Урок "Правопис прислівників на -о, -е, утворених від прикметників і дієприкметників. Читання мовчки тексту, що містить прислівники, з’ясування ролі прислівників у мовленні. "

Тема. Правопис прислівників на –о, -е, утворених від прикметників і дієприкметників. Читання мовчки тексту, що містить прислівники, з’ясування ролі прислівників у мовленні.

Мета: пояснити правопис прислівників на –о, -е, утворених від прикметників і дієприкметників; з’ясувати рівень сформованості комунікативних умінь, зокрема вміння читати мовчки й розуміти прочитане; повторити найважливіші відомості про прислівник як частину мови, зокрема про основні граматичні особливості; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити прислівники в текстах, визначати їх морфологічні ознаки; розвивати творчі вміння використання прислівників у власних висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти естетичному розвиткові семикласників.

Обладнання: підручники, текст для читання.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент.

IІ. Оголошення теми і мети уроку

ПІ. Повторення вузлових питань теми.

1. Бесіда.

• Яка частина мови називається прислівником? Наведіть приклади.
• З якою частиною мови найчастіше зв’язані в реченні прислівники?
• Якими членами речення бувають прислівники?
• Коли в кінці прислівника пишеться –і, а коли –и?

2. Розподільний диктант.

Записати у дві колонки з прикінцевим:

а) – и;

б) – і.

Наскільк…, філософськ…, дедал…,  навшпиньк…, двіч…, дос…,вдалечин…,знестям…,гігантськ…,заоч…, насправд…,віднин…,звідусюд…,вельм…,допок…, ззовні, навкулачк…, навкруг…, ополудн…,залюбк…,  навпомацк…,  наприкінц…, насторож…,навпрошк….

Назвати прислівники, утворені від іменних частин мови.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота з підручником.

• Опрац. теор-го  матеріалу: ст. 136;
• впр.386.

2. Дослідження-спостереження.

• Записати пари слів. Дослідити, який логічний зв'язок властивий прислівникам. Пояснити правопис їх. Назвати орфограму.

Вільно - вільніше, гірко - гірше, грубо - грубіше, голосно - голосніше, щиро - щиріше, романтично - романтичніше, густо - густіше, віртуозно- віртуозніше.

 - Дослідити, чи всі прислівники в простій формі ВИЩОГО ступеня порівняння закінчуються на -е.

V. Закріплення вивченого.

1. Розподільний диктант.

- Від поданих прикметників утворити прислівники суфіксальним способом. Записати їх у дві колонки. Обґрунтувати вживання цих голосних.

Багатозначний, безжалісний, байдужий, нудний, блискучий, ближчий, даремний, хороший, цілющий, грозяний, жагучий, добрячий, титанічний, ГОЖИЙ, СИМВОЛІЧНИЙ.

• До виділених слів дібрати антоніми. Утворити від них прислівники. Визначити в них суфікси.

2. Дослідження-пошук.

• Виписати прислівники, утворені від дієприслівників. Свій вибір обґрунтувати. Зробити словотвірний аналіз їх.

Захопливо, буквально, боязко, рипуче, в'яло, сатирично, зарано, воєдино, вражаюче, задовго, голодно, скрипуче, запевне, горизонтально, терпляче, скісно.

• Визначити, до яких розрядів за значенням належать прислівники. Прислівники часу розібрати за будовою.
• Дослідити, від яких прислівників можна утворити ступені порівняння.

VI. Проведення читання мовчки.

1. Читання учнями текст.

Моя мати - Малоросія

     Відомий український поет, байкар, перекладач, педагог і мовознавець Левко Іванович Боровиковський народився 1806 року в селі Мелюшках (за свідченням старожилів, село заснував якийсь Мельник або, за іншою версією, Мелюх) на Полтавщині в родині поміщика, що походив із старовинного козацького роду. Дід поета – Лука Боровик захоплювався живописом та вправно грав на цимбалах. Свій хист дід передав дітям і онукам. Відомим на всю Російську імперію художником-портретистом був дядько Левка – Володимир Боровиковський. Батько майбутнього поета також умів і любив малювати. Тому селяни по-вуличному кликали Боровиковських Маляренками, а весь куток, де вони жили, - Маляренківщиною.

     Близькість до природи, до простих людей, атмосфера шаноби до мистецтва, не могли не вплинути на формування любові до рідної мови й культури, естетичних смаків чутливого хлопчика Левка, не сприяти ранньому пробудженню в нього потягу до літературної творчості.

    Читати й писати хлопець навчився дома. Здобувши початкову освіту, навчався в Полтавській гімназії. Інтерес до художньої літератури помітно зріс під час навчання Левка на історико-філологічному факультеті Харківського університету.

    Особливий вплив на юнака мав відомий український поет, ректор університету Петро Гулак-Артемовський. Лекції він читав блискуче, тому послухати їх приходили студенти з усіх факультетів. Крім того, улюблений професор керував літературним гуртком, заняття якого охоче відвідував Левко.

    Після закінчення університету Левкові випало протягом шести років викладати історію й латинську мову в Курській гімназії. Проте поет важко переживає розлуку з рідним краєм. В одному з листів він зізнається, що в нього душа болить за Україною і якби він мав “крилечка соловеєчка”, полетів би туди, куди рветься його серце.

    Нарешті Боровиковського переводять учителем до Полтавської гімназії, паралельно він починає викладати в Полтавському інституті шляхетних панночок. З випускницею цього закладу Левко одружився, створив щасливу родину, маючи п’ятьох синів і дочку.

    Саме на цей період припадає розквіт творчої діяльності Боровиковського. Крім романтичних поезій та балад, з-під його пера з’являється чимало байок. Він розпочинає роботу над першим словником української мови.

    У вступі до публікації записаних поетом народних приказок і загадок Левко Боровиковський писав: “ Моя мати – Малоросія: вона мене голубила й годувала, на все добре наставляла. Як щира дитина, я її слухав – і повік не забуду, що вона мені говорила, як на все добре вчила...”

    На цей період припадає й чимало прикрощів. Незважаючи на обіцянки видавців, Боровиковському не вдалося видрукувати окремою книжкою хоча б частину зібраних і опрацьованих фольклорних матеріалів. А головне – словник української мови, надісланий до Російської академії наук, залишився нерозглянутим: автор навіть не одержав відповіді на свого листа. Останнє особливо прикро вразило Левка Івановича. Можливо, це відбилося на його здоров’ї: поета вразила хвороба, пов’язана з тяжким нервовим розладом, яка не полишала його до кінця життя.

    За своє творче життя Левко Боровиковський написав понад 250 байок, 24 балади й думи, створені на народній основі, підготував до друку 150 українських народних пісень та 1200 прислів’їв і приказок. Поет уперше переклав українською мовою твори польського письменника Адама Міцкевича, започаткував переклад поезій Олександра Пушкіна.

    Відомостей про останні роки життя Левка Івановича Боровиковського майже не залишилося. Помер він 1889 року на 84 році життя, похований у рідних Мелюшках. (За В.Святовцем; 490 сл.)

2. Запитання до тексту:

1. Левко Боровиковський народився в селі

а) Мельниківка;

б) Мельники;

в) Мелюшки.

2. Відомий російський портретист Володимир Боровиковський був поетові

а) батьком;

б) дядьком;

в) братом.

3. По-вуличному селяни називали Боровиковських

а) Писаренками;

б) Мальовненками;

в) Маляренками.

4. Здобувши початкову освіту, Левко навчався

а) у Київській гімназії;

б) у Полтавській гімназії;

в) у Харківській гімназії.

5. Вищу освіту Левко Іванович здобув на історико-філологічному факультеті

а) Санкт-Петербурзького університету;

б) Київського університету;

в) Харківського університету.

6. Ректор університету, де навчався Левко Іванович, був

а) відомий поет Петро Гулак-Артемовський;

б) відомий співак Семен Гулак-Артемовський;

в) відомий художник Володимир Боровиковський.

7. Після закінчення університету Левкові випало викладати в Курській гімназії.

а) історію й російську мову;

б) історію й латинську мову;

в) історію й німецьку мову.

1. Повернувшись на батьківщину, Лев Іванович викладав

а) у Харківській гімназії, в Харківському університеті;

б) у Ніжинській гімназії, Ніжинському ліцеї;

в) у Полтавській гімназії, в Полтавському інституті шляхетних панночок.

9. Крім романтичних поезій та балад, з-під його пера Левка Боровиковського з’являються

а) романи;

б) повісті;

в) байки.

10.За своє творче життя підготував до друку

а) 100 українських народних пісень та 1200 прислів’їв і приказок;

б) 150 українських народних пісень та 1200 прислів’їв і приказок;

в) 200 українських народних пісень та 1000 прислів’їв і приказок.

11. Левко Боровиковський уперше переклав українською мовою твори польського письменника

а) Адама Міцкевича;

б) Єжи Брошкевича;

в) Болеслава Пруса.

12. Прочитаний текст є зразком

а) розповіді;

б) опису;

в) міркування

3. Знайти у тексті прислівники, з’ясувати їх роль.

VII. Підсумок уроку

VIII. Д/з: §38, впр. 387.