування водою також означали загибель людини, оскільки підозрюваний як правило, тонув. Якщо жриця входила в шинковий заклад, за законом її належало спалити.

Але є ряд законів, які справедливо можна назвати такими, що захищають людину. Ми чули їх під час процесу

 

«Кни́га ме́ртвих» (єг. Ер ну перет ем херу) — збірник єгипетських гімнів і релігійних текстів, який вміщували до гробниціз метою допомогти померлому здолати всі небезпеки потойбічного світу й отримати умиротворення і благополуччя вічного життя. Цей релігійно-містичний твір складається зі 160–190 (в різних варіаціях) не пов'язаних між собою розділів різного обсягу, від довгих поетичних гімнів до коротеньких магічних формул. Книга мертвих є твором, який вважали давнім ще за часів^{[джерело?]} правління Сеті I, фараона XXIX династії. Вже тоді вона була такою великою, що потребувала скорочення й неодноразово переписувалась протягом майже 5000 років. Будь-який благочестивий єгиптянин, чи то фараон, чи бідний селянин; жрець, чи слуга другорядного начальника — жили, постійно звертаючись до вчення Книги мертвих. Єгиптян ховали згідно з вказівками цих священних текстів, їхня надія на вічне життя після смерті ґрунтувалась на дієвості її гімнів, молитов і заклинань.

Назва «книга мертвих» не є оригінальною давньоєгипетською назвою цього видатного релігійно-містичного твору античності. Вона була вперше опублікована відомим німецьким єгиптологом Карлом Ріхардом Лепсіусом 1842 року й швидко стала популярною. Дослівний переклад оригінальної єгипетської назви — «вислови для виходу до світла», чи «розділи про сходження до світла». Іноді вживаються поетично-художні переклади — «дороговказ до раю».

Слід особливо наголосити, що Книга мертвих жодним чином не пов'язана з Некрономіконом аль-Хазреда. Вона призначена насамперед для того, аби допомогти мертвим у загробному житті, а не для того, щоб викликати душі мертвих для своїх потреб.

Він, як на справжньому судовому процесі, доводить що обвинувачення проти нього необґрунтовано, що немає свідків проти нього. Що особливо цікаво, з цією промовою він звертається до 42 богам, яких можна назвати присяжними, яких він «умилостивив тим, що їм приємно» .^[1]

Елементи моралі, необхідні для стабільної соціальної та економічного життя, в Стародавньому Єгипті спочатку закріпилися релігією, а тільки потім законом. За своїм опису суд Осіріса дуже схожий на суд фараона — верховного судді (аналогічно Осирису — владиці обопільної правди), який був головою верховної судової колегії з 30 суддів (аналогія з богами на суді Осіріса).

 

«Книга Мёртвых» разделяется приблизительно на четыре крупных раздела:

Первый раздел включает главы с 1 по 16, сопровождавшие шествие погребальной процессии

к некрополю, молитвы о «выходе (умершего) днём» и гимны богам Ра и Осирису.

Второй раздел (главы 17–63) содержит описание обрядов «выхода (умершего) днём» и

возрождения его, победу над силами тьмы, обессиливания врагов умершего, приобретения им

власти над стихиями.

Третий раздел (64 — 129 главы) включает описание следующих обрядов, сопровождавших

«выход (умершего) днём»: превращение умершего в божество, приобщение его к Ладье

Миллионов Лет, познание различных таинств, возвращение в гробницу и Загробный Суд.

Четвёртый раздел охватывает главы с 130 по 162, где описываются магические обряды,

имевшие целью обезопасить мумию, а также приводятся поминальные тексты, прославляющие

имя умершего. Эти речения читались в течение года после смерти в определённые праздники и в

дни подношения даров умершему.

Со временем «Книга Мёртвых» была

 

На суді покійний звертається до Осіріса, а потім до кожного з 42 богів, виправдовуючись в смертному гріху, яким той чи інший бог відав. У цій же главі міститься текст виправдувальною мови:

Слава тобі, боже великий, владика обопільної правди. Я прийшов до тебе, пане мій. Ти привів мене, щоб споглядати твою красу. Я знаю тебе, я знаю ім'я твоє, я знаю імена 42 богів, які перебувають з тобою у палати обопільної правди, які живуть, підстерігаючи злих і харчуючись їхньою кров'ю в день звіту перед обличчям Благого. Ось я прийшов до тебе, владика правди; я приніс правду, я відігнав брехня. Я не творив несправедливого щодо людей. Я не робив зла. Не робив того, що для богів гидоту. Я не вбивав. Чи не зменшував хлібів в храмах, чи не зменшував їжі богів, що не схоплене заупокійних дарів у небіжчиків. Я не зменшував заходи зерна, що не зменшував міри довжини, не порушував заходи полів, що не збільшував вагових гирь, не підробляв стрілки ваг. Я чистий, я чистий, я чистий, я чистий. ^[1]

В цьому ж розділі наводиться мова, яка вимовляється при виході з «чертога обопільної правди». Вона цікава тим, що в ній покійний каже:

… ні до мене звинувачення з боку сучасного царя … Я з'явився до вас без гріха, без вад, без зла, без свідка, проти якого я б зробив що-небудь погане … ^[1]

 

 

 

 

Таблиця самооцінювання

ПІП __________________________________

 

Запитання	Так (2бали)	Ні (Обалів)	Іноді (1 бал)
1. Я брав ( брала) участь у роботі групи
2. Я вносив (-ла) вдалі припущення і пропозиції, які були враховані групою.
3. Я запропонував (- ла) нову ідею, яка сподобалася іншим членам групи.
4. Я вдало узагальнив (- ла) думки інших і просунув (-ла) роботу групи вперед.
5. Я підтримував (-ла) інших членів групи, залучаючи їх до роботи.
6. Я доповідав (-ла) учням класу про результати роботи в групі.

Загальна кількість балів ______________

 

 

Таблиця самооцінювання

ПІП __________________________________

 

Запитання	Так (2бали)	Ні (Обалів)	Іноді (1 бал)
1. Я брав ( брала) участь у роботі групи
2. Я вносив (-ла) вдалі припущення і пропозиції, які були враховані групою.
3. Я запропонував (- ла) нову ідею, яка сподобалася іншим членам групи.
4. Я вдало узагальнив (- ла) думки інших і просунув (-ла) роботу групи вперед.
5. Я підтримував (-ла) інших членів групи, залучаючи їх до роботи.
6. Я доповідав (-ла) учням класу про результати роботи в групі.

Загальна кількість балів ______________

Таблиця самооцінювання

ПІП __________________________________

 

Запитання	Так (2бали)	Ні (Обалів)	Іноді (1 бал)
1. Я брав ( брала) участь у роботі групи
2. Я вносив (-ла) вдалі припущення і пропозиції, які були враховані групою.
3. Я запропонував (- ла) нову ідею, яка сподобалася іншим членам групи.
4. Я вдало узагальнив (- ла) думки інших і просунув (-ла) роботу групи вперед.
5. Я підтримував (-ла) інших членів групи, залучаючи їх до роботи.
6. Я доповідав (-ла) учням класу про результати роботи в групі.

Загальна кількість балів ______________

 

 

Таблиця самооцінювання

ПІП __________________________________

 

Запитання	Так (2бали)	Ні (Обалів)	Іноді (1 бал)
1. Я брав ( брала) участь у роботі групи
2. Я вносив (-ла) вдалі припущення і пропозиції, які були враховані групою.
3. Я запропонував (- ла) нову ідею, яка сподобалася іншим членам групи.
4. Я вдало узагальнив (- ла) думки інших і просунув (-ла) роботу групи вперед.
5. Я підтримував (-ла) інших членів групи, залучаючи їх до роботи.
6. Я доповідав (-ла) учням класу про результати роботи в групі.

Загальна кількість балів ______________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Синій капелюх

Що корисного для себе ви взяли з уроку?

Чому цей урок був важливий для вас?

Де ви можете використати набуті знання і вміння?