Урок "Права дитини за Конституцією України та Конвенцією ООН"

Про матеріал

ознайомлення із Конвенцією про права дитини, поглиблення знань учнів про права і обов'язки дітей.

розвинути в учнів уміння застосувати свої знання та навички, яких вони набули на уроках правознавства та в процесі позакласного правового виховання

виховання патріотичних почуттів, поваги до Конституції України, прав і обов'язків людини та громадянина. Поширення правової культури та освіченості в учнівському середовищі.

Перегляд файлу

Конспект уроку з правознавства 9 клас

Тема.       Права дитини

Мета:

  •                  дидактична

ознайомлення із Конвенцією про права дитини, поглиблення знань учнів про права і обов’язки дітей

  •                  розвиваюча

розвинути в учнів уміння застосувати свої знання та навички, яких вони набули на уроках правознавства та в процесі позакласного правового виховання

  •                  виховна

виховання патріотичних почуттів, поваги до Конституції України, прав і обов’язків людини та громадянина. Поширення правової культури та освіченості в учнівському середовищі.

 

Основні терміни і поняття: Конвенція ООН про права дитини, декларація, конвенція.

 

Обладнання: Конституція України, Конвенція ООН про права дитини, презентація, картки – малюнки з правами дитини

Тип уроку: комбінований

Епіграф Стався до дитини, як до кращого гостя в будинку. (Індійське прислів'я)

 

Структура уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

ІV. Закріплення нових знань і вмінь учнів та підсумки уроку

V.  Домашнє завдання

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань

 

Вступне слово вчителя.

Добрий день дорогі учні, гості. Я вітаю всіх вас на нашому уроці. Як і завжди, першим що ми зробимо, перевіримо ваші знання із попередніх тем. Я пропоную вам розгадати кросворд, ключове слово якого буде дуже актуальним до нашої сьогоднішньої теми.

1.Грецька богиня правосуддя та законного порядку

2.Він є главою держави і виступає від її імені.

3.Основний закон України.

4.Протиправне винне діяння за яке передбачена кримінальна відповідальність.

5.Юридично  визначений стійкий необмежений у просторі правовий зв’язок особи з певною державою

6.Нормативно - правовий акт, який має вищу юридичну силу приймається законодавчим органом  в особливому порядку.

  1.       Оголошення теми та мети уроку, плану роботи

Молодці учні, гарно попрацювали.  Ключовим словом кросворду є слово ДИТИНА. А темою нашого уроку є «Права дитини».

План уроку.

  1.              Основні міжнародні документи про права дитини.
  2.              Ознайомлення із правами дитини на основі Конвенції про права дитини.
  3.              Обов’язки дітей

Вчитель. Щоб приємнішим був початок нашої роботи, як напутнє слово, послухайте кілька віршованих рядочків  від мене.

У кожного з нас є своя Батьківщина-

Рідна оселя, квітучі гаї…

Для нас Батьківщина - це Україна,

Ми - громадяни її.

Щоби могутньою стала держава!

Слід пам’ятати слово попутне:

Потрібно вивчати закони й права

Щоби дитина мала майбутнє!

Кожна людина є особливою та неповторною. Життя їй дається один раз. і прожити його треба гідно, щоб залишити після себе добрий слід. Зараз ви ще діти — листочки на дереві життя, які згодом переростуть у коріння і дадуть початок новим поколінням.

Дитинство — це найбільш безтурботна та прекрасна пора в житті кожної людини. Саме в цей період людина формується фізично, психічно, інтелектуально, здобуває та отримує необхідні знання та навички. У цей період для дітей мають бути створені всі умови для їхнього життя та повноцінного розвитку. Щоб досягти цієї мети і дитина, і родина, у якій вона виховується, мають перебувати під правовим захистом держави.

Проблема правового захисту родини і дитинства вже тривалий час перебуває в центрі уваги міжнародної спільноти, адже діти потребують особливої уваги, внаслідок їхньої вразливості, фізичної та розумової незрілості.

 

Рубрика  « 5 хвилин статистичних новин».

Виступи учнів   (заздалегідь підготовлена інформація )

1-й учень «Про положення дітей у світі»

Конвенція ООН «Про права дитини»

Дитинство – період життя людини, коли формуються найважливіші функції організму, активно здійснюється засвоєння моральних норм, знань і цінностей, що дозволяє малюку почуватися повноцінним членом суспільства.

     Діти – це особлива соціально-демографічна група населення з віковими обмеженнями від народження до 18 років, яка має свої права, інтереси, специфічні проблеми, але не може відстоювати і захищати їх перед суспільством. Унаслідок цього сьогодні досить гостро постає проблема захисту дітей та їхніх прав.
Міжнародне співтовариство, Організація Об’єднаних Націй уже кілька десятиріч працюють над тим, щоб створити дітям усього світу якнайкращі умови для життя й усебічного розвитку. Результатом цієї праці стала низка міжнародних документів надзвичайної ваги, які стосуються прав дитини і забезпечення виживання, захисту та розвитку юного покоління. Зокрема, було створено дитячий фондООН – ЮНІСЕФ.

1


Основними міжнародними документами ЮНІСЕФ щодо прав дітей є: «Декларація прав дитини» (1959 р.), Конвенція ООН «Проправадитини» (1989 р.), Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей (1990 р.). Базовим документом, спрямованим на захист дітей, є Конвенція «Проправа дитини», прийнята Організацією Об’єднаних Націй. Це найперша у світовій історії глобальна угода щодо прав дитини: 191 країна світу ратифікувала Конвенцію, зобов’язавшись узгодити власне законодавство з її положеннями. Україна приєдналась до неї у 1991 році.
Раніше у світі турбота про дітей та їхній захист розглядалися як надання допомоги тим, хто її потребує. Конвенція ж визначає нову концепцію, проголошуючи забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей обов’язком держави та суспільства, а не питанням доброї волі. Діти ще від народження мають усі основні свободи й невід’ємні права кожної

2

 

людини.
Конвенція «Проправа дитини» – міжнародний правовий документ, у якому закріплені гарантії прав дитини. Він поєднав у собі високі соціально-моральні та правові норми міжнародного стандарту й педагогічні основи спілкування дорослих із дітьми. Конвенція складається з преамбули і 54 статей. Усі статті можна згрупувати у три основні блоки:
І. Статті 1-41: основні статті, що визначають права дитини та обов’язки держав-сторін, які ратифікували Конвенцію.
ІІ. Статті 42-45: процедури моніторингу запровадження Конвенції.
ІІІ. Статті 46-54: формальні положення, які регламентують порядок, коли Конвенція набуває чинності.
Права дитини згідно з Конвенцією:
 
Стаття 2. Всі діти є рівними у своїх правах.
Всі діти, незалежно від їхньої раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, соціального походження – рівні у своїх правах. Держава не може порушувати жодне з прав. Держава має активно пропагувати права дитини.
      Кожна дитина світу становить надзвичайну цінність не лише для своїх батьків, а й для всього світу тому, що вона унікальна й іншої такої немає і не буде

.3
 
4 

Стаття 3. Всі діти мають право на любов та піклування.
Усі дії щодо дитини повинні виконуватися в інтересах дитини. Якщо рідні, або ті особи, які несуть відповідальність за дитину, недбало виконують свої обов’язки, держава має забезпечити дитині належний догляд і піклування.
     Кожна четверта дитина у світі живе у небезпечних, нестабільних умовах.
Стаття 6. Невід’ємне право дитини на життя.

  •                               Всі діти мають невід’ємне право дитини на життя.
  •                               Життя кожної дитини є найціннішим не лише для батьків.
  •                               Кожна держава повинна забезпечувати виживання та здоровий розвиток дітей – своїх маленьких громадян.

     Сьогодні у світі проживає 7 млрд. жителів, четверта частина яких – діти і підлітки

.5


Стаття 7. Право дитини на ім’я та громадянство.
Дитина реєструється зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім’я і набуття громадянства, а також, наскільки можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов’язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Статті 12-13. Всі діти мають право вільно висловлювати свою думку.

Кожна дитина може вільно висловлювати власну думку та погляди, причому цим поглядам повинна приділятися увага при вирішенні будь-яких питань, що стосуються цієї дитини.

     Власна думка кожної дитини має для суспільства таку ж вагу, як і думка дорослої людини. Вчені довели, що діти, маючи невеликий життєвий досвід і рівень знань, успішно вирішують важливі завдання, витрачаючи на це менше часу, ніж дорослі. І вже тому заслуговують на повагу.

6

Стаття 15. Діти мають право на об’єднання.

Дитина має право зустрічатися з іншими людьми, вступати до асоціацій, об’єднань, або ж створювати їх.

В Україні зараз існує понад 400 громадських об’єднань, які працюють для дітей і разом з дітьми. В нашій державі діє спеціальний законпро молодіжні та дитячі громадські організації.

 

Стаття 16. Всі діти мають право на особисте життя

.7

Діти мають право на захист від втручання в їх особисте та сімейне життя. Не можна втручатись у листування дітей, порушувати їх честь та гідність.

 

 

8

Стаття 17. Всі діти мають право на інформацію.

Держава забезпечує доступ дитини до інформації і матеріалів з різних джерел, особливо з джерел, які сприяють належному розвитку дитини. Наприклад, телебачення, радіо, газети, дитяча література, інформація рідною мовою, а також інформація і матеріали з міжнародних джерел.

Держава також запобігає розповсюдженню та впливу шкідливої інформації.

     Щороку в Міжнародний день дитячого мовлення, який припадає на середину грудня, понад 2000 теле- і радіокомпаній світу роблять все для того, щоб це право стало реальністю для дітей. Постійно зростає кількість дітей, які беруть участь у керівництві радіохвилями і демонструють свої таланти усіма можливими засобами.

Статті 20, 21, 25. Турбота про дітей-сиріт та дітей, які перебувають поза сім’єю

.9

Держава повинна забезпечувати захист дитини, яка позбавлена сім’ї. держава має забезпечити дитині належний догляд відповідно до своїх національних законів: усиновлення, передачу на виховання до прийомної сім’ї, або до відповідних установ по догляду за дітьми.

Усиновлення дитини в іншій країні може розглядатися за умови, коли не існує інших, кращих можливостей для дитини в межах країни.

  •                               Сьогодні в Україні більше 100,7 тис. дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування. Це найвищий гіркий показник по всій Європі.
  •                               169 тисяч дітей проживають у неблагополучних сім’ях. Щорічно від 7 до 10 тисяч дітей втрачають батьків внаслідок позбавлення останніх батьківських прав.

 

10

Стаття 23. Особлива турбота дітям-інвалідам.

Кожна дитина-інвалід має право на особливий догляд, освіту та підгото

вку для повноцінного, гідного життя в умовах, які забезпечують їй максимальну самостійність та нормальну участь у житті суспільства.

  •                               В Україні майже 120 дітей із кожних 10 тисяч є інвалідами і ці цифри постійно зростають через зниження рівня медичного обслуговування, складні соціально-економічні та несприятливі екологічні умови.
  •                               У загальноосвітніх навчальних закладах України навчаються понад 100 тисяч дітей з особливими потребами.

 

Стаття 24. Всі діти мають право на охорону здоров’я.

11

У дітей є право на медичну допомогу. Держава повинна домагатися повного здійснення цього права. Осо

блива увага повинна приділятися зниженню рівня смертності дітей і немовлят, наданню необхідної медичної допомоги, проведенню профілактичних хвороб.

Щороку у світі від хвороб вмирає до 5 млн. дітей, з них 3,5 млн. – від хвороб, які можна вилікувати. В Україні із 1000 новонароджених 22 дитини вмирає, не досягши 5-річного віку. Багато неповнолітніх дітей в нашій країні – діти з різними хронічними захворюваннями.

12

Стаття 27.  Всі діти мають право на належне харчування, житло, одяг.

Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Обов’язки держави полягають у тому, щоб створити відповідні умови для реалізації цієї відповідальності.

У світі 10% населення, переважно жінок і дітей, змушені жити менш ніж за 1 долар на день. У багатьох країнах 10% дітей живуть нижче межі бідності. 30% дітей віком до 5 років страждають від сильного чи середнього недоїдання.

Стаття 28. Всі діти мають право на освіту.

13

Стаття 29. Право дітей на розвиток талантів.

Кожна дитина має право на освіту. Держава повинна забезпечити безкоштовну обов’язкову початкову освіту. Держава також має забезпечити доступність середньої та вищої освіти на підставі здібностей кожної дитини.

Освіта має бути спрямована на розвиток особистості, таланту, розумових та фізичних даних дитини. Освіта повинна готувати дитину до активного дорослого життя, виховувати повагу до батьків, культури та національних цінностей країни, до навколишньої природи.

Сьогодні у світі налічується біля 72 млн. дітей, позбавлених права на освіту.

14

Стаття 31. Всі діти мають право на відпочинок.

Кожна дитина має право на відпочинок, дозвілля та розваги, брати участь у розважальних заходах, у культурному житті, а також займатися мистецтвом.

     Діти мають особливе право  право на гру, адже, граючись, вони пізнають світ, розвиваються і готуються до дорослого життя.

 

 

Стаття 32. Економічна експлуатація.

Жодна дитина не повинна бути примусово залученою до праці

.15

Держава повинна захищати дитину від тих осіб, які, заробляючи гроші, використовують дитячу працю. Діти мають бути захищені державою від небезпечної та важкої праці. Законодавство держави встановлює мінімальний вік дитини для прийому на роботу і необхідні вимоги щодо тривалості робочого дня. Діти мають право бути захищені від усіх форм експлуатації, яка завдає шкоди їхньому добробуту.

     Близько 250 млн. дітей у країнах, що розвиваються, працюють. Багато з них – на шкідливому і виснажливому виробництві. Їхні найелементарніші права, здоров’я і саме життя, як правило, перебувають під загрозою. Кожна дитина має право на захист у тих випадках, коли їй доручається робота, яка може потенційно загрожувати її здоров’ю.

 

16

Стаття 35. Викрадення, торгівля та контрабанда.

Держава повинна не допускати викрадення дітей, торгівлі чи контрабанди ними.

Стаття 36. Держави-учасниці захищають дитину від усіх форм експлуатації, що завдають шкоди будь-якому аспекту добробуту дитини.

Статті 37, 39. Насильство та недбале поводження з боку сім’ї чи опікунів.

Жодна дитина не може бути піддана тортурам, жорстокому поводженню та покаранню, незаконному арешту.

У випадках, коли дитина все ж постраждала, держава повинна забезпечити їй відповідну соціальну реабілітацію та лікування.

     Сьогодні діти всієї планети потребують захисту, адже кількість нещасних дітей не зменшується. Майже 250 млн. дітей у світі животіють завдяки тяжкій праці, жебрацтву, пограбуванням. Набули поширення торгівля дітьми, використання дітей, від яких відмовилися батьки, для пересадки органів.

     В Україні 169 тисяч дітей проживають у неблагополучних сім’ях.

  ДЕСЯТЬ  ПРИНЦИПІВ  З КНИГИ «ХОР  ДІТЕЙ»

 1.     Ми – діти світу. Хто б не були наші батьки, де б ми не жили і в щоб ми не вірили, поводьтеся з нами як з рівними. Ми гідні того, щоб отримувати все найкраще з того, що може дати світ.

2.     Захищайте нас, щоб ми мали можливість рости гідно і вільно

3.     Нехай у нас буде ім’я і земля, яку ми можемо назвати своєю.

4.     Ми не повинні мерзнути, і в нас має бути дах над головою. Забезпечити нас їжею та місцем для ігор. Якщо ми захворіємо, нам необхідний догляд.

5.     Якщо у нас є проблеми у фізичному чи розумовому розвитку, ви ще більше турбуйтесь про нас і враховуйте наші потреби.

6.     Дайте нам можливість жити в сім’ї. якщо сім’я не може піклуватися пронас, то візьміть нас до себе.

7.     Добре навчайте нас, щоб ми могли бути щасливими і плідно прожити життя. Але дайте нам можливість гратися, щоб ми самі навчалися.

8.     Захистіть нас від жорстокості й від тих, хто може погано з нами поводитися.

9.     Хай у важку годину ми будемо першими, кому ви допоможете. Майбутнє світу залежить від нас.

10.   Ростіть нас в умовах терпимості, свободи і любові. Коли виростемо, ми теж будемо пропагувати мир і розуміння між народами.

 

2- й  учень «Про положення дітей на Україні»

У К А З
                        ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
 

Про Національну програму "Діти України"

 

     Надаючи важливого значення становищу  дітей,  їх  соціальному
захисту, створенню     сприятливих     умов     для     фізичного,
інтелектуального й  духовного  розвитку,  майбутньої   повноцінної
життєдіяльності та   з   метою   координації   дій,  пов'язаних  з
виконанням   Конвенції   ООН   про   права   дитини   ( 995_021 ),
п о с т а н о в л я ю:
 

     1. Затвердити    Національну    програму    "Діти    України"
(додається).

     2. Міністерствам  і  відомствам  України,  Уряду   Автономної
Республіки Крим,  обласним,  Київській та Севастопольській міським
державним адміністраціям розробити і затвердити до 1 березня  1996
року територіальні  та галузеві заходи щодо виконання Національної
програми "Діти України".

     3. Кабінету  Міністрів  України,  починаючи з 1996 року,  при
формуванні проектів  Державного  бюджету  України  та   нормативів
відрахувань від  загальнодержавних  податків  і зборів до місцевих
бюджетів, Державної програми економічного і соціального  розвитку,
виходячи із   реального   стану   економіки   країни,  передбачати
фінансові ресурси  для  виконання  Національної   програми   "Діти
України".

     4. Кабінету Міністрів України подавати щорічно,  починаючи  з
1997 року,  Президентові  України  державну доповідь про становище
дітей в Україні.

     5. Міністерствам   і  відомствам  України,  Уряду  Автономної
Республіки Крим,  обласним,  Київській та Севастопольській міським
державним адміністраціям  щорічно з урахуванням державної доповіді
про становище дітей в Україні та виходячи з реальних умов подавати
Кабінету Міністрів  України  пропозиції  про зміни і доповнення до
Національної програми "Діти України".

     6. Координацію  робіт  щодо  виконання  Національної програми
"Діти України", а також контроль за цільовим використанням коштів,
що виділятимуться на її реалізацію,  покласти на Кабінет Міністрів
України.

 

Президент України                                         Л.КУЧМА
 

м.Київ, 18 січня 1996 року
         N 63/96
 

ЗАТВЕРДЖЕНО
                                   Указом Президента України
                                   від 18 січня 1996 року N 63/96
 

НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА
                          "ДІТИ УКРАЇНИ"
 

ВСТУП
 

     Одним з  найважливіших завдань соціально орієнтованої держави
є сприяння розвитку молодого покоління, задоволення його потреб та
виконання обов'язків,   передбачених   Конвенцією  ООН  про  права
дитини (  995_021  ),  Всесвітньою  декларацією  про  забезпечення
виживання,  захисту  і  розвитку  дітей  та  Планом  дій  щодо  її
виконання. Втілення в життя  вимог  цих  документів  потребує  від
Української держави невідкладних дій, спрямованих  на  пріоритетне
ефективне вирішення проблем дитинства.

     Ситуація, що  склалась  у  сфері  розвитку дітей,  - складова
демографічної кризи,  яка  характеризується  погіршенням  не  лише
кількісних, а   й   якісних   характеристик   населення,   зокрема
загостренням проблеми здоров'я дітей.

     Вже вступаючи  до  школи  60 відсотків дітей мають ті чи інші
порушення соматичного та психічного характеру.  Зростає  кількість
дітей, які  мають  психоневрологічні  захворювання (328,8 тисячі),
хвороби нервової  системи  і  органів  чуття  (1,3  мільйона).  10
відсотків від загальної кількості дітей,  які вступають до першого
класу загальноосвітньої школи, мають затримку психічного розвитку.
У значної   частини   школярів   спостерігається  недорозвиненість
емоційно-почуттєвої, інтелектуальної    та     вольової     сфери.
Почастішали випадки порушення імунної системи, хронічних запальних
захворювань бронхолегеневої системи,  органів  травлення,  сечових
шляхів та захворювань щитовидної залози.

     Загострюється проблема    соціального    сирітства.     Серед
дітей-сиріт і   дітей,   які  залишилися  без  піклування  батьків
(близько 90 тисяч),  лише  7  відсотків  -  круглі  сироти.  Серед
підлітків та молоді поширюється куріння,  алкоголізм,  наркоманія,
токсикоманія, венеричні захворювання, посилюється загроза епідемії
СНІДу. Частішають   випадки   вагітності   неповнолітніх.  Помітно
зростає дитяча бездоглядність, злочинність, проституція, кількість
самогубств.

     У духовному розвитку спостерігається розпливчастість життєвих
цілей, девальвація   загальнолюдських   і   культурно-національних
цінностей, для значної частини  дітей  властивий  стан  соціальної
інфантильності. Актуалізуються   проблеми   культури  спілкування,
адаптованості дітей і підлітків до навчально-виховних колективів.

     Об'єктивними причинами     різкого     зниження    фізичного,
психічного, соціального   і   духовного   здоров'я   підростаючого
покоління   є   глибока   соціально-економічна  криза,  екологічні
проблеми,  критичний стан  щодо  забезпечення  дітей  раціональним
харчуванням,  слабка  матеріально-технічна  база  системи  охорони
здоров'я і освіти. Комерціалізація соціальної сфери обмежує доступ
дітей до позашкільної освіти,  задоволення їх культурних інтересів
та спортивно-оздоровчих потреб.

     Поліпшення умов розвитку дітей має розглядатись як передумова
сприятливого соціально-економічного і демографічного  майбутнього,
як  проблема  національного  значення,  що потребує першочергового
вирішення.
 

                 МЕТА, ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ
 

     Основна мета  Національної  програми  "Діти  України"  -   це
забезпечення права  кожної  дитини  народитися здоровою,  вижити і
мати умови для  всебічного  розвитку,  бути  надійно  соціально  і
психологічно захищеною.

     Програма розрахована на період  до  2000  року  і  має  стати
орієнтиром для  формування  регіональних  дій  стосовно поліпшення
становища дітей та відповідних територіальних  програм  на  основі
інтеграції діяльності  державних  установ з громадськими та іншими
організаціями.
 

     Основними завданнями Програми є:

     створення сприятливих   умов   для   фізичного,   психічного,
соціального і духовного розвитку дітей,  забезпечення їх правового
та соціального захисту;

     формування гармонійно  розвиненої  особистості,  громадянина,
здатного до повноцінної життєдіяльності в усіх сферах виробництва,
науки, освіти і культури;

     профілактика захворюваності  та  забезпечення  дітей найбільш
досконалими видами  медичної  допомоги,   засобами   лікування   і
відновлення здоров'я;

     проведення радикальних заходів щодо запобігання інфекційним і
паразитарним захворюванням;

     створення умов для  ліквідації  недоїдання  дітьми,  а  також
запобігання хворобам, пов'язаним з неповноцінним харчуванням;

     здійснення заходів щодо профілактики злочинності, наркоманії,
алкоголізму і куріння серед дітей;

     реалізація наукових  розробок,   спрямованих   на   вирішення
актуальних проблем дитинства;

     удосконалення системи інформації населення щодо  забезпечення
здорового розвитку дитини

 

 

Вчитель. Дякуємо нашим кореспондентам за цікаву інформацію. Ми з вами ще раз переконалися, що проблема дитинства є найголовнішою у світі, оскільки діти — це майбутнє кожної країни.  Пройде не одне тисячоліття, поки людство зрозуміє цю істину, і пройде не одне тисячоліття поки людство, нарешті, прийме закони, які оберігатимуть дитину — наше найбільше багатство.

У різні епохи неоднаково дивилися на виховання та догляд за дітьми. У 17 -18 ст. на дітей починають звертати увагу, - шиють дитячий одяг, створюють дитячі іграшки, пишуть дитячі книги, пісні та музику. А хіба давніше діти не мали іграшок? - запитаєте ви, так - не мали. Дитина носила довгу сорочку, а коли виросла - одягала вбрання як у дорослих. У середньовічній Німеччині слово дитина було синонімом слова дурень. Дітям було нелегко, не було законів, які б оберігали їх життя.

Проте, 1924 р. у місті Женева було прийнято Декларацію прав дитини.

У 1959 р. було прийнято Декларацію прав дитини.

А у 1989р. прогресивні країни світу підписали Конвенцію прав дитини.

У 1991 р. Україна приєдналася до Конвенції, а у 2001р. - прийняла закон «Про охорону дитинства». ( записи у зошит)

Словникова робота

  •                  Що означають слова декларація та конвенція?
  •                  Чим вони відрізняються?
  •                  Про який основний закон, де записані права та обовֹ’язки громадян України, ми ще не згадали?

У кожної держави є один найголовніший закон  це - Конституція. Від неї залежить щастя та доля нашого народу й кожної людини. Кожен громадянин має добре знати цей закон, розуміти його, виконувати, охороняти й поважати. Давайте пригадаємо його.

  •                  Коли була прийнята Конституція України?
  •                  Хто її прийняв?
  •                  Від імені кого прийнята Конституція України?
  •                  Ким є Президент України за Конституцією.

Ось так блискавично ви довели, що основний закон ви вивчили із наполегливістю та цікавістю.

 

• Робота із законом (Конституція України) А зараз попрацюємо із законом.

1 ряд -  опрацьовує статтю 51, 

2 ряд опрацьовує статтю 52. (Учні коментують опрацьовані статті)

 

• Робота із законом (Конвенція ООН про права дитини)

 зараз глибше познайомимося із правами дитини згідно Конвенції. Конвенція складається з преамбули та 54 статей, написаних шістьома мовами. ООН має комітет із прав дитини. Кожна держава звітує йому про заходи, яких ужито згідно з Конституцією. Головне завдання Конвенції - забезпечити дітей особливим піклуванням і допомогою, надання необхідного захисту, сприяння родини як основному осередку у якому росте і виховується дитина.

Робота  із змістом Конвенції.

Стаття 2 - усі діти мають рівні права.

Стаття 6 - право на життя та охорону здоров’я

Стаття 13 - право висловлювати власну думку ( якщо це не порушує прав інших людей)

Стаття 19 - дитина не має бути жертвою насильства та війни.

 Стаття 20 - діти, позбавлені родини, мають право на охорону та опіку.

Стаття 24 - право на медичне обслуговування.

Стаття 27 - право на гідний рівень життя. 

Стаття 28 - право на навчання.

Стаття 31- право на гру, відпочинок, дозвілля.

Стаття 32 - дитина не має примушуватися до важкої праці, не може бути скривджена та зневажена.

Діти, запам’ятайте - права нерозривно пов’язані з обов’язком. Важливо є не лише знати свої права, а й виконувати обов’язки!

  •                  давайте пригадаємо обов’язки учнів.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу та підсумки уроку

Вчитель.Отже, підсумуємо все те, що ми з вами та застосуємо н на практиці.

 

 Рубрика  «Практичне право»

Вам потрібно зробити правовий аналіз ситуацій.

Хлопець не виконав домашнє завдання, за що отримав 2. Вдома, від батька дістав так, що опинився у лікарні.

Чиї права порушено?

Які обов’язки не виконав син?

V. Домашнє завдання.Дякую всім присутнім за увагу, учням за роботу. Молодці, ви гарно попрацювали. Ваші знання я оцінюю високими балами.

На домашню завдання вивчити параграф. Проілюструвати права дитини.

doc
Додано
3 липня 2018
Переглядів
1955
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку