Урок. "Правильне харчування та здоровий сон – запорука міцного здоров’я"

Розробка уроку:

«Правильне харчування та здоровий сон – запорука міцного здоров’я»

 Мета:      розширити   й   поглибити   поняття   учнів   про здоров'я і нездоров'я; сформувати уявлення про те, що здоров'я значною мірою залежить від них самих; роз'яснити учням, чому держава повинна опікуватися їхнім здоров'ям, і допомог­ти їм з'ясувати відповідальність держави з цього питання; пропагувати здоровий спосіб жит­тя; допомогти учням сформувати співчутливе і активне ставлення до хворих дітей; розвивати уяву, мислення, творчі здібності учнів.

 Обладнання: ілюстративний матеріал (малюнок із коробки ві­тамінів «Мультитабс», зображення дітей, які зай­маються спортом,  виснажених голодом дітей в Африці, переповненої лікарні, аптеки, де можна купити будь-які ліки, тощо; дві «квіточки-семицвіточки», дві газети — два білих аркуші з написа­ми «Право дитини на здоров'я та допомогу ліка­ря порушується» (чорним кольором) та «Право дитини на здорове життя та медичну допомогу виконується» (зеленим кольором); роздавальний матеріал (тести «Що треба робити, щоб бути здо­ровим» і «Чому держава повинна піклуватися про здоров'я своїх дітей», роздруковані аркуші з кро­свордом).

  Коментар:     до початку заняття вчитель малює на дошці овал, а в ньому лише слово «Здоров'я».

Хід заняття

Бесіда.

 Що, на вашу думку, означає це слово? (Учитель звертає увагу учнів на дошку, де в овалі написане слово «Здоров'я».)

Які асоціації воно викликає? (Відповіді учнів записуються на дошці: гарно вчишся, читаєш книжку, граєш у м'яча, усміхаєся, прибираєш кімнату тощо. Потім учитель повинен поставити запитання, яке узагальнює всі висловлені думки.)

 Що ж для людини є найдорожчим? (Найціннішим для кожної людини є її здоров'я. Коли ти здоровий, легко впоратися з будь-якою справою.

Купити здоров'я неможливо, тому його потрібно берегтиї і зміцнювати.)

 А як зберегти здоров'я? (Додержувати розпорядку дня, правильно харчуватися, виконувати правила особистої гігіє­ни тощо.)

 Що спричинює нездоров'я? (Невиконання цих правил,паління, вживання алкоголю, наркотиків.)

Слово вчителя. 

 Отже, якщо ви веселі, їсте з апетитом, міцно спите, удень рухливі й спритні, значить, ви здорові. Добре здоров'я — це коли у вас нічого не болить, на уроках ви уважні, старанні, активні. Ви здорові, коли нормально зростаєте, добре себе почуваєте.

Режим харчування

 Важливим принципом збалансованого харчування є оптимальний режим споживання їжі. Саме поняття "режим харчування" складається з наступних принципів:

• регулярність харчування;
• кількість харчувань протягом доби;
• максимальне збереження раціонального харчування під час кожного прийому їжі.

 Для дітей шкільного віку ці принципи режиму харчування повинні бути реалізовані таким чином.

 По-перше, бажано приймати їжу в один і той самий час доби. Це дозволяє виробити умовні рефлекси на час, що, в свою чергу, забезпечує оптимальну готовність організму до прийому їжі. Дуже важливо, щоб інтервал між сніданком, обідом і вечерею не був більшим, ніж 5-6 годин, а між вечерею і сном — 1,5-2 години.

 По-друге, для школярів рекомендується чотириразове харчування. На пер­ший прийом їжі (1 сніданок) бажано відводити 20-25 % добової калорійності, 2-й сніданок повинен включати 15-20 %, обід — 3 5-40 % добової кількості калорій, а вечеря — 20-25 %. За відсутності другого сніданку бажано ввести полуденок приблизно з такою ж калорійністю.

 По-третє, бажано звертати увагу на компоненти харчового раціону під час кожного прийому їжі.

Білкова їжа підвищує збудження нервової системи, тому її краще не вживати в першій половині дня, а лиш в період найбільшої активної діяльності. Не бажано споживати перед сном, тому що збудження нервової системи мішатиме швид­кому переходу до глибокого сну.

 Крім того, білкова їжа перетравлюється довше, потребує більших енерговитрат, а оскільки під час сну всі процеси сповільнюються (в тому числі і виділення травних соків), то це може призвести до гіршого перетравлення їжі.

Великий об'єм їжі ввечері (як це дуже часто буває через різні обставини) призводить до перетворення в жири недоокислених вуглеводів, що є причиною ожиріння. Вечеря повинна бути легкою, бажано з овочевих чи молочних страв.

Говорячи про режим харчування, слід пам'ятати, що його не можна розгля­дати як догму. Умови життя, які змінюються, можуть вносити нові корективи. Більше того, деякі зміни час від часу треба спеціально вносити в режим харчування з метою повного тренування систем, однак ці зміни не повинні бути надто різ­кими і виходити за межі адаптації.

 Велике значення в раціональному харчуванні має питний режим. Як відомо, організм дорослої людини приблизно на 55-65 % складається з води, в дитячому організмі цей відсоток ще вищий.

 Тіло людини дуже швидко реагує навіть на найменшу втрату води. Тут відіграє фактор постійності внутрішнього середовища людини. У разі втрати більше 0,5 % маси тіла, виникає відчуття спраги. При втраті 5-6 % сповільнюється кро­вообіг (кров гусне), зменшується виділення сечі, можуть наступити судоми м'язів тощо. За нормальних обставин організм дорослої людини виділяє в середньому 2,5 літри води. При підвищеному фізичному навантаженні, за рахунок посиленого потовиділення, втрата води може бути значно більшою. Треба знати, як пра­вильно пити воду, вгамовувати спрагу. Між моментом початку пиття і моментом усунення дефіциту води в організмі існує значний розрив у часі — від 10 до 20 хв. Тому спрагу треба вгамовувати поступово, невеликими ковтками і малими порціями з перервами. Чиста вода, яку споживає людина, — одна із основних умов її здоров'я. При нормальному споживанні вся вода поновлюється кожні 16-20 днів.

За умов нормальної температури повітря і помірних фізичних навантажен­нях школяр повинен випивати 1 літр води на добу.

Гігієнічні умови харчування

 З давніх-давен люди надавали важливого значення харчуванню як засобу збереження здоров'я. Один із засновників гігієни, відомий арабський лікар Авіценна, першим розробив правила доцільного харчування. Його рекоменда­ції щодо різноманітності їжі та помірної кількості її споживання є правильними і до сьогодні.

 До ряду профілактичних заходів відносяться: ретельне миття рук перед їдою, миття овочів та фруктів (особливо перед їх вживанням в сирому вигляді), вжи­вання лише доброякісної, знезараженої питної води, постійне ретельне миття кухонного, столового, чайного посуду, правильне зберігання і своєчасне вида­лення кухонних харчових відходів, знищення мух та захист від них продуктів і готових страв. Воду і молоко треба кип'ятити, особливо якщо джерела їх надходження сумнівні в бактеріальному відношенні. Слід щоденно дотриму­ватись санітарно-гігіснічних вимог щодо обладнання помийних ям, сміттєвих ящиків, туалетів. За санітарним станом приміщень і санітарно-епідеміологічним режимом дитячих закладів, а особливо санвузлів, треба вести ретельний контроль.

 Необхідно слідкувати, щоб діти та підлітки дотримувались особистої гігієни: коротко підстригали нігті, не гризли їх, не клали пальці в рот, мили руки з милом після туалету і перед їдою, не пили сирої води, не їли немитих овочів і фруктів.

Склад їжі

 Для організму важливо, щоб їжа, яку ми споживаємо, містила всі необхідні поживні речовини (білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни). Важливим є і співвідношення поживних речовин у раціоні. Для дітей молодшого шкільного віку найкращим вважається співвідношення білків, жирів, вуглеводів 1:1:6; для дітей раннього віку — 1 : 2 : 3 (за цих умов азот максимально засвоюється організмом).

 Білки — незамінний компонент харчового раціону, вони складають основу всіх життєвих функцій організму.

 Білки є основою сполучення між клітинами, захищають наш організм від чужорідних молекул, є будівельним матеріалом для організму. З них утворюються і ростуть нові клітини, завдяки чому росте і людина.

 Для дітей потреба в білках дещо вища, ніж у дорослих. Так для дітей шкільно­го віку рекомендується: молодший шкільний вік — 80-90 г, середній — 90-100 г, старший — 100-110 г на добу з переважаючим вмістом тваринних білків.

 Надмірне вживання білків може призвести до перевтомлення травної системи, до утворення в кишково-шлунковому тракті продуктів гниття і неповного розщеплення білків, які спричиняють інтоксикацію організму. Крім того, велика кіль­кість білків значно збільшує навантаження на нирки, що може призвести до їх функціонального зношення.

 Білки містяться в м'ясі, рибі, молоці, яйцях, квасолі, горосі.

 Жири виконують ряд функцій в організмі людини.

а) Енергетична — забезпечення організму енергією. Жир, який надходить
і синтезується організмом з вуглеводів, накопичується в жировій тканині й у разі
потреби використовується для енергетичних і пластичних цілей.

б) Будівельна—всі клітинні мембрани являють собою білково-жирові ком­
плекси.

в) Захисна — підшкірна жирова клітковина забезпечує оптимальну діяль­
ність систем терморегуляції. Крім того, жирова тканина, яка вистилає всі внутріш­
ні органи, в певній мірі захищає їх від пошкоджень.

г) Вітаміннообмінна—без жирів неможливе засвоєння ряду вітамінів.
Для дітей шкільного віку добова потреба в жирах приблизно така сама, як і в білках:

для молодшого шкільного віку 80-90 г, середнього—90-100 г, старшого—100-ПОг. Багаті на жири масло вершкове, різні олії та інші продукти.

 Вуглеводи—головне джерело енергії для життєдіяльності й функціонуван­ня організму.

 Також вони беруть участь у жировому обміні, входять до складу гормонів і ферментів.

 Оптимальним вважається таке споживання вуглеводів: учням початкових
класів — 320-360 г, для учнів середніх класів — 360-400 г, старшокласників —
400-440 г. 

 Харчовим джерелом вуглеводів є злакові і продукти їх переробки (борошно, крупи, хліб, макаронні й хлібобулочні вироби), фрукти, овочів різноманітні кондитерські вироби, мед, цукор, цукерки, варення, а також морозиво, компоти, киселі, фруктові води.

 Зменшення кількості вуглеводів в організмі призводить до різкого порушен­ня обмінних процесів, посиленого окислення жирів і накопичення в організмі недоокислених продуктів жирового обміну. Надлишкове споживання вуглево­дів є причиною ожиріння.

 Для підтримання нормальної життєдіяльності організму крім білків, жирів, вуглеводів необхідні вітаміни та мікроелементи. Це група додаткових речовин, які належать до різних органічних сполук і не синтезуються в організмі людини. Вони мають важливий і певною мірою специфічний вплив на процеси обміну, причому в дуже невеликих концентраціях.

 Надходять вітаміни в організм з їжею, переважно рослинного походження. При одноманітному харчуванні, в якому бракує натуральних рослинних продуктів, відбувається порушення обміну вітамінів. Дещо вища потреба у вітамінах для дітей і підлітків.

 Для збереження вітамінів в їжі необхідно дотримуватися правил заготівлі, збереження продуктів, їх приготування (уникати переварювання і пересмажування).

 Добова потреба людини у вітамінах значною мірою залежить від віку, роду занять, маси тіла, статі, загального стану здоров'я та інших чинників.

 Вітамін А впливає на ріст, підвищує стійкість дитячого організму до інфек­ційних захворювань. Якщо вітаміну А не вистачає, діти хворіють, погано рос­туть.

Джерелом вітаміну А є тваринні продукти: вершкове масло, печінка, моло­ко, яєчний жовток. Рослинні продукти містять речовини, з яких в організмі людини синтезується ретинол. Таким є каротин моркви, шпинату, червоного перцю, зеленої цибулі, салату, зеленого горошку. Наявність в їжі жирів зумовлює всмок­тування провітаміну у кишках.

 Вітаміни групи В. Нестача вітамінів групи В призводить до розладів нерво­вої системи, діяльності серця, травного тракту.

Джерелом надходження вітамінів групи В є: борошно грубого помолу, горо­ху, пивні дріжджі, молоко, яйця, печінка, фрукти, овочі, м'ясо, риба.

 Вітамін С відіграє важливу роль у житті нашого організму. Якщо його не вистачає, втрачають міцність дрібні кровоносні судини, знижується опірність організму до збудників хвороб.

Вітамін С міститься у квасолі, шипшині, цибулі, чорній смородині, обліписі, солодкому перці, томатах, суницях, капусті, лимонах, апельсинах, аґрусі, яблуках. Необхідно нагадати, що нагрівання їжі веде до руйнування цього вітаміну.

 Вітамін Д сприяє росту і формуванню кісток та зубів. Він міститься в маслі, молоці, жовтках яєць, морській рибі.

Корисними є і мінеральні речовини (солі). Вони входять до складу кісток, зубів, крові, м'язів та інших органів.

 Кальцій є основним мінеральним компонентом кісткової тканини. Дуже добре засвоюється кальцій, що є в молоці і молочних продуктах (500 мл молока повністю забезпечують добову потребу людини). Вміст кальцію в м'ясі, рибі, хлібі, крупах і овочах незначний і не завжди задовільняє потребу в ньому. Для школярів на добу потрібно 1100-1200 мг кальцію.

 Фосфор. Він входить у мінеральний компонент кісткової тканини. Оптималь­ним співвідношенням кальцію і фосфору є 1:1,5.

Рекомендоване добове споживання фосфору для школярів — 1600-1800 мг. Найбільше фосфору в молочних продуктах, м'ясі, рибі, зернобобових.

 Йод і фтор є в морських продуктах та рослинній їжі.

 Цинк. Біологічна роль цинку визначається його необхідністю для нормаль­ного росту і розвитку.

 Основні харчові джерела цинку: м'ясо, птиця, тверді сири, зернобобові. Ба­гато цинку в горіхах.

Вітаміни і мінеральні речовини не діють окремо. Тому слід вживати таку їжу, яка містить достатню кількість цих речовин.

Організм проти радіонуклідів: харчування

 Оскільки ситуація, що виникла після Чорнобильської трагедії, довготривала, відрегулювати й укріпити організм сьогодні необхідно зсередини.

Раніше вважалося, що для повноцінного харчування необхідні дві основні групи поживних речовин. До першої належать вуглеводи, жири і білки, а до другої — вітаміни, амінокислоти та мікроелементи. Зараз встановлено, що на­сичення організму речовинами перших двох груп малоефективне.

 Речовини третьої групи несуть певну структурну інформацію і впливають на функції нервової, ендокринної систем, м'язів, внутрішніх органів. До них належать антиокислювачі, фітонциди, фітогормони, ефірні олії, пектини, органічні кислоти та інші речовини.

 Антоціани, що у великій кількості містяться в червоному буряку, здатні утво­рювати комплекси з солями важких металів і радіонуклідів, насамперед з кобаль­том, і виводити їх з організму в зв'язаному стані. Червоний буряк містить радіо­захисні речовини — пектини, причому в 2-3 рази більше, ніж в яблуках; У ньому багато калію і заліза, легкозасвоюваного цукру. Антоціани містяться також у темних сортах винограду, вишні.

 Пектини використовуються для зв'язування солей важких металів, вони сприяють прискоренню виведення з організму таких радіонуклідів як стронцій, кобальт, радіоактивний кальцій. Оскільки вони погано засвоюються організмом, значна частина їх проходить через травний канал неперетравленими, то з ними виходить близько половини зв'язаних радіонуклідів.

Рекомендується включати до щоденного раціону харчування 2-3 яблука. Вони є хорошими радіопрожекторами, підвищують стійкість організму до застуд­них захворювань.

 Радіопротекторні властивості мають і суниці, оскільки містять значну кіль­кість антоціанів і вітамінів, знижують поглинання радіоактивного йоду щито­видною залозою. Добре вживати й відвар з листя суниці.

Радіопротекторами є і деякі зернові культури. Особливу увагу потрібно зве­рнути на гречку. Завдяки вмісту заліза, кальцію, фосфору, лимонної і яблучної кислот а також вітамінів групи В, порівняно легкозасвоюваних білків, гречані крупи є цінним дієтичним продуктом. Якщо можливо, додавайте до харчового раціону настій з наземних частин рослин, зібраних у період цвітіння, оскільки в них міститься велика кількість рутину.

 Особливе місце серед рослин займають проростки злакових культур. Про­рощують зерна в домашніх умовах так. Зерно миють, розподіляють між двома шарами бавовняної тканини, добре змоченої в теплій воді, та залишають при температурі + 22 °С. Верхній шар тканини час від часу зволожують до появи проростків — "прокльовування". Вживати в їжу слід проростки не вище 1 мм. їдять без приправ або з фруктами.

 У свіжому листі капусти звичайної, брокколі, в ріпі жовтій містяться речо­вини, які затримують поглинання радіоактивних ізотопів і сприяють щонайшвид­шому їх виведенню з організму.

 Певне значення в профілактиці наслідків хронічного опромінення мають такі сполуки як амигдалін, серотонін, оксикумарини. А містяться ці речовини у вишні, черешні, чорноплідній горобині, черемсі, обліписі, в червоній смородині, гранаті, інжирі, чорниці.

 Про необхідність вживання йодованої солі говориться у віршику-переспіві.

гарбузові сини й дочки —

жовті стали, хворобливі, і сонливі, і ліниві. Ні про що вони не дбають, мерзнуть всі і засинають.

•                                                                                                                       Так чому ж таке сталось, і не ждалось, не гадалось?
•                                                                                                                       Сіль звичайну ми вживаєм, йодовану забуваєм.

Ходить гарбуз по городу та й питає свого роду: "Ой, чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?" Обізвалась жовта диня — гарбузова господиня: "Ой живі, та не здорові всі родичі гарбузові!" Пожовтіли огірочки —

Потреба у йоді для різних вікових категорій, мкг на добу

Тестування «Що треба робити, щоб бути здоровим».

•     Рано лягати спати.
•     Дивитися телепередачі про здоров'я. Займатися спортом.

Правильно харчуватися.

•     Займатися фізичною працею.
•     Мати особисте мило і мочалку.

Не  виходити  на вулицю,  не  запрошувати  нікого

в гості.

Стежити за чистотою свого одягу та взуття.

Слово вчителя.

 У Конвенції про права дитини записано, що всі діти світу мають право на допомогу лікарів. Держава повинна опіку­ватися їхнім здоров'ям, і відповідати за це.

Тестування «Чому держава повинна піклуватися про здоров'я своїх дітей».

Учні заперечують або стверджують наведені положення.

1.   Тому що із здорових дітей виростуть здорові та розум­ні дорослі громадяни.
2.   Якщо будуть хворіти і голодувати діти, країні буде соромно перед іншими державами.

3. Якщо діти нездорові, народ не має майбутнього.
(Під час обговорення відповідей слід зазначити, що всі ці

твердження правильні.)

Слово вчителя. .

На жаль, у багатьох  частинах світу діти хворіють, голо­дують, навіть вмирають.

Запитання до учнів. 

Звідки ми можемо дізнатися про всі сумні чи веселі но­вини у світі? (З теле- і радіопередач, газет.)

Слово вчителя.

 Правильно, і всі ці новини для нас готують журналіс­ти. Хочете побувати на їхньому місці? (Учитель поділяє учнів на дві групи.) У нас є дві команди журналістів. Ви будете створювати новий випуск газети «Айболить». На ваших столиках багато малюнків і фотографій. (Команди мають однакові комплекти ілюстративного матеріа­лу.) Випуск першої команди має назву «Право дитини на здоров'я та допомогу лікаря порушується», другої команди — «Право дитини на здорове життя та медичну допомогу виконується».

(На гру відводиться 7—10 хв.)

 Молодці, журналісти! Отже, там, де піклуються про здоров'я дітей, виконують право дитини на швидку і якісну медичну допомогу, там діти займаються спортом, отримують якісну і здорову їжу, вітаміни; якщо захворіли, лікуються в сучасних обладнаних лікарнях; допомагають їм добрі вмілі лікарі; є всі необхідні ліки.

 А там, де право дитини на здорове життя, швидку і якіс­ну медичну допомогу не виконується, діти не мають чим зайнятися, палять, голодують, п'ють забруднену воду; якщо захворіли, не мають змоги лікуватися в лікарні, отримати допомогу освічених лікарів і необхідні ліки.

Кожна держава повинна турбуватися про здоров'я своїх дітей, але й ви самі та ваші батьки повинні докладати всіх зусиль, щоб ви росли здоровими.

Кросворд «Здоров'я».

 Учитель роздає учням роздруковані аркуші з кросвордом і просить розв'язати його.

1. Хай в тебе буде го­стрим, як в орла. (Зір.)
2. Те, що ти чекаєш від лікаря при хво­робі. (Допомога.)
3. Найвідоміший лі­кар. (Айболить.)

4.   Дуже корисні солодкі й смачні плоди. (Фрукти.)
5.   Корисні плоди, що зростають на городі. (Овочі.)
6.   Те, що міститься у фруктах й овочах. (Вітаміни.)
7.   Покріпшають, якщо щоранку робити зарядку. (М'язи.) Ключове слово кросворда — «Здоров'я».

Гра «Закінчи речення»

Якщо хочеш бути здоровим, то....

Якщо хочеш бути красивим, то....

Якщо хочеш бути розумним, то....

 Слова для довідки: дотримуйся режиму дня, зай­майся спортом, стеж за своїм зовнішнім виглядом, ста­ранно навчайся.

Слово вчителя.

 Але є такі люди, що хворіють від народження, мають якісь фізичні вади. Я хочу розповісти вам одну історію.

 Жила-була собі дівчинка. До неї потрапила чудова квіточка-семибарвиночка. Чудовою вона була тому, що кож­на пелюстка мала виконати одне бажання. Шість пелюсток дівчина змарнувала на несерйозні бажання (можна зверну­тися до класу із запитанням — які?). А от сьому, остан­ню, пелюстинку дівчинка використала дуже розумно. Вона загадала, щоб хлопчик Вітя, який хворів на ногу та рухався лише за допомогою милиць,— одужав.               Тепер вони граються разом.

 Але так буває тільки в казках. У житті, на жаль, деякі хвороби вилікувати поки що неможливо. Діти, які мають якісь фізичні чи інші вади, теж хочуть учитися, гратися, спілкуватися з друзями.

Запитання до учнів.

 Як ви гадаєте, яким чином ви можете допомогти хворому Хлопчикові чи дівчинці?

а)   Сидіти поряд із ним, зітхати;

б)   Дати грошей на нову іграшку;    

в) прийти до нього, допомогти йому в навчанні, погра­тися, послухати музику, почитати.

Слово вчителя

 Давайте уявимо собі, що на деякий час до нас потрапила чарівна квіточка-семицвіточка. (Учитель поділяє клас на дві групи і дає по одній квіточці на групу.) У вас є мож­ливість подумати й загадати по одному бажанню: як би ви допомогли дітям, які мають якісь фізичні вади, хворим. (На обговорення відводиться 5—7 хв).

Заключне слово вчителя.

 Діти, які мають фізичні та інші вади, мають право на особливу увагу і піклування дорослих і держави. Про це записано у Конвенції про права дитини (стаття 23). Є спе­ціальні школи для дітей із фізичними вадами — слабким зором, слухом, хворою спиною тощо.

 Держави роблять так, щоб ці люди не відчували себе самотніми, дають їм роботу, яку вони можуть виконувати, сплачують їм пенсії.

 Дуже часто люди з фізичними вадами стають відомими вченими, поетами, композиторами — навіть беруть участь, у спортивних змаганнях. (Можна навести приклади з Кни­ги рекордів Гіннесса, продемонструвати фотографії, зобра­ження Бетховена, фрагментів Олімпійських ігор для ін­валідів тощо.) Але багато залежить від нашого ставлення до них.